ВІЛ/СНІД: виклик людині�і людству

Основи здоров'я 9 клас

• Пригадайте, як розшифровуються терміни: ВІЛ, СНІД

Шляхи передачі ВІЛ

• Хоча ВІЛ можна виділити з багатьох рідин організму (слини, сліз, поту, сечі), його небезпечні концентрації є лише у крові, виділеннях зі статевих органів і в грудному молоці. З огляду на це виокремлюють три шляхи передачі ВІЛ-інфекції.

1. ВІЛ передається через кров

• • Людина може бути інфікована під час переливання крові або пересадки донорських органів. Щоб запобігти цьому, на державному рівні здійснюють тестування донорської крові та органів.
• • Можна інфікувати людину у разі використання нестерильних інструментів для косметичних процедур (наприклад, під час виконання пірсингу чи татуажу).
• • Можливе інфікування у разі використання нестерильних інструментів для ін’єкцій, щеплень, хірургічних операцій або стоматологічних маніпуляцій.
• • Існує небезпека інфікування під час контакту з кров’ю ВІЛ-інфікованого (наприклад, при потраплянні зараженої крові в очі).

2. ВІЛ передається через незахищені статеві контакти

• • Більшість людей у світі інфікувалися через незахищені статеві контакти.
• • Незахищені статеві контакти — це статеві стосунки без презерватива.

3. ВІЛ передається від ВІЛ-інфікованої матері до дитини

• • Діти, народжені ВІЛ-інфікованими жінками, можуть заразитися під час вагітності чи пологів. Імовірність інфікування — 30 %. ВІЛ-позитивним жінкам рекомендують пройти курс профілактичного лікування, яке суттєво знижує ризик інфікування дитини.
• • Іноді інфікування дитини відбувається під час вигодовування грудним молоком.

​

Зараження ВІЛ може відбутися:

• за наявності вірусу;
• достатньої його кількості;
• потрапляння ВІЛ у кровообіг через слизові оболонки або ушкоджену шкіру.
• Інфекції, що передаються статевим шляхом, збільшують ризик ВІЛ-інфікування. Їх ще називають «воротами для ВІЛ-інфекції», адже для тих, хто має ІПСШ, ризик ВІЛ-інфікування вдесятеро більший. Це тому, що поблизу слизової оболонки концентруються вразливі до ВІЛ клітини імунної системи.
• Знаючи шляхи зараження та умови інфікування ВІЛ, можна навчитися оцінювати рівень ризику.
• Ризику немає — коли немає контактів з інфікованими рідинами або коли їх концентрація дуже низька.
• Ризик низький (теоретичний) — за незначного контакту з інфікованою кров’ю чи іншими рідинами.
• Ризик високий — за значного контакту з інфікованою кров’ю чи іншими рідинами організму.

​

Як ВІЛ не передається

• Багаторічні спостереження засвідчують, що вірус імунодефіциту людини НЕ передається повітряно-крапельним і побутовим шляхом
• НЕ можна інфікуватися ВІЛ, якщо їсти, пити, займатися спортом, їздити у транспорті, плавати в басейні, користуватися рушником, туалетом чи ванною спільно з ВІЛ-позитивними людьми. ВІЛ ніколи НЕ передається через обійми, дружні поцілунки, кашель, чхання, нежить чи піт.
• ВІЛ також НЕ передається через комах-кровососів, наприклад комарів. Існує чотири докази цього.
• Перший — це доведено епідеміологічно. Якби ВІЛ передавався комарами, ареал його поширення був би іншим. Насправді території з найбільшим поширенням ВІЛ-інфекції не збігаються з ареалами поширення комарів.
• Другий — якби це було так, у світі реєстрували б випадки зараження дітей і людей похилого віку не через кров або від інфікованої матері. А цього не відбувається.
• Третій — комарі під час укусів вприскують свою слину, а не кров попередньої жертви. Збудники деяких інфекційних захворювань (наприклад, малярії) здатні розмножуватись у слині комах, а ВІЛ — ні.
• Четвертий — комахи не жалять двох людей підряд. Після укусу вони деякий час «відпочивають». Цього достатньо, щоб ВІЛ загинув в організмі комара.

​

Важливо пам’ятати, що ВІЛ-інфіковані люди можуть:

• не мати жодних симптомів захворювання протягом багатьох років;
• добре почуватись і мати здоровий вигляд;
• активно рухатися, працювати, мати нормальний апетит;
• боротися з інфекціями, наприклад хворіти на грип і швидко одужувати;
• не знати, що вони інфіковані, й інфікувати інших людей.

​

Формула індивідуального захисту

• Щоб убезпечити здоров’я і життя, людина має керуватися формулою безпеки й алгоритмом прийняття зважених рішень. Слід набувати й удосконалювати навички безпечної поведінки.
• На індивідуальному рівні ризику ВІЛ-інфікування можна уникнути або суттєво зменшити його за допомогою простої формули: «Утримання, вірність, презерватив, стерильність».

• Відтоді, як було відкрито ВІЛ, минуло майже 30 років. За цей час епідемія ВІЛ/СНІДу охопила планету. Найбільше постраждали регіони, які не спромоглися мобілізувати ресурси і політичну волю на подолання епідемії. Серед них — країни Центральної та Південної Африки. Нині вони платять дуже високу ціну за бездіяльність своїх урядів — мільйони жертв і економічний занепад, адже епідемія ВІЛ/СНІДу загрожує економікам цих країн не менше, ніж здоров’ю населення.
• На середину 2016 р. в Україні офіційно зареєстровано близько 290 тис. випадків ВІЛ-інфікування, майже 40 тис. українців померли від СНІДу. Та офіційну статистику з ВІЛ/СНІДу часто називають верхівкою айсберга, оскільки вона враховує лише тих, хто пройшов тестування на ВІЛ. Реальну кількість людей, які живуть з ВІЛ, і тих, хто помер від СНІДу, можна визначити лише приблизно.
• За оцінками експертів, в Україні інфіковані 1,63 % дорослого населення. Це означає, що епідемія набирає загрозливих масштабів.

Законодавство України у сфері протидії епідемії ВІЛ/СНІДу

• Ефективні заходи боротьби з епідемією ВІЛ/СНІДу ґрунтуються на визнанні й захисті прав людини на рівні держави. Коли права людини захищено, інфікується менше людей, а ВІЛ-позитивні та їхні родини легше долають труднощі, пов’язані з хворобою.
• Україна має прогресивне законодавство у сфері протидії епідемії. Воно гарантує право на добровільне і конфіденційне тестування на ВІЛ-інфекцію, збереження лікарської таємниці, соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ. Проблема в тому, що іноді положення цього законодавства порушують або бракує коштів для їх реалізації.

​

Стигма і дискримінація ВІЛ-позитивних

• Світ, в якому понад 40 мільйонів людей живуть з ВІЛ, не може відгородитися від них. Але й нині стигма і дискримінація ВІЛ-позитивних є поширеним явищем.
• Стигма (тавро) — уявлення, що існує в суспільстві, згідно з яким певні якості людей або їхня поведінка є ганебними й аморальними. Тому коли дізнаються, що хтось є ВІЛ-позитивним, до нього починають ставитися з відразою.
• Таке ставлення не має реальних підстав. Адже частину людей, особливо на початку епідемії, було заражено під час переливання інфікованої крові або в лікарні. Діти інфікуються здебільшого ще до свого народження. Багато людей заразилися, перебуваючи у шлюбі й зберігаючи подружню вірність.
• Причини стигми і дискримінації:
• недостатня обізнаність;
• міфи про шляхи передачі ВІЛ;
• обмежений доступ до лікування;
• безвідповідальні повідомлення у ЗМІ;
• поширеність соціальних страхів;
• табу, пов’язані з сексуальністю, хворобами, смертю.

​

Наслідки стигми і дискримінації:

• негативний вплив на здоров’я ВІЛ-позитивних людей (низька самооцінка, депресія, відчай, зниження функції імунної системи);
• ігнорування людиною свого реального або потенційного ВІЛ-статусу;
• порушення прав і свобод людини у сфері охорони здоров’я, праці, освіти;
• послаблення зусиль, спрямованих на боротьбу з ВІЛ/СНІДом.
• Найбільша небезпека стигми в тому, що людина може подумати: « Мене це не стосується, мені нічого не треба знати про ВІЛ і СНІД». Але це не так! Найбільше ризикують ті, хто не обізнаний зі шляхами передачі ВІЛ і методами захисту від нього або не хоче застосовувати ці знання на практиці.
• Стигма у дії — це вже дискримінація (порушення або позбавлення людини будь-яких її прав через колір шкіри, стать чи стан здоров’я). Дискримінація ВІЛ-позитивних людей має різні форми і прояви: від вимог ізолювати їх від суспільства до звільнень із роботи, неприйняття до школи, погроз і образ на їхню адресу.

​

• ПІДСУМКИ
• Україна має прогресивне законодавство у сфері протидії епідемії ВІЛ/СНІДу. Проблема в тому, що іноді положення цього законодавства порушують або бракує коштів для їх реалізації.
• Стигма і дискримінація ВІЛ-позитивних людей порушує їхні права у сфері охорони здоров’я, праці, освіти, послаблює зусилля, спрямовані на боротьбу з епідемією, перешкоджає ефективній профілактиці.
• Одвічні моральні цінності зменшують уразливість молоді в умовах епідемії та сприяють захисту прав людей, які живуть з ВІЛ.

​

• Д/з: підготуватись до узагальнюючого тестування