Основи військової топографії

Орієнтування на місцевості

​

Частина І

Визначення сторін горизонту

ПЛАН

1. Поняття про орієнтування
2. Способи визначення сторін горизонту

(частина І)

3. Способи визначення відстані до об’єкта

(частина ІІ)

​

Сутність орієнтування на місцевості полягає у:

• розпізнанні місцевості за її характерними ознаками та орієнтирами;
• знаходженні свого місцезнаходження і необхідних об’єктів відносно сторін горизонту;
• визначенні місцевих предметів (орієнтирів);
• визначенні розташування своїх військ і військ противника;
• визначенні потрібного напрямку руху чи дії.

Поняття про орієнтування

​

​

​

Топографічні об’єкти – всі об’єкти, що знаходяться на даній ділянці місцевості.

Тактичні об’єкти – топографічні об’єкти, які використовуються, або можуть бути використані в бойовій обстановці і мають безпосереднє значення на полі бою.

Орієнтування на місцевості – визначення свого місцезнаходження відносно сторін горизонту та місцевих об’єктів, взаєморозташування тактичних та топографічних об’єктів та визначення напрямку руху.

Поняття орієнтування включає і вміння визначати відстані до об’єктів та між ними, а також визначати місцевий час та проміжки часу.

Поняття про орієнтування

Орієнтирами називають місцеві предмети і форми рельєфу, відносно яких визначають своє місцезнаходження, розташування об'єктів і цілей та, що вказують напрям руху.

Способи орієнтування на місцевості

І. За допомогою спеціальних приладів:

ІІ. За допомогою небесних світил (та підручних засобів):

ІІІ. За допомогою штучних об’єктів:

ІV. За допомогою природних ознак:

І. За допомогою спеціальних приладів:

Загальновійськовий армійський

компас

Військовий артилерійський компас

Туристичний (планшетний) компас

Компас Адріанова

Будова компасу Адріанова

Мушка візира

Шкала лімба

(ціна поділки 3^о)

​

Прорізь візира

(цілик)

Важіль стопора

(гальмо)

Кришка, що обертається

з візирним пристроєм

(лімб)

Позначка «Північ»

0^о (360^о) шкали

«Північний»

кінець стрілки

«Південний»

кінець стрілки

Вказівники

Корпус

Не рекомендується працювати з компасом:

І. За допомогою спеціальних приладів:

• орієнтування по компасу;

​

• орієнтування карти по компасу;

​

• орієнтування карти.

ІІ. За допомогою небесних світил та підручних засобів

• схід та захід сонця;

• тінь сонця о 12⁰⁰ в зимовий час

( о 13⁰⁰ – в літній) вказує на північ;

У Північній півкулі Сонце сходить влітку

на північному сході, а заходить на

північному заході.

Взимку Сонце сходить на південному сході

й заходить на південному заході.

Тільки двічі на рік Сонце сходить на сході

та заходить на заході – в дні весняного

та осіннього рівнодення.

ІІ. За допомогою небесних світил та підручних засобів

за сонцем і годинником за полярною зіркою

ІІ. За допомогою небесних світил та підручних засобів

• Напрям руху тіні від сонця вказує на схід

Чим довший кілочок та більший проміжок часу, тим точніше можна визначити напрям

За допомогою гномона

ІІ. За допомогою небесних світил та підручних засобів

• Відомо, що Сонце за годину проходить по небосхилу близько 15^о шляху, а на півдні (в зеніті) знаходиться близько 13⁰⁰ години влітку (12⁰⁰ - взимку)
• Тож в світлу пору доби можна спроектувати Сонце на лінію горизонту та обрати орієнтир в напрямі точки проекції
• Знаючи місцевий час (наприклад 10⁰⁰ ранку - зима) відкласти кут в 30^о (15^о х 2 години до зеніту) за ходом сонця (по обіді – проти ходу сонця) від обраного орієнтиру та визначити напрям
• Знайдений напрям і буде напрямом на південь

за допомогою «сонячного компаса» (І спосіб)

ІІ. За допомогою небесних світил та підручних засобів

за допомогою саморобного «сонячного компаса» (ІІ спосіб)

Визначення сторін горизонту за

сонячним компасом (влітку) о 10:00.

​

​

1. Поділити коло на 24 частини.
2. Риску зверху на циферблаті підписати 12 (влітку – 13), знизу – 24(1), праворуч – 18 (19), ліворуч – 6 (7), відносно яких оцифрувати весь циферблат (від 1 до 24).
3. У напрямку від центра кола до позначки 13 (взимку – 12) наносять стрілку і підписують „Південь”
4. Другу стрілку (рухому) встановлють на годину спостереження і направляють на Сонце

​

​

Саморобний «компас»

Саморобний компас «голка на воді»

1. Один кінець голки намагнічується тертям об шовк чи шерсть або

контактом з магнітом. Другий кінець не повинен мати магнітного

заряду, для цього його необхідно потримати над вогнем запальнички або сірника протягом кількох секунд. (магнітний кінець відмічається або запам’ятовується)

2. Далі берем невеликий шматок легкого матеріалу, здатного плавати (корок, сухий листок, пінопласт) і закріплюєм голку на «поплавок». (проколюєм, або за допомогою скотча або, навіть, просто кладем чи втискаєм)

3. У ємність налити води (ємність не повинна бути металевою, щоб не впливати на голку). Можна використати невеличку калюжу с тихою водою.

4. Обережно покласти предмет з голкою на воду, і дочикатись поки голка «зорінтується» і намагнічений кінець займе стале положення вказуючи на північ.

ВАЖЛИВО! Щоб голка дала точну інформацію, ємність ставлять на стійку рівну поверхню, і поруч (10- 15 м) не повинно бути металевих об’єктів та електроприладів.

​

ІІ. За допомогою небесних світил та підручних засобів

за допомогою положення Місяця залежно від його фаз

ІІ. За допомогою небесних світил та підручних засобів

за допомогою Місяця та годинника

​

​

1. Розділити «на око» величину радіуса диска Місяця на шість рівних частин і визначити, скільки таких частин уміститься у поперечнику видимого серпа Місяця.

2. Якщо видима частина Місяця збільшується (видно праву частину диска), то знайдене число треба відняти від години спостереження.

Якщо видима частина Місяця зменшується (видно ліву частину диска), то знайдене чис­ло додається до години спостереження.

3. Знайдена сума (різ­ниця) — це та година, о котрій у тому напрямі, де зараз знаходиться Місяць, знаходитиметься Сонце.

4. Розташувати годинник, спрямувавши циферблат отриманою годиною в напрямку Місяця і продовжити визначати напрям на південь, як за годинником та Сонцем, але роль годинникової стрілки виконує знайдена сума (різ­ниця)

​

ІІІ. За допомогою штучних об’єктів

• головні входи православних церков, каплиць і лютеранських кирок обернені на захід, а вівтарі розташовані зі східної сторони, а католицьких костьолів - навпаки;

​

• хрест на банях розташований площиною «схід-захід», а піднятий кінець нижньої поперечини – звернений на північ

ПН.

ПН.

ІІІ. За допомогою штучних об’єктів

• по лісових просіках, які, як правило, прорубують в напрямі «північ-південь» і «захід-схід», а також з написів номерів кварталів на стовпах, встановлених на перетинах просік, які нумеруються із заходу на схід.

ІV. За допомогою природних ознак

​

• річні кільця на свіжих пнях з північної сторони розташовані ближче один до одного;

​

• з північного боку дерева, каміння, пеньки і т.д. раніше і рясніше покриваються мохом, лишайниками, грибками;

​

• у окремо стоячих дерев крони пишніші й густіші з південної сторони;

​

• плоди і ягоди активніше стигнуть з південного боку;

​

ІV. За допомогою природних ознак

​

• в лісі на деревах більше гілок та суччя з південної сторони;

• на узліссі з південного боку крони більш густі та низькі;

​

• на деревах хвойних порід смола зазвичай більше накопичується з південного боку;

​

• на деревах листяних порід зазвичай кора більш гладка (молода) з південного боку;

ІV. За допомогою природних ознак

• мурашники:

А) розташовуються з південного боку дерев, пнів та кущів;

В) південний схил мурашників більш пологий за північний;

​

• павутиння:

А) в лісі як правило розташоване «схід-захід»;

В) павук сидить з південного боку;

​

• влітку ґрунт біля великих каменів, будівель, дерев, кущів, тощо більш сухий з південної сторони;

​

ІV. За допомогою природних ознак

• трава:

А) в першу половину літа більш густа та соковита з південного боку дерев, пнів, кущів, на південних схилах та узліссях;

В) і раніше засихає з середини літа також з південної сторони;

​

• сніг:

А) взимку більше намітає з північного боку;

В) а на весні більш активне танення відбувається з південного боку;

С) під час танення на снігу утворюються шипи, спрямовані на південь;

ІV. За допомогою природних ознак

Знайдіть на малюнках ознаки визначення сторін горизонту