Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні

Радянська модернізація

1. Форсована індустріалізація
2. Суцільна колективізація
3. Культурна революція (ідеологізація)

Форсована індустріалізація�«Рік великого перелому» (1929 р.) прискорене створення великої промисловості «за всяку ціну»�

• Причини форсованої індустріалізації:
• забезпечення економічної незалежності, зміцнення обороноздатности;
• створення матеріально-технічної бази для модернізації промисловості та сільського господарства;
• подолання економічної відсталості, створення економічної бази для побудови соціалізму.

Джерела фінансування політики форсованої індустріалізації:

• перекачування коштів із сільського господарства та інших галузей;
• режим економії, зростання податків;
• внутрішні позики, згодом переважно примусові;
• продаж за кордон сировини, продовольства, культурних цінностей;
• використання безкоштовної праці в’язнів концтаборів, дешевої праці робітників і селян;
• зростання продажу алкогольних напоїв;
• пропаганда патріотизму: перевиконання планів, суботники, понадурочні роботи та інше.

​

​

Поняття та терміни обов’язкові для вивчення:

Соціалістична індустріалізація – політика (форсованого) прискореного нарощування промислового потенціалу СРСР для скорочення відставання економіки від розвинених капіталістичних країн, здійснювалася в 1930-х рр.

​

П’ятирічка – п’ятирічний план розвитку народного господарства СРСР, період, охоплювався цим планом.

За роки перших п’ятирічок в Україні були збудовані:

• Дніпрогес
• Харківський тракторний завод
• металургійні заводи «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь», «Дніпроспецсталь»
• Новокраматорський машинобудівний завод
• Дніпровський алюмінієвий завод
• реконструйований Луганський паровозобудівний завод тощо.

Наслідки політики форсованої індустріалізації:

• напередодні Другої світової війни частка України в промисловості СРСР становила близько половини у видобутку вугілля, виплавці чавуну, виробництві сталі, дві третини видобутку залізної руди;
• головна увага приділялася розвиткові важкої промисловості, що не супроводжувалося відповідним приростом продукції легкої та харчової промисловості, соціально-культурної сфери;
• індустріальна потужність України була зорієнтована не на задоволення повсякденних потреб людини;
• приріст виробництва відбувався в традиційних промислових центрах, тобто розміщення продуктивних

сил продовжувало бути нерівномірним і нераціональним, сформувалася директивна економіка;

• досягнення важкої промисловості були, але продукцією України розпоряджалися центральні відомства;
• відбувалася урбанізація, в 1939 р. кожен третій мешканець України жив у місті. Це сприяло українізації міст;
• сформувались національний робітничий клас і технічна інтелігенція, ліквідовано безробіття;
• ускладнилася житлова і продовольча проблема, життєвий рівень населення знизився;
• серед працівників на виробництві значно збільшилася кількість жінок;
• внаслідок індустріалізації УСРР перетворювалася на індустріально-аграрну республіку.

Насильницька колективізація (1929 р.)

Причини насильницької колективізації:

• колгоспи — зручна форма, з допомогою якої можна було легко викачувати ресурси до державного бюджету;
• забезпечення міста коштами на потреби індустріалізації, дешевими харчами та сировиною;
• поширення контролю держави за приватним сектором сільського господарства;
• ліквідація куркульства як класу, створення слухняного колгоспного селянства;
• збільшення товарності сільського господарства, спроба налагодити ефективне виробництво на селі.

​

Сутність політики форсованої колективізації. 

• Листопад 1929 р. ухвалено рішення про насильницьку колективізацію.
• Планувалося завершити колективізацію до кінця 1930р.
•  Головним методом колективізації був терор проти селянства.
• Це викликало опір, загальна кількість повстанців у 1930 р. становила близько 40 тис. осіб.
• Й. Сталін поставив завдання «ліквідації куркульства як класу». «Розкуркулення» торкнулося близько 200 тис. селянських господарств (майже 1,5 млн осіб). Понад половину з них виселили на Північ і до Сибіру.

Наслідки політики насильницької колективізації:

• дезорганізація сільськогосподарського виробництва, зниження його товарності; люмпенізація селянства;
• порушення балансу в розвиткові промисловості та сільського господарства;
• винищення найкращих господарів на селі; хронічне відставання сільськогосподарського виробництва.

​

Поняття та терміни обов’язкові для вивчення:

Колективізація сільського господарства – примусове перетворення одноосібних селянських господарств на великі колективні й радянські господарства (колгоспи та радгоспи).

​

Розкуркулення- ліквідація класу заможних господарів, яких називали куркулями, а фактично – репресії проти неохочих вступати до колгоспу.

Голодомор 1932-1933 рр.

Причини:

• необхідність знищення українського селянства як свідомої національної верстви, що загрожувала Москві;
• прискорена насильницька колективізація, небажання селян працювати в колгоспах, прагнення кари;
• непосильні плани хлібозаготівлі, конфіскація владою продовольчих запасів, експорт продовольства;
• економічні прорахунки, спроба влади будувати соціалізм воєнно-комуністичними методами.

​

Голодомор 1932-1933 рр.

• Серпень 1932 р. - Й. Сталін особисто написав закон про охорону соціалістичної та колгоспної власності(«закон про п’ять колосків»), який передбачав за крадіжку колгоспного майна розстріл або позбавлення волі не менш, як на 10 років з конфіскацією майна.
• Жовтень 1932 р. - в Україну прибула надзвичайна комісія на чолі В. Молотовим, яка запровадила «чорні дошки» та натуральні штрафи.
• Грудень 1932 р. – запровадження системи внутрішніх паспортів та прописки для міського населення. (ВКПб – второе крепостное право большевиков)

Масштаби та наслідки Голодомору 1932-1933 рр.:

• голод був і на інших територіях, але найбільших масштабів набрав саме в Україні, тобто був геноцидом українського народу. Селяни були позбавлені всього їстівного. Цим партійно-державний апарат цілком свідомо прирікав їх на смерть. Деякі дослідники називають цифри 7-10 млн осіб, померлих від голоду в цей період;
• остаточно зламав опір селян колгоспно-феодальній системі, на 1937 р. колгоспи об’єднали 99,7 % площ;
• суттєво підірвав сили у відстоюванні споконвічних національних прав, старе село було знищене;
• переселення до України селян з Росії та інших територій, деградація сільського господарства.

​

Поняття та терміни обов’язкові для вивчення:

Голодомор - штучний голод, організований за сприяння влади.

“Закон про п’ять колосків ” – постанова ЦВК та Раднаркому СРСР від 7 серпня 1932 “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності.

Чорна дошка – комплекс репресивних заходів, що їх застосовували стосовно сіл, які не виконали план хлібозаготівель у 1932-1933 рр.

Паспортна система – система державного обліку контролю і регулювання пересування населення за допомогою паспортів.

​

Культурна революція (ідеологізація)

• установлення монополії комуністичної ідеології, яка базувалася на марксизмі-ленінізмі;
• ідеологізація освіти та культури, жорстка цензура, контроль над засобами масової інформації;
• повне підкорення особистості інтересам держави та колективу, ідеологічне виправдання терору;
• партійний контроль над діяльністю інтелігенції, культ особи Сталіна, поширення міфів про його мудрість.

​

Особливості суспільно-політичного життя

• 1934 р. - перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва
• 1937 р. – прийняття Конституції УРСР
•  новий правлячий клас — номенклатурна верхівка партійно-державного та господарського апарату
• Зникли приватні підприємці, заможні селяни, помітно зросла кількість робітників, інтелігенції, майже усіх селян після колективізації називали колгоспниками

​

Масові репресії

• 1928 р. процес над «шкідниками» (так звана «Шахтинська справа»), а по суті — суд над старими спеціалістами вугільної промисловосте Донбасу
• березень-квітень 1930 р. процес «Спілки визволення України» (СВУ) проти гуманітарної інтелігенції
• 1931 р. процес Українського національного центру проти діячів доби Української революції

​

Масові репресії

• 1932-1933 рр. – Голодомор
• 1933 р. – згортання українізації (знищення активних учасників)
• 1937-1938 рр. – «Великий терор»

​

​

Масові репресії�наслідки:

• у політичній сфері придушували опозиційні сили, нейтралізували потенційних противників системи, блокували розвиток громадянського суспільства, давали змогу повністю контролювати розвиток суспільних процесів;
• в економічній сфері — сприяли підтриманню основного стимулу до праці — страху, забезпечували систему майже дармовою робочою силою;
• у соціальній сфері — розколювали суспільство, протиставляли його верстви одна одній, створювали атмосферу взаємної підозри та недовіри, забезпечували збереження дисципліни та єдності.

​

Поняття та терміни обов’язкові для вивчення:

Репресії – каральні заходи, покарання вжиті державними органами (арешти, розстріли, депортації тощо).

Розстріляне відродження – покоління наукової та творчої інтелігенції 1930- рр. в Україні, яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.

ГУТаб (рос. ГУЛаг)- Головне управління таборів, підрозділ НКВС, який керував системою виправничо трудових таборів.

Геноцид – фізичне знищення окремої групи населення за расовими, національними та релігійними мотивами.

Націонал-ухильництво - своєрідний ідеологічний штамп, негативна оцінка, що вживалася в агітаційно-пропагандистській роботі в СРСР і стосувалася тих членів компартії, які в теорії і практиці національної політики “переоцінювали, перебільшували, значення місцевих особливостей”.

Соціалістичний реалізм – напрям у культурі; найбільшого поширення набув у СРСР, де вважався частиною офіційної ідеології. Основні риси: присутність нового героя — революціонера-пролетаря, комуніста, оспівування комуністичних ідеалів, відображення й оцінка життєвих ситуацій із точки зору марксизму-ленінізму, багатогранність художніх форм і проявів. Мітці, які не вписувалися у визначені межі соцреалізму, підлягали гонінню або вигнанню. Попри офіційність та ідеологічну спрямованість, чимало творів соцреалізму мали й мають художню та історичну цінність.

​

Особливості культурного життя

• 1930 р. започатковано 4-класне обов’язкове навчання
• Було подолано в загальних рисах неписьменність серед дорослих
• 1933 р. відновлено діяльність університетів у таких містах: Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ.
• Особливо постраждала від репресій українська література. Загалом зазнали тих чи інших переслідувань близько 500 письменників. Знищені були такі видатні літератори, як Микола Куліш, Микола Зеров, Григорій Косинка, Валер’ян Підмогильний, Євген Плужник і багато інших. 
• Покоління визначних діячів української культури 20-30-х рр. називають «розстріляним відродженням».

Особливості культурного життя

• Продовжували писати поети П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, М. Бажан, письменник і кінорежисер О. Довженко, але тепер уже у дусі соціалістичного реалізму (соцреалізму).
• Нищівного удару було завдано по УАПЦ: було репресовано 3 митрополити, 23 єпископи й архієпископи, близько 2 тис. священників. 

​

Обов’язкові дати:

• 1928/1929–1932 рр. – перша п’ятирічка;
• 1928 р. – судовий процес у «Шахтинській справі»;
• 1929 р. – початок насильницької колективізації;
• 1930 р. – судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ);
• 1932–1933 рр. – Голодомор в Україні;
• 1934 р. – перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва;
• 1937 р. – ухвалення Конституції УРСР;
• 1937–1938 рр. – «Великий терор».

​

Довженко Олександр (10.09.1894 - 25.11.1956) — видатний кінорежисер, письменник, гром. діяч, художник. 1926-1928 Д. — режисер і сценарист Одеської кіностудії («Звенигора», 1928), 1929-1941 — Київської кінофабрики («Арсенал», 1929, «Земля», 1930, визнаний 1958 одним з 12 найкращих фільмів всіх часів і народів; «Іван», 1932; «Аероград», 1935; «Щорс», 1939).

Курбас Лесь (Олександр; 25.02.1887, - 3.11.1937) — визначний театр. діяч і режисер. Керівник театру «Березіль», Наприкінці 1933 арештований, згодом розстріляний.

Скрипник Микола (25.01.1872- 7.07.1933) — рад. парт. і держ. діяч, очолював наркомат освіти (1927-1933). Один з активних діячів украінізації

Ефремов Сергій (18.10.1876- 10.03.(за ін. даними 31.03) 1939) — визначний гром.-політ. і держ. діяч, літ. критик, історик л-ри. З 1919 — академік УАН, 1922-1928 був віце-президентом ВУАН. 1929 Є. був арештований, у березні-квітні 1930 — гол. підсудний у справі «СВУ». Засуджений на 10 років, загинув в ув’язненні.

Де́ржпро́м або Буди́нок Держа́вної промисло́вості — перший радянський 13-поверховий хмарочос,  пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1925—1928 років.

Буди́нок Верхо́вної Ра́ди — споруда в Україні на площі Конституції у Києві, побудована 1939 року за проєктом архітектора Володимира Заболотного

Малевич Казимир (23.02.1878- 15.05.1935) — видатний художник. Був одним із засновників абстрактного мистецтва, 1915 започаткував новий модерністський напрям — супрематизм («Чорний квадрат на білому тлі», «Біле і чорне»).

Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем у 1653р., автор Микола Самокиш, 1931р.