Пряма й непряма мова. Розділові знаки при прямій мові. Заміна прямої мови непрямою
Розгляньте схему й сформулюйте визначення прямої мови
ВІДТВОРЮЄ | СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ | УТВОРЮЄ | РОЗМІЩУЄТЬСЯ |
чуже висловлювання, у якому збережено його лексичні, синтаксичні та інтонаційні особливості. | словами автора, які вказують, кому вона належить, за яких обставин і як була висловлена. | разом зі словами автора речення з прямою мовою. | після слів автора, перед ними або всередині них. |
Вставай, вставай, не лінуйся. | Чую ніжний, проте невблаганний голос мами. | «Вставай, вставай, не лінуйся», – чую ніжний, проте невблаганний голос мами. | |
ПРЯМА МОВА – це чуже мовлення, передане дослівно. Пряму мову супроводжують слова автора, що можуть вказувати на те, кому вона належить, а також на обставини мовлення. Пряма мова при цьому становить окреме закінчене речення або кілька речень.
Формування й удосконалення практичних умінь і навичок
Використовуючи матеріал схеми, сформулюйте правила вживання розділових знаків у реченнях із прямою мовою.
СЛОВА АВТОРА ПЕРЕД ПРЯМОЮ МОВОЮ | А: «П». | А: «П!» | А: «П?» | |
СЛОВА АВТОРА ПІСЛЯ ПРЯМОЇ МОВИ | «П», - а. | «П?» - а. | «П!» - а. | |
СЛОВА АВТОРА ВСЕРЕДИНІ ПРЯМОЇ МОВИ | «П? - а. – П». «П, - а, – п». | «П! - а. – П». «П, - а. – П». | «П! – а: – П». | «П… - а. – П». |
Пряма мову й слова автора оформляють на�письмі відповідними розділовими знаками
1. Якщо пряма мова стоїть після слів автора, то перед нею ставлять двокрапку й перше слово починають писати з великої літери. У кінці прямої мови перед лапками ставлять крапку, крапки, знак питання, знак оклику:
І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі! Мені тебе жаль!» (Леся Українка)
2.Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставлять кому, три крапки, знак питання, знак оклику, після лапок — тире, а слова автора починають писати з малої літери:
«Цього року, мабуть, урожай буде», — каже Панас (А. Чайковський).
3.Якщо слова автора розривають пряму мову, то вони виділяються з обох боків комами й тире, а після них перше слово пишуть з малої літери:
«Рано ти, — каже батько, — закінчив науку»
(Остап Вишня).
4.Якщо слова автора розривають пряму мову, що виражена двома чи кількома реченнями, то після першої частини прямої мови ставлять кому, знак питання, знак оклику й тире, а після слів автора — крапку й тире. Другу частину прямої мови починають писати з великої літери:
«Зажди! — просить хлопчина. — Не тікай від мене, візьми мене із собою, перевези!»(Б. Лепкий).
5. Якщо в словах автора, що стоять у середині прямої мови, указується, що пряма мова буде продовжуватись, то після них ставлять двокрапку й тире, другу частину прямої мови починають писати з великої букви:
«Пізно, Володько, — і додала тим самим легким смішком: —Ех ти, сторож!» (І. Сенченко).
6. Якщо слова автора розірвані прямою мовою,
то розділові знаки ставляться відповідно до
наведених нижче схем:
Пунктуаційний практикум
Творче моделювання
Завершіть речення, доповнюючи їх прямою мовою або словами автора. Розставте розділові знаки. Поясніть їх вживання.
Домашня робота
Запишіть речення, переставляючи слова автора щодо прямої мови. З’ясуйте зміни в пунктуаційному оформленні.
ПРЯМА МОВА | НЕПРЯМА МОВА |
Ті квіти ніколи не в’януть у моїй пам’яті, вони несуть мене до мами, і я чую її вмовляння: «Світи, сину, світи довго, може, хтось стомився, занеможе вночі, то хай побачить вікно, за яким не сплять, за яким чекають…» | Ті квіти ніколи не в’януть у моїй пам’яті, вони несуть мене до мами, і я чую її вмовляння, щоб світив довго, може, хтось стомиться, занеможе вночі, то хай побачить вікно, за яким не сплять, за яким чекають… |
Лінгвістичне дослідження |
Порівняйте речення. Чим вони відрізняються? Яке з речень точніше передає інформацію?
НЕПРЯМА МОВА – це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання. Непряма мова не відтворює лексичних, синтаксичних особливостей, емоційного забарвлення чужого висловлювання.
Зверніть увагу
Під час заміни прямої мови на непряму:
Третє «зайве»
Запишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. З’ясуйте, яке з них містить непряму мову.
Речення з непрямою мовою перебудуйте на речення з прямою мовою.
Накресліть схеми речень із прямою мовою. Поясніть уживання розділових знаків.
Пунктуаційний практикум
Перепишіть речення, поставте пропущені розділові знаки й поясніть їх.
ПРОДОВЖЕННЯ
Творче конструювання
Перебудуйте речення, замінивши пряму мову непрямою. Поясніть, які при цьому відбуваються зміни.
Вправа «Редактор»
Відредагуйте речення з непрямою мовою.
Багатий каже вбогому братові, що віддай мені корову назад. А вбогий відповів, що я ж тобі за неї відробив. Зустріла донька батька й питає, чого Ви плачете. Каже вбогий, що є в нього дочка Маруся, то це вона мене навчила. Пан наказав убогому, щоб нехай його дочка із стеблини льону витче сто ліктів полотна. Пан запитав чоловіка, чи той знає, що у світі наймиліше, найпрудкіше, найсильніше? Пан розсердився, що він такий розумний, а вона проста дівка та мої загадки повідгадувала (За народною казкою «Мудра дівчина).
Дослідження- аналіз з елементами реконструювання
Прочитайте текст. Назвіть стиль тексту. Знайдіть речення з прямою мовою. Поясніть уживання розділових знаків.
Один парафіянин, який раніше щонеділі брав участь у літургії, перестав ходити до церкви. Минав час, а чоловік до храму не з’являвся, тож священник вирішив навідатися до нього.
Коли він прийшов до оселі, то побачив, що двері в будинок чоловіка були відчинені. Колишній парафіянин сидів сам-однісінький перед каміном. Побачивши священника, він кивнув йому й жестом запросив сісти. Зручно примостившись, священник розглядав полум’я, що гарно вигравало в каміні. Чоловіки мовчали, але за кілька хвилин отець зненацька підвівся, узяв щипці, схопив ними палахкотливу головешку й відклав її вбік, далі від вогню. Потім він сів — і знову запанувала мовчанка.
ПРОДОВЖЕННЯ
Дослідження- аналіз з елементами реконструювання
Самотня головешка перестала палати й тільки ледве червоніла, а згодом зовсім охолола й почорніла. Священник знову встав, узяв щипці й поклав охолоду головешку назад, у вогнище. За мить вона запалала так само, як і решта. Відклавши щипці, священник мовчки попрямував до виходу й почув, коли дійшов до порога, слова чоловіка: «Дякую за відвідини й проповідь. Цієї неділі я обов’язково прийду»(Із книги «365 притч»).
Перебудуйте речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою.
Поясніть розділові знаки.
Диктант із поясненням
Поясніть орфограми та знаки пунктуації в реченнях. Накресліть схеми речень із прямою мовою.
У селі Колодя()ному збер..глося два (не)великі будиночки: сірий – Олени Пчілки й білий - Лесин. «Хто знає цю околицю, - писав Д. Донцов,- той зрозуміє, як могло ро..в..ватися поетичне на..хнення й хист письме(нн,н)ицький у матері й дон..ки,- у тій повній поезії околиці, яку (з,с)малювала Леся в «Лісовій пісні». «Над вузен..кою річкою чуєт..ся запах м..яти, ось Лесин кадуб, із якого колись била джерел..на вода, сад, який доглядала вся сім..я», - говорить далі.
ПРОДОВЖЕННЯ
Диктант із поясненням
Мати Лесі згодом напише, що потім і в (Л,л)уц..ку довелося закласти камін..чик українс..кої кул..тури. Ольга Петрівна продовжує: «Уявімо собі, як нелегко здійснювалася така робота, особливо після заборони 1876 року українс..кого друкованого слова».