УКУСИ ОТРУЙНИХ ЗМІЙ ТА КОМАХ.�ПЕРША ДОПОМОГА.

ОТРУЙНІ ЗМІЇ

• З отруйних змій в Україні розповсюджені лише гадюки. Загалом їх налічується 5 видів: Гадюка звичайна, Гадюка степова, Гадюка Нікольського, Гадюка Ренарда та Гадюка носата, які дуже нерівномірно розповсюджені по країні. Найбільша їх кількість у південних та східних областях – 5 видів, а найменше – в Західній та Північній Україні – 1 вид. Повсюдно в Україні трапляється лише Гадюка звичайна. Вона заселяє усі принагідні території від альпійських лук Карпат на висотах понад 1800-2000 м над морем, до рівнин Причорномор’я і боліт Полісся.

ГАДЮКА ЗВИЧАЙНА АБО ЖИВОРОДНА

• Це невеликі змії – максимум 60-70 см. Особливою її ознакою є наявність трьох великих і ряд дрібних щитків спереду від умовної лінії, яка з’єднує передні краї очей. Носові отвори прорізані у носових щитках. Передня частина голови заокруглена. Забарвлення є надзвичайно мінливим – від світло-сірого і блакитного, до мідно-червоного та чорного з темним ромбічним малюнком на спині. Звичайними місцями проживання є добре прогріті узлісся, лісові галявини, лісосмуги, порослі чагарником яри і балки, степові схили з чагарниками тощо.

ГАДЮКА СТЕПОВА

• Звичайний вид на території центральних, східних та південних областей України, західніше Хмельницької та Вінницької областей ніколи не виявлялась.
• За розмірами - 60-65 см. Передня частина голови ледь-ледь видовжена, її краї припідняті. Спереду лобного та надочних щитків добре помітний ряд дрібних щитків неправильної форми. Міжщелепний щиток, як правило, торкається одного із верхівкових. Дихальний отвір прорізаний у нижній частині носового щитка. Забарвлена Гадюка степова у бурі відтінки з темним ромбічним малюнком на спині. З кожного боку тіла наявно по одному ряду невеликих розмитих плям. Темне забарвлення є надзвичайно рідкісним. Трапляється у вкритих чагарником степових балках, ярах, заплавах річок, лісосмуги.

ГАДЮКА НІКОЛЬСЬКОГО

• Широко розповсюджена на території південних та східних областей України.
• Це найбільша гадюка України – довжина тіла у дорослих особин становить 76-80 см. Голова велика, ледь випукла, добре відмежована від шиї. Забарвлення чорне з ледь-ледь помітним ромбічним малюнком на спині. Молоді тварини – до трьох років – мають сірувато-буре забарвлення, а пізніше темніють. Особливою ознакою є яскраво-жовте або помаранчеве забарвлення нижньої сторони кінчика хвоста. Живе на узліссях, лісових галявинах лісосмугах складених листяними породами дерев, а у соснових – надзвичайно рідкісна.

ГАДЮКА РЕНАРДА

• Єдина з гадюк України, що має природоохоронний статус і занесена до Червоної книги, як зникаючий вид.
• Поширена дуже нерівномірно, найбільше знахідок відомо з Причорноморської низовини і Слобожанщини. Найбільш північна – це південь Київської області, а найбільш західна – південь Хмельницької. Живе у полиновому степу, балках з чагарником, лісосмугах.

ГАДЮКА НОСАТА

• Найбільш рідкісна гадюка України. Особливою ознакою є специфічний виріст на кінчику носа завдовжки 3-7 мм. Довжина тіла коливається в межах 60-70 см. Забарвлення варіює – від майже білого з чорним ромбічним малюнком до мідно-червного з таким же малюнком вздовж спини. Живе у порослих лісом та чагарником балках й долинах рік. Смертельних випадків при укусах Гадюки носатої ніколи не фіксували.

� СИМПТОМИ УКУСУ ГАДЮКИ:�

1. На місці укусу чітко видно дві точки від отруйних зубів.

​

​

• У перші хвилини після укусу в місці пошкодження відчувається невелика біль, печіння, розвивається набряк і почервоніння шкіри.
• Набряк швидко поширюється, виникає запаморочення і слабкість.
• При розвитку алергічної реакції виникає набряк гортані, дихання утруднене.
• Загальні симптоми розвиваються через 20-40 хвилин після укусу: знижується артеріальний тиск, частішає серцебиття, шкіра блідне, можливі нудота і блювота.
• Наслідком укусу гадюки може стати омертвіння тканин в місці укусу і подальший розвиток некрозу та гангрени. При неправильному наданні допомоги існує серйозна небезпека втратити вкушену кінцівку.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ УКУСІ ЗМІЇ

• Перша допомога при укусі змії полягає в наступних діях:
• Прийняти заходи, щоб гадюка не вкусила повторно;
• Протягом 15-20 хвилин відсмоктувати кров з ранки, періодично спльовуючи вміст;
• Якщо місце укусу недоступне для самостійного відсмоктування, то можна це робити шприцом, зрізавши у нього носик;
• Накласти джгут;
• Рану обробити будь-яким антисептиком спиртом, йодом, зеленкою;
• Потерпілому забезпечити спокій, щоб отрута не поширилася швидко і в організму був час на боротьбу з ним;
• Рясне пиття допоможе детоксикації організму.
• Ввести сироватку (до кожного виду змій — своя сироватка)
• Крім введення сироватки-антидоту лікування укусу змії проводиться симптоматично. Необхідно пити багато рідини, щоб прискорити виведення отрути нирками. Для запобігання алергічних реакцій приймають таблетку «Супрастин», «Димедрол» або іншого антигістамінного засобу. При необхідності лікар призначає підтримують серцеві і знеболюючі засоби.

ПРИ УКУСІ ГАДЮКИ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• Припікати місце укусу.
• Приймати алкоголь.
• Розрізати шкіру в місці укусу.

ОТРУЙНІ ПАВУКОПОДІБНІ:�СКОРПІОН КРИМСЬКИЙ

• Зустрічається по південному узбережжю Криму від Севастополя до Керчі, є знахідки біля Євпаторії та Сімферополя. Тіло видовжене, жовто-буре, завдовжки 35–40 мм з 5 парами довгих кінцівок. Перша пара озброєна клешнями. Для життя обирає тріщини, каміння, старі будівлі.

СИМПТОМИ ПРИ УКУСІ СКОРПІОНА КРИМСЬКОГО:

1. Укол скорпіона болючий.
2. В місці уколу з’являється почервоніння, оніміння, набряк.
3. На шкірі можуть утворюватись пухирі, які наповнені прозорою рідиною.
4. Ступінь отруєння може бути легким, але при тяжких отруєннях хворий відчуває озноб, прискорене серцебиття, відчуття страху, нудоту, задуху.
5. Можливі судоми (особливо у дітей), втрата свідомості.
6. Хворий може загинути внаслідок паралічу дихання.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ УКУСІ СКОРПІОНА КРИМСЬКОГО:

1. В перші хвилини можна зробити невеликий розріз через укус зі спробою відсмоктування отрути.
2. Можна також припекти укушену ділянку гарячим предметом.
3. Обробити рану антисептичними розчинами (спирт, перекис)
4. Накласти тугу пов`язку на укус і прилеглі ділянки шкіри.
5. Ввести атропін (препарат, що блокує дію отрути на нервові клітини).
6. Ввести антитоксичну сироватку.
7. Симптоматичне лікування та боротьба з інтоксикацією включає в себе протисудомні препарати, внутрішньовенні інфузії і сечогінні засоби, контроль за диханням і артеріальним тиском

КАРАКУРТ

• Один з найнебезпечніших видів павуків. Укус його у 50 разів отруйніший, ніж укус тарантула. Смертність від його укусу за підрахунками вчених становить приблизно 4%, а отрута у 15 разів сильніша за отруту гримучої змії.
• Павуки-каракурти поширені на Півдні України, біля Азовського моря. На Херсонщині каракурти з’явились давно, знайдені вони на Кінбурнській косі, Солоноозерній ділянці, Джарилгачі, узбережжі Лазурного та Залізного порту, Буркутах, а тепер зустрічається в районі Таврійського житломасиву та Кіндійки. В Одеській області на Катранській косі, вздовж морського узбережжя.

СИМПТОМИ УКУСУ КАРАКУРТА:

1. Після укусу на шкірі з’являється маленька червона цятка, що швидко блідніє.
2. Укус каракурта викликає психічну неврівноваженість у людини, пекучий біль, який через 15-30 хвилин розповсюджується по всьому тілу.
3. У потерпілого виникає біль в області живота, слиновиділення і потовиділення, порушення роботи серця, утруднення дихання.
4. Вкушені павуком частіше потрапляють до лікарні в дуже важкому стані, з високим артеріальним тиском і алергічними реакціями організму.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ УКУСІ КАРАКУРТА:

1. Спеціальна протикаракуртова сироватка не завжди доступна, тому, не пізніше 2 хвилин місце укусу треба припекти палаючим сірником – він руйнує отруту.
2. Якщо укус прийшовся в ногу або руку, слід забезпечити негайну доставку у медичний заклад, а до того - нерухомість кінцівки.
3. Рекомендується багато пити води, неміцного чаю, молока. Пиття розчину марганцівки недоцільне і шкідливе.
4. Особам, які страждали до укусу гіпертонією, потрібно під час транспортування до лікарні контролювати тиск і у випадку його підвищення прийняти ліки, які вони приймали до того.
5. Варто також прийняти ліки від алергії.
1. У важких випадках за відсутності медичної допомоги через 1-2 дні після укусу каракурта може наступити смерть.

ОТРУЙНІ КОМАХИ:�БДЖОЛИ

• Існує близько 20 тисяч видів бджіл. Їх можна виявити на всіх континентах, окрім Антарктиди. Бджоли пристосувалися харчуватися нектаром і пилком, використовуючи нектар головним чином як джерело енергії, а пилок для отримання білків та інших живильних речовин.
• Укус бджоли дуже болючий. Виникають набряки, які при ураженні слизових оболонок ротової порожнини та дихальних шляхів можуть привести до асфіксії. При потраплянні масивних доз отрути в організм можуть виникати ураження внутрішніх органів, особливо нирок. Крім того бджолина отрута – сильний алерген. У деяких осіб навіть на укус однієї бджоли може з’явитись гостра реакція та анафілактичний шок.

ДЖМЕЛІ

• Близькі родичі бджіл і відрізняються від них перш за все величиною.
• Укуси джмелів супроводжуються симптоматикою подібною до отруєння бджолиною отрутою. Значної небезпеки при одиничних укусах не виникає, за винятком можливості розвитку алергічної реакції.

ШЕРШНІ

• Шершень у півтора рази більший за осу, крім того, у нього коричнево-жовте забарвлення тіла, на відміну від чорно-жовтого забарвлення оси.
• Укуси шершнів дуже болючі. На місці укусу з’являється набряк та запалення. Загальна картина отруєння – головний біль, запаморочення, підвищення температури тіла та ін. Отруєння може супроводжуватись кропивницею, утрудненням дихання, розвитком набряку, в тяжких випадках – анафілактичним шоком.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УКУСАХ КОМАХ

1. Видалити за допомогою пінцета жало з мішечком, який наповнений отрутою.
2. Протерти місце укусу тампоном, попередньо змочивши його перекисом водню, прикласти холодний компрес або лід.
3. У разі виникнення алергічної реакції хворому дати протиалергійні препарати.
4. Після надання першої допомоги, у разі системних реакцій організму на укус, терміново звернутись до лікаря.