1 of 19

КОМПЛЕКС ІГРОВИХ ПРИЙОМІВ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ІЗ РИНОЛАЛІЄЮ

Мартинюк Зоряна�кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка

2 of 19

Ринолалія це стійке порушення звуковимови та тембру голосу, як наслідок анатомо-фізіологічного порушення периферичного відділу артикуляційного апарату. Темрін «ринолалія» (від гр. rhinos – ніс, lalia – мовлення) в перекладі означає мовлення в ніс або гугнявість, тим самим відображаючи лише зовнішні прояви розладу.

​

3 of 19

Серед мовленнєвих розладів ринолалію вважають тяжким порушенням, подолання якого потребує:

  • тривалого часу;
  • ранньої діагностики порушень розвитку;
  • своєчасного корекційного впливу з врахуванням індивідуальних і загально компенсаторних можливостей дитини;
  • глибокого знання специфіки логопедичної роботи саме з цією категорією дітей.

4 of 19

ЩО ТАКЕ АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА?

​

5 of 19

6 of 19

Заняття потрібно проводити

щоденно протягом 5-10 хвилин.

​

Кожну вправу дитина має повторювати по декілька разів поспіль.

​

Кожну вправу дитина має виконувати повільно, ритмічно й чітко.

​

Гімнастика немає спричинити причину перевтомлення.

​

Під час роботи із дзеркалом потрібно слідкувати щоб у дитини працювали лише ті м'язи, які тренуються у даній вправі. Шия і плечі мають бути не напруженими.

​

Займаючись із дітьми віком 3-4 роки, слідкуйте, щоб вони засвоїли основні рухи. До дітей віком 4-5 років вимоги ускладнюються: рухи мають бути більш чіткими і плавними. У 6-7 років діти мають виконувати вправи в швидкому темпі та вміють утримувати певне положення язика деякий час без змін.

7 of 19

ДІАГНОСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

8 of 19

�КОМПЛЕКС АРТИКУЛЯЦІЙНИХ ВПРАВ ДЛЯ ЯЗИКА�

​

«Лопатка»

Відкрити рот та покласти широкий язик на нижню губу. Утримувати в такому положенні 5-10 секунд.

«Годинник»

Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу.

«Трубочка»

Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі.

«Чашечка»

Відкрити рот. Бічні та передні краї широкого язика підняти вгору. Не торкатися зубів. Утримувати в такому положенні 10-15 секунд.

​

9 of 19

10 of 19

��КОМПЛЕКС АРТИКУЛЯЦІЙНИХ ВПРАВ ДЛЯ ГУБ��

«Посмішка»

Утримувати кілька секунд губи в посмішці. Намагатися не показувати зуби.

​

​

«Бублик»

Зубки зімкнені губи округлені трохи витягнуті вперед. Верхні і нижні різці видно.

​

​

​

«Парканчик»

Посміхнутися без напруження, щоб було видно верхні та нижні зуби. Утримувати в такому положенні 5-10 секунд.

​

​

11 of 19

Важливо виявити:

  • стан м’якого піднебіння і піднімання піднебінної занавіски під час енергійної вимови звука [а];
  • наявність чи відсутність витоку повітря через ніс під час вимови голосних звуків, рівномірність витоку;
  • наявність або відсутність глоткового рефлексу.

​

М’яке піднебіння: коротке, щілина, роздвоєний маленький язичок або його відсутність.

​

Тверде піднебіння: вузьке, готичне, щілина твердого піднебіння — субмукозна щілина.

12 of 19

​

​

«Позівання»

Широко відкриваючи рот спочатку сильно втягуючи повітря.

​

«Відкашлювання»

Широко відкривати рот, напружуючи м'язи плечового пояса і шиї та всього дна ротової порожнини з силою стискаючи.

​

13 of 19

�ОБСТЕЖЕННЯ СТАНУ МІМІЧНОЇ МУСКУЛАРУРИ�(в спокої і в динаміці)�

Дітям пропонують зробити веселе обличчя (засміятися), сердите обличчя (нахмурити брови), підняти брови, примружити по черзі праве і ліве око, надути щоки, втягнути щоки.

​

​

​

Спостерігається патологічна активність лицьових м'язів, компенсаторні гримаси при фонації. Стан лицьової мускулатури оцінюється в процесі спостереження за мовленнєвою діяльністю із допомогою вправ, що дозволяють оцінити роботу мімічних м'язів.

​

14 of 19

ФІЗІОЛОГІЧНЕ ДИХАННЯ

​

«Іграшка»

Пропонуємо дитині подути на паперову іграшку або кульку.

«Провітрюємо печеру»

Язичок живе в печері. Як і будь-яке приміщення, її необхідно часто провітрювати, адже повітря для дихання має бути чистим! Є кілька способів провітрювання: вдихнути повітря носом і повільно видихнути через широко відкритий рот (і так не менше 5 разів); вдих ротом і повільний видих через відкритий рот (не менше 5 разів); вдих носом, видих ротом (не менше 5 разів).

​

15 of 19

Вправа 1. Зробивши повний

вдих, по­рахувати на видиху.

Рахунок прямий, зво­ротний,

порядковий, десятками.

Числові послідовності ретельно промов­ляти, стежити за рівномірністю і триваліс­тю видиху. Аналогічно: перелік днів тижня, назв місяців.

Вправа 2. Вдих носом, нахилити тулуб вперед, правою рукою дістати пальці лівої ноги. У цьому положенні на повільному ви­диху вимовити ха-хо-ху. Випрямитися, вдихнути, нахилити ту­луб, намагаючись лівою рукою дістати ступню правої ноги. На видиху вимовити фа-фо-фу.

Вправа 3. Правильно

набираємо повітря

та вимовляємо:

«Біля озера у лісі

жили тридцять три

Зорисі: раз – Зорися,

два – Зорися, три

– Зорися, чотири…»

– ведемо рахунок,

поки вистачить

запасу повітря.

Контролюємо

правильність дихання.

ФОНАЦІЙНЕ ДИХАННЯ

16 of 19

ОБСТЕЖЕННЯ ГОЛОСОВОЇ ФУНКЦІЇ

​

​

Обстеження починається з голосних звуків і проводиться в такому порядку: а, е, о, и, у, і, я, е, є, ю, й. Матеріалом може служити набір предметних картинок, а також перелік певних слів і фраз. Обстеження починається з перевірки ізольованого проголошення звуків, потім пропонують повторити слова і фрази, що містять певні звуки, за логопедом. Можна запропонувати дітям назвати предметні картинки. В останню чергу перевіряється проголошення звуків у спонтанному мовленні. Дослідження найбільш доцільно здійснювати в ігровій формі.

​

Обстеження висоти та сили голосу. Особливості голосової функції виявляються в ході бесіди з дітьми. Для перевірки сили звучання голосу можна запропонувати дитині вимовляти слова або фрази пошепки, тихим, голосним голосом, змінюючи гучність проголошення за логопедом. Висота голосу визначається за допомогою співу гам в різних діапазонах або проголошення слів і фраз з підвищенням або пониженням голосу.

�ОБСТЕЖЕННЯ ЗВУКОВИМОВИ

17 of 19

ОБСТЕЖЕННЯ ПРОСОДИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ

Важливо оцінити стан фонематичного сприйняття, оскільки фонетично діти з труднощами опановують звуковимову внаслідок порушення артикуляційного апарату. Дослідження проводиться на диференціація ізольованих звуків, на рівні складів і слів.

​

Оцінюючи стан просодичного характеру мовлення, доцільно звернути увагу на мелодико-інтонаційну виразність, дотримання темпо-ритмічної організації мовлення, виразність емоційних відтінків, розстановку пауз, логічних наголосів, гучність, чіткість мовлення в цілому. Дослідження проводиться на матеріалі віршів, казок, приказок.

ОБСТЕЖЕННЯ ФОНЕМАТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ І ФОНЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ

18 of 19

�ОБСТЕЖЕННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОЇ� СТОРОНИ МОВЛЕННЯ�

​

​

На даному етапі досліджується характер вживання дитиною граматичних конструкцій. Матеріалом можуть служити іграшки, предмети, предметні і сюжетні картинки. Оцінюється вміння узгоджувати:

  • прикметники з іменниками в роді, числі і відмінку;
  • числівники з іменниками;
  • вживання числа і роду дієслів;
  • використання прийменникових і безприйменникових відмінкових форм іменників.

​

19 of 19

Дякую за увагу