�Тема: “Слово про Ігорів похід”. Образи руських князів та князівни Ярославни

Мета уроку: ��навчитися глибше усвідомлювати значення історичної пам’ятки «Слово про похід Ігорів»

розвивати навички аналізу, характеристики образів, спостереження над текстом; розвивати вміння висловлювати власні міркування щодо вчинків героїв

виховувати любов до рідної землі, патріотизм, хоробрість, мужність, вміння ставити інтереси інших вище за особисті

Хто не знає свого минулого, �той не вартий свого майбутнього.�М. Рильський

Що вам відомо про автора “Слова…”?

Автор - освічена, письменна людина свого часу, яка знає народні культурні традиції. Він, очевидно, брав участь у поході, оскільки добре й у деталях знає події, що відбувалися. Крім цього, він причетний до військової справи. Він також добре знається на державницьких справах, що свідчить про його наближеність до «верхів». Автор «Слова...» — справжній патріот, адже тільки та людина, що віддана й глибоко любить свою землю й свій народ, могла б створити такий шедевр.

Що вам відомо про історію виявлення пам’ятки?

Оригінал твору відкрив граф Олексій Мусін-Пушкін, відкупивши його в монастирі міста Ярославль 1791 року, а видав друком 1800 року в Петербурзі. Однак сам рукопис і більшість друкованих примірників «Слова…» згоріли під час московської пожежі 1812 року.

Хто із відомих вам українських авторів переклав поему?

Перекладачі “Слова”�українською мовою��- Степан Руданський�- Юрій Федькович�- Іван Франко�- Панас Мирний�- Михайло Грушевський�- Максим Рильський�та багато інших.

Як саме автор підкреслює застереження природи від необдуманого вчинку Ігоря й попереджає, що похід закінчиться поразкою?

Сонячне затемнення - це народна прикмета, яка віщувала щось недобре, лихе…

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Художній образ – це специфічна форма відображення дійсності, це конкретна і водночас узагальнена картина людського життя, що створена за допомогою вимислу.

Майстерність розкриття художніх образів — основа мистецької повноцінності літератури.

Образи князів:���- Ігор�- Всеволод�- Володимир�- Святослав

Новгород-Сіверський князь �(з 1178 р.) Ігор Святославович, а �1198 – князь Чернігівський. У 1174 р. розбив орди половецьких ханів Кончака і Коб'яка під Переяславом. Після смерті брата Олега княжив у Новгород-Сіверському. Брав участь у міжусобній боротьбі за великокнязівський престол. �В 1183 р. здійснив вдалий похід проти половців. В 1185 р. організував спільно з братом Всеволодом, Путивльським князем Володимиром і князем Рильським Святославом Ольговичем новий похід проти половців. Княжі дружини зазнали поразки від орди половецьких ханів, а сам Ігор Святославич потрапив у полон, з якого потім зумів утекти.

Сім’я Ігоря:��- Дружина Єфросинія Ярославна, дочка Галицького князя �Ярослава I Осмомисла��Сини:�- Володимир�- Олег�- Святослав�- Роман

Всеволод Святославович - князь Курський і Трубчевський, менший брат князя Ігоря Святославича. Імовірно в 1164 році став князем Курським. Кілька разів ходив на половців — в 1167, 1184 та 1185 роках. У 1185 році, під час походу Ігоря, потрапив у полон, згодом повернувся на Русь, а в 1191 році знову бився з половцями.

Володимир Ігорович - старший син героя «Слова про Ігорів похід» князя Ігоря Святославича. З малих років брав участь у походах на половців (в 1183 і 1185 роках). 1185 року потрапив разом з Ігорем до половецького полону, де одружився з дочкою хана Кончака. Повернувся з дружиною на Русь у 1188 році. Княжив у місті Путивль. Пізніше княжив у Галичі, а з 1211 року в літописі про нього вже не згадується.

Святослав ІІІ Всеволодович - Великий князь Київський з короткочасними перервами (1173–1194). Святослав як князь Київський очолював походи південноруських князів проти половців, але непослідовність його політики стосовно кочовиків і намагання ухилитися від боротьби з ними призвели до активізації половецьких нападів на Русь з 1180-х pp. Святославу вдалося загальмувати розпад Київської держави і добитись стабілізації під кінець XII ст.

Єфросинія Ярославна - дружина Ігоря Святославича. Вона - взірець жінки-слов'янки, вірної патріотки, відданої своєму чоловікові і своєму краю.

«Руська земля…» Двадцять разів вжито це поняття автором «Слова о полку Ігоревім» для того, щоб схарактеризувати безкраї простори і окремі місцевості, руські міста і багату природу. Недаремно до сил природи звертається Ярославна. Бо вони теж частина Руської землі, пов’язана з долею і вчинками героїв. Для автора «Слова» образ землі ніби живий. Створюючи найвидатнішу пам'ятку культури Київської Русі, автор зумів охопити всю Русь, об'єднавши в своєму описі і природу, і людей, і історію.

Образ Руської землі є протилежним до образу половецького степу. Порівняйте ці зображення.