1 of 19

КОМПЛЕКС ІГРОВИХ ПРИЙОМІВ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ІЗ РИНОЛАЛІЄЮ

Мартинюк Зоряна�кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка

2 of 19

Ринолалія це стійке порушення звуковимови та тембру голосу, як наслідок анатомо-фізіологічного порушення периферичного відділу артикуляційного апарату. Темрін «ринолалія» (від гр. rhinos – ніс, lalia – мовлення) в перекладі означає мовлення в ніс або гугнявість, тим самим відображаючи лише зовнішні прояви розладу.

3 of 19

Серед мовленнєвих розладів ринолалію вважають тяжким порушенням, подолання якого потребує:

  • тривалого часу;
  • ранньої діагностики порушень розвитку;
  • своєчасного корекційного впливу з врахуванням індивідуальних і загально компенсаторних можливостей дитини;
  • глибокого знання специфіки логопедичної роботи саме з цією категорією дітей.

4 of 19

ЩО ТАКЕ АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА?

5 of 19

6 of 19

Заняття потрібно проводити

щоденно протягом 5-10 хвилин.

Кожну вправу дитина має повторювати по декілька разів поспіль.

Кожну вправу дитина має виконувати повільно, ритмічно й чітко.

Гімнастика немає спричинити причину перевтомлення.

Під час роботи із дзеркалом потрібно слідкувати щоб у дитини працювали лише ті м'язи, які тренуються у даній вправі. Шия і плечі мають бути не напруженими.

Займаючись із дітьми віком 3-4 роки, слідкуйте, щоб вони засвоїли основні рухи. До дітей віком 4-5 років вимоги ускладнюються: рухи мають бути більш чіткими і плавними. У 6-7 років діти мають виконувати вправи в швидкому темпі та вміють утримувати певне положення язика деякий час без змін.

7 of 19

ДІАГНОСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

8 of 19

КОМПЛЕКС АРТИКУЛЯЦІЙНИХ ВПРАВ ДЛЯ ЯЗИКА

«Лопатка»

Відкрити рот та покласти широкий язик на нижню губу. Утримувати в такому положенні 5-10 секунд.

«Годинник»

Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу.

«Трубочка»

Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі.

«Чашечка»

Відкрити рот. Бічні та передні краї широкого язика підняти вгору. Не торкатися зубів. Утримувати в такому положенні 10-15 секунд.

9 of 19

10 of 19

��КОМПЛЕКС АРТИКУЛЯЦІЙНИХ ВПРАВ ДЛЯ ГУБ�

«Посмішка»

Утримувати кілька секунд губи в посмішці. Намагатися не показувати зуби.

«Бублик»

Зубки зімкнені губи округлені трохи витягнуті вперед. Верхні і нижні різці видно.

«Парканчик»

Посміхнутися без напруження, щоб було видно верхні та нижні зуби. Утримувати в такому положенні 5-10 секунд.

11 of 19

Важливо виявити:

  • стан м’якого піднебіння і піднімання піднебінної занавіски під час енергійної вимови звука [а];
  • наявність чи відсутність витоку повітря через ніс під час вимови голосних звуків, рівномірність витоку;
  • наявність або відсутність глоткового рефлексу.

М’яке піднебіння: коротке, щілина, роздвоєний маленький язичок або його відсутність.

Тверде піднебіння: вузьке, готичне, щілина твердого піднебіння — субмукозна щілина.

12 of 19

«Позівання»

Широко відкриваючи рот спочатку сильно втягуючи повітря.

«Відкашлювання»

Широко відкривати рот, напружуючи м'язи плечового пояса і шиї та всього дна ротової порожнини з силою стискаючи.

13 of 19

�ОБСТЕЖЕННЯ СТАНУ МІМІЧНОЇ МУСКУЛАРУРИ�(в спокої і в динаміці)

Дітям пропонують зробити веселе обличчя (засміятися), сердите обличчя (нахмурити брови), підняти брови, примружити по черзі праве і ліве око, надути щоки, втягнути щоки.

Спостерігається патологічна активність лицьових м'язів, компенсаторні гримаси при фонації. Стан лицьової мускулатури оцінюється в процесі спостереження за мовленнєвою діяльністю із допомогою вправ, що дозволяють оцінити роботу мімічних м'язів.

14 of 19

ФІЗІОЛОГІЧНЕ ДИХАННЯ

«Іграшка»

Пропонуємо дитині подути на паперову іграшку або кульку.

«Провітрюємо печеру»

Язичок живе в печері. Як і будь-яке приміщення, її необхідно часто провітрювати, адже повітря для дихання має бути чистим! Є кілька способів провітрювання: вдихнути повітря носом і повільно видихнути через широко відкритий рот (і так не менше 5 разів); вдих ротом і повільний видих через відкритий рот (не менше 5 разів); вдих носом, видих ротом (не менше 5 разів).

15 of 19

Вправа 1. Зробивши повний

вдих, по­рахувати на видиху.

Рахунок прямий, зво­ротний,

порядковий, десятками.

Числові послідовності ретельно промов­ляти, стежити за рівномірністю і триваліс­тю видиху. Аналогічно: перелік днів тижня, назв місяців.

Вправа 2. Вдих носом, нахилити тулуб вперед, правою рукою дістати пальці лівої ноги. У цьому положенні на повільному ви­диху вимовити ха-хо-ху. Випрямитися, вдихнути, нахилити ту­луб, намагаючись лівою рукою дістати ступню правої ноги. На видиху вимовити фа-фо-фу.

Вправа 3. Правильно

набираємо повітря

та вимовляємо:

«Біля озера у лісі

жили тридцять три

Зорисі: раз – Зорися,

два – Зорися, три

– Зорися, чотири…»

– ведемо рахунок,

поки вистачить

запасу повітря.

Контролюємо

правильність дихання.

ФОНАЦІЙНЕ ДИХАННЯ

16 of 19

ОБСТЕЖЕННЯ ГОЛОСОВОЇ ФУНКЦІЇ

Обстеження починається з голосних звуків і проводиться в такому порядку: а, е, о, и, у, і, я, е, є, ю, й. Матеріалом може служити набір предметних картинок, а також перелік певних слів і фраз. Обстеження починається з перевірки ізольованого проголошення звуків, потім пропонують повторити слова і фрази, що містять певні звуки, за логопедом. Можна запропонувати дітям назвати предметні картинки. В останню чергу перевіряється проголошення звуків у спонтанному мовленні. Дослідження найбільш доцільно здійснювати в ігровій формі.

Обстеження висоти та сили голосу. Особливості голосової функції виявляються в ході бесіди з дітьми. Для перевірки сили звучання голосу можна запропонувати дитині вимовляти слова або фрази пошепки, тихим, голосним голосом, змінюючи гучність проголошення за логопедом. Висота голосу визначається за допомогою співу гам в різних діапазонах або проголошення слів і фраз з підвищенням або пониженням голосу.

ОБСТЕЖЕННЯ ЗВУКОВИМОВИ

17 of 19

ОБСТЕЖЕННЯ ПРОСОДИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ

Важливо оцінити стан фонематичного сприйняття, оскільки фонетично діти з труднощами опановують звуковимову внаслідок порушення артикуляційного апарату. Дослідження проводиться на диференціація ізольованих звуків, на рівні складів і слів.

Оцінюючи стан просодичного характеру мовлення, доцільно звернути увагу на мелодико-інтонаційну виразність, дотримання темпо-ритмічної організації мовлення, виразність емоційних відтінків, розстановку пауз, логічних наголосів, гучність, чіткість мовлення в цілому. Дослідження проводиться на матеріалі віршів, казок, приказок.

ОБСТЕЖЕННЯ ФОНЕМАТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ І ФОНЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ

18 of 19

ОБСТЕЖЕННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОЇ� СТОРОНИ МОВЛЕННЯ�

На даному етапі досліджується характер вживання дитиною граматичних конструкцій. Матеріалом можуть служити іграшки, предмети, предметні і сюжетні картинки. Оцінюється вміння узгоджувати:

  • прикметники з іменниками в роді, числі і відмінку;
  • числівники з іменниками;
  • вживання числа і роду дієслів;
  • використання прийменникових і безприйменникових відмінкових форм іменників.

19 of 19

Дякую за увагу