1 of 15

​

Course

“Activism in cyberspace as a hybrid threats counter”

Academic year 2023-2024

​

Jean Monnet Module Erasmus+

“Civil society in conflict resolution process:

the EU experience for Ukraine”

101084973 — EURoCoRP — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH

​

​

2 of 15

ACTIVISM IN CYBERSPACE AS A HYBRID THREATS COUNTER

Course Content (1)

Topic: 1: Hybrid threats in social networks: the realities of the XXI century.

Topic 2: Classification of social networks.

Topic 3: Mechanisms of inciting conflicts in social networks.

Topic 4: Types of information influences.

Topic 5: Infodemia and Information Chaos.

Topic 6: Public practice of counteracting misinformation and propaganda.

Topic 7: Media literacy.

Topic 8: Development of Soft skills to counter misinformation and propaganda.

Topic 9: European information policy.

Topic 10: Information policy of Ukraine.

3 of 15

3

Topic 11: Regulatory regulation of information security.

Topic 12: Anti-disinformation policy: EU practice, implementation in Ukraine.

Topic 13: EU Disinformation Organization.

Topic 14: Information warfare and operations of influence.

Topic 15: Cyberwarfare - threat awareness and counteraction.

Topic 16: Attacking information weapon.

Topic 17: New technologies in mitigating and countering hybrid threats.

Topic 18: Information security and cybersecurity.

Topic 19: Regulatory and Legal Enforcement of Cyber Security in Countries of the European Union: The Experience for Ukraine.

Topic 20: The vulnerability of cyberspace: Ukraine.

ACTIVISM IN CYBERSPACE AS A HYBRID THREATS COUNTER

Course Content (2)

4 of 15

Topic 12: Anti-disinformation policy: EU practice, implementation in Ukraine

  • Action Plan against Disinformation. 
  • Rapid Alert System.
  • Code of Practice.
  • East StratCom Task Force.

5 of 15

Action Plan against Disinformation

План дій проти дезінформації, Action Plan against Disinformation — презентували 5 грудня 2018. Мета ЄС — захистити свої демократичні системи та суспільні дискусії, зокрема у виборчий період. Європейська Комісія також звітує про прогрес, якого було досягнуто в сфері протидії дезінформації в інтернеті з часу презентації свого повідомлення у квітні 2018 року.

У Плані дій розглянуто чотири сфери, що є ключовими для розвитку потенціалу Євросоюзу та зміцнення співпраці між державами-членами та ЄС:

​

1) Удосконалений механізм виявлення

Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій та Центр аналізу гібридних загроз (Hybrid Fusion Cell) Європейської служби зовнішньої дії, а також представництва ЄС в країнах-сусідах ЄС будуть підсилені за рахунок значного обсягу додаткових спеціалізованих кадрів та засобів аналізу даних.

Передбачається, що бюджет Європейської служби зовнішньої дії, закладений для цілей стратегічних комунікацій, збільшиться більше, ніж удвічі — з 1,9 мільйонів євро у 2018 році до 5 мільйонів євро у 2019 році. Це потрібно задля протидії дезінформації та підвищення рівня поінформованості про її негативний вплив. Також очікується, що держави-члени ЄС розвиватимуть ці заходи за допомогою залучення власних засобів для боротьби з дезінформацією.

​

​

6 of 15

Action Plan against Disinformation

2) Скоординоване реагування

Планується запуск Спеціальної системи швидкого сповіщення в інституціях та державах-членах ЄС. Це потрібно задля сприяння обміну даними, оцінки кампаній з дезінформації та попередження про загрозу дезінформації в режимі реального часу. Інституції та держави-члени Євросоюзу також зосередяться на проактивному та об'єктивному висвітленні цінностей та політики ЄС.

​

3) Онлайн-платформи та індустрії

Підписанти Збірки правил з протидії дезінформації повинні швидко та ефективно виконати зобов'язання, зазначені в ній, приділяючи особливу увагу заходам, що є актуальними з огляду на вибори в ЄС, що відбудуться у 2019 році.

До таких зобов'язань, з-поміж іншого, належать такі: забезпечення прозорості політичної реклами; активізація зусиль із закриття активних фейкових акаунтів; виявлення діяльності, що ведеться не від людей (повідомлення, що поширюються автоматично за допомогою «ботів»); а також співпраця з факт-чекерами та науковими дослідниками з метою виявлення кампаній з дезінформації та поширення контенту, що пройшов факт-чекінг. Європейська Комісія у співпраці з Європейською групою регуляторів, відповідальних за аудіовізуальні медіа-послуги, забезпечуватиме ретельний та постійний моніторинг виконання зобов'язань.

​

4) Підвищення рівня поінформованості та підтримка громадян

Окрім кампаній з підвищення рівня поінформованості, спрямованих на конкретну аудиторію, інституції та держави-члени ЄС сприятимуть розвитку медіа-грамотності. Це відбуватиметься за допомогою запровадження спеціально розроблених програм. Національним багатопрофільним командам факт-чекерів та дослідників надаватиметься підтримка з метою виявлення та викриття кампаній з дезінформації в соціальних мережах.

7 of 15

Rapid Alert System

Система швидкого сповіщення (Rapid Alert System) створена між інституціями ЄС та державами-членами для полегшення обміну інформацією щодо кампаній дезінформації та координації відповідей. RAS базується на інформації з відкритих джерел, а також спиратиметься на висновки академічних кіл, спеціалістів із перевірки фактів, онлайн-платформ і міжнародних партнерів.

​

8 of 15

Code of Practice

  • Представники онлайн-платформ, провідних соціальних мереж, рекламодавці та рекламна індустрія погодили саморегульовний Кодекс практики для боротьби з поширенням онлайн-дезінформації та фейкових новин.
  • Це перший випадок у світі, коли промисловість на добровільній основі погоджується на стандарти саморегулювання для боротьби з дезінформацією. 
  • Кодекс практики спрямований на досягнення цілей, поставлених у Повідомленні Комісії, представленому в квітні 2018 року, шляхом встановлення широкого спектру зобов’язань, від прозорості політичної реклами до закриття фейкових облікових записів і демонетизації розповсюджувачів дезінформації.
  • Кодекс містить додаток із визначенням найкращих практик, які підписанти застосовуватимуть для виконання зобов’язань Кодексу. Комісія також опублікувала висновок Ради експертів Багатостороннього форуму щодо Кодексу практики.

9 of 15

Code of Practice

  • Кодекс практики був підписаний онлайн-платформами Facebook, Google і Twitter, Mozilla, а також рекламодавцями та рекламною індустрією в жовтні 2018 року , і підписанти представили свої плани впровадження Кодексу. Microsoft приєдналася в травні 2019 року, а TikTok підписав Кодекс у червні 2020 року.
  • Онлайн-платформи та торгові асоціації, що представляють рекламний сектор, у січні 2019 року подали базовий звіт , у якому викладено поточний стан заходів, вжитих для виконання їхніх зобов’язань згідно з Кодексом практики щодо дезінформації.
  • У період з січня по травень 2019 року Європейська комісія здійснила цілеспрямований моніторинг виконання зобов’язань Facebook, Google і Twitter, особливо щодо чесності виборів до Європейського парламенту. Зокрема, Комісія попросила три платформи, які підписали Кодекс практики, щомісяця звітувати про їхні дії, вжиті для покращення контролю за розміщенням реклами, забезпечення прозорості політичних і тематичних реклам, а також боротьби з підробленими обліковими записами та зловмисним використанням. ботів. Комісія оприлюднила отримані звіти за п’ять місяців разом із власною оцінкою). Річний звіт про самооцінку підписантів Кодексу практики щодо дезінформації був опублікований у жовтні 2019 року. Звіти про самооцінку вказують на комплексні зусилля підписантів щодо виконання своїх зобов’язань протягом останніх 12 місяців, що свідчить про прогрес у поточній ситуації. до набрання Кодексом чинності, а ще необхідні подальші серйозні кроки окремих підписантів та громади в цілому. Комісія опублікує оцінку першого року дії Кодексу у 2020 році.

10 of 15

East StratCom Task Force

  • Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій, ОРГСК (East StratCom Task Force, ESTF) — підрозділ Європейської служби зовнішньополітичної діяльності (ЄСЗД) створений у квітні 2015 року на підставі ухваленого на зустрічі Європейського союзу 19-20 березня 2015 року рішення про необхідність «протистояти постійним дезінформаційним кампаніям з боку Росії». Служба покликана надавати підтримку делегаціям Європейського союзу в країнах Східної Європи (зокрема, в Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові, Росії та Україні).
  • Головним продуктом роботи співробітників East StratCom Task Force є сайт EUvsDisinfo.eu, де оприлюднюється інформація про всі виявлені приклади дезінформаційних атак Росії.
  • Згідно з сайтом оперативної робочої групи, в її завдання входить активне роз'яснення ключових аспектів політики Європейського Союзу, створення його позитивного образу та протидія дезінформації. Група East StratCom Task Force відповідальна за:
  • Збір та поширення всіх виявлених прикладів дезінформаційних атак Росії на вебсайті EUvsDisinfo.eu — головному сайті ESTF
  • Редагування офіційного російськомовного сайту Європейської служби зовнішньополітичної діяльності ЄС.

​

11 of 15

East StratCom Task Force

  • EUvsDisinfo є флагманським проєктом Оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх справ.
  • Він був створений у 2015 році для кращого реагування на постійні дезінформаційні кампанії Російської Федерації, що впливають на Європейський Союз, його держави-члени й сусідні країни, а також для прогнозування таких кампаній і протидії ним.
  • Основна мета EUvsDisinfo — підвищити обізнаність громадськості щодо дезінформації і розуміння дезінформаційних операцій Кремля, а також допомогти громадянам у Європі й поза її межами виробити стійкість до маніпуляцій цифровою інформацією і в ЗМІ.

​

12 of 15

East StratCom Task Force

  • Вебсайт EUvsDisinfo.eu є центром кампанії з підвищення обізнаності щодо прокремлівської дезінформації. Вебсайт кампанії містить декілька різних продуктів.
  • Загальнодоступна база даних щодо дезінформації: з 2016 року збираються приклади дезінформації з посиланнями на оригінали та додаємо короткі спростування. Станом на квітень 2020 року зібрано понад 8000 прикладів. Спочатку група покладалася на моніторинг ЗМІ членами робочої групи і на мережу добровільних помічників, які передавали нам виявлені приклади. Далі завдяки фінансуванню(opens in a new tab) від Європарламенту група змогла систематизувати цю роботу за допомогою професійних служб моніторингу ЗМІ. Однак остаточне рішення щодо внесення прикладу дезінформації в базу даних залишається за групою.
  • Щотижневий огляд дезінформації, Disinformation Review, де наведені останні приклади в базі даних, щоб окреслити сучасні тенденції. Коли схожі дезінформаційні повідомлення з’являються в різних ЗМІ, а іноді й різними мовами, це може бути ознакою появи певних наративів, тобто спроб сформувати та поширити особливі погляди на реальність серед аудиторії засобів масової інформації (соціальних мереж).

​

​

13 of 15

Sources

14 of 15

14

Jean Monnet Actions

Useful links

EURoCoRP

Ostroh Academy, NU

European Commission

15 of 15

�Thank you for attention!

Prof. in charge – Dmytro Shevchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Sergii Ishchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Tetiana Sydoruk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Kateryna Yakunina, PhD

Co-Lecturer - Olena Shershnova, PhD

The National University of Ostroh Academy

https://www.oa.edu.ua/

https://eurocorp.oa.edu.ua/