УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНІМ БОРГОМ УКРАЇНИ
В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ:
МЕТОДОЛОГІЯ ТА ПРАКТИКА
(ілюстративний матеріал)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ
до захисту дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит
РАЗІНЬКОВА МІЛА ЮРІЇВНА
Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних засад, розроблення науково-методичного підґрунтя та практичних рекомендацій щодо управління зовнішнім боргом України в умовах турбулентності.
Предмет: теоретико-методологічні засади, методичний і практичний інструментарій управління зовнішнім державним боргом України в умовах турбулентності.
Об’єкт: сукупність економічних відносин, що виникають у процесі управління зовнішнім державним боргом.
СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ
ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ | ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ | НАУКОВА НОВИЗНА ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ |
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНІМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ | ||
– систематизувати концептуальні підходи до розкриття змісту та сутності поняття «управління зовнішнім державним та гарантованим державою боргом країни»; – обґрунтувати структурно-логічну схему щодо визначення місця та ролі управління зовнішнім державним боргом країни; узагальнити теоретико-методичні засади управління зовнішнім державним боргом країни | 1.1 Концептуальні засади системи управління зовнішнім державним боргом | набули подальшого розвитку: – трактування змістовної сутності поняття «управління зовнішнім державним боргом», яке пропонується розглядати як невід’ємну складову системи забезпечення національної безпеки держави, що включає в себе комплекс стратегічно спланованих заходів, інструментів та методів, які реалізуються з метою ефективного керування зовнішнім державним та гарантованим державою боргом країни, визначення його оптимальної структури, управління борговими ризиками, досягнення сталого економічного розвитку та забезпечення фінансової стійкості, фінансового суверенітету, а також підтримки належного рівня платоспроможності та кредитного рейтингу країни, з урахуванням ризиків та можливостей на міжнародному фінансовому ринку. На відміну від існуючих запропоноване визначення враховує унікальні виклики, що ставляться перед країною в умовах воєнного конфлікту, і вказує на необхідність виважених та комплексних стратегій управління боргом для забезпечення стабільності та безпеки національної економіки; – обґрунтування структурно-логічної схеми щодо визначення місця та ролі управління зовнішнім державним боргом у державній економічній політиці, яка передбачає систематизацію та узагальнення відповідних підсистем, принципів, функцій, об’єктів і суб’єктів, методів тощо. Запропонований підхід дозволить глибше розуміти, досліджувати та аналізувати процеси управління зовнішнім державним боргом, враховуючи потенційні загрози військових конфліктів, і сприятиме розробці більш ефективних стратегій та політик національної безпеки та економічного розвитку; |
визначити тенденції розвитку теорії управління зовнішнім державним боргом шляхом проведення бібліометричного аналізу | 1.2 Бібліометричний аналіз досліджень теорії управління зовнішнім державним боргом | набули подальшого розвитку: – методичні засади визначення тенденцій розвитку теорії управління зовнішнім державним боргом, що відрізняються від існуючих поєднанням бібліометричного і аналітичного аналізів (за допомогою вбудованих інструментів БД Scopus та WoS, а також спеціалізованих методів та інструментів – VosViewer, Publish or Perish, Google Trends, Google Books Ngram). Це дозволило ідентифікувати та описати контекстуальні (домінуючі тенденції, періоди і причини змін наукового та суспільного інтересу до питань управління зовнішнім державним боргом) та еволюційні (у системі часових, географічних і інституційних координат) закономірності, здійснити кластеризацію міждисциплінарних досліджень, в межах яких розвивається сучасна теорія щодо управлінні зовнішнім державним боргом в контексті забезпечення економічної та зокрема, боргової безпеки в умовах воєнного стану в країні; |
розробити дорожню карту управління зовнішнім державним боргом у воєнний час;
| 1.3. Зовнішній державний борг України у політиці економічного розвитку у воєнний та повоєнний періоди | удосконалено: – дорожню карту управління зовнішнім державним боргом у воєнний час, що базується на аналізі міжнародних стандартів та ініціатив щодо полегшення боргу після війни та передбачає ретельну оцінку боргової ситуації, визначення пріоритетних боргових зобов'язань, розроблення стратегій реструктуризації боргу та пошук зовнішньої фінансової допомоги, а також реалізацію заходів для забезпечення фіскальної дисципліни та управління ризиками, враховуючи унікальні виклики, які виникають у зв'язку з воєнним конфліктом. Розроблена дорожня карта є універсальним інструментом, що дозволить Україні та іншим країнам, що перебувають в умовах воєнного конфлікту, мати системний та прогнозований підхід до управління зовнішнім боргом, що сприятиме збереженню фінансової стабільності та розвитку в умовах невизначеності; |
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ | ||
визначити місце та роль зовнішньої боргової безпеки в системі економічної безпеки національної економіки | 2.1 Місце та роль зовнішньої боргової безпеки в системі економічної безпеки національної економіки | |
СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ
ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ | ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ | НАУКОВА НОВИЗНА ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ |
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ | ||
– розрахувати граничне значення індексу співвідношення зовнішнього державного боргу до валового внутрішнього продукту; провести оцінку зовнішнього боргового навантаження країни на основі розрахунку інтегрального показника зовнішньої боргової безпеки; – провести оцінку зовнішнього боргового навантаження країни на основі розрахунку інтегрального показника зовнішньої боргової безпеки.
| 2.2 Науково-методичні засади оцінювання рівня зовнішньої боргової безпеки національної економіки. | удосконалено: – науково-методичний підхід щодо оцінювання зовнішнього боргового навантаження, що базується на кількісному аналізі релевантних показників та розрахунку на їх основі інтегрального показника зовнішньої боргової безпеки. Цей підхід, на відміну від існуючих, дозволяє проаналізувати потенційні загрози і джерела нестабільності та сприяє забезпеченню об’єктивності та достовірності отриманих результатів, що є важливим для імплементації ефективних стратегій управління зовнішнім державним боргом та розробки державної економічної політики; набули подальшого розвитку: – науково-методичний інструментарій щодо розрахунку показника співвідношення зовнішнього державного боргу до ВВП, як одного з ключових відповідно до Маастрихтських критеріїв, на основі побудови боргової кривої Лаффера. Запропонований підхід сприятиме оцінюванню можливих ризиків впливу зовнішнього боргу на економіку країни; |
запропонувати комплекс заходів контролю за державним боргом України в умовах надзвичайних ситуацій та кризових подій; | 2.3 Удосконалення механізмів моніторингу та контролю системи управління зовнішньою боргової безпекою України. |
|
РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ СТАНУ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНІМ БОРГОМ УКРАЇНИ | ||
охарактеризувати інституційно-організаційний склад елементів механізму управління зовнішнім боргом країни;
| 3.1 Методичні засади оцінки та інституційна роль органів управління зовнішнім державним боргом України в умовах геополітичної нестабільності | набули подальшого розвитку: – науково-методичний підхід щодо обґрунтування інституційно-організаційного складу елементів механізму управління зовнішнім боргом країни шляхом уточнення їхньої функціональної ролі та конкретизації інституціонального складу, що визначаються структурою суб’єктів управління (зовнішніх та внутрішніх), законодавчим порядком та обмеженнями, а також моделями їхньої взаємодії;
|
провести компаративний аналіз традиційних і нетрадиційних інструментів управління зовнішнім боргом;
| 3.2 Оцінка інструментів формування валового зовнішнього боргу з метою диверсифікації рівня економічної безпеки державної складової запозичень | удосконалено: – науково-методичний підхід щодо вимірювання та оцінки зовнішнього боргового навантаження на економіку країни з метою оптимізації параметрів боргової політики України на сучасному етапі взаємодії з відповідними стейкхолдерами (МФО, урядами провідних країн, галузевих фондів та ін.). Шляхом використання методу головних компонент доведено, що в умовах воєнного стану, швидкого зростання сукупного державного боргу, спаду економіки та високого рівня інфляції, Україна змушена активніше оперувати нетрадиційними інструментами управління зовнішнім боргом (пільгове кредитування, грантова чи фінансова допомога за програмами «зеленої відбудови» тощо) взамін традиційним (реструктуризація чи списання зовнішніх боргів); |
проаналізувати структуру зовнішнього державного боргу України з метою оптимізації джерел його покриття; | 3.3 Аналіз структури джерел та визначення перспектив спроможності до ефективного обслуговування зовнішнього державного боргу України. | набули подальшого розвитку: – методичний підхід щодо вибору інструментів зовнішнього наповнення державних фінансів України на засадах пріоритетності пошуку ефективних механізмів запозичення в умовах існуючого надлишку пропозиції на світовому ринку капіталу, зокрема завдяки повному порозумінню та взаємодії зі стейкхолдерами, які формують джерела та забезпечують доступ до зазначених ресурсів. |
СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ
ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ | ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ | НАУКОВА НОВИЗНА ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ | ||
РОЗДІЛ 4 РОЗВИТОК НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД АНАЛІЗУ, ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЗОВНІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО БОРГУ | ||||
розробити науково-методичний підхід для коротко- та середньострокового прогнозування зовнішнього державного боргу України; | 4.1 Прогнозування зовнішнього державного боргу України в умовах невизначеності | вперше: – запропоновано науково-методичний підхід щодо коротко- та середньострокового прогнозування зовнішнього державного боргу, що базується на комплексному застосуванні трьох різних методик прогнозування: екстраполяції на основі лінії тренду, експоненціального згладжування та ARMA моделі. Запропонований підхід дозволяє комплексно оцінювати та прогнозувати динаміку зовнішнього державного боргу, що забезпечує нейтралізацію потенційних фінансових ризиків та сприяє забезпеченню фінансової стабільності в майбутньому; | ||
визначити науково-методичне підґрунтя проведення динамічного скринінгу зовнішнього державного боргу;
| 4.2 Методологія динамічного скринінгу зовнішнього боргового ризику в умовах турбулентності національної економіки | удосконалено: – науково-методичне підґрунтя проведення динамічного скринінгу зовнішнього державного боргу шляхом розробки інтегрованого підходу, що базується на статистичних методах, теорії ризиків та аналізі відповідних економічних індикаторів. Запропонований підхід забезпечує більш глибоке розуміння факторів, що впливають на зовнішній державний борг, та сприяє вчасному виявленню ризиків втрати фінансової стабільності та оперативній реакції на них; | ||
запропонувати комплекс заходів з підвищення транспарентності системи управління зовнішнім боргом | 4.3 Підвищення транспарентності системи управління зовнішнім боргом: впровадження системи аудиту та верифікації | вперше: запропоновано створення Тимчасового органу управління та аудиту державного боргу (ТУАДБ) , що надасть змогу вирішити нагальну потребу в ефективному контролі та управлінні державним боргом України в умовах надзвичайних ситуацій та кризових подій. Запропонований Орган має забезпечити необхідну гнучкість, ефективність і транспарентність у прийнятті стратегічних рішень щодо управління борговими зобов’язаннями, враховуючи непередбачуваність та складність сучасних фінансових та економічних викликів; | ||
РОЗДІЛ 5 CТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНІМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЙОГО ВПЛИВУ НА МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ | ||||
обґрунтувати науково-методологічні засади розробки стратегії управління зовнішнім державним боргом в контексті реалізації фіскальної та монетарної політики. | 5.1. Методологічні засади розробки стратегії управління зовнішнім державним боргом | удосконалено: – науково-методичні засади розробки стратегії управління зовнішнім державним боргом щодо реалізації фіскальної та монетарної політики відносно стабільності рівня заборгованості і впровадження стратегічних заходів зменшення надмірного рівня державного боргу з фокусом на стратегічних орієнтирах його загального розміру, вартості обслуговування, формування оптимальної структури боргового портфелю за строками, ставками, валютами, особливостях впливу різних типів ризиків на спроможність уряду в досягненні цілей політики управління зовнішнім державним боргом, а також ідентифікації ключових проблем при розробці стратегії управління державним боргом з наслідками їх ігнорування | ||
провести оцінку впливу зовнішнього боргу на макроекономічний розвиток України;
| 5.2. Оцінка впливу зовнішнього боргу на макроекономічний розвиток країни | вперше: – обґрунтовано вплив зовнішнього боргу на макроекономічний розвиток країни на основі наступних показників: відношення боргу сектору загального державного управління до ВВП; обслуговування боргових зобов’язань у відсотках до загальної суми видатків державного бюджету; індексу споживчих цін; індексу реального ефективного обмінного курсу; прямих іноземних інвестицій; розміру імпорту та індексу політичної стабільності. Доведено наявність статистичної значимості причинних зв’язків із застосуванням тесту Грейнджера та побудовано прогнозну модель відношення державного боргу до ВВП на основі моделі ARIMA (Autoregressive Integrated Moving Average); | ||
запропонувати модель визначення впливу зовнішнього боргу на макроекономічний розвиток України;
| 5.3. Розробка моделі та валідація результатів впливу зовнішнього боргу на макроекономічний розвиток України | вперше: – розроблено модель визначення впливу зовнішнього боргу на макроекономічний розвиток України із застосуванням методології VAR (Vector Autoregression), яка дозволяє враховувати взаємозв’язки між змінними та їхній взаємний вплив на прогнозні значення. Отримана система рівнянь дозволяє формувати якісні прогнозні оцінки, які підтверджують свою достовірність у ретроспективі, а сама модель може бути використана для розробки практичних заходів щодо політики управління державним боргом і прогнозування пов’язаних макроекономічних показників. | ||
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
трактування змістовної сутності поняття «управління зовнішнім державним боргом», яке пропонується розглядати як невід’ємну складову системи забезпечення національної безпеки держави, що включає в себе комплекс стратегічно спланованих заходів, інструментів та методів, які реалізуються з метою ефективного керування зовнішнім державним та гарантованим державою боргом країни, визначення його оптимальної структури, управління борговими ризиками, досягнення сталого економічного розвитку та забезпечення фінансової стійкості, фінансового суверенітету, а також підтримки належного рівня платоспроможності та кредитного рейтингу країни, з урахуванням ризиків та можливостей на міжнародному фінансовому ринку.
Набуло подальшого розвитку:
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
обґрунтування структурно-логічної схеми щодо визначення місця та ролі управління зовнішнім державним боргом у державній економічній політиці, яка передбачає систематизацію та узагальнення відповідних підсистем, принципів, функцій, об’єктів і суб’єктів, методів тощо. Запропонований підхід дозволить глибше розуміти, досліджувати та аналізувати процеси управління зовнішнім державним боргом, враховуючи потенційні загрози військових конфліктів, і сприятиме розробці більш ефективних стратегій та політик національної безпеки та економічного розвитку.
набули подальшого розвитку:
Концептуальні засади системи управління зовнішнім державним боргом
Рисунок 1 – Структурно-логічна схема управління зовнішнім державним боргом
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
набули подальшого розвитку:
методичні засади визначення тенденцій розвитку теорії управління зовнішнім державним боргом, що відрізняються від існуючих поєднанням бібліометричного і аналітичного аналізів (за допомогою вбудованих інструментів БД Scopus та WoS, а також спеціалізованих методів та інструментів – VosViewer, Publish or Perish, Google Trends, Google Books Ngram). Це дозволило ідентифікувати та описати контекстуальні (домінуючі тенденції, періоди і причини змін наукового та суспільного інтересу до питань управління зовнішнім державним боргом) та еволюційні (у системі часових, географічних і інституційних координат) закономірності, здійснити кластеризацію міждисциплінарних досліджень, в межах яких розвивається сучасна теорія щодо управлінні зовнішнім державним боргом в контексті забезпечення економічної та зокрема, боргової безпеки в умовах воєнного стану в країні;
Результати бібліометричного аналізу
Рисунок 2 – Результати бібліометричного аналізу досліджень у сфері управління зовнішнім державним боргом
Результати бібліометричного аналізу
Рисунок 2 – Результати бібліометричного аналізу досліджень у сфері управління зовнішнім державним боргом
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
дорожню карту управління зовнішнім державним боргом у воєнний час, що базується на аналізі міжнародних стандартів та ініціатив щодо полегшення боргу після війни та передбачає ретельну оцінку боргової ситуації, визначення пріоритетних боргових зобов'язань, розроблення стратегій реструктуризації боргу та пошук зовнішньої фінансової допомоги, а також реалізацію заходів для забезпечення фіскальної дисципліни та управління ризиками, враховуючи унікальні виклики, які виникають у зв'язку з воєнним конфліктом. Розроблена дорожня карта є універсальним інструментом, що дозволить Україні та іншим країнам, що перебувають в умовах воєнного конфлікту, мати системний та прогнозований підхід до управління зовнішнім боргом, що сприятиме збереженню фінансової стабільності та розвитку в умовах невизначеності.
удосконалено:
Рисунок 3 – Дорожня карта управління зовнішнім державним боргом України в умовах війни
Зовнішній державний борг України у політиці економічного розвитку у воєнний та повоєнний періоди
КРОК 1. ОЦІНКА ПОТОЧНОЇ СИТУАЦІЇ ТА РИЗИКІВ
Мета: негайне реагування на кризу (під час війни)
Дії:
оцінка поточного боргового статусу: Оцінити поточний стан зовнішнього державного боргу України, включаючи його структуру, умови та кредиторів.
визначення можливих ризиків для стійкості зовнішнього боргу через війну та їх вплив на фінансову та економічну ситуацію.
КРОК 3. СЦЕНАРІЇ ТА ПЛАНУВАННЯ
Мета: забезпечення фінансової стійкості країни, реалізація повоєнної відбудови
Дії:
розробити сценарії військового конфлікту та їх можливі наслідки для публічного боргу.
створити план дій, який передбачає реагування на різні сценарії розвитку подій.
розробити загальну стратегію дій управління зовнішнім державним боргом.
розглянути можливість формування фіскальних резервів на випадок погіршення фінансової ситуації під час війни.
пошук шляхів залучення фінансових ресурсів та інвестиції для підтримання стабільності економіки.
КРОК 2. ФІСКАЛЬНА СТІЙКІСТЬ І МОНІТОРИНГ
Мета: негайне реагування на кризу (під час війни), узгодження політики фінансової стійкості з борговою політикою
Дії:
визначити пріоритети витрат: стратегічно розподілити кошти, визначивши пріоритетними гуманітарну допомогу та оборонні потреби.
запровадити та підтримувати виважену фіскальну політику для забезпечення боргової стійкості та економічної стабільності.
постійний моніторинг економічних показників, боргової стійкості та прогресу в досягненні цілей післявоєнного відновлення. Вносити необхідні корективи до політики та стратегій.
КРОК 4. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ ТА ПІДТРИМКА
Мета: реагування на кризу (під час війни)
Дії:
екстрене фінансування: пошук джерела надзвичайного фінансування, включаючи міжнародні фінансові інституції, для покриття негайних витрат, пов'язаних з війною, та стабілізації економіки.
взаємодіяти з міжнародними партнерами та організаціями для обговорення спільних заходів управління зовнішнім боргом та фінансової стійкості в умовах війни.
залучення міжнародної фінансової підтримки та грантів для подолання економічних викликів.
ініціювати переговори з кредиторами про тимчасовий мораторій на виплату боргу або його реструктуризацію, що забезпечить вкрай необхідний фіскальний простір під час воєнного періоду.
КРОК 5. Комунікація та прозорість
Мета: реалізація повоєнної відбудови, забезпечення економічної та боргової безпеки
Дії:
забезпечити прозорість в управлінні боргом і зусиллях з його погашення, щоб побудувати довіру з міжнародними партнерами та громадськістю.
інформувати про прогрес у післявоєнному відновленні, щоб продемонструвати відданість справі та заручитися постійною підтримкою.
КРОК 7. ПЛАНУВАННЯ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ
Мета: післявоєнне відновлення, забезпечення боргової безпеки
Дії:
розробити стратегію поствоєнного відновлення економіки та фінансів (розробити комплексний план відновлення з акцентом на реконструкцію, економічне відродження та соціальну стабільність)
враховувати можливості поступового зниження боргового навантаження та підвищення стійкості фінансової системи.
взяти участь у дипломатичних переговорах для залучення сторін, які можуть зробити значний внесок у зусилля з післявоєнного відновлення.
КРОК 8. ПЛАНУВАННЯ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ:РЕПАРАЦІЇ
Мета: післявоєнне відновлення, забезпечення боргової стійкості
Дії:
дослідити можливість перекладання частини боргу на росію як компенсацію за воєнні збитки (спрямувати репарації на конкретні проекти повоєнної відбудови, особливо в районах, що безпосередньо постраждали від конфлікту.)
співпраця з міжнародними фінансовими установами, двосторонніми партнерами та кредиторами для узгодження умов реструктуризації боргу, які відповідають платоспроможності України.
КРОК 6. ОПТИМІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
Мета: повоєнне відновлення, забезпечення боргової стійкості
Дії:
оцінити можливість отримання дешевих кредитів від міжнародних фінансових організацій, зокрема від Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Визначити стратегії залучення фінансування для мінімізації вартості боргових зобов'язань.
удосконалити управління валютними ризиками.
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
науково-методичний інструментарій щодо розрахунку показника співвідношення зовнішнього державного боргу до ВВП, як одного з ключових відповідно до Маастрихтських критеріїв, на основі побудови боргової кривої Лаффера. Запропонований підхід сприятиме оцінюванню можливих ризиків впливу зовнішнього боргу на економіку країни;
набули подальшого розвитку:
1)Квадратичне рівняння кривої Лаффера для зовнішньої заборгованості України:
EPD(GDP) = 666,1 GDP 2 – 584,5 GDP + 262,42
Науково-методичний інструментарій щодо розрахунку показника співвідношення зовнішнього державного боргу до ВВП
Рисунок 4 – Крива Лаффера для зовнішньої заборгованості України
науково-методичний підхід щодо оцінювання зовнішнього боргового навантаження, що базується на кількісному аналізі релевантних показників та розрахунку на їх основі інтегрального показника зовнішньої боргової безпеки. Цей підхід, на відміну від існуючих, дозволяє проаналізувати потенційні загрози і джерела нестабільності та сприяє забезпеченню об’єктивності та достовірності отриманих результатів, що є важливим для імплементації ефективних стратегій управління зовнішнім державним боргом та розробки державної економічної політики;
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
удосконалено:
Методологія розрахунку інтегрального показника зовнішньої боргової безпеки
Таблиця 1 – Система показників рівня зовнішньої боргової безпеки
Групи індикаторів | Група 1. Узагальнюючі показники здатності виконання зовнішніх боргових зобов’язань | Група 2. Показники уразливості зовнішньої боргової безпеки | Група 3. Метрики ліквідності | ||||||||
Назва індикатора зовнішньої боргової безпеки | Зовнішнє боргове навантаження (валовий зовнішній борг до ВВП), % | Рівень зовнішньої заборгованості на одну особу, дол. США | Валовий зовнішній борг до експорту товарів та послуг,% | Відношення витрат на обслуговування та погашення зовнішнього боргу до доходів державного бюджету, % | Відношення платежів з погашення та обслуговування зовнішнього державного боргу до видатків держбюджету, % | Відношення відсоткових виплат за зовнішнім боргом до ВВП, % | Відношення платежів за зовнішнім державним боргом до ВВП, % | Середній строк погашення боргу, роки | Короткостроковий зовнішній борг за залишковим терміном до міжнародних резервів, % (показник А.Гріспена) | Відношення офіційних золотовалютних резервів (ЗВР) до валового зовнішнього боргу | |
Нормативне значення | Україна | ≤70 | ≤ 200 | ≤150 | ≤3-10 | ≤5 | - | - | 2,3 | ≤100 | >20 |
Світова практика | ≤25 | ≤200 | ≤70 | ≤5 | ≤2-5 | ≤ 2 | ≤4 | 2,3-3,9 | ≤100 | >30 | |
Розрахункове значення | 2014 | 95,8 | 2884,5 | 193 | 3,9 | 1,9 | 0,4 | 0,9 | 4,8 | 178 | 19,4 |
2015 | 131 | 2771,3 | 245,8 | 2,8 | 2 | 0,4 | 1 | 5,4 | 234,6 | 30,6 | |
2016 | 121,7 | 2660 | 244,6 | 3,5 | 2,2 | 0,6 | 0,8 | 5,3 | 203 | 34,1 | |
2017 | 103,9 | 2744 | 214 | 3,23 | 1,9 | 0,5 | 0,9 | 8,4 | 238,1 | 38,4 | |
2018 | 87,7 | 2713,2 | 193,8 | 2,43 | 1,6 | 0,5 | 0,7 | 8,1 | 296,2 | 41,3 | |
2019 | 79,2 | 2896,6 | 191,5 | 3 | 2,2 | 0,4 | 0,7 | 10 | 174,8 | 51,7 | |
2020 | 80,8 | 3008,8 | 207 | 3,2 | 2,4 | 0,2 | 0,8 | 6,8 | 184,5 | 54,2 | |
2021 | 64,9 | 3132,5 | 159,1 | 3,6 | 2,6 | 0,3 | 0,9 | 6,1 | 179,3 | 54,1 | |
2022 | 82,2 | 3207,8 | 231,5 | 3,8 | 2,4 | 0,5 | 1 | 8,8 | 214,8 | 39,9 | |
2023 | 95,2 | 4449,9 | 300,3 | 4,3 | 2,9 | 0,7 | 1,1 | 10,6 | 298,9 | 25,1 | |
Рисунок 5 – Етапи визначення інтегрального показника боргової безпеки країни
Методологія розрахунку інтегрального показника зовнішньої боргової безпеки
Відбір найбільш вагомих і значущих показників, що найбільше відповідають меті оцінки. Відбір здійснюється: за принципами репрезентативності, достовірності та інформаційної доступності.
Розрахунок інтегральних показників зовнішньої боргової безпеки за певними групами (ознаками)
Аналіз отриманих значень інтегрального показника, прийняття на їх основі коротко- та довгострокових рішень.
ЕТАП
НАЗВА ЕТАПУ
ЗМІСТ ЕТАПУ
1
Ціль і напрями оцінки
Обираються вертикальний/горизонтальний зрізи оцінки.
2
Вибір показників
3
Нормативні значення
Визначення для кожного показника нормативного (порогового) значення як критерію його оцінки.
4
Значущість показників
Встановлення вагових коефіцієнтів для кожного показника. Ці коефіцієнти відображають важливість кожного показника для загального індексу. Вони можуть бути встановлені на основі експертних оцінок, аналізу важливості аспектів безпеки боргу чи інших вагомих критеріїв.
8
Нормалізація показників
Перетворення індикаторів різних розмірностей у безрозмірні величини , які визначаються в діапазоні значень [0,1].
5
Розрахунок групових (проміжних) інтегральних показників
6
Розрахунок комплексного інтегрального показника
Розрахунок загального інтегрального показника зовнішньої боргової безпеки, використовуючи нормалізовані значення показників і їх вагові коефіцієнти.
7
Аналіз результатів
Результати розрахунку інтегрального показника зовнішньої боргової безпеки
Таблиця – Значення інтегрального показника зовнішньої боргової безпеки України за 2014-2023 рр.
Рік | Значення інтегрального індексу зовнішньої боргової безпеки, % | Стан боргової безпеки |
2014 | 0,41 | Незадовільний стан |
2015 | 0,42 | Незадовільний стан |
2016 | 0,40 | Незадовільний стан |
2017 | 0,36 | Небезпечний стан |
2018 | 0,43 | Незадовільний стан |
2019 | 0,40 | Незадовільний стан |
2020 | 0,39 | Небезпечний стан |
2021 | 0,28 | Небезпечний стан |
2022 | 0,23 | Небезпечний стан |
2023 | 0,19 | Критичний стан |
Рисунок – Рівні зовнішньої боргової безпеки
Рисунок – Інтегральний показник зовнішньої боргової безпеки за 2014 - 2023 рр. %
Результати компонентного аналізу боргового навантаження
Рисунок 6 – Результати компонентного аналізу боргового навантаження
Рисунок 7 – Динаміка структури заборгованості України перед міжнародними фінансовими організаціями, %
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
науково-методичний підхід щодо вимірювання та оцінки зовнішнього боргового навантаження на економіку країни з метою оптимізації параметрів боргової політики України на сучасному етапі взаємодії з відповідними стейкхолдерами (МФО, урядами провідних країн, галузевих фондів та ін.). Шляхом використання методу головних компонент доведено, що в умовах воєнного стану, швидкого зростання сукупного державного боргу, спаду економіки та високого рівня інфляції, Україна змушена активніше оперувати нетрадиційними інструментами управління зовнішнім боргом (пільгове кредитування, грантова чи фінансова допомога за програмами «зеленої відбудови» тощо) взамін традиційним (реструктуризація чи списання зовнішніх боргів).
удосконалено:
науково-методичний підхід щодо обґрунтування інституційно-організаційного складу елементів механізму управління зовнішнім боргом країни шляхом уточнення їхньої функціональної ролі та конкретизації інституціонального складу, що визначаються структурою суб’єктів управління (зовнішніх та внутрішніх), законодавчим порядком та обмеженнями, а також моделями їхньої взаємодії;
набули подальшого розвитку:
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
вперше:
запропоновано науково-методичний підхід щодо коротко- та середньострокового прогнозування зовнішнього державного боргу, що базується на комплексному застосуванні трьох різних методик прогнозування: екстраполяції на основі лінії тренду, експоненціального згладжування та ARMA моделі. Запропонований підхід дозволяє комплексно оцінювати та прогнозувати динаміку зовнішнього державного боргу, що забезпечує нейтралізацію потенційних фінансових ризиків та сприяє забезпеченню фінансової стабільності в майбутньому.
Науково-методичний підхід до прогнозування зовнішнього державного боргу України
Результати прогнозування обсягу зовнішнього державного боргу України
Рисунок – Прогнозування зовнішнього державного боргу на основі лінії тренду, млн. дол. США
Рисунок – Прогнозування зовнішнього державного боргу методом експоненціального згладжування, млн дол. США
Рисунок – Прогнозні значення зовнішнього державного боргу розраховані на основі ARMA-моделі
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
удосконалено:
науково-методичне підґрунтя проведення динамічного скринінгу зовнішнього державного боргу шляхом розробки інтегрованого підходу, що базується на статистичних методах, теорії ризиків та аналізі відповідних економічних індикаторів. Запропонований підхід забезпечує більш глибоке розуміння факторів, що впливають на зовнішній державний борг, та сприяє вчасному виявленню ризиків втрати фінансової стабільності та оперативній реакції на них.
Рисунок 8 – Річні темпи приросту обсягів зовнішнього державного боргу в України за період 2012-2023 рр., %
Методологія розрахунку параметрів DSGE-моделі для динамічного скринінгу зовнішнього державного боргу України
Рисунок 9 - Методологія розрахунку параметрів DSGE-моделі для динамічного скринінгу зовнішнього державного боргу України
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
вперше:
запропоновано створення Тимчасового органу управління та аудиту державного боргу (ТУАДБ) , що надасть змогу вирішити нагальну потребу в ефективному контролі та управлінні державним боргом України в умовах надзвичайних ситуацій та кризових подій. Запропонований Орган має забезпечити необхідну гнучкість, ефективність і транспарентність у прийнятті стратегічних рішень щодо управління борговими зобов’язаннями, враховуючи непередбачуваність та складність сучасних фінансових та економічних викликів;
Таблиця 2 – Цілі та завдання ТУАДБ
Рівень | Завдання | Сутність |
Стратегічний рівень | Розробка та реалізація стратегій боргової політики. | Розробка довгострокових стратегій, спрямованих на забезпечення стійкості та оптимізації зовнішнього та внутрішнього державного боргу в умовах військового конфлікту та післявоєнного відновлення. |
Забезпечення фінансової стійкості та безпеки. | Розробка та впровадження стратегій, спрямованих на забезпечення економічної стабільності та фінансової безпеки країни у військових та післявоєнних умовах. | |
Операційний рівень | Моніторинг та аналіз зовнішнього державного боргу. | Систематичний аналіз та моніторинг стану та динаміки зовнішнього державного боргу, враховуючи вплив військового конфлікту на економіку та фінансову систему країни. |
� Тактичний рівень | Оптимізація використання отриманих кредитів. | Здійснення аналізу ефективного використання запозичень для підтримки фінансової стабільності та відновлення економіки, з урахуванням стратегічних цілей та довгострокових перспектив. |
Забезпечення взаємодії з міжнародними партнерами. | Контроль за використанням коштів, а також звітування | |
Забезпечення зовнішньої боргової безпеки. | Розробка та впровадження стратегій та заходів, спрямованих на забезпечення стійкості та безпеки зовнішнього державного боргу, мінімізацію ризиків та оптимізацію умов кредитування. | |
Керування борговою політикою в умовах воєнного конфлікту. | Розробка та впровадження стратегічних та тактичних заходів для управління борговою політикою в умовах воєнного конфлікту, враховуючи виклики та ризики, пов'язані з ним. |
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
удосконалено:
науково-методичні засади розробки стратегії управління зовнішнім державним боргом щодо реалізації фіскальної та монетарної політики відносно стабільності рівня заборгованості і впровадження стратегічних заходів зменшення надмірного рівня державного боргу з фокусом на стратегічних орієнтирах його загального розміру, вартості обслуговування, формування оптимальної структури боргового портфелю за строками, ставками, валютами, особливостях впливу різних типів ризиків на спроможність уряду в досягненні цілей політики управління зовнішнім державним боргом, а також ідентифікації ключових проблем при розробці стратегії управління державним боргом з наслідками їх ігнорування
СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ
Рисунок 10 – Методологічні засади стратегії управління державним боргом
Стратегія управління державним боргом
Пріорітетні цілі:
Фінансування витрат державного бюджету
Мінімізація витрат на обслуговування державного боргу
Мінімізація ризиків залучення та обслуговування державного боргу
Узгод-женість стратегії:
Макроекономічна політика
Фіскальна політика
Монетарна політика
Режим валютного курсу
Структура боргу:
Строки
Процентні ставки
Валюта
Умовні зобов’язання
Ризики:
Кредитний ризик
Ризик ліквідності
Ринковий ризик
Валютний ризик
Ризик коливання процентних ставок
Операційний ризик
Ризик пролонгації
Розрахунковий ризик
Наслідки стратегіч-них помилок
Вразливість фінансового стану уряду
Обмеженість залучення коштів на зовнішніх ринках
Недовіра інвесторів
Збільшення ризиків
Збільшення вартості обслуговування боргу
Конфлікт із фіскальною та монетарною політикою
Дисбалансна структура боргу в розрізі строків, валют, ставок.
Супутній розвиток:
Ринок державних цінних паперів
Інфраструктура ринку цінних паперів
Центральний реєстр цінних паперів
Система платежів та розрахунків
Внутрішні фінансові ринки
Інстру-менти:
Цінні папери (коротко-, довгострокові, із фіксованим, плаваючим, нульовим купоном, національній та іноземній валюті, з індексацією на інфляцію)
Прямі та непрямі гарантії
Показники:
відношення розміру боргових зобов’язань до ВВП, податкових надходжень,
коефіцієнт обслуговування боргу,
середня вартість обслуговування боргових зобов’язань,
середній рівень відсоткових ставок,
різні показники строків погашення та показники складу боргу
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ
вперше:
обґрунтовано вплив зовнішнього боргу на макроекономічний розвиток країни на основі наступних показників: відношення боргу сектору загального державного управління до ВВП; обслуговування боргових зобов’язань у відсотках до загальної суми видатків державного бюджету; індексу споживчих цін; індексу реального ефективного обмінного курсу; прямих іноземних інвестицій; розміру імпорту та індексу політичної стабільності. Доведено наявність статистичної значимості причинних зв’язків із застосуванням тесту Грейнджера та побудовано прогнозну модель відношення державного боргу до ВВП на основі моделі ARIMA (Autoregressive Integrated Moving Average).
ARIMA (p, d, q)(Autoregressive Integrated Moving Average):
де p – кількість попередніх значень (лагів), що використовуються в моделі для прогнозування поточного значення часового ряду (autoregression order);
d – кількість різниць, які треба взяти, щоб зробити часовий ряд стаціонарним (differencing order);
q – кількість попередніх значень ряду помилок, що використовуються в моделі для прогнозування поточного значення часового ряду (moving average order).
За результатами проведеного моделювання отримані рівняння лінійної регресії (3 і 4), за допомогою яких здійснено порівняння модельних та фактичних даних, а також побудовано прогноз на наступні 5 періодів.
ARIMA (1, 1, 1): y′t = -0,003 + 0,603y′t–1 – 0,59εt–1 (3)
ARIMA (2, 1, 1): y′t = -0,007 – 0,326y′t–1 + 0,425y′t–2 + 0,567εt–1 (4)
де y′t – перша різниця між точками данних часового ряду.
y′t−p – незалежні змінні, представлені даними лагів часового ряду
εt−q – похибки
Побудова економетричної моделі прогнозу рівня боргу до ВВП на основі моделі ARIMA
Рисунок 11 – Порівняння фактичних та модельних даних для показника відношення боргу сектору загального державного управління до ВВП України за період 2015-2021 рр. у моделях ARIMA (1, 1, 1) та ARIMA (2, 1, 1)
Побудова економетричної моделі прогнозу рівня боргу до ВВП на основі моделі ARIMA
розроблено модель визначення впливу зовнішнього боргу на макроекономічний розвиток України із застосуванням методології VAR (Vector Autoregression), яка дозволяє враховувати взаємозв’язки між змінними та їхній взаємний вплив на прогнозні значення. Отримана система рівнянь дозволяє формувати якісні прогнозні оцінки, які підтверджують свою достовірність у ретроспективі, а сама модель може бути використана для розробки практичних заходів щодо політики управління державним боргом і прогнозування пов’язаних макроекономічних показників;
ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ №7
вперше:
d_gdp = 1.0232 * d_gdp(-1) - 0.2964 * d_gdp(-2) + 0.03699 * d_service(-1) + 0.0685 * d_service(-2) - 0.01771 * cpi(-1) + 0.03798 * cpi(-2) - 0.0855 * fx(-1) + 0.0665 * fx(-2) + 0.0188 * p_stab(-1) - 0.0489 * p_stab(-2) + 0.0712
Результати моделі VAR (2) для 5 показників у вигляді системи регресивних рівнянь:
d_service = 0.3692 * d_gdp(-1) + 0.0311 * d_gdp(-2) - 0.8014 * d_service(-1) - 0.0575 * d_service(-2) - 0.0807 * cpi(-1) + 0.1246 * cpi(-2) + 0.0951 * fx(-1) - 0.0398 * fx(-2) + 0.0412 * p_stab(-1) - 0.1071 * p_stab(-2) + 0.0035
cpi = 0.4138 * d_gdp(-1) - 0.5281 * d_gdp(-2) + 0.5568 * d_service(-1) + 0.6427 * d_service(-2) + 1.1592 * cpi(-1) - 0.5541 * cpi(-2) + 0.0189 * fx(-1) - 0.2748 * fx(-2) - 0.0214 * p_stab(-1) + 0.1266 * p_stab(-2) + 0.2077
fx = - 0.0456 * d_gdp(-1) - 1.1117 * d_gdp(-2) - 0.0466 * d_service(-1) - 0.5339 * d_service(-2) - 0.0704 * cpi(-1) - 0.1049 * cpi(-2) + 0.7392 * fx(-1) - 0.0953 * fx(-2) - 0.1719 * p_stab(-1) - 0.0629 * p_stab(-2) + 0.6817
p_stab = 0.3620 * d_gdp(-1) - 0.4208 * d_gdp(-2) - 0.6141 * d_service(-1) - 0.5717 * d_service(-2) - 0.3991 * cpi(-1) + 0.11167 * cpi(-2) + 0.5753 * fx(-1) + 0.0846 * fx(-2) + 0.2476 * p_stab(-1) + 0.1693 * p_stab(-2) - 0.6462
Розробка моделі та валідація результатів впливу зовнішнього боргу на макроекономічний розвиток України
Рисунок 12 – Прогнозні значення окремих макроекономічних показників за моделлю VAR (2) на період 2021–2023 рр.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
1.Разінькова М. Аналіз досліджень теорії управління зовнішнім державним боргом. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. 2022. № 2. Т.2. С.413–419 (0,9 друк. арк.).
2.Разінькова М.Ю. Зовнішня боргова безпека в системі економічної безпеки держави. Актуальні проблеми економіки. №1 (247). 2022. С.88–94 (0,62 друк. арк.).
3.Разінькова М. Методичні засади оцінки та інституційна роль органів управління зовнішнім державним боргом України. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. 2022. № 6. Т.2. С.400 –406 (1,05 друк. арк.).
4.Разінькова М. Розробка стратегії управління зовнішнім державним боргом. Modeling the development of the economic systems. № 3. 2022. С.225–230 (0,87 друк. арк.).
5.Разінькова М. Ю. Напрями підвищення транспарентності системи управління зовнішнім боргом. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Вип. 35. 2022. С.534—550 (0,65 друк. арк.).
6.Разінькова М.Ю. Особливості моніторингу та контролю ефективності управління зовнішньою борговою безпекою держави. Актуальні проблеми економіки. №8 (254). 2022. С.92–98 (0,58 друк. арк.).
7.Разінькова М. Особливості розвитку системи управління зовнішнім державним боргом. Modeling the development of the economic systems. № 4. 2022. С.227–230 (0,55 друк. арк.).
8.Разінькова М. Ю. Підхід до прогнозування зовнішнього державного боргу України. Академічні візії. 2023. Вип.26. URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/1436 (1,05 друк. арк.).
9.Разінькова М. Аналіз структури джерел та визначення перспектив спроможності до ефективного обслуговування зовнішнього державного боргу України. Modeling the development of the economic systems. № 3. 2023. С.219–224 (0,85 друк. арк.).
10.Разінькова М. Оцінка факторів впливу зовнішнього боргу на макроекономічний розвиток країни. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. 2023. № 4. С.495—501 (1,03 друк. арк.).
11.Разінькова М. Підхід до оцінки інструментів формування валового зовнішнього боргу. Modeling the development of the economic systems. № 4. 2023. С.339–343 (0,74 друк. арк.).
12.Разінькова М. Розробка моделі впливу зовнішнього боргу на макроекономічний розвиток України. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. 2023. № 6. С.367–371 (0,7 друк. арк.).
13.Разінькова М.Ю. Інтегральний показник боргової безпеки країни. Актуальні проблеми економіки. №2 (272). 2024. С.177–189 (1,05 друк. арк.).
14.Разінькова М. Ю. Зовнішній державний борг України на сучасному етапі: дорожня карта управління. Українськии журнал прикладної економіки та техніки. 2024. Т. 9. № 1. С. 402–408 (0,9 друк. арк.).
15.Разінькова М. Ю. Динамічний скринінг зовнішнього державного боргу. Академічні візії. 2024. Вип.27. URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/1437 (0,75 друк. арк.).
16.Разінькова М.Ю. Підхід до оцінки рівня зовнішньої боргової безпеки економіки країни. Актуальні проблеми економіки. №4 (274). 2024. С.238–247 (0,85 друк. арк.).
Публікації у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз Scopus та/або Web of Science
Публікації в зарубіжних наукових виданнях
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
Публікації, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації
Дякую за увагу!