Урок 19. Дата: 05-09.02

Священна Римська імперія

План уроку

1. Утворення Священної Римської імперії.
2. Імперія і папство.
3. Італійська політика німецьких імператорів.
4. Німецький наступ на Схід.
5. Зміцнення територіальних князівств.
6. Німеччина в XIV – XV ст.

🙢

911 р. – Після смерті останнього правителя Східнофранкського королівства з династії Каролінгів уперше королем було обрано, представника місцевої знаті франконського герцога Конрада (911–918).

Виникнення Німецького королівства.

У 919 р. місцева знать проголосила королем Східного Франкського королівства саксонського герцога Генріха І Птахолова (919—936).

Із тієї події бере початок історія нової європейської держави —

Німецького королівства.

Оттон І — син Генріха І, німецький король (936—973 рр.):

- припинив набіги мадярів (955 – р.Лех поблизу Аугсбурга) Утворюється королівство Угорщина;

- приборкав непокірних герцогів;

- надавав підтримку німецькому духовенству;

- 961 р. —підкорив Ломбардію (Північну Італію);

- 962 р. — Папа Іоанн ХІІ звернувся по допомогу до Оттона І, який підтримав його, захопив Рим і повернув владу Папі Римському;

- Оттон І був коронований імператорською короною — так виникла Священна Римська імперія.

Портрет Карла Великого в короні, з державою і мечем у руках. А. Дюрер.

Корона Карла Великого

Імперія і папство.

• З другої половини ХІ ст. важливою стороною політичного життя Німеччини стали взаємовідносини держави і церкви.
• Суть цих взаємовідносин – боротьба німецьких імператорів з Папою Римським за вплив на німецьку церкву, призначення єпископів, яку імператори програли.
• Протистояння церковної та імператорської верхівок досяг­ло піку в другій половині XI ст., коли римським папою став Григорій VII (1073 – 1085), який провів низку реформ у католицькій церкві. Серед них було і скасування інвеститури — права імператора чи короля затверджувати духовних осіб на церковні посади.
• Багато німецьких феодалів виступили на стороні церкви, бо були противниками зміцнення імператорської влади, і прагнули до утворення самостійних територіальних князівств.
• Влада в Німеччині не була спадковою і залежала від волі та бажань феодалів та церкви.
• Як це впливало на процеси державотворення?

🙢

німецький імператор Генріха IV 

Григорій VII

Холодної зими 1077 р. імператор з невеликим почтом прибув до резиденції папи в замку Каносса на півночі Італії. Протягом трьох діб Генріх IV змушений був стояти босоніж, в одязі спокутного грішника, перед ворітьми замку, допоки Григорій VII пробачив свого супротивника.

Відтоді слово “Каносса” стало символом підкорення світської влади духовній, а вислів “ходіння у Каноссу” означає глибоке приниження переможцем переможеного.

Імперія і папство.

• Боротьба проти папської влади призвела до ослаблення Німецької імперії.
• Німецька знать зміцніла, перетворившись на спадкових володарів земель,
• кількість герцогств та інших світських і духовних володінь значно збільшилась. Адже під час боротьби між імператорами і папством обидві сторони надавали землі й різноманітні привілеї своїм прихильникам.
• Імператор залишився верховним сеньйором, але характер його влади змінився. 
• Німецька знать закріпила право обирати імператора. Він міг іще за життя примусити обрати своїм наступником сина, але все одно принцип виборності, а не успадкування, був важливим.

​

🙢

Відновити втрачену могутність Німеччини поталанило трьом імператорам із династії Штауфенів: 

Фрідріху I (1155 – 1190 рр.),

його синові Генріху VI 

(1191 – 1197 рр.) та онукові Фрідріху II 

(1212 – 1250 рр.).

Фрідріх І Барбаросса

Німецький король та імператор "Священної Римської імперії" правив в 1152 - 1190 р.

• Здійснив п'ять військових походів до Італії, намагаючись підкорити її міста - Північну Італію та Папську державу. Італійці змушені були визнати Фрідріха I своїм правителем.
• Намагався зміцнити владу в Німеччині
• Брав участь у хрестових походах

​

​

🙢

•  Він підкорив Сицилійське королівство і став володарем одразу чотирьох корон: німецької, італійської, сицилійської та імперської.
• був імператором найвпливовішої європейської країни того часу.
• Залежність від нього визнавали король Арагону, що на Піренейському півострові, і навіть англійський король Річард I Левине серце.

Генріх VI

• Ще в трирічному віці він був проголошений спадкоємцем Сицилійського трону. Німеччині він почувався чужинцем і відвідав країну лише тричі, проживши там загалом близько 9 років
• Ставши імператором, починає зміцнювати владу.
• оточив себе візантійськими, арабськими та єврейськими вченими, цікавився питаннями математики, фізики, медицини, астрономії, філософії.
• Досить прохолодне ставлення до християнської віри стало ще одним приводом до протистояння. Фрідріх II був відлученим від церкви і вів боротьбу проти папи.

Фрідріх II

Німецький „наступ на Схід”

• Поглинені боротьбою з папами і князями імператори приділяли відносно мало уваги східним кордонам імперії, прагнучи лише до того, щоб Польща, Чехія та Угорщина визнавали свою васальну залежність. У Х ст. землі полабських і поморських слов`ян намагалися завоювати Генріх І і Оттон І. Але повстання слов’ян перекреслило їх зусилля. Перший „наступ на Схід” потерпів поразку.
• З середини ХІІ ст. церква і німецькі князі починають знову спрямовувати свої погляди на Схід. Під час Другого хрестового походу папа римський дозволив німецьким хрестоносцям під керівництвом герцога Саксонії і Баварії Генріха Лева здійснити свій похід не в Палестину, а в землі слов’ян (1147 р.). Хрестоносці мечем пройшлися по землях полабських слов’ян, які завзято захищалися. Але сили були не рівні. На завойованих землях постало маркграфство Бранденбург, центром якого у ХІІІ ст. стало місто Берлін.

• У ХІІІ ст. починається німецька колонізація і Прибалтійських земель, що були заселені балтськими племенами. У 1201 р. була заснована Рига. Яка згодом стала центром нової німецької землі – Лівонії. Проте організувати переселення значної частини німецького населення сюди не вдалося. Після поразки у битві на Чудському озері („Льодове побоїще” 1242 р.) на тривалий час було укладено мир.
• У 1231 р. почалось і підкорення слов’янського племені прусів. Головну роль у їх завоюванні відіграв Тевтонський орден. На місці підкорених ними земель прусів вони створили сильну державу, яка незабаром стала загрозою як для Польщі, так і для руських князівств. У 1238 р. у битві під Дорогочином Данило Галицький завдав їм першої серйозної поразки. Згодом у 1410 р. об`єднань військо Польщі та Литви завдало поразки ордену у битві під Ґрюнвальдом, а землі ордену стали васальними польського короля.

У XIII ст. Священна Римська імперія вступила у смугу кризи, а згодом і занепаду.

У 1254 р. помер останній король із династії Штауфенів. Імперія припинила свої намагання підкорити Італію і перестала бути суперницею римських пап.

В імперії розпочався період міжцарів’я (1254 – 1273 рр.).

• Німеччина розпалася на багато світських і церковних володінь, міст і окремих рицарських володінь.
• Після формального відновлення влада імператора була настільки ослабленою, що в дійсності він управляв лише своїми родовими володіннями.
• У період міжцарів’я встановився порядок, коли імператора обирали сім наймогутніших князів імперії, яких називали курфюрстами.
• У середині XIV ст. політичний центр імперії перемістився в Чехію. Імператор Карл IV (1346—1378 рр.) із династії Люксембурґів був одночасно і королем Чехії. 

Золота булла

• законодавчий акт Священної Римської імперії, ухвалений імперським рейхстагом в 1356 році;
• Булла визнавала суверенітет князів в їх володіннях, узаконювала можливі війни між феодалами, знову заборонила союзи міст. Цим же документом підтверджувалося право князів на необмежене карбування власних монет.
• Булла регламентувала обрання німецького короля (імператора) колегією семи імперських курфюрстів
• булла забороняла поділ територій курфюрств.

Німеччина в XIV – XV ст.

• Особливості розвитку Німеччини у XIV – XV столітті:
• Політична роздробленість, наявність численних митних зборів
• Відсутність єдиної грошової одиниці, одиниць мір і ваги
• Відсутність столиці, слабкість центральної влади, недосконалість управління, часті міжусобні війни.
• Утворення міських союзів – Ганзейський,Рейнський, Швабський – для захисту інтересів міст.
• Видання у 1356 р. “Золотою булли”:
• Збереження імператорського титулу
• Курфюрсти наділялися великими правами, що урівнювало їх з імператором

🙢

2.Перегляд презентації.

Завдання:

1.§19

Список використаних джерел:

• Всесвітня історія: довідник школяра та студента.
• Всесвітня історія: Підруч. для 7 класу загальноосвіт. навч.

закладів / О. І. Пометун, Ю. Б. Малієнко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2020р.

​

​

​

Інтернет-ресурси

http://mon.gov.ua

http://uk.wikipedia.org/

http://oipopp.ed-sp.net/