Тема 3. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУС­ПІЛЬСТВА (середина 50-х — середина 60-х рр.)�

Тема уроку: Початок лібералізації суспільного життя

​

Очікувані результати.

Після цього уроку ви зможете: на основі різних джерел інформації:

• описувати прояви процесів лібералізації в різних сферах життя українського суспільства;
• зіставляти різні точки зору щодо процесів лібералізації в Україні та давати їм власну оцінку.

​

План

• XX з'їзд КПРС і початок лібералізації суспільного життя.
• Реабілітація жертв сталінських репресій.
• Зародження дисидертського руху. Л.Лук’яненко, І.Кандиба, А.Горська, В.Чорновіл, І.Дзюба та ін.
• Ставлення в суспільстві до діяльності Микити Хрущова.
• Загострення боротьби серед вищого партійного керівництва України.

​

Проблемне запитання

Процеси лібералізації здійснили вплив на зростання національної самосвідомості в Україні?

Ранок 9 березня 1953 р. �

1953 - 1964 рр. - до влади прийшов М. Хрущов.��«Відлига» - процес спроб лібералізації суспільно-політичного життя, проведення соціально - економічних реформ.�Основним змістом «відлиги» є десталінізація - система заходів щодо усунення проявів сталінського режиму.

Приморозок�

Була весна. Була відлига.

І — Божа благодать була.

Сніги розтанули. Спливла

У небуття недвига — крига.

Тоді сп’янілий від тепла.

Наївний, як розкрита книга,

З бруньок принишклий квіт оклигав,

І вишня буйно зацвіла.

Та в чорну ніч зненацька вітер

Ошпарив примороззю віти,

Бубняву зав’язь, дівич-квіт.

Померклий, вибитий морозом,

Мов білі сльози, на чорнозем

Спадає квіт затерплих віт.

І. Світличний

​

Зміст “ВІДЛИГИ”

Складові десталінізації:��- ліквідація системи ГУЛАГу, системи масових репресій.�- амністія, реабілітація незаконно засуджених�- ослаблення ідеологічного тиску�- децентралізація управління�- розширення прав і повноважень союзних республік�- збільшення частки українців у партійному і державному апараті�

Зміни в суспільному житті України.�Перші секретарі ЦК КПУ в �1953 - 1964 рр .:

XX з’їзд КПРС і початок лібералізації.

Доповідь М. Хрущова «Про культ особи та його наслідки».

Вперше:

• з’їзд засудив репресивну практику тоталітарного режиму та «культ особи Й. Сталіна»;

• були наведені численні факти злочинів і прямих зловживань Сталіна та його оточення.

​

Разом з тим:

стверджувалось, що культ особи не змінив «глибоко демократичного, насправді народного характеру радянського ладу»

ХХ З’ЇЗД КПРС ЛЮТИЙ 1956 р.�ХХ з'їзд КПРС, відбувся у Москві 14-25 лютого 1956. Найбільш відомий засудженням культу особи і, побічно, ідеологічної спадщини Сталіна.� ⸭ З’їзд поклав кінець сталінській епосі і зробив обговорення ряду суспільних питань дещо вільнішим; �⸭ він знаменував ослаблення ідеологічної цензури в літературі і мистецтві і повернення багатьох раніше заборонених імен. �⸭ критика Сталіна прозвучала лише на закритому засіданні ЦК КПРС після закінчення з'їзду.��

Реабілітаційний процес

30 червня 1956 р. – постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідків»

XX з’їзд КПРС і початок лібералізації.

Зі спогадів І. Світличного

«У багатьох із нас одразу після XX з’їзду було багато наївного, рожевого оптимізму, телячого ентузіазму, багато було ілюзій, побудованих на піску, і багатьом здавалося, що всі проблеми народного життя вирішуються одним махом і нам нічого не лишається, як з високо піднятими прапорами урочисто марширувати до комунізму».

​

Реабілітаційний процес

• Перший етап (1953-1956 рр) – проголошувалися масові амністії, проте амністія не передбачала реабілітацію. Ліквідація репресивної системи: ліквідовані військові трибунали та особливу нараду МВС; в 1954 р. сформовано КДБ.
• Другий етап (1956-1959 рр) – реабілітація стала масовою.

Реабілітація політичних в’язнів

• 1956–1959 рр. — повністю реабілітовано 250 тис. осіб (переважно посмертно);
• на березень 1957 р. — звільнено 65,6 тис. осіб.
• 1963–1966 рр. — реабілітовано понад 60 тис. осіб.
• Але жертвам масових депортацій не дозволялося повертатися;
• інтелігенція, притягнута до карної відповідальності за інакомислення за ст. 54 (політичні в’язні), реабілітації не підлягала.

​

Лесь Курбас

Прискорення політичної реабілітації (на кінець 50-х р. переглянуто 5,5 млн справ, за якими реабілітовано 3,5 млн чол., серед реабілітованих – Л. Курбас, М. Куліш, В. Чубар, С. Косіор);

Не підлягали реабілітації особи, звинувачені в «буржуазному націоналізмі».

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗМІНИ В УРСР

19 лютого 1954 р. видано Указ Президії ВР СРСР на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією «Про передачу Кримської області із складу РСФСР до складу УСРС»

Національна політика у роботі з кадрами

• на 1 червня 1954 р. у ЦК КПУ українців було 72 %, у Верховній Раді УРСР — 75 %, а серед відповідальних за великі підприємства — 51 %.
• 1958 р. українці становили 60 % членів КПУ.

1. освоєння цілини � 1954 р.�- втрата українським селом біля 90 тис. спеціалістів;�- міграція молоді в цілинні райони ;�- більшість сільгосптехніки, виробленої в Україні, було відправлено до Казахстану , Сибіру та Північного Кавказу.

2. розширення посівів кукурудзи � 1955 р.�- з 1958 по 1963 р. посівні площі кукурудзи зросли більше ,ніж вдвічі, а врожайність зерна в цей же період знизилась з 25 ц/га до 15 ц/га.

3. тваринницька � 1957 р.�- будівництво великих відгодівельних комплексів;�- провал усіх планів �« наздогнати і перегнати…» ;

Управління народним господарством�- скорочено кількість міністерств�- розширення прав республіки у формуванні бюджету, збуту продукції, використання капіталовкладень�- 1957 р. - створення раднаргоспів - організації управління промисловістю і будівництвом в УРСР у межах відповідних економічних районів, було 11 раднаргоспів.�

Соціальна сфера

1959 рік –початок відходу партійної верхівки від подальшої демократизації суспільства.�

• У 1961 р. відбувається XXII з’їзд КПРС, який у новій Програмі партії проголосив курс на розгорнуте будівництво в СРСР комуністичного суспільства.
• У грудні 1962 р. М. Хрущов провів реформу, метою якої було утворення в областях двох самостійних, зовсім не пов’язаних одна з одною партійних організацій. Це спричинило незадоволення у партійному керівництві.

В жовтні 1964 р. Хрущова, звинувативши в «волюнтаризмі і суб'єктивізмі», усунули від керівництва партією і країною та відправили на пенсію. �

М. Хрущова на посаді першого секретаря ЦК КПРС змінив виходець з України Л.Брежнєв

Змова щодо усунення М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КПРС

• У жовтні 1964 р. з ініціативи близького оточення М. Хрущова відбулося його усунення. Деякі історики називають цю подію «тихим переворотом»

Волюнтаризм - соціально-політична діяльність, нехтує об'єктивними законами історичного розвитку, керується суб'єктивними (власними) бажаннями.�Суб'єктивізм - оцінка і винесення рішень у залежності від особистих симпатій чи антипатій.�

Ставлення в суспільстві до діяльності М. Хрущова.

До числа невдоволених політикою М. Хрущова невдовзі приєднались:

• партійно-державна еліта;

• інтелігенція, яка чекала демонтажу тоталітарної системи

• робітники і селяни

Культура 1950 - початок 1960-х рр.�Наука

Б. Патон

Глава АН УРСР

М. Амосов

хірург

В. Глушков

кібернетик

С. Корольов –

конструктор космічних

кораблів

Юрій Гагарін

1 космонавт

Література�Шістдесятники - молоде покоління талановитих літераторів і художників, які отримали визнання завдяки не тільки творчої, але і своєю громадською діяльністю, сформувався рух в період «відлиги».�

Зародження дисидентського руху

Дисидентство великою мірою виросло з десталінізації, з послаблення «паралічу страху», що їх розпочав Хрущов. Його обмежені викриття страхітливих злочинів сталінської доби викликали розчарування та скептицизм відносно й інших сторін режиму.

Прояви дисидентства�

Перші прояви цього руху мали місце наприкінці 50-х—на початку 60-х років, коли на Західній Україні було організовано кілька невеликих таємних груп. Виділялася серед них так звана «Група юристів» на чолі з адвокатом Левком Лук’яненком. Вона закликала до здійснення законного права України на вихід із Радянського Союзу. Після виявлення цих груп їхніх учасників на закритих процесах було засуджено до тривалих термінів ув’язнення.

Іван �Дзюба

Він чітко висловив свою мету: «Я пропоную... одну-єдину річ: свободу — свободу чесного публічного обговорення національного питання, свободу національного вибору, свободу національного самопізнання і саморозвитку. Але спочатку і насамперед має бути свобода на дискусію і незгоду».

Шестидесятники�

Однією з найобдарованіших представниць шестидесятників стала Ліна Костенко. У своїй творчості вона звертається до історичного минулого, одвічних проблем духовності українського народу.

Ліна КОСТЕНКО

СВІТЛИЙ СОНЕТ

Як пощастило дівчині в сімнадцять, �в сімнадцять гарних, неповторних літ! �Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. �Вона ридає, але все як слід.

Вона росте ще, завтра буде вищенька. �Але печаль приходить завчасу. �Це ще не сльози – це квітуча вишенька, �що на світанку струшує росу.

Вона в житті зіткнулась з неприємістю: �хлопчина їй не відповів взаємністю. �І то чому: бо любить іншу дівчину, �а вірність має душу неподільчиву.

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. �Як пощастило дівчинці в сімнадцять!

1. Мета реформ, які проводило керівництво СРСР на чолі з Микитою Хрущовим:�

А. демонтаж тоталітарної системи, демократизація, що давало значно більше прав Україні в оновленій федерації;

Б. побудова в СРСР протягом 20 років комуністичного суспільства;

В. утвердження СРСР як найпередовішої країни світу, перемога соціалізму на всій планеті;

Г. часткове оновлення методів управління державою, косметичний ремонт, який не зачіпав основ чинного ладу й не обмежував повного партійного контролю над суспільством

2. Сутність поняття “реабілітація”:

А. виправдання, відновлення доброго імені несправедливо звинуваченої чи засудженої особи;

Б. повернення на батьківщину після війни військовополонених, біженців, переселенців;

В. примусове, безоплатне вилучення державою для її потреб майна, продовольства громадян;

Г. створення умов для вільної рівної діяльності політичних партій, громадських організацій.

3. Зміна в становищі депортованих кримських татар після ХХ зїзду:

А. вибачення перед народом і дозвіл виїжджати за кордон;

Б. депортація визнана незаконною;

В. дозвіл в індивідуальному порядку повертатись в Крим;

Г. усім дозволялось повернутись в Крим.

4. Укажіть правильне твердження

А. амністія означає відновлення доброго імені несправедливо звинуваченої чи засудженої особи;

Б. відхід від сталінізму в 1953-1955 роках змінив тоталітарну суть суспільного ладу СРСР;

В. керівництво України в 1953 році не підтримало у боротьбі за владу Микиту Хрущова;

Г. особливим досягненням у 1954-1959 роках керівництво КДБ вважало розкриття 46 антирадянських груп

5. Наслідки хрущовської політики десталанізації суспільно-політичного життя:

А. зазнала повного краху;

Б. мала суперечливий і незавершений характер;

В. призвела до відновлення найжорстокішого тоталітарного режиму;

Г. привела до встановлення демократичного ладу в країні.

6. Установіть послідовність правління керівників КПУ

А. Олексій Кириченко;

Б. Леонід Мельников;

В. Микола Підгорний;

Г. Петро Шелест.

Бесіда

1. Назвіть передумови процесу десталінізації в СРСР

2. У чому полягав зміст процесу десталінізації в Україні?

3. Чому усунення М. Хрущова від влади називають «тихим переворотом»?

4. Чому в суспільстві повідомлення про зміщення з посади М. Хрущова не викликало обурення?

​

Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

​