Коротко про Івана Нечуя-Левицького. Сюжет і композиція повісті «Микола Джеря»
Українська література
Біографія Івана Нечуя-Левицького (1838-1918)
Дитинство та юність письменника
Народження та родина
25 листопада 1838 року в селі Стеблів на Черкащині в родині священника. Батько був просвітителем, мав велику бібліотеку, збудував сільську школу. Мати була чутливою, неписьменною жінкою.
Навчання
• Батькова школа – перші ази науки
• Богуславський монастир (7 років) – латина, грецька, церковнослов'янська
• Київська духовна семінарія (1853-1859) – захоплення творами Шевченка
Мови
Самостійно вивчив французьку та німецьку мови. Володів латиною, грецькою, церковнослов'янською.
«Батьківщина Нечуя-Левицького – Черкащина, шевченкова земля, оспівана в думках і піснях»
Ключові дати
1838 – народження
1853 – семінарія
1859 – закінчення
Біографія: доросле життя та творчість
Освіта та початок кар'єри
1865 рік – закінчення Київської духовної академії зі званням магістра. Відмовився від духовної кар'єри.
Педагогічна діяльність
25 років віддав педагогіці:
• Полтавська семінарія
• Гімназії Каліша та Седлеця
• Кишинівська гімназія (1873-1885)
Літературна діяльність
Понад 50 творів за півстоліття творчості. Переїзд до Києва у 1885 році.
Найвідоміші твори
• «Дві московки» (1868)
• «Микола Джеря» (1876)
• «Кайдашева сім'я» (1879)
• «Бурлачка» (1880)
• «Хмари» (1874)
• «На Кожум'яках» (1875)
Останні роки
Помер 2 квітня 1918 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
«Українська жизнь – то непочатий рудник, що лежить десь під землею»
– І. Нечуй-Левицький
Цікаві факти з життя письменника (частина 1)
1
Псевдонім «Нечуй»
Узятий від прізвиська діда по матері – козака Нечуя-Вітра, якого так називали за тиху, непомітну вдачу.
2
Оцінка Івана Франка
Іван Франко називав його:
«Великим артистом зору, колосальним, всеобіймаючим оком України»
3
Перекладач Біблії
Перший перекладач Біблії українською (разом з Кулішем і Пулюєм). Видана у Відні 1903 року. Переклав четверту частину.
4
Новий жанр в літературі
Саме Нечуй-Левицький увів в українську літературу новий жанр – соціально-побутова повість.
5
Таємне письменство
Про його літературні спроби українською мовою не знали навіть товариші по квартирі та батько.
6
Багатогранна творчість
Писав повісті, оповідання, драми, казки, нариси, гуморески, літературно-критичні статті.
Цікаві факти з життя письменника (частина 2)
Парасолька
Завжди ходив з парасолькою незалежно від погоди. Щодня гуляв одним маршрутом: до Володимирської вулиці, фунікулер, Хрещатиком додому.
Пунктуальність
Був надзвичайно пунктуальним. Лягав спати рівно о 22:00. Навіть зі свого ювілею пішов спати, не дослухавши вітальних промов!
Тверезість
Категорично не вживав алкоголь. Це було його принциповою позицією протягом усього життя.
Чутливість
Дуже не любив суперечок. Хворів по два тижні після сварки. Був надзвичайно чутливою людиною.
Відлюдник
Ніколи не був одружений, мав репутацію відлюдника. Жив самотнім життям.
Правопис
Принцип: «Писати треба так, як люди говорять!» Не терпів літеру «ї», писав «йих». Вважав нововведення «галицькою змовою».
Мова
Виразно знав живу мову. Помічав русизми, полонізми та уникав їх. Казав не «негативне», а «відкидне», не «позитивне», а «покладне».
Книги
Не дбав про гроші, витрачав все на книги, які в кінці життя виявилися нікому не потрібними.
Музика
Улюблена мелодія – Бетховен, Соната №23 («Аппассионата»). Це багато каже про його особистість.
«Іван Нечуй-Левицький – се великий артист зору, колосальне, всеобіймаюче око України»
– Іван Франко
Особисті риси
• Пунктуальний
• Прискіпливий
• Чутливий
• Самотній
Портрет письменника
Зовнішність
На портреті – чоловік середніх років з густою бородою та вусами. Розумні, проникливі очі. Суворий, але благородний вигляд. Одягнений у строгий костюм того часу.
Характер
• Принциповий – відстоював українську мову та літературу
• Працьовитий – понад 50 творів за 50 років
• Чутливий – болісно сприймав несправедливість
• Самотній – ніколи не одружувався
• Пунктуальний – строгий режим дня
Творча спадщина
Створив понад 50 творів: повісті, оповідання, драми, казки, нариси, літературно-критичні статті. Його книги перекладені багатьма мовами світу.
Візитна картка: «Кайдашева сім'я», «Микола Джеря», «Бурлачка»
Історія написання повісті «Микола Джеря»
Написання
Повість написана 1 січня 1876 року. Присвячена українському композитору Миколі Лисенку.
Цензурні перешкоди
В Росії твір не міг бути надрукований через відвертість зображення кріпацтва. Слова про побої, втечу від пана, палаюче жито – це вважалося підривом ладу.
Цензурні купюри
Вирізали епізоди: про панські землі, бунти селян, палення панського жита. Ці шматки знищували саму суть твору.
«Повість, яку хотіли затерти. Але яка вижила»
Хронологія видань
1876 – написано
1878 – Львів, журнал «Правда»
1883 – альманах «Рада» (з купюрами)
1899 – Петербург (компромісна версія)
1965 – повне видання в УРСР
Твір перекладено багатьма мовами світу
Паспорт твору «Микола Джеря»
Автор
Іван Нечуй-Левицький
Жанр
Соціально-побутова повість
Рід літератури: епос
Напрям: реалізм
Рік написання
1876 рік
Місце подій
Україна, село Вербівка
Час подій
Перша половина XIX ст.
Період кріпацтва та після його скасування
Тема
Життя селян під гнітом панщини та боротьба з нею
Ідея
Показати незламний дух народу, його непокірність панам
«Кріпацтво руйнує людські долі й сім'ї, але не може знищити прагнення до волі»
– Головна думка
Сюжет і композиція повісті
1
Експозиція
Розповідь про село Вербівку, про родину Джерь, життя кріпаків. Знайомство з головними героями.
2
Зав'язка
Кохання Миколи й Нимидори, одруження. Мрія про спокійне сімейне життя.
3
Розвиток дії
Панщина, побої, бунт Миколи, втеча з села, бурлакування. Життя на чужині.
4
Кульмінація
Переслідування втікачів, суд після скасування панщини. Небезпека повернення.
5
Розв'язка
Повернення Миколи в рідне село, смерть Нимидори, зламане сімейне щастя.
«То був не молодий Микола з тонким станом... то був бурлака, що був ладен жити й гулять хоч весь день»
Структура
Повість має чітку композицію з послідовним розвитком подій від мирного життя через конфлікт до трагічного фіналу.
Особливість: Твір охоплює близько 20 років життя героя
Проблематика твору «Микола Джеря»
Головна думка
«Кріпацтво руйнує людські долі й сім'ї, але не може знищити прагнення до волі»
Основні проблеми
Боротьба за свободу і гідність
Микола не мириться з кріпосництвом, бореться за право бути вільним
Соціальна несправедливість
Гніт панщини, безправ'я селян, жорстокість поміщиків
Трагедія розриву сімей
Втеча Миколи, самотність Нимидори, втрата щастя
Протистояння особистості і системи
Один проти всього кріпосницького ладу
Втрата особистого щастя
Ціна боротьби – розірвана родина, нещасливе життя
Актуальність
Твір залишається актуальним як твір про боротьбу людини за свободу, гідність і право бути господарем власної долі.
«Піду в ліси, піду в степи... а панщини таки робити не буду»
– Микола Джеря
Повість – це звинувачення кріпацтва та гімн волелюбності
Характеристика Миколи Джері (частина 1)
Головний герой
Волелюбний, рішучий селянин-кріпак. Не мириться з кріпосницьким гнітом, бореться за справедливість і людську гідність.
Здібності та таланти
• Музика – грав на скрипці, танцював гопака
• Малювання – мав художній хист
• Різьбярство – вмів різьбити по дереву
• Грамотність – вчився читати з охотою
Зовнішність
«Чорне волосся на голові, чорні рівні брови дуже виразно блищали на білій свиті. Запалене лице було гарне... Червоний пояс обвивавсь, наче гадюка, кругом тонкого стану»
Позитивні риси
• Добрий, уважний, ввічливий
• Поважав батьків
• Скромний
• Працьовитий
«Всі дівчата водили очима слідком за Миколою, а як він йшов вулицею, то вибігали дивитись на його»
Бунтарський дух
Сміливо підносить руку на пана та його слуг. Перший серед заробітчан не скоряється посесору.
Микола – духовно вільна особистість, непохитний волелюбець
Характеристика Миколи Джері (частина 2)
Боротьба за волю
Шукає спільників у боротьбі. Не може пристосовуватись, лицемірити. Висока духовна свобода характеризує його як людину непересічної вдачі.
Втеча з села
Коли розуміє, що причина нещастя – панщина, а не особисті риси пана:
«Піду в ліси, піду в степи, піду в пущі й на гострі скелі, а панщини таки робити не буду і в москалі не піду»
Зміна характеру
Після втечі стає жорсткішим, грубішає, інколи втрачає душевну рівновагу. Бурлацьке життя загартовує, але й калічить.
Повернення додому
Повертається через 20 років. Змінився зовні і внутрішньо:
«Микола був сивий аж білий. Густі сиві брови низько понависали... а голова біліла, наче вишневий цвіт. Його вид і тепер був сміливий і гордовитий»
Трагедія героя
• Втратив дружину (Нимидора померла)
• Не бачив, як росла донька
• Повернувся самотнім і духовно втомленим
• Особистого щастя не здобув
Висновок
Образ Миколи Джері показує, як кріпосництво калічить навіть сильну людину: робить її бунтівною, але позбавляє сімейного щастя.
Характеристика Нимидори
Дружина Миколи Джері
Загальна характеристика
Добра, терпляча, працьовита й лагідна. Уособлює трагічну долю жінки-селянки за часів кріпацтва.
Дитинство та юність
• Сирота – мати померла, покинула маленькою
• Виросла в наймах – поневіряння в чужій хаті
• Ніколи не носила нової одежі
• Не зазнала ласкавого слова
Зовнішність
«Кругловида дівчина... тонкий стан, сорочку з товстого полотна, червоне намисто на шиї... лице з чорними бровами»
Риси характеру
• Вродлива, молода
• Лагідна й щира
• Працьовита і скромна
• Терпляча
• Здатна на глибоке кохання
Трагедія долі
• Вірно чекала чоловіка багато років
• Самостійно виховувала доньку
• Переносила злидні та самотність
• Померла, не дочекавшись Миколи
«Я ввесь свій дитячий і дівчачий вік поневірялась в чужій хаті... і не зазнала ласкавого слова»
Інші герої повісті
Петро Джеря
Батько Миколи
• Змучений панщиною селянин
• Усе життя покірно робив на пана
• Передчасно помирає
• Уособлює старше покоління – звик мовчки зносити утиски
«Тяжка праця дуже зарані зігнула його стан»
Стара Джериха
Мати Миколи
• Сувора, приземлена жінка
• Дбає про господарство і виживання
• Не завжди розуміє сина
• Недовірлива до Нимидори
Бідність і страх перед труднощами зумовлюють її характер
Пан Бжозовський
Поміщик
• Жорстокий і пихатий
• Ставиться до селян як до власності
• Не визнає їх людьми
• Уособлення кріпосницької системи
Від нього кріпаки втікали з рідного села
Інші персонажі
Петро Кавун – бурлака:
• Щирий, вірний товариству
• Разом з Миколою тікав від панщини
Мокрина – донька отамана:
• Закохана в Миколу
• Її почуття егоїстичні
Цитатна характеристика героїв
Микола Джеря
«Піду в ліси, піду в степи, піду в пущі й на гострі скелі, а панщини таки робити не буду і в москалі не піду»
– Рішення втекти
«Чорне волосся на голові, чорні рівні брови дуже виразно блищали на білій свиті...»
– Зовнішність
«Бодай ту панщину дідько забрав собі до пекла!»
– Протест
Нимидора
«Я ввесь свій дитячий і дівчачий вік поневірялась в чужій хаті, у чужих людей і не зазнала ласкавого слова»
– Дитинство
«Моя мати вмерла й покинула мене маленькою»
– Сирітство
«Ніколи я не носила нової одежі… латана сорочка все було світиться на моїх плечах»
– Бідність
Старий Джеря
«Тяжка праця дуже зарані зігнула його стан»
– Зовнішність
«Глибокі зморшки на щоках, на лобі… грубі руки — все це ніби казало, що йому важко жилося на світі»
– Життєва мудрість
Про панщину
«Важка праця виссала з його усю силу. Уся його сила прийшла на чужу користь, в чужу кишеню...»
– Про старого Джерю
«...на дорогі оксамитові сукні, на золоті сережки пані Бжозовській»
– Експлуатація
Риси реалізму в повісті
1
Правдиве зображення життя
Реалістична картина життя селян за кріпацтва – без прикрашування та ідеалізації.
2
Соціальний гніт
Показ панщини, безправ'я, побоїв, знущань осавулів – усієї системи гноблення.
3
Типові герої
Типові герої в типових обставинах – Микола Джеря як втілення селянина-бунтаря.
4
Побутові деталі
Реалістичні описи праці, одягу, їжі, житла – все відповідає епосі.
5
Психологічна вмотивованість
Вчинки героїв логічно випливають з їхнього характеру та обставин.
6
Народна мова
Жива народна мова, діалектизми, розмовні конструкції – все це робить твір автентичним.
7
Відсутність ідеалізації
Письменник не ідеалізує ні селян, ні їхнє життя – показує все як є.
8
Соціальні конфлікти
Зображення соціальних протиріч – багаті vs бідні, пани vs кріпаки.
Висновок
Повість «Микола Джеря» – яскравий зразок соціального реалізму в українській літературі.
Завдання для учнів (частина 1)
1
Хронологічна таблиця
Складіть хронологічну таблицю життя і творчості Івана Нечуя-Левицького. Вкажіть ключові дати та події.
Підказка: 1838, 1853, 1859, 1865, 1876, 1885, 1918
2
Доля твору
Поясніть, чому повість «Микола Джеря» мала таку складну долю видання. Чому цензура забороняла твір?
Міркування: Що саме не подобалося цензорам?
3
Порівняння образів
Порівняйте образи Миколи Джері та його батька Петра. Які риси характеру їх об'єднують, а які відрізняють?
Зверніть увагу: Ставлення до панщини, реакція на несправедливість
4
Реалістичність твору
Доведіть, що повість «Микола Джеря» є твором реалістичним. Наведіть приклади з тексту.
Приклади: Побутові деталі, психологія героїв, соціальні конфлікти
Завдання для учнів (частина 2)
5
Роль пейзажів
Проаналізуйте роль пейзажів у повісті. Як вони допомагають розкрити внутрішній світ героїв?
Зверніть увагу: Природа як відображення настроїв героїв
6
Бунтарський характер
Чому Микола Джеря не міг змиритися з панщиною? Що визначало його бунтарський характер?
Міркування: Волелюбність, прагнення до справедливості, здібності
7
Головна думка
Як ви розумієте слова: «кріпацтво руйнує людські долі й сім'ї, але не може знищити прагнення до волі»? Наведіть приклади з тексту.
Приклади: Доля Миколи, доля Нимидори, бурлаки
8
Творче завдання
Напишіть лист від імені Миколи Джері до Нимидори під час його бурлакування. Які думки і почуття він міг висловити?
Увага: Використовуйте образну мову, передавайте емоції
Рефлексія та висновки
Про що твір?
Повість «Микола Джеря» – це твір про незламний дух українського народу, про боротьбу за свободу і гідність.
Чому навчає?
• Цінувати свободу
• Боротися за справедливість
• Залишатися людиною за будь-яких обставин
• Не зраджувати своїм ідеалам
Актуальність
Боротьба за гідність і права людини є вічною. Твір закликає цінувати свободу, здобуту попередніми поколіннями.
Головні думки
«Кріпацтво руйнує людські долі, але не може знищити прагнення до волі»
«Будь вірним собі – це єдиний порятунок у всіх життєвих пригодах»
«Гідність не продається»
Пам'ятаймо!
Іван Нечуй-Левицький створив яскравий образ селянина-бунтаря, який не зрадив своїм ідеалам, хоча й втратив сімейне щастя.
Дякую за увагу!
Читайте класику української літератури!