Церковне життя. Культура у другій половині XVII –у першій половині XVIIIст.

Вивчаємо

Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархату�

• Контроль над православною церквою – контроль над Україною;
• Контроль над православною церквою – падіння опори української державності;
• 1684 – Києво-Печерську лавру передано під владу Москви;
• Москва звертається до Константинополя з грамотою про освячення київських митрополитів(Гедеон);
• 1686р.-Київську митрополію передано Московському патріархату-це була катастрофа, українська церква втрачає свою самобутність.

​

​

Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, з 27 січня 1688 - Митрополит Київський, Галицький та всієї Малої Росії

Митра Гедеона (Четвертинського). Майстерня Збройової Палати, 1685 р.

Особливості розвитку культури

• Суперечливі умови: створення власної держави, підтримка культури з боку гетьманів, але і засилля царської влади та занепад держави;
• Перша хвиля зросійщення;
• Переважали традиції розвитку культури;
• Дві основи: розвиток української культури та вплив західноєвропейського бароко;
• Створено особливий стиль – козацьке бароко;
• Змінюється соціальна культура – велику роль відіграє козацтво та міщани.

​

Особливості культури бароко

• Вигадливе поєднання деталей, ліній, прикрас;
• Інтерес до людських почуттів та громадянських вчинків;
• Увага до символів та алегорій;
• Театральність, парадність.

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Освіта і книговидання в Україні. �

• Освітній рівень – високий;
• Початкові школи, домашнє навчання;
• Здобуття професійних знань при канцеляріях;
• Учнівство в ремісничих цехах;
• Січові школи на Запорожжі;
• Колегіуми: Чернігів -(1700р.),Харків (1726р.), Переяслав (1738р.);
• Старослов'янська, українська, польська, німецька, французька мови, піїтика, риторика, філософія, богослов'я, математика, фізика, медицина, історія, географія, астрологія, музика, геодезія, артилерія, інженерна справа.
• Єзуїтські колегіуми:Луцьк, Кам'янець, Львів, Перемишль.

Вищі навчальні заклади та друкарні

• Києво - Могилянський колегіум(1632р.) та Львівський університет(1661р.):
• За зразком Європи;
• Грамота на самоврядування;
• Указом Петра І став академією, мав 2000 студентів;
• Друкарня Києво-Печерської лаври - букварі, релігійні трактати;
• Львівська братська друкарня букварі та інше;
• Почаївська та Унівська друкарні;
• Друкують світські книжки;
• Петро І запровадив гражданський шрифт.

Розвиток природничих наук

• Науковці були релігійними діячами;
• Феофан Прокопович «Про заслуги й користь фізики»;
• Вивчали питання фізики, астрономії, математики, медицини, географії;
• Вивчали природні явища;
• Перекладалися наукові твори;
• Розповсюджуються медичні знання - були свої доктори медицини: І Полетика, М.Кружень, П.Погорецький;
• 1707р. – м.Лубни – перша аптека.

​

Розвиток літератури, основні риси:

• Зберігається зв’язок з релігією;
• Література стає самостійною галуззю творчості;
• Виробляються нові форми літератури, вона має світську та естетичну функції;
• Головна фігура – людина, її зв’язок з Богом;
• Утверджуються нові жанри художньої культури;
• Види поезії: громадсько-політична, релігійно-філософська, панегірична поезія, епіграми, лірична поезія, сатирична література…
• Л.Баранович, Д.Туптало, І.Максимович, Д.Братковський, І.Бачинський, К.Зиновієв.

Проза

• Полемічна література: « Фундаменти», «Бесіда» Й.Галятовського, «Нова міра старої віри» Л.Барановича,»Навіти» - анонімний автор.
• Богословська література: «В істинній вірі», «Мир з Богом людині» - І.Гізеля, «Меч духовний» Л.Барановича.
• Агіографічний жанр – опис житій святих - Д.Туптало.
• Історична література – «Синопсис».
• «Літопис самовидця»- Р. Ракушка-Романовський, праці С.Величка та Г.Граб’янки про Визвольну війну

Архітектура – фортифікації, бастіони, монументальне будівництво.

• Захист від ворогів, Руїна, Національно-визвольна війна.
• Українізація західноєвропейської культури та барокізація = створено козацьке бароко: урочистість, піднесеність, грандіозність, вишуканість, декоративність.

Покровський собор, Харків

Лаврська дзвіниця

Дзвіниця Софійського собору

Іван Мазепа та барокові споруди

• Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур.
• Реставрував і побудував 49 храмів

Образотворче мистецтво

• Вплив народних традицій;
• Вплив бароко;
• Образ козака-бандуриста;
• Іконопис (іноді зображували гетьманів);
• Осередок у Жовкві(І.Руткович, Й.Кондзелевич);
• Портретний живопис;
• Ктиторський портрет-засновники церков;
• Графіка – брати Тарасевич;
• Різьблення по дереву

Музика та театр

• Формуються основні риси народної музики;
• Кобзарі, лірники, бандуристи;
• Троїсті музики: мелодія, ритм, темп;
• Кант - псалма-багатоголосний спів;
• Хоровий спів;
• Партесний концерт - без супроводу інструментів;
• В Києво-Могілянської академії – музична освіта;
• Театральне мистецтво – вертеп, шкільний театр, драми.

Домашнє завдання:

• параграф 48
• Скласти тезовий конспект