Венозні тромбози

Доповідь підготували

студентки 5 курсу 7а групи МФ 1

Лясковська Анна Анатоліївна

Римар Ірина Андріївна

​

Викладач: доц., к.мед.н.

Мітюк Олексій Іванович

Епідеміологія

Приблизно 10-15% випадків тромбозів глибоких вен ускладнюються флотацією головки тромбу. Близько 6% випадків ТЕЛА призводять до раптової смерті хворого. Так, при так званій субмасивній ТЕЛА прогноз для життя сумнівний, приблизно 50% хворих помирають від декомпенсації правих відділів серця протягом двох років. Тромботичні захворювання вен нижніх кінцівок викликають інвалідизацію у 40-60% хворих протягом трьох років

Згідно з даними літератури, цю патологію діагностують у 10-20% населення. У 30-50% випадків варикозна хвороба поверхневих вен ускладнюється тромбофлебітом

Венозний тромбоз (флеботромбоз) – гостре хірургічне захворювання, викликане згортанням крові в просвіті вени

Тромбофлебіт – гостре хірургічне захворювання, що супроводжується тромбозом вени з запаленням її стінки

Етіологія і патогенез

• іммобілізація (ліжковий режим, переліт, переломи);
• хірургічні втручання;
• онкологічні захворювання;
• спадкова тромбофілія

​

• тромбоз вен або емболія легеневих артерій в анамнезі;
• важке інфекційне захворювання, серцева недостатність;
• ожиріння;
• терапія із використанням естрогену чи вагітність;

Найбільш вагомими факторами ризику є:

​

Класифікація

За локалізацією розрізняють:

• тромбофлебіт поверхневих (підшкірних) вен нижньої кінцівки (великої підшкірної вени, малої підшкірної вени, притоків підшкірних вен);
• тромбофлебіт глибоких вен нижньої кінцівки (стоповий, підколінно-гомілковий, стегново-підколінний та здухвинно-стегновий сегменти);
• тромбоз нижньої порожнистої вени;
• тромбоз у системі верхньої порожнистої вени (вени верхніх кінцівок та підключичний сегмент) – зустрічається рідко.

За характером зв’язку з венозною стінкою розрізняють:

• оклюзивний тромбоз;
• пристіночний тромбоз;
• флотуючий тромбоз;
• тромбоз на стадії реканалізації;
• змішаний тромбоз.

​

• 3 бали чи більше = висока ймовірність, приблизно 75% ризик ТГВ
• 1–2 бали = середня ймовірність, приблизно 17% ризик ТГВ
• 0 балів = низька ймовірність, приблизно 3% ризик ТГВ

​

Клініка тромбозу поверхневих вен нижніх кінцівок

Шкіра над ураженими венами болюча, відмічається почервоніння і набряк. У разі пальпації вена тверда та чутлива. У випадку обширного флебіту часто відмічається лихоманка та незначне підвищення рівня СРБ.

Тромбоз поверхневих вен може поширюватися на глибокі вени. Чим ближче тромбофлебіт поверхневих вен розташований до сафено-феморального з'єднання в пахвинній ділянці або до перфорантних вен у підколінній ділянці, тим більша ймовірність розвитку тромбозу глибоких вен

Клінічні прояви часто мають доброякісний і самообмежувальний характер. Запалення та інші симптоми зазвичай тривають впродовж 3-4 тижнів, але іноді процес може тривати довше. Пацієнт може відчувати тромбовану вену впродовж декількох місяців.

Тромбоз поверхневих вен може розвинутися повторно, особливо якщо він розвивається на фоні варикозного розширення вен

Клініка тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок

Найбільш поширеними ознаками і симптомами ТГВ нижньої кінцівки є:

• набряк ніг;
• біль;
• дилатація поверхневих вен;
• позитивний симптом Хоманса

Близько половини випадків ТГВ розвиваються без клінічних проявів. Однак, специфічність наведених вище ознак і симптомів невелика, особливо коли вони виникають поодинці.

Синдром Педжета-Шреттера

На відміну від тромбозів нижніх кінцівок, гострий тромбоз підключичної вени має деякі анатомічні передумови до виникнення:

• вроджена анатомічна особливість – додаткове шийне ребро;
• вроджені спайки-септи всередині вени;
• гіпертрофія сухожиль деяких м’язів шиї;
• аномальне кріплення реберно-ключичної зв’язки

Тромбоз підключичної вени – досить рідкісне захворювання, яке становить приблизно 30-40% від усіх спонтанних тромбозів і близько 10-20% – від флеботромбозів верхніх кінцівок. Найчастіше хворіють молоді люди віком 20-30 років. За статистикою, чоловіки страждають на цей синдром у 2-4 рази частіше

Синдром верхньої порожнистої вени

Найбільш поширені симптоми включають набряк обличчя, шиї та верхніх кінцівок, задишку, кашель, ортопное, а також розширення вен дистальніше місця обструкції. Деякі рідкісні, але серйозні клінічні прояви включають набряк головного мозку та набряк гортані.

Синдром верхньої порожнистої вени –

це сукупність клінічних ознак і симптомів, що виникають внаслідок часткової або повної обструкції ВПВ

Хвороба Мондора

Маніфестує ХМ раптовою появою м’якого, інколи болісного підшкірного тяжа (тромбованої вени), розташованого частіше у напрямку від грудної залози до аксилярної області, але може бути і навпаки — у напрямку до живота. При піднятті руки або відведенні грудної залози контурується підшкірний тяж. При натягуванні шкіри виникають її променисті зморшки, дуже схожі на симптоми площадки й умбілікації, притаманні раку

Хвороба Мондора –

це гострий тромбофлебіт латеральних торакальних, торако-епігастральних або ж верхніх епігастральних вен

Діагностика венозного тромбозу

Консервативне лікування венозного тромбозу

• Дальтепарин 100 МО/кг двічі на день або 200 МО/кг 1 р/д п/ш

• Еноксапарин 1 мг/кг 2 р/д або 1,5 мг/кг 1 р/д п/ш

Хірургічне лікування венозного тромбозу

• Оперативні втручання проводяться лише у 2 випадках: 1) якшо наявний флотуючий тромб,який є завдовжки більше 5 см;
• 2) розвиток або небезпека розвитку флегмазії (венозної гангрени)- коли розвивається тотальний тромбоз вен і страждає відтік – починають розвиватись незворотні зміни.

Висновки

Всім пацієнтам з тромбофлебітами незалежно від локалізації необхідне призначення антикоагулянтів, дезагрегантів, венотоніків

За наявності загрози виникнення ТЕЛА тактика лікування повинна спрямовуватися на усунення загрози емболії, видалення тромботичних мас та створення умов, що унеможливлюють виникнення ТЕЛА.

Дякуємо за увагу!