РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ ТА ЇХНІЙ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК

Розширити знання учнів про біологію як сукупність

наук про живі істоти та загальні закономірності

розвитку живої матерії; показати взаємодію живих

істот між собою та з умовами навколишнього

середовища;

Переконати учнів в особливому значенні сучасної

біології в житті людства, активізувати інтерес учнів до

вивчення біології.

Виховувати почуття національної гідності на

життєвому і науковому подвигу вчених-біологів, що

працювали в Україні.

Здійснити профорієнтацію учнів на професії

пов’язані з вивченням біології.

БІОЛОГІЯ – (ВІД ГР. БІОС – ЖИТТЯ, ЛОГОС – НАУКА) – ЦЕ�НАУКА ПРО ЖИТТЯ, ЙОГО ФОРМИ І ЗАКОНОМІРНОСТІ ІСНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ.

ТЕРМІН „БІОЛОГІЯ” ЗАПРОПОНУВАЛИ В 1802 РОЦІ НЕЗАЛЕЖНО ОДИН ВІД ОДНОГО Ж.Б.ЛАМАРК ТА Г.ТРЕВІРАНУС.

УСІ БІОЛОГІЧНІ НАУКИ МОЖНА СИСТЕМАТИЗУВАТИ:

За основними царствами живої природи (вірусологія — віруси,бактеріологія — бактерії, мікологія — гриби, ботаніка — рослини, зоологія — тварини).

За окремими розділами об'єктів вивчення (віруси, бактерії і нижчі гриби — мікробіологія, водорості — альгологія, мохи — бріологія, найпростіші — протистологія, черви — гельмінтологія, комахи — ентомологія тощо).

За рівнем організації живої природи (на молекулярному рівні — біохімія, молекулярна біологія; клітинному — цитологія; тканин­ному — гістологія; органному — морфологія, анатомія; організменному — мікробіологія, ботаніка, зоологія; біоценотичному та біосферному — екологія, біогеографія, біосфера).

За процесами життєдіяльності: біохімія, біофізика, фізіологія, ембріологія, біологія розвитку.

За господарським використанням живих організмів (рослин — рослинництво, овочівництво, плодівництво; тварин — бджільництво,�шовківництво, рибництво, птахівництво, конярство, ВРХ, свинарство).

​

ЗООЛО�Г�І�Я��

М�І�К�О�Л�О�Г�І�Я ��

Б�О�Т�А�Н�І�К�А��

РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВИХ СИСТЕМ НА ЗЕМЛІ.

А. Молекулярний.�Б. Клітинний.�В. Тканинний.�Г. Органний.

Д. Організмений.�Е. Популяційно-видовий.

Є. Біогеоценотичний.

Ж. Біосферний рівень.

МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ

Будь-яка жива система складається з біологічних макромолекул — нуклеїнових кислот, білків, полісахаридів та інших органічних речовин. З цього рівня починаються різноманітні процеси життєдіяльності організмів: обмін речовин, перетворення енергії, передача спадкової інформації.

​

КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ

Клітина є структурно-функціональною одиницею всіх живих організмів, які існують на Землі (виняток становлять віруси). На клітинному рівні поєднуються процеси передачі інформації і пере­творення речовин та енергії.

​

ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ

Елементарною одиницею організменого рівня є особина (індивід), яка розглядається в розвитку,— від моменту зародження до припинення існування — як жива система. На цьому рівні вивчають особину і властиві їй як цілому риси будови та поведінки.

​

ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ

Сукупність організмів одного виду, об'єднана загальним місцем проживання, в якій створюється популяція — надорганізмена система. У ній здійснюються елементарні еволюційні перетворення. На цьому рівні вивчають чинники, що впливають на чисельність популяцій, проблему збереження зникаючих видів, чинників мікроеволюції.

БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ

На цьому рівні здійснюється взаємодія організмів між собою і з чинниками неживої природи, що визначають їхню чисельність, видовий склад і продуктивність

БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ

Біосферний рівень — сукупність усіх біогеоценозів, система, що охоплює всі явища життя на нашій планеті. На цьому рівні відбувається колообіг речовин і перетворення енергії, пов'язані з життєдіяльністю всіх живих організмів. Біосферний рівень можна вважати найбільш інтегральним рівнем організації живого на планеті.

КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ БІОЛОГІЇ

А).Перші відомості про живі організми нагромаджені первісною людиною – поїдання здобичі, малюнки, фрески.

Б). Описовий характер біології – Гіппократ, Аристотель, Теофраст, Гален.

В). Розвиток біології в епоху Середньовіччя (в Київській Русі в «Руській правді» - правовому кодексі Ярослава Мудрого створеного на початку ХІ ст. йшлося про охорону довкілля та диких тварин).

Г). Розвиток біології в епоху Відродження.

Д). XVІІІ ст. – початок розвитку самостійних наук: ботаніки, зоології, анатомії.

Е). Відкриття основних закономірностей в біології в кінці XІX на початку XX ст.

Є). Сучасна біологія – генетика, біотехнологія, генна інженерія.

ДЕЯКІ ВЧЕНІ ДІЛЯТЬ НА ЕПОХИ РОЗВИТОК БІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ

І. Епоха практичних донаукових знань – від кам’яного віку до XV-XVI ст. (Гіпократ, Арістотель, Теофраст).

ІІ. Епоха виникнення основних біологічних наук – з XV-XVI ст. до середини XІX ст. (Дж. Рей, К.Лінней, М.Мальпігі, Р.Декарт).

ІІІ. Епоха синтезу наукових біологічних знань – з середини XІX ст. до середини XX ст. (Ч.Дарвін, Т.Морган, Г.Мендель, І.П.Павлов…)

IV. Епоха проникнення в біологічний мікросвіт і розкриття суті життєвих процесів – теперішній і майбутній час (Д.Уотсон, Ф.Крік, Х.Коране).