�Сучасні особистісно-розвивальні технології навчання, їх використання на уроках
Упорядкувала та підготувала:
методист НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області
Садова Н.П.
“...Нема нічого добрішого для людини, ніж гарна технологія. Погана технологія – це шкідливі продукти, загиджена природа, речі, які зразу ж ламаються... Гарна – комфортне життя і чисте повітря. Гарна технологія в освіті – міцні знання плюс здорова психіка. І час для задушевних розмов теж знайдеться”
А.Гін.
«ЗНАЮ» | «ХОЧУ ДІЗНАТИСЬ» | «ДІЗНАВСЯ» |
Запишіть те, що ви вже знаєте про тему заняття | Запишіть те, про що хотіли б дізнатись, невідомі факти, ідеї, запитання з теми заняття | Наприкінці заняття запишіть те, про що дізнались на занятті. Відповіді краще розташовувати навпроти питань з другої колонки |
|
|
|
«Знаю», «Хочу дізнатись», «Дізнався»
Сучасні особистісно-розвивальні технології навчання
Технологія розвитку критичного мислення – педагогічна система, спрямована на формування в учнів аналітичного мислення
Стадії та їх завдання | Завдання | Методи і прийоми | |
1. Стадія «виклику» | актуалізація наявного досвіду, знань, уявлень про ключові поняття, висловлення ідей і припущень щодо змісту теми, активізація уваги, пам’яті, мислення, уяви |
|
|
|
| ||
|
| ||
| | ||
2. Стадія осмислення | усвідомлення основних понять, проблем, активізація уваги, пам’яті, мислення та уяви, формування емоційного ставлення, визначення логіки навчального матеріалу, його систематизація та встановлення причинно-наслідкових зв’язків, організація спостереження за власним розумінням інформації |
|
|
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
3. Стадія рефлексії | обговорення результатів заняття, повторення і закріплення навчального матеріалу, зворотний зв’язок |
|
|
|
| ||
|
| ||
Технологія колективної розумової діяльності
КРД – була запропонована у 90-х роках XX ст. російською дослідницею К.Я.Вазиною, професором, завідувачем кафедри «Діяльність» Ніжегородського міжобласного інституту підвищення кваліфікації працівників профтехосвіти.
Технологія КРД складається з системи проблемних ситуацій, кожна з яких розподіляється на 4 основні такти:�
Організаційно-діяльнісна гра як особлива форма організації �колективної миследіяльності
Георгій Петрович Щедровицький (1929-1994 рр.) – радянський філософ та методолог, суспільний і культурний діяч розробив системомиследіяльнісну методологію. Запропонував нову форму організації колективного мислення й діяльності – організаційно-діяльнісні ігри.
Організаційно-діяльнісна гра (ОДГ) – це імітація реальної діяльнісної ситуації або сфери діяльності
Припускає поділ учасників на групи, кожна з яких має власну мету і включається у загальний ігровий процес. Завдання й функції визначаються самими учасниками.
Етапи проведення ОДГ:
Методи творчого вирішення проблем: �мозкова атака, синектика, морфологічним аналіз, метод аналізу і синтезу фантастичних ідей, метод «гірлянд асоціацій», стратегія семикратного пошуку, метод евристичних запитань, метод інверсії, метод емпатії (особистої аналогії), метод «снігова куля», метод «килимок ідей» та інші.�
Кейс технологія
Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів.
Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем тощо.
Види кейсів:
Типи кейсів за структурою
Розрізняються кейси також і за об'ємом:
Приклад кейсу:
Завдання
1. Вкажіть, які, на вашу думку, характеристики були притаманні мовленню викладача.
2. Запропонуйте свій підхід до організації спілкування з навчальною групою у вказаній ситуації.
Оглянувши навчальну групу і витримавши паузу, Світлана Іванівна стримано сказала:
— Гаразд. Я дозволяю вам займатися своєю улюбленою справою. Але дозвольте і мені, коли я розповідатиму вам, стояти тут і дивитись у вікно, щоб нікого не непокоїти. Дивлячись у вікно і відчуваючи, що увага з мобільних телефонів приховано переключилась на неї, вона розпочала урок...
У групі стояла тиша. Перед Світланою вже були не дерева за вікном, а допитливі очі переможених учнів. Навіть не помітила, як відійшла від вікна і вже стоїть біля дошки...
Кейс №1
Тема. Новітні харчові добавки в кулінарії та кондитерському виробництві.
Мета: отримання знань про харчові добавки в кулінарії та кондитерському виробництві, про їх вплив на стан здоров'я людини.
Опис ситуації:
Ресторанний заклад «Колізей» м.Хмельницький, отримав каталог продукції (харчові добавки), де підприємству було запропоновано придбати ряд харчових добавок для кулінарного та кондитерського виробництва. В каталозі перелічені лише переваги даних харчових добавок, вказаний їх позитивний вплив на якість страв та виробів.
Питання кейсу: необхідно детально дослідити переваги та недоліки харчових добавок запропонованих в каталозі. Яким чином і в яких кількостях, як вони впливають на стан здоров’я людини. Чи дозволені харчові добавки для використання в харчовій галузі, та особливо для дитячого меню.
Ключові слова проекту: харчові добавки, шкідливі, корисні, здоров’я, хвороби, харчова цінність, енергетична цінність, зовнішній вигляд.
Інтернет ресурси:
Робота над кейсом має наступні етапи�
Етапи роботи | Діяльність педагога | Діяльність учнів |
До заняття | Підбирає кейс. Визначає основні і допоміжні матеріали для підготовки учнів. Розробляє сценарій заняття. | Одержує кейс і список рекомендованої літератури, Індивідуально готується до заняття |
Під час заняття | Організовує попереднє обговорення кейса. Поділяє групу на підгрупи. Керує обговоренням кейса | Ставить запитання, що поглиблюють розуміння кейса і проблеми. Розробляє варіанти рішень. Бере участь у прийнятті рішень. |
Після заняття | Оцінює роботу учнів. Оцінює прийняті рішення і поставлені запитання. | Складає письмовий звіт про заняття з даної теми. |
Урок-кейс “Казковий світ повітряних куль”
Технологія проблемно-розвивального навчання
Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Дж. Дьюї (1859-1952 р.р.)
Технологія проблемного навчання передбачає наступні чотири основні етапи діяльності педагога:
Технологія web-квест
Вперше модель web-квесту була представлена викладачем університету Сан-Дієго Берні Доджем у 1995 р.
Веб-квест – це технологія орієнтована на учнів, занурених у процес навчання, яка розвиває їх критичне мислення
Веб-квест — це
Веб-квест в освіті: �
Веб-квест у навчанні: �
Структура веб-квесту: �
Приклад веб-квесту
Приклад веб-квесту
КОУЧІНГ є феноменом освітнього процесу, що побудований на мотивуючій взаємодії, в якому викладач створює спеціальні умови, спрямовані на розкриття особистісного потенціалу учня для досягнення ним значних для нього цілей в оптимальні терміни, в конкретній предметній галузі знань
Цілі коучингу в освіті: �
Методи коучингу
1 рядок – заголовок, в який виноситься ключове слово, поняття, тема Сінквейна, виражене у формі іменника. |
|
2 рядок – два прикметники |
|
3 рядок – три дієслова |
|
4 рядок – фраза, що несе певне значення, ключову думку, заклик |
|
5 рядок – резюме, висновок, одне слово, іменник |
|
СІНКВЕЙН
Слово «Сінквейн» походить від французького слова «п'ять» і означає «вірш, що складається з п'яти рядків».
У кожному рядку задається набір слів, який необхідно відобразити.
Складіть колективний Сінквейн, що відображував би загальне враження про технологію критичного мислення.
Скільки б ти не жив, усе життя слід навчатися��Сенека�