Розвиток емпатії �у дітей дошкільного віку

Емпатія означає взутись у взуття іншого, відчути його серцем, подивитися його очима. � Даніель Пінк� �

�Емпатія (грецьк. em – всередині, pathos – почуття) – розуміння почуттів, психічних станів іншої особи у формі співпереживання.

​

Эдвард Бредфорд Тітченер (1909 рік): �- розглядання ситуації з погляду співрозмовника; �- розуміння його емоційного стану ��Карл Роджерс: �- входження в особистий світ іншого; �- перебування в ньому «як удома»�

• ��� Досвід Данії��Курс “ Емпатія ” – обов'язкова частина шкільної програми з 1993 року.��Колективна робота. Більшу частину завдань діти виконують в групах, де перш за все вчаться допомагати іншим.�Правильна конкуренція. Дітей вчать конкурувати не з іншими, а лише з самим собою. Не виокремлюють найкращих, а мотивують вдосконалюватися кожного.�Спільні проєкти. Дітей вчать виконувати спільні проєкти. В Данії вважають, що якою б сильною дитина не була, вона не стане успішною, якщо не навчиться співпрацювати з однолітками.���������

Рівні емпатії

�Низький рівень:

людина відчуває труднощі у спілкуванні, не вміє співпереживати, емоційно відгукуватися на почуття; не розуміє вчинків, скоєних під впливом душевних поривів.

Середній рівень: 

людина тримає під контролем свої почуття, думки, емоції, не завжди здатна поділитися наболілою душевною проблемою; розуміє емоційний стан інших людей, але вважає, що не варто демонструвати свої почуття.

Високий рівень: 

людина відчуває яскравий емоційний відгук на переживання; часто не відокремлює свої емоційні проблеми від проблем інших людей, однаково співпереживає близьким і стороннім людям.

Умови для розвитку емпатії

• розуміння і прийняття почуттів дитини оточуючими її близькими людьми в будь-якому віці;

​

• вміння розпізнавати почуття і емоції інших людей (цього дитину потрібно навчити);�
• ваш власний приклад щирого співпереживання і співучасті (це дитина сприймає несвідомо)

​

Етапи формування емпатії

• дитина вчиться розуміти свої емоції і почуття інших людей, вчиться їх передбачити (від народження до 4 років);�
• дитина вчиться емоційно реагувати на почуття інших людей, тобто співчувати (від 3 років до 7 років);�
• дитина вчиться відгукуватися на почуття інших, співчувати (від 5 до 7 років)

​

Ідеї для розвитку емпатії

Нехай дитина подумки поміняється ролями з опонентом

Коли раптом виникне конфлікт між дитиною та, наприклад, її другом, попросіть її зупинитись і подумати, що б вона відчула на місці свого опонента, якби помінялася з ним місцями. Потім попросіть дитину просто зараз обговорити проблему з точки зору свого опонента: «Що в цій ситуації могла би сказати або зробити інша людина?». Якщо дитина ще маленька, ефективно й корисно використовувати ляльки, при цьому кожна лялька може представляти одного з учасників конфлікту. Це дуже сприяє розвитку емпатії.

​

Ідеї для розвитку емпатії

Звертайте увагу дитини на її байдужу поведінку

Щоразу, коли дитина діє недоброзичливо, використовуйте це як можливість допомогти їй стати більш сприйнятливою до почуттів інших людей. Просто зверніть увагу дитини на вплив її дій: «Тим, що ти прогнав Петрика, бо захотів грати з Марійкою, ти проявив неуважність до іншої людини, безцеремонність і відсутність такту. Що б ти відчув на його місці?»; «Ти забрав іграшку у Сашка і навіть не поцікавився, чи хоче він гратися нею. Сашко дуже засмутився. Що б ти відчув, якби з тобою зробили так само?»

Ідеї для розвитку емпатії

Учіть дитину ділитися

Це один з перших прикладів моральної поведінки, якого ми повинні навчити дітей, починаючи приблизно із дво- або трирічного віку. Коли дитині виповниться два роки, ви можете починати: «Давай ти будеш кататись на гойдалці по черзі зі своїм другом. Спочатку його черга, потім твоя, потім знову його». Малюкам іноді треба «вмикати таймер», свого роду своєчасне нагадування про те, що іншій дитині теж необхідно дати можливість пограти з цією іграшкою. На цьому етапі важливо допомогти дитині навчитись думати про потреби та почуття інших людей.

Ідеї для розвитку емпатії

Ставте дитині “ пригодницькі ” запитання

Варто більше розмовляти з дітьми і ставити їм запитання - після перегляду мультфільму, прочитаної книги, розказаної казки або історії: “Як ти думаєш, що він зараз відчуває? Що б ти відчував на його місці? Як би ти діяв, якби ми там опинилися?”. Так звані “пригодницькі” запитання можна ставити дитині будь-коли.

Поради від канадських психологів�(Шері Мадіган, Дженіфер Дженкінс, Марк Джембон)

• Моделюйте ситуації для оцінювання почуттів
• З’єднуйте почуття, думки і вчинки
• Створіть “клімат” емпатії

​

Моделювання ситуацій �для оцінювання почуттів

Відчувайте тепло і емпатію до дітей. Ви можете бути хорошим зразком для наслідування, приймаючи і оцінюючи чужі почуття, демонструючи розуміння і співчуття, коли хтось засмучений, роздратований, розчарований або потребує допомоги.

Моделюйте ситуації морального вибору. Моделі поведінки повинні бути зрозумілі дітям і відповідати їх реальному досвіду (бути взятими із життя).

Ситуація повинна стимулювати дітей до реальних дій по відношенню один до одного, передбачати наступні кроки: надати допомогу, вчинити чесно, поділитися з оточуючими та інші подібні реальні дії.

�

Відчуваю – розумію - дію

Пов’язуйте поведінку з почуттями дітей, щоб вони розуміли причини і наслідки.

Ситуація: дитина зламала іграшку подружки. 

​

• Варіанти реакції дорослого:
• Катя засмучена, тому що ти зламала її іграшку. Що ми можемо зробити, щоб виправити ситуацію?
• Чому ти це зробила? Це погано!

Це полегшує дитині шлях до вибачення.

​

​

Відчуваю – розумію - дію

Корисним буде також проговорення важких емоцій і уникнення осуду.

​

Ситуація: дитина каже, що ненавидить хлопчика Олега.

​

Варіанти реакції дорослого:

• Як ти можеш так говорити? Це погано!
• Що змушує тебе так думати? Щось трапилося? Поділися зі мною, будь ласка!

Відчуваю – розумію - дію

Навчати дітей розуміти причинно-наслідкові зв’язки також можна через історії, книги, ігри.

Поговоріть з дітьми про думки, почуття і вчинки героїв казки. Як ці персонажі можуть діяти потім?

Поєднуйте ці сценарії з досвідом дітей. Якщо маленький герой фільму сумує за батьками через вимушену розлуку, запитайте, чи відчувала дитина колись подібне.

Дітей віком від п’яти років можна просити увійти у стан чи становище іншої дитини або дорослого: “Як ти думаєш, вони себе почувають? Чому вони можуть бути засмучені? Що ми можемо зробити, щоб допомогти?”

“ Клімат ” емпатії

Створюйте “клімат” емпатії! Це заохочує дітей до розуміння почуттів інших, до переживання ситуації, до співчуття.

Створюйте успішні кейси застосування емпатії. Важливо, коли діти бачать користь від того, що вони проявляють емпатію. “Це було так добре, що ти допоміг Насті знайти її улюблену іграшку. Ось побачиш, вона теж захоче прийти тобі на допомогу, коли ти її потребуватимеш”.

Розвинені навички емпатії підштовхуватимуть дітей до успіху в житті.