Семінар�Організація освітнього процесу в закладі позашкільної освіти � ��

Заняття - клітинка педагогічного процесу. �В ньому, як сонце у краплі води, відтворюються всі його сторони. М. Скаткін

План семінару

• Особливості навчальних програм у закладі позашкільної освіти
• Організація проведення гурткового заняття в закладі позашкільної освіти

Навчальні програми �в закладі �позашкільної освіти �

Термін «програма» - від фр. programme – письмове оголошення, порядок денний, �від грец. Prógramma - вказівка, �тобто програма – це заздалегідь затверджена (визначена) дія.��

Програма, як технічний термін — �це текст алгоритму розв'язування визначеної задачі, записаний за відповідними правилами.��Виходячи з цього, програма – це змістово-організаційна модель будь-якої діяльності, будь-якого освітнього процесу, яка визначає цілі, учасників, зміст, результати діяльності, �а також порядок її реалізації.

Для педагога програма є інструментом організації освітнього процесу, засобом досягнення педагогічної мети.

Навчальна програма з позашкільної освіти – це нормативний документ, що визначає:

• мету
• завдання
• зміст
• обсяг
• порядок
• способи організації освітньої діяльності
• вимоги до результатів освітньої діяльності.

Навчальна програма виконує такі функції:

• нормативну – є документом, обов’язковим для виконання у повному обсязі;
• цілевизначення – визначає мету та завдання, для досягнення яких програма введена у освітню галузь;
• визначення змісту освіти – фіксує елементи структури змісту, що мають бути засвоєні вихованцями, а також рівень їх складності;
• процесуальну – визначає логічну послідовність засвоєння елементів змісту, організаційні форми і методи, засоби й умови навчання;
• оцінювальну – виявляє рівень засвоєння елементів змісту програми, об’єкти контролю та критерії оцінювання рівня навчальних досягнень вихованців.

​

Метою програми є планування, організація й управління опануванням конкретним видом діяльності чи навчальної дисципліни, розвитком особистості з урахуванням особливостей освітнього процесу позашкільного закладу.

Гуртки та студії класифікуються за трьома рівнями:

початковий рівень – гуртки та студії, діяльність яких спрямована на загальний розвиток вихованців, виявлення їхніх здібностей та обдарувань, прищеплення інтересу

до творчої діяльності.

Основний рівень – гуртки та студії, які

розвивають інтереси вихованців, дають їм знання, практичні вміння та навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації. Вихованці, які виявляють стійкі інтереси та здібності до конкретної творчої діяльності, відразу ж можуть бути зараховані до гуртка, студії або іншого творчого об'єднання основного рівня навчання.

​

Вищий рівень – гуртки, які задовольняють інтереси і потреби здібних, обдарованих і талановитих вихованців .

Підставою для організації індивідуальної роботи є наявність відповідних годин у навчальних програмах.

Чисельний склад груп, у яких передбачається індивідуальне навчання, становить від 1 до 5 вихованців.

(ПОЛОЖЕННЯ про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах).

​

Тривалість одного гурткового заняття визначається навчальними планами і програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій і становить :

• віком від 5 до 6 років - 30 хвилин;

• віком від 6 до 7 років - 35 хвилин;

• старшого віку - 45 хвилин.

​

���Афоризм для натхнення: ��Не кажи світові про те, що ти хочеш зробити – покажи як ти робиш.��Геннадій Єршов, українсько-польський художник, скульптор, педагог, громадський діяч

Організація проведення

гурткового заняття

Схема-конспект гурткового заняття

Тема заняття

Мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна)

Завдання заняття (бажано)

Методи (бажано)

Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований)

Обладнання: таблиці, плакати, посібники, схеми, моделі, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо.

Хід заняття

(його структура залежить від типу заняття)

І. Вступна частина

— повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів;

— актуалізація опорних знань;

— мотивація навчальної діяльності вихованців.

II. Основна частина

— висвітлення керівником матеріалу нової теми;

— оволодіння новими теоретичними та практичними знаннями;

— залучення вихованців до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота;

— підведення вихованців до узагальнень, висновків.

III. Заключна частина

— обґрунтування вихованцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;

— загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;

— повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);

— рекомендована література (якщо є).

Типові формулювання навчальної мети:

- навчити, дати уявлення, пояснити, розповісти,

розкрити …

- познайомити з інформацією, умовами тощо…

- проконтролювати засвоєння певних (таких) вмінь та

навичок, вивчених на попередніх заняттях…

- сформувати (закріпити) певні (такі) навички та вміння… по даному матеріалу (на матеріалі цього заняття)…

- розширити або/і поглибити (збагатити) знання

(конкретно названі)…

- узагальнити знання…

Типові формулювання розвивальної мети:

- розвинути (розкрити) здібності, уяву, пам’ять, увагу…

- розвивати почуття (кольору, світу…)

- формувати практичні навички та вміння…

- удосконалювати вміння та навички…

• забезпечити в ході заняття (розвиток мови вихованців,

поповнення словникового запасу, оволодіння…)

Типові формулювання виховної мети:

- виховання мотивів навчання (цікавість, активність)

- виховувати почуття…

- прищеплювати…

- сприяти в ході заняття вихованню певних (таких)

якостей (понять)…

- виховання патріотизму…

- викликати інтерес до інформації, умов взаємодії…

- залучити, заохотити, зміцнити інтерес…

Усвідомте!

Сприяють успіху заняття:

• добре знання педагогом матеріалу;

• продуманий план заняття;

• почуття «фізичної» розкутості, свободи;

• правильний вибір методів та прийомів навчання;

їх різноманітність; цікавість викладу;

• емоційне ставлення педагога до матеріалу,

що викладається;

• багатство інтонацій, виразна міміка, образна

жестикуляція;

• виражена зацікавленість педагога в успіхах

своїх вихованців.