Героїчний епос українського народу.

Думи. Різновиди дум.

Сьогодні на уроці ви:

​

• познайомитесь із кобзарством як з одним із найяскравіших явищ української культури;
• розкриєте зв’язок народних співців з життям українського народу;
• дізнаєтесь, який жанр літератури називається думою, які є різновиди дум та яка їхня будова;
• з’ясуєте, що спільного, а що відмінне між думою та історичною піснею;
• висловите власні думки та враження від думи як жанру літератури, актуальності дум у наш час

Пригадайте

Дивовижні скарби зберіг український народ протягом століть. І не лише для себе – для всіх народів. Бо духовні надбання кожної нації є духовними надбаннями всього людства. І скарби ці – народні пісні, балади, а найперше – думи, унікальний жанр української народної творчості, з яким пов’язане неповторне кобзарське мистецтво, славні імена лірників і бандуристів.

До унікальних пам’яток світової епічної культури належать українські народні думи. І дума є жанром виключно українського епосу.

​

Епос — різновид літературного роду, що оповідає про події, які нібито відбувалися у минулому.

​

До епічних жанрів належать:

• міф
• легенда
• казка
• переказ
• притча
• оповідання
• повість
• новела
• роман

• Пригадайте, що називається епосом?

​

• Які епічні жанри вам відомі?

Українські народні думи

Українські думи виникають у той же час, що й історичні пісні,

Термін «дума» - народного походження, ним послуговувалися на означення співаних оповідей соціального характеру. Суттєве уточнення перших визначень щодо «думи» належить Миколі Костомарову: «думами прийнято називати такі народні твори, майже завжди епічні за змістом, які не співають, а декламують розспівано під звуки інструмента кобзи, бандури або ліри, що є здобутком не всього народу, а кобзарів, співців, зазвичай сліпих, які ходять від місця до місця зі своїми інструментами і наспівують зацікавленим».

​

• Термін дума походить від слова думати, розмишляти.
• Думи – це народні ліро-епічні твори героїчного та соціально-побутового змісту.

• Виник і сформувався жанр думи в XV-XVI ст.,але своїм корінням сягає традицій епічної творчості періоду Київської Русі, героїчного епосу слов”янських народів.

​

• Композиція в думах стала, класична. Твір починається заспівом ( заплачкою). Далі йде сама оповідь. Завершується твір кінцівкою ( славослів”ям) , де проголошується хвала героям, подіям, слухачам.

​

За змістом і проблематикою думи поділяються на два великих цикли:

• про боротьбу з турецько-татарською навалою

​

• про визвольну війну 1648-1654 р. під приводом Богдана Хмельницького

До кращих українських дум належать

• ,,Дума про козака Голоту”

​

​

​

• ,,Дума про Марусю Богуславку”

​

�

• ,,Дума про Самійла Кішку”

​

​

​

​

​

• ,,Дума про Івана Богуна”

• зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб;
• певне дотримання правдивості життєвих фактів;
• докладність поетичної розповіді;
• висока поетичність мови;
• невелика кількість основних дійових осіб (дві-три);
• великий обсяг (як для фольклорних творів);

​

• своєрідність побудови (зачин, основна частина, повтори, кінцівка);
• віршована форма (нерівноскладовість рядків, довільна специфіка римування);
• виконання речитативом під акомпанемент кобзи, бандури, ліри;
• усне поширення і зберігання;
• варіантність тексту.

​

• Зачин - вступ, початок, який наявний також і в билинах, історичних піснях. Зачин найчастіше починається вигуком «ой», вказує на місце, час дії, готує читачів до подальшої історії.
• Основна частина.

Розповідь про події.

​

​

• Кінцівка ж думи, в якій уславлюються герої, змальовані в ній істо­ричні події, називається славословієм.

​

� Теми , на які створювалися думи��

Тематика дум пов'язана з подіями, що стосуються всього народу, його ідеалів і прагнень.

• страждання невільників у турецькій неволі («Невільницький плач», «Маруся Богуславка», «Про втечу трьох братів з Азова, з турецької не­волі»);
• оспівування боротьби українського народу за визволення з-під гніту експлуататорів у XVII ст. («Іван Богун»...);
• відображення класових суперечностей між козацькою старшиною та про­стим рядовим козацтвом, виступи проти «своїх» панів («Дума про козака Ганжу Андибера»);
• розповідь про діяльність історичних героїв, що стали на чолі визвольної боротьби — Богдана Хмельницького і його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Нечая Морозенка;
• показ проблем моралі, людських взаємин («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат»...)

​

В історичних думах, присвячених подіям визвольної війни 1648-1654 років,йдеться про ставлення українського народу до польської шляхти та про героїчну боротьбу українського народу за визволення.

• Героями цих творів є насамперед народ, його ватажки – Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай та ін. Всі вони – самовіддані борці за долю рідного краю, непримиренні до ворогів.

Авторами багатьох дум були козаки, учасники подій – козацьких битв і походів. Кобзарі, лірники, бандуристи під супровід своїх інструментів речитативом виконували їх. Від села до міста розносили вони вісті про славу і подвиги героїв, їх мужність, героїзм і гарячу любов до України. Іван Франко назвав думи та історичні пісні безсмертними пам'ятками , створеними генієм самого народу.

Речитатив – читання співучим голосом під музичний супровід кобзи, бандури яи ліри

Поширений тип кобзаря – сліпий старець, який зберігає пам’ять пращурів і втілює в собі народну мудрість.

Відомі кобзарі

Кобзарство як професія живуть не одне покоління, серед відомих кобзарів можна виділити імена Остапа Вересая, Гната Гончаренка, Михайла Кравченка з Великих Сорочинців, Петра Ткаченка. Відомі імена кобзарів і часів Гайдамаччини: Данило Бандурка, Грицько Кобзар, Прокіп Скряга тощо.

Остап Вересай

Гнат Гончаренко

Кобзарі Михайло Кравченко,Терешко Пархоменко

Андрій Шут

Сучасні кобзарі, зокрема Тарас Компаніченко, Василь Григорович Нечепа, Тарас Постніков, Черемський Кость, Назар Божинський

​

Василь Нечепа

Тарас Компаніченко

Назар Божинський

Черемський Кость

Тарас Постніков

Кобзарство як явище

Згодом, кобзарство виокремилось в окрему групу. Народні співці утворювали братства або гурти на взірець ремісничих цехів. У братствах існували майстри й учні, які впродовж двох років опановували не тільки кобзарську майстерність, а й таємну так звану лебійську мову й мали дотримуватися встановлених правил, порушення яких каралося. Незрячі кобзарі були не жебраками, що випрошують милостиню, а професійними виконавцями, які грою на бандурі та співом заробляли собі на життя.

​

Кобза Торбан Кобза-бандура Бандура

Теорія літератури

Дума – епічний віршований твір героїчного або соціально-побутового змісту, який виконується речитативом у супроводі кобзи, бандури чи ліри.

Різновиди

Порівняйте

Історична пісня

Дума

ДУМИ- ЦЕ ДОРОГОЦІННА СПАДЩИНА УКРАЇНСЬКОГО

НАРОДУ, СТВОРЕНІ В НИХ ХУДОЖНІ ПРИВАБЛИВІ ОБРАЗИ ЗАХИСНИКІВ ВІТЧИЗНИ МАЮТЬ ВЕЛИКЕ ВИХОВНЕ ЗНАЧЕННЯ. ВОНИ ВЧАТЬ ПО- СПРАВЖНЬОМУ ЛЮБИТИ СВОЮ ВІТЧИЗНУ, ПОВАЖАТИ ІСТРИЧНЕ МИНУЛЕ, ЗАХОПЛЮВАТИСЯ ПОДВИГАМИ НАРОДНИХ ГЕРОЇВ. І ТОМУ СЛАВА ЇХ НЕ ВМРЕ, НЕ ПОЛЯЖЕ.

Сьогодні на уроці