1 of 12

Комунальний заклад «Знам’янська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради»

Корекція порушень поведінки у дітей з аутизмом

(виступ на дефектологічний семінар)

Підготувала: Яловенко

Ірина Миколаївна

2 of 12

Діти з розладами аутичного спектра суттєво вирізняються від дітей з нормальним типом розвитку і від дітей, які мають інші психофізичні вади.

3 of 12

Однією з форм корекційної роботи з дітьми з аутичним розладом є гра.

Гра – це діяльність, спрямована на отримання емоційного задоволення через здійснення активних фізичних чи розумових зусиль, в яку охоче залучаються діти.

4 of 12

Гра вчить таким поняттям як партнерство, синхронність, послідовність, самоконтроль, а найважливіше, що під час гри дитина має можливість відчути, що її люблять, поважають, розуміють.

5 of 12

Особливості ігрової діяльності, як методу роботи з дітьми з аутизмом:

Найчастіше аутична дитина грає з власними відчуттями : її гра націлена на самостимуляцію щодо певних слухових, зорових, тактильних відчуттів.

  • Дитина часто грає з неігровими предметами (мотузочки, папірці, кришечки тощо). Якщо ж дитина бере в руки іграшки, то найчастіше це кубики, конструктор, машинки, дзиґа, при тому дії з ними обмежені і одноманітні. Ввести в її маніпуляції з предметами якість зміни досить складно.
  • В грі найчастіше немає сюжету, а якщо він все ж таки є, то буває дуже «згорнутий», недеталізований.

6 of 12

Для дітей з аутизмом гра - це можливий спосіб переходу від самозанурення до реальної взаємодії з іншими людьми, можливість зрозуміти свої почуття, оточення, стосунки з батьками та однолітками.

7 of 12

З метою корекції порушень поведінки дітей з розладами аутичного спектра можливо виокремити декілька рівнів в освоєнні дитиною ігор: від пасивної участі і обов’язкової підтримки дорослого в іграх до активної ігрової взаємодії з педагогами та іншими дітьми.

В залежності від здатності дитини долучатися до нової ситуації та готовності до взаємодії з дорослими та однолітками ми визначаємо 4 рівні становлення ігрової діяльності дитини з аутизмом:

  • Рівень 1: Налагодження контакту;
  • Рівень 2: Наслідування;
  • Рівень 3: Ігри з правилами;
  • Рівень 4: Сюжетно-рольові ігри.

8 of 12

Складаючи список ігор для корекційних занять з аутичною дитиною, варто пам’ятати, що грати вона з вами буде тільки в ті з них, що найбільше мірою співпадатимуть з її інтересами, тому в запасі повинно бути кілька ігор.

Найбільш складні для аутичних дітей ігри – це колективні ігри, що припускають їх взаємодію з однолітками.

9 of 12

Гра «Покажи ніс»

(допомогти дітям відчути й усвідомити своє тіло)

Раз, два, три, чотири, п’ять.

Починаємо ми грати.

Ви дивіться, не позіхайте

І за мною усі повторяйте,

Що я вам зараз скажу

і при цьому покажу.

Вихователь, називаючи частини тіла та показує їх. Діти повторюють рухи, показуючи на названі частини тіла. Потім вихователь починає «плутати» дітей: називає одну частину тіла, а показувати іншу. Діти повинні помітити це і не повторювати невірні рухи.

10 of 12

Ігри на свіжому повітрі

Для здоров’я дітей обов’язково потрібно прогулянка на свіжому повітрі. Прогулянка на дворі для дитини – перш за все чудова можливість порухатися. Адже рух прямо пов’язаний з розвитком інтелекту, мови, просторових уявлень, емоційної сфери, навички взаємодії з оточуючими.

11 of 12

Гра на розвиток рухів: Хто як ходить?

Вихователь називає відомих дитині тваринок, птахів.

Завдання для дітей - зобразити хто як пересувається.

Гра «Лови м’ячик!»

(на розвиток рухів)

Встаньте навпроти дитини, назвіть її на ім’я і скажіть «Лови м’ячик!». Потім киньте, дитина повинна зловити його і кинути вам. Кидати потрібно двома руками. Можна ускладнювати - кидати м’яч вище або нижче. Гра розвиває координацію рухів, швидкість реакції.

12 of 12

Кожна діяльність пов’язана з роботою з аутистами повинна починатися з простого і доступного. Вона не повинна викликати у дітей напруження і відштовхування. Так і в іграх: бажано, щоб це було щось знайоме, з чим вже грались раніше.

Вся корекційна робота повинна вестись по наростаючій – розпочинати з найелементарніших і переходити до складніших вправ, при необхідності шляхом повторення.

Для досягнення успіху потрібно індивідуально підходити до кожної дитини, допомагати, підтримувати, підказувати.

Але найважливішим є любов до дитини. Дитина – це не посудина, яку треба заповнити. Дитина – це факел, який потрібно запалити.