001

@reallygreatsite

БІОГРАФІЧНА МОЗАЇКА М. СТЕЛЬМАХОВИЧА

Мирослав Гнатович Стельмахович народився 25 червня 1934 р. в с. Уличне (тепер Дрогобицького району Львівської області) у селянській родині

ДИТИНСТВО

М. Г. Стельмахович у 1952 р. закінчив Уличнянську середню школу, вступив на філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту імені Івана Франка, який закінчив у 1957 р. У 1957–1960 рр. працював інспектором Турківського райвно (Львівська обл.).

У 1960 р. його призначили заступником директора Великокам’янської восьмирічної школи Коломийського району на Івано-Франківщині.

Декілька років Мирослав Гнатович був директором сільських восьмирічних шкіл: спочатку (1961–1965) у с. Жуків Тлумацького району, а потім (1965–1968) в с. Великий Ключів Коломийського району Івано-Франківської обл.

З 1968 р. успішно навчався в аспірантурі при Науково-дослідному інституті педагогіки Міністерства освіти України й захистив кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток усного мовлення учнів при вивченні фонетики й морфології у середній школі» (1970).

Ще до захисту дисертації М.Г. Стельмахович стає викладачем кафедри педагогіки і психології Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника. В інституті він поступово обіймає посади старшого викладача, доцента, завідувача кафедри педагогіки і методики початкового навчання. У 1985–1997 рр. був деканом педагогічного факультету. Після захисту докторської дисертації «Традиції й нові тенденції в розвитку родинної етнопедагогіки українського народу» (1990) очолював кафедру українознавства Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. В останні роки життя М.Г. Стельмахович керував кафедрою Коломийського індустріально-педагогічного технікуму (1997–1998), залишаючись одночасно професором Прикарпатського університету.

Перші публікації М.Г. Стельмаховича з’явилися на шпальтах різних газет. Вони присвячувалися темам шкільного життя 60-70-х років ХХ ст. і мали здебільшого інформаційний характер («Ближче до життя, до виробництва», «Поліпшується естетичне виховання» (1958), «За повний всеобуч», «Відкривати школярам світ прекрасного» (1959). У 1965 р. журнал «Українська мова і література в школі» надрукував його першу науково-методичну статтю «Як ми домагаємось правильної мови»

Першою книжкою, що вийшла з-під пера М.Г.Стельмаховича, був посібник для вчителів-словесників «Збірник вправ і завдань з української мови 4–8 класів» (1969, перевиданий у 1982р.). За нею з’явилися «Розвиток усного мовлення на уроках української мови в 4–8 класах» (1976) та «Система роботи з розвитку зв’язного мовлення у 4–8 класах» (1981).

Науковий доробок

М.Г. Стельмаховича у розробці проблем української етнопедагогіки започаткували його праці «Мудрість народної педагогіки» (1971) та «Педагогіка життя» (1989).

Праці М. Г. Стельмаховича

• «Народна педагогіка» (1985)
• «Українська національна школа і народна педагогіка» (1992)
• «Сім’я і родинне виховання в Україні з найдавніших часів до ХІХ ст.» (1992)
• «Педагогіка народна і наукова» (1992)
• «Українське національне виховання» (1993)
• «Українська родинна етнопедагогіка – наука про взаємини батьків і дітей» (1995)
• «Виховний потенціал української родини» (1998)

М.Г. Стельмахович – Почесний член Товариства української мови «Просвіта»

ім. Тараса Шевченка, Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Григорія Ващенка. Нагороджений знаком «Відмінник народної освіти» (1980), медаллю А.С.Макаренка (1990). Лауреат премії Президії АПН України (1996).

24 квітня 1998 р.

Мирослава Гнатовича Стельмаховича не стало.

Його ім’ям названо одну з вулиць м. Івано-Франківська.