Великдень

Виконала учениця 10-А класу

КЗО«ССЗШ№141»ДМР

Орлик Анастасія

Календарні звичаї і обряди українців, як і росіян і білорусів, формально узгоджувались з річним літургічним циклом православної церкви, головними віхами якого були так звані дванадесяті свята і пости. Проте дійсною основою «побутових святців» був трудовий сільськогосподарський календар, який визначав життя землероба. Розроджувалась і клерикальна трактовка цих святкових дат.

Історія виникнення свята

Дослідники визначають йому на наших землях не менше 7000 років. Уже в цей час визначилася космогонічна сутність свята, склалася його унікальна та багатюща обрядовість. Воно відзначалося як свято Весняного Сонця і

Природи, що відроджувалась після зимового сну, як свято Перемоги Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Сонячного

Світла Весни над

нічною темрявою

Зими. 

Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха.

За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова та СоломоНія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

Тривалість

Пасха Христова є найвищим, радісним і урочистим – святом свят. З апостольських часів християнська Пасха триває сім днів – чи вісім, якщо рахувати всі дні безперервного святкування Великодня до понеділка Хоми.

Символізм

Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та обновлення.�

Походження назви «Великдень»

За однією з версій назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів..."

Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів дохристиянства, і було пов'язане з язичеськими культами. 

​

Жили троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. і Зібрались вони якось на полювання. Вийшли в степи неозорі, а жайворонки так розспівалися, що аж небо дзвенить. Вражено зупинився Яр і мовив:�— Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти, а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров'я.�Тільки-но він отаке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо.�І гукнув старший брат Тур:�— Се моє!�Хотів схопити плуга — аж він полум'ям зайнявся. Відсахнувся в страхові Тур.�— Се моє! — прокричав середульший брат. Але і йому сахнуло полум'я в лице.�— Ні, братове, се моє, — всміхаючись, мовив Яр.�Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім — Другу, й десяту, і соту. Засіяв поле полтвою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За все те великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води. І став Яр — Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба

Підготовка до свята

До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого Посту - одного з найсуворіших постів - саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп'яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна "прислуховуватися" до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Цi сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називаєтся Страстна Седмиця.

«Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом»

Великий піст - це найважливіший і найдревніший з багатоденних постів, цей час є підготовкою до головного православного свята - Світлого Христового Воскресіння.

• Із самого початку тривалість Великого посту була сорокаденною
• Про це ми маємо свідчення, що йдуть від глибокої давнини. Сама назва Св. Чотиридесятниця зустрічається дуже часто у древніх письмових пам'ятках. Святителі Василій Великий і Григорій Ниський стверджують, що Великий піст в їх час існував всюди.

Історія Великого посту

У сучасних уявленнях Великий піст співвідноситься з періодом поневіряння Христа в пустелі. Однак у посланні Афанасія Великого немає подібного згадки. Але, незважаючи на це, пост Святої Чотиридесятниці характеризується аскетичної підготовкою до грандіозного релігійного свята.

Як постити?

Під час Велікоговенья рекомендується повністю виключити з їжі всі продукти і страви, які містять м'ясо і субпродукти. Молоко, сир, олію, риба, яйця і інша скоромна їжа знаходиться під забороною. Не варто забувати і про алкоголь, на який накладається табу на час Великого посту.

​

Великий піст 2017

«Дата посту щороку розраховується церквою за певною схемою, піст перед Великоднем 2017 року розпочнеться 27 лютого і триватиме шість седьмиц, які іменуються за порядковим номером, плюс ще Страсна седмиця. Таким чином, тривалість православного посту становить 48 днів, датою його закінчення стане 15 квітня, а неділю 16 квітня – буде днем свята Великодня.»

Святкування Великодня�

• З самого початку існування Церкви християни проводили Великодню ніч в храмі
• Великодня служба божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: "Воістину воскрес!" 

Символи

Основна ознака Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому, готуючись в часі Великого посту до гідної зустрічі Пасхи,люди на свято пишуть писанки. Тоді ж горяни вишивають рушники і серветки, якими згодом покривають великодні кошики.

Прикмети на Великдень�

    * Не кожен день — Великдень, а хліб — не паска.�    * Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.�    * Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.�    * Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.

Що не край - то звичай

• У Франції улюблені великодні солодощі - це вироби із шоколаду: яйця, білі й темні зайчики, курчата, рибки - символ Христа, і дзвони? Є така легенда, що у Велику п'ятницю дзвони з усієї Франції летять до Ватикану, щоб принести туди всю скорботу, яку християни відчувають у день хресної смерті Ісуса. Повертаються дзвони у Великодню неділю, тому від п'ятниці до неділі всі дзвони Франції мовчать.

Що не край - то звичай

• У Європі діти дуже люблять на Великдень їсти: зайців! Шоколадних, правда. Батьки купують таких великодніх зайчиків і шоколадні яйця та ховають їх у садочку біля хати. Великоднього ранку діти біжать шукати солодощі.

Що не край - то звичай

У Данії на Великдень діти відсилають своїм друзям та родичам листівки зі смішними віршиками-дражнилками. Прикрашають листівку проліском - першою весняною квіткою. А замість підпису ставлять крапки - скільки букв в імені автора, стільки й крапок. Доводиться відгадувати! 

�Великодні традиції та обряди�

• «У багатьох куточках нашої країни великодні традиції та обряди дотримуються практично в незмінному вигляді, такими, якими вони дійшли до нас з найдавніших часів. Особливо колоритно відбуваються святкування в Закарпатті, цей край особливо багатий традиціями.»
• «У кожного з нас свято Великдень асоціюється з хресним ходом зі свічками, червоними ризами церковнослужителів, радісним співом і взаємними привітаннями: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!». До зовнішньої атрибутики свята можна віднести і улюблені з дитинства рум'яні паски з родзинками, розписні яйця — писанки.»

• пасхальне нічне богослужіння, яке здійснюється з особливою урочистістю, адже саме Великдень вважається найважливішою подією церковного року;

• пасхальне привітання або христосування зі словами: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!» і триразовим поцілунком в щоку;

• вогонь, який символізує Боже Світло, від якого всі віруючі можуть запалити лампадки і свічки і понести їх додому;

• пасхальна трапеза, яка настає після Великого посту, і відбувається зі свяченими пасками, писанками, які вважаються символом Воскресіння Христового, а також сирами та ковбасами;

• хресний хід, який відбувається опівночі перед Пасхою від православного храму і супроводжується гучними піснями, а закінчується ранковим богослужінням;

• великодні передзвони на честь Христового Воскресіння після семиденного мовчання.

Народні звичаї

• хороводи, які в Західній Україні називають «гаївками»;�• катання на гойдалках;�• ігри.

Базовий рецепт паски (для дяді Віні)�

Пропонуємо почати з простого рецепту приготування паски. 

Нам потрібно наступний набір інгредієнтів:

• 2 ст. борошна
• 1,2 ст. молока
• 0,5 ст. цукру
• 250 г вершкового масла
• 25-30 г дріжджів
• 5 яєць
• сіль — за смаком

​

• Молоко злегка підігріваємо. У невеликій кількості молока розпускаємо дріжджі і даємо їм спіниться. Змішуємо борошно з теплим молоком і дріжджами, ретельно перемішуємо і накриваємо чистим рушником або тканинною серветкою. Ставимо в тепле місце для бродіння.
• Поки піднімається тісто, відокремлюємо жовтки від білків. Жовтки розтираємо до білого кольору з цукром, а білки збиваємо в стійку піну. Вершкове масло розтоплюємо. У піднялося тісто додаємо жовтки, тепле масло і сіль, ще раз ретельно перемішуємо. Акуратно вводимо білки. Потім додаємо стільки борошна, щоб отримати достатньо густе тісто (це потрібно робити обережно, щоб не зруйнувати піну).
• Даємо тісту вдруге піднятися, потім добре вимішуємо і перекладаємо у форму, рясно змащену маслом і присипану борошном. Вона повинна бути заповнена до половини. Даємо тісту піднятися настільки, щоб воно зрівнялося з краями форми. Випікаємо до готовності при температурі 180 градусів.

Смачного!!!