����������СЕМІНАР – ПРАКТИКУМ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ: «ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ»

Підготувала �практичний психолог �Л.І.Тридуб

https://sites.google.com/view/psychologistdusok/

​

Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради�Центр практичної психології, соціальної та виховної роботи�Білоцерківська гімназія – початкова школа № 15

позашкільний підрозділ ДЮСОК

Нормативно-правове забезпечення інклюзивного навчання

Закон України «Про освіту» (ст.55; 25; 20)

Стаття 26 Закону України Про повну загальну середню освіту

НОРМИ ЗАКОНІВ РЕАЛІЗУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ, ЗОКРЕМА:

від 26 квітня 2022 р. № 483«Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 і від 15 вересня 2021 р. № 957» (гранична кількість дітей з ООП, форми навчання, КРЗ, тимчасові інклюзивні міжгрупні класи – не більше 12 осіб);

від 30 серпня 2022 р. № 979 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності спеціальних закладів загальної середньої освіти» (зміни у формі висновку ІРЦ, спец. сш- змішаний клас –до 8 учнів, інклюзивний клас. НРЦ, адаптований розклад)

​

https://imzo.gov.ua/�

Лист МОН України № 1/3710-22 від 28.03.2022 року «Про роботу інклюзивно-ресурсних центрів та організацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами у період воєнного стану»��Лист МОН України № 1/6435 від 15.06 2022 року «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими потребами»

• Лист МОН України від 06 вересня 2022 р.№ 1/10258-22 «Про організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2022/2023 навчальному році» ( 4 моделі освітнього процесу з врахуванням стану воєнних дій на території громади, безпека, забезпечення сталості навчання, адаптований розклад для IV, V рівнів підтримки)
• Лист МОН від МОН України від 19.08.2022 №1/9540-22 «Щодо асистента учня (дитини) в закладах освіти»

​

​

Особа з особливими освітніми потребами –�особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту (пункт 20 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту») �

Інклюзія – це не лише навчання дітей з особливими потребами в єдиному загальноосвітньому середовищі, а й активна участь усіх дітей шкільного віку в повноцінному навчальному процесі, це рівні можливості для здобуття якісної шкільної освіти і, головне, можливість для всіх учитися жити разом.

�Інклюзивне навчання — це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їхнього навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на основі особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. ��

Мета інклюзивного навчання – реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на отримання освіти у відповідності з їх можливостями і здібностями за місцем проживання, їх соціальна адаптація та інтеграція в суспільство, підвищенні ролі сім’ї у вихованні і розвитку дитини.

Індивідуальна програма розвитку (ІПР) – це документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини.

Головна мета психологічного супроводу дитини з ООП - її соціалізація, підготовка до самостійного життя.

Основні принципи організації психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП:

• пріоритет інтересів та потреб учнів
• рекомендаційний характер
• безперервність супроводу
• мультидисциплінарний підхід

​

Головні завдання психологічного супроводу �інклюзивного навчання:

• ознайомлення з висновком ІРЦ дитини з ООП, історією та особливістю перебігу захворювання, бесіда з представником ІРЦ.
• бесіда з дитиною та її батьками з метою визначення рівня можливостей дитини, а також виявляє ті сильні сторони, які є підґрунтям для побудови індивідуальної освітньої траєкторії дитини;
• проведення зустрічі з батьками й учнями класу, педагогами з метою формування їх психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами;
• психолог приймає активну участь у засіданнях команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП, з метою надати узагальнену інформацію про індивідуальні особливості дитини та врахуванні їх у розробці індивідуальної програми розвитку;

• надає рекомендації щодо адаптації освітнього середовища, у відповідності до освітніх потреб учня;
• підтримує зв’язки зі всіма фахівцями, задіяними в розробці/реалізації/оцінюванні ІПР;
• проводить корекційно-розвиткову роботу, з дитиною з ООП, відповідно до рекомендацій ІРЦ;
• надає психологічну підтримку дитині з особливими освітніми потребами та її батькам;
• бере участь у складанні розгорнутої психолого-педагогічної характеристики на дитину;
• вивчає соціально-психологічний клімат колективу та статусу дитини з ООП в групі;
• проводить моніторинг рівня адаптованості та соціалізації учня;
• сприяє соціальній інтеграції дитини з ООП.

Напрями психологічного супроводу �інклюзивного навчання:

• Психодіагностика дітей
• Психологічна підтримка батьків
• Робота з учнівським колективом
• Надання психологічної підтримки педагогам
• Психологічне консультування
• Психологічна корекція дитини з ООП

Зразки протоколів засідань команд психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП.

Перелік звітної документації психолога, який надає корекційні послуги

дитині з ООП

​

• Акт виконання корекційно-розвиткових занять

​

• Висновок практичного психолога щодо результатів корекційного впливу на дитину з ООП

​

• Моніторинг динаміки розвитку учня з ООП

​

• Журнал обліку відвідувань корекційно-розвиткових занять практичного психолога

​

Рекомендації педагогічним працівникам у роботі з батьками дитини з ООП

• Батьки мають право володіти усією інформацією, що стосується їхньої дитини, і обов’язок фахівця – надавати таку інформацію.
•  Інформацію треба подавати батькам зрозумілою мовою, доступно.
• Завдання педагогів – не просто дати інформацію, а й бути готовими роз’яснити її, дати відповіді на запитання, якщо потрібно, ще раз повернутися до конкретної теми на запит батьків.
• Інформацію треба подавати в коректній, етично-відповідній формі, інформація не повинна бути знецінювальною чи такою, що принижують гідність дитини.
• Педагоги мають усвідомлювати, що інформація не може бути засвоєна відразу, а тому мають бути готові її повторювати, а також використовувати різні формати її подання – під час індивідуальної розмови в усній формі, письмовій (висновки, рекомендації), книжки, відео матеріали, групові лекції, семінари, Інтернет-ресурси.
• Інформація повинна бути достовірною і відповідати науково доведеним фактам. У разі сумніву чи недослідженості якогось питання важливо повідомити батьків про це.
• Педагоги повинні також усвідомлювати, що батьки сприймають інформацію дещо іншим, «емоційним» каналом зв’язку, а тому бути чутливими до того, що ті ж факти, які вони можуть сприймати одним способом, батьки можуть сприймати зовсім по іншому.

​

Психолого - педагогічна підтримка дітей з особливими освітніми потребами в екстремальних умовах та у гострий період.

• Дитина, котра перебуває у ступорі, може чути та бачити, її необхідно вивести із цього стану розмовляючи чітко, тихо та повільно. Можна зігнути пальці на обох руках та притиснути до основи долоні, великі пальці мають бути виставлені назовні; кінчиками великого та вказівного пальця масажувати точки, що розташовані на лобі, над очима рівно посередині між лінією волосся та бровами.
• У стані страху коли дитина говорить, треба вислухати її, проявляючи інтерес, розуміння, співчуття поклавши руку дитини на своє зап’ястя так, щоб вона відчувала ваш спокійний пульс, це буде сигналом, що вона не одна; дихання повинно бути глибоким і рівномірним, зробити легкий масаж напружених м’язів тіла, який заспокоїть дитину.
• Дитину, яку лихоманить і яка перебуває у нервовому тремтінні, треба взяти за плечі та сильно струсити протягом 10-15 секунд чітко та спокійно розмовляючи. Виконати вправу: упертися ногами в підлогу та рівномірно дихати: довгий вдих, довгий видих, повторити кілька разів. Легко постукати по грудях – один раз за секунду, зі словами: «Я є», «Я стою», «Зі мною все гаразд». По можливості огорнути дитину пледом, ковдрою та зав’язати спереду – дати тілу міцний, теплий каркас.

• Варто бути поруч з дитиною, яка плаче, щоб вчасно покласти їй руку на плече, на спину, взяти за руку, обійняти, не перебиваючи дати їй можливість плакати та говорити, не ставити запитань, не давати поради, а використовувати засоби «активного слухання»: співчувати, повторювати фрагменти фраз, в яких дитина висловлює свої почуття.
• Неадекватні бажання дитини в істеричному стані слід ігнорувати. По можливості перейти разом з дитиною у спокійне місце, де немає сторонніх людей, розмовляючи із нею впевнено короткими фразами, запропонувати випити води, вмити обличчя.
• Рухове збудження у дитини зазвичай триває недовго й може перейти в інші стани: нервове тремтіння, плач чи агресивну поведінку. Потрібно пам’ятати, що у такому стані дитина може завдати шкоди собі та оточуючим. Розмовляти про почуття, які дитина відчуває в цьому стані потрібно спокійно, уникаючи фраз з часткою «не» (наприклад: «Не біжи», а «Ходи повільно»). Можна використовувати техніку «захоплювання»: перебуваючи позаду, притиснути дитину до себе й злегка підняти її.
• Агресію у дитини можна нівелювати ситуацією з кумедними коментарями чи діями, при цьому бути доброзичливим, не звинувачувати дитину, дати їй можливість заспокоїтися, збільшивши фізичне навантаження та зменшивши кількість оточуючих.

​

• Дитині у стані панічної атаки запропонуйте випити води, теплого напою або потримайте її руки під струменем теплої води. Також допоможуть дихальні вправи: рахувати та здійснювати вдих через ніс на рахунок 4, видих через рот на – 8 та заспокійливі техніки: назви 5 речей, які бачиш; 4 речі, до яких можеш доторкнутися; 3 речі, які можеш почути. Також доречно буде використати картки для дихальних практик стабілізації «Вдих - видих», розроблених психологинею С. Ройз https://www.unicef.org/ukraine/documents/breathe-cards

​

• В екстремальних умовах, природно, що і діти, і дорослі відчувають страх та паніку, а тому потребують розуміння, підтримки, відчуття безпеки. У нагоді педагогам та дітям стануть короткі анімаційні відео із 10-20 секундними вправами-практиками, що допоможуть заспокоїтися і психологічно себе підтримати. Це проєкт «Стійкість для стійких – як повернути собі спокій» створений міжнародною волонтерською командою за участі психологині Світлани Ройз - https://bit.ly/3wA6NWt

Здоров’язберігаючі технології у навчанні дітей з ООП.

Здоров’язберігаючі технології – це система заходів, що передбачає взаємозв’язок та взаємодію всіх чинників освітнього середовища, спрямованих на збереження здоров’я дитини на всіх етапах її навчання і розвитку.

�Приклади здоров’язберігаючих технологій:�- Диференційоване навчання �- Раціональна організація уроку�- Створення сприятливого психологічного клімату�- Нейрогімнастика �- Комунікативні ігри �- Арт-методи �- Розвиток дрібної моторики �- Когнітивні вправи�- Кінезіологічні вправи�- Антистресова гімнастика�- Зорова гімнастика�- Динамічні паузи і т.п.�