Впровадження непу в Україні. Політика коренізації.

План уроку:

• 1. Впровадження непу в Україні.
• 2. Економічне, соціальне та повсякденне життя населення в роки непу.
• 3. Проведення коренізації (українізації) в Україні.

Впровадження непу в Україні.

Причини переходу до непу:

​

​

15 березня 1921 р. Х з´їзд РКП(б) прийняв постанову “Про заміну розкладки натуральним податком”. �Раднарком УСРР видав декрет про норми та розмір податку на українських землях.

На Всеросійській продовольчій нараді 1921 р. вперше прозвучав термін

“нова економічна політика”.

• В. Ленін вважав неп тимчасовим відступом від будівництва соціалізму.
• Великі підприємства залишалися в руках держави.
• На рівні державних трестів та об´єднань були введені елементи госпрозрахунку.
• Заміна продрозкладки на продподаток.
• Свобода торгівлі та приватне підприємництво.

У жовтні 1922 р. була проведена грошова реформа. �Тривала до весни 1924 р.

• В обіг було випущено забезпечені золотом банківські білети – червінці.

Словник

• Трест – найбільш централізована форма монополістичних об'єднань, в межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності і підпорядковуються єдиному управлінню. 
• Синдикат – це організації із закупівлі сировини, планування торговельних операцій і збуту однорідної продукції.
• Госпрозрахунок – це метод господарювання, що грунтується на самоокупності підприємств та їх господарських складових з метою отримання прибутку.

Ці заходи стимулювали підприємницьку діяльність.

• З´явилася так звана нова буржуазія – орендарі, маклери, комісіонери, торговці-гуртовики, промисловці-непмани.

Особливості впровадження непу в Україні.�Державне управління.

• Поступова децентралізація через запровадження горизонтальної системи управління – трести.

Особливості впровадження непу в Україні.� Фінанси.

• Проведення грошової реформи (червінець) та відновлення грошово-фінансової системи.

Особливості впровадження непу в Україні.�Промисловість.

• Часткове роздержавлення непрацюючих підприємств із впровадженням оренди та передання в приватну власність дрібних та середніх підприємств.

Особливості впровадження непу в Україні. Трудові відносини.

• Вільний найм робочої сили та матеріальне стимулювання.
• Відновлення підприємництва.

Особливості впровадження непу в Україні. Торгівля.

• Відновлення торгівлі: державної, кооперативної та приватної.

Особливості впровадження непу в Україні. Сільське господарство.

• Впровадження продовольчого податку, вищого, ніж в інших республіках, оренди та дозвіл найманої праці.
• Боротьба з повстанським рухом.

Вплив непу на відродження економіки.

• До 1923 р. було завершено аграрні перетворення..
• Розширення бідняцько-селянських господарств.
• Встановлення трудової норми, загальної ділянки селянина відповідно до його можливостей самостійно її обробити.
• Запровадження єдиного сільськогосподарського податку у грошовій формі.
• Закупівля на ринку товарних залишків у селян замість примусового вилучення для оформлення централізованого продовольчого фонду.
• Оплата більш заможними селянами вищих податків.

Вплив непу на відродження економіки.

• Розгортання кооперативного будівництва, виокремлення сільськогосподарської кооперації.
• На жовтневому Пленумі ЦК РКП(б) 1925 р. було оформлено курс на будівництво колгоспів.

Зміни в житті населення в роки непу.

• Активно розвивалися грошово-товарні відносини, кооперативне будівництво, оживала промисловість.
• Підвищення рівня життя населення.
• Прискорення соціальної диференціації в місті, розшарування селянства, поява “нової буржуазії”.
• Наростання економічної нестабільності, економічної кризи, зростання безробіття.

Завдання.

Визначте позитивні та негативні наслідки непу для населення.

Свою думку обгрунтуйте.

​

Політика коренізації.

• Коренізація – це політика більшовицького керівництва, спрямована на утвердження контролю за життям національних республік через переведення діяльності органів влади, освіти, культури, ЗМІ на національні мови та залучення місцевих (національних) кадрів до управління.

У квітні 1923 р. ХІІ партійний з´їзд затвердив політику коренізації і її український різновид – українізацію.

• “Члени РКП на території України повинні на ділі запроваджувати право трудящих мас навчатися й розмовляти в усіх радянських установах рідною мовою”.

Олександр Шумський (1880 - 1946)

• Член Центральної Ради, належав до лівого крила УПСР-боротьбистів. У 1919 р. – народний комісар освіти УСРР. Був наркомом освіти у 1924 – 1927 рр., один з натхненників політики українізації.
• 1933 р. був заарештований та звинувачений у націоналізмі. Загинув на засланні.

Микола Скрипник (1872 - 1933)

• Один із засновників Комуністичної партії України.
• У грудні 1917 р. став членом першого уряду радянської України. Відтоді посідав різноманітні урядові посади.
• 1927 – 1933 рр. керував роботою народного комісаріату освіти.
• Діяльність Скрипника перервалася в лютому 1933 р. Його роботу було визнано незадовільною. Розуміючи безвихідь у яку потрапив, Скрипник застрелився.

Наслідки українізації

• У1930 р. чисельність шкіл з українською мовою навчання становила 85%, на українську мову було переведено 75% діловодства державних установ, українською мовою видавалося 90% газет і більше половини книжок і журналів. Кількість українців серед службовців держапарату зросла з 35 до 54%.
• Українізація сприяла залученню до радянського культурного будівництва української інтелігенції. З еміграції повернулися деякі відомі діячі, зокрема М.С.Грушевський.
• Відбувався бурхливий розвиток української культури: в республіці видавалося понад 20 літературно-художніх альманахів і збірників, 55 журналів, виникли багаточисельні літературно-художні об'єднання, працювало 45 професійних театрів і т.д.

​

Причини згортання українізації:

• Українізація почала виходити за дозволені центром рамки;
• вона охопила все суспільно-культурне життя республіки;
• зростав прошарок української інтелігенції, якій режим Сталіна не довіряв і бачив у ній ідейного конкурента партії;
• українізація сприяла зростанню національної свідомості українців, стимулювала націонал-комуністичні настрої.

​

• З кін. 20-х рр. політика українізації поступово згортається. У 1933 р. Сталін назвав місцевий націоналізм основною загрозою для єдності Радянського Союзу. Це означало кінець українізації. Радянська влада повертається до політики зросійщення, активних учасників українізації було репресовано.

НЕП - нова економічна політика

• У 1921 році початок НЕПу. Більшовицька влада намагалась втримати всі республіки у кордонах СРСР.
• У 1922 році введено в обіг нові гроші - червінці.
• Відновлення вільної торгівлі - державної, приватної, кооперативної.
• Виокремлюється новий прошарок - “буржуазія” (більш заможні люди).
• Політика коренізації- всі галузі життя республик повертається до своєї національної мови (в Україні - українська мова).