Юрій Винничук. «Місце для дракона» - повість - казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони» �
Юрій Павлович Винничук – письменник, журналіст, редактор, знавець галицької кухні, людина безкомпромісна і великий патріот України.
Народився 18 березня 1952 року в м. Івано-Франківську (колишній Станіслав) у родині лікаря (батько) та інженера-економіста (мати)
У 1969 – 1973 роках навчався на філологічному факультеті Івано-Франківського педагогічного інституту, спеціальність - учитель української мови та літератури.
1974 року під тиском обставин переїздить до Львова
У 1987–1991 роках був режисером Львівського естрадного театру «Не журись!», для якого писав сценарії вистав та пісенні тексти. �Окрім того, Юрій Винничук брав участь у виставах театру як комедійний актор.
1990 року видав свою дебютну збірку поезій «Відображення», яка налічувала близько двадцяти сторінок. ��Наступна поетична збірка письменника — «Передчуття осені» — побачила світ аж 2010 року
1997 року став членом Асоціації українських письменників, а 2004 року — віцепрезидентом цього об'єднання
У 2005 році за роман «Весняні ігри в осінніх садах» Винничук отримав свою першу літературну нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі». �2012 року світ побачив роман «Танґо смерті», який приніс авторові другу літературну перемогу «Книгу року Бі-Бі-Сі»
�Для дитячої аудиторії Юрій Винничук творить у жанрі літературної казки. Серед найвідоміших дитячих книжок письменника: повість-казка «Місце для дракона» (1990); фантастична казка «Літопис від равлика», казка «Метелик вивчає життя».�2005 року у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» вийшла «Історія одного Поросятка», а у вересні 2018 року — віршована казка «Цукровий півник»�
За популяризацію галицької кулінарії 2013 року Юрія Винничука визнано Послом галицької кухні.
Зараз разом із дружиною Мирославою та сином Олесем-Лук’яном проживає в м. Винники
«Місце для дракона» (1990 рік) - фентезійна повість-казка про «драконівські» людські закони, події якої розгортаються в середньовічній Галичині.
Повість — епічний жанр середнього розміру. Частіше за все їй відводять місце між романом і оповіданням.�Казка – фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події, що відбуваються з людиною чи твариною.� �Повість-казка, або казкова повість вирізняється тим, що в ній, як і в казці, багато вигадки та фантазії, але герої діють протягом тривалого часу.
Дракон – збірна назва, що об'єднує ряд вигаданих істот, в більшості змієподібних, великих розмірів, часто з додаванням ознак інших тварин. �Характеристики драконів і ставлення до них у різних культурах відрізняються. В традиції країн Далекого Сходу дракони здебільшого зображуються із приязню, добрими, покровителями людей. Західній традиції властиве зображення драконів злими істотами.
Дракон в українських казках – істота не найприємніша.
У книзі Юрія Винничука “Місце для
дракона” все перевертається з ніг на
голову: дракон зовсім не лютий і
кровожерливий хижак, що поїдає
пишних молодиць, а добрий
травоїдний мрійник та романтик.
Тішиться метеликам, пише вірші та
читає Біблію.
Біля його печери замість людських
останків милують око доглянуті
клумбочки мальв, а своє полум’яне
дихання він спрямовує тільки вгору –
щоб не нищити природу.
Дракон Грицько
добрий
добра душа
їсть овочі
вирощує квіти
читає Біблію
чуйний
бажає добра
Теорія літератури��Парадокс (грец. – несподіваний, дивний) – висловлювання, що суперечить звичним уявленням людей або усталеним системам знання, які засновані на певних принципах і зумовлені історичним розвитком.
Жанр – повість-казка.
Місце й час: середньовічна Галичина, князівство Люботин.
Тема – розповідь про незвичайного дракона, який мріє не нищити, а насолоджуватися красою навколишнього світу; добро і зло в житті людини та історії.
Ідея - звеличення благородства, самопожертви, людяності, які перемагають зраду, жорстокі закони і підступність; відповідальність кожного за власні вчинки і моральність суспільства.
Проблематика: добро і зло, вірність і зрада, доцільність самопожертви, проблема вибору.
Сюжет – це система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів, тема та ідея художнього твору.
ДРАКОНІВСЬКІ ЗАКОНИ�Надзвичайно суворі закони, встановлені першим законодавцем Афінської республіки Драконом (VII ст. до н. е.)
Персонажі твору погруповані не за принципами «реальні – фантастичні», а на основі «людяності – бездушості»
Де взяти стільки драконів?