��“ВИДИ МУТАЦІЙ. МУТАГЕНИ”��

Актуалізація опорних знань

Що таке мутація?

​

Мутації – стійкі зміни генетичного матеріалу, які виникають раптово і призводять до змін спадкових ознак організму.

​

Актуалізація опорних знань

Хто заклав основи вчення про мутації?

​

Основи вчення про

мутації заклав

голландський учений

Гуго де Фріз у 1901 р.

​

Актуалізація опорних знань

Які основні положення мутаційної теорії?

Основні положення мутаційної теорії :

• мутації виникають раптово;
• зміни, спричинені мутаціями, стійкі і можуть успадковуватись;
• мутації неспрямовані, тобто можуть бути корисними, шкідливими або нейтральними для організмів;
• одні й ті ж мутації можуть виникати неодноразово.

Актуалізація опорних знань

Які ви знаєте приклади мутацій?

�“ВИДИ МУТАЦІЙ. МУТАГЕНИ”��

Освітні цілі:

ознайомитись з видами мутацій та їх класифікацією, сформувати знання про мутагенні фактори, з’ясувати властивості та значення мутацій.

��Залежно від типу клітин, у яких виникають ��

З'являються

у статевих клітинах

​

​

Успадковуються при статевому розмноженні

​

​

​

​

​

​

З'являються

у нестатевих клітинах

​

Успадковуються лише при нестатевому розмноженні

​

​

​

​

​

​

За поведінкою у гетерозиготі

����За впливом на життєдіяльність організмів �

За змінами генетичного матеріалу

Зміна

окремих генів

Зміна

структури хромосом

Зміна кількості наборів хромосом,

зміна числа хромосом окремих пар

ГЕННІ МУТАЦІЇ – це стійкі зміни окремих генів, спричинені порушенням послідовності нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот.

Нормальна будова гена

​

​

Змінюється первинна структура

білка

​

1. Випадання

нуклеотидів

3. Поява зайвих нуклеотидів

2. Заміна нуклеотидів

Генні мутації

Серповидно – клітинна анемія

Генні мутації

Канарейки: 2 – дикий тип

1,3 – форми мутантів.

1

2

3

Хромосомні мутації –� це зміни структури хромосом

​

НОРМАЛЬНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ГЕНІВ У ХРОМОСОМІ

А

В

С

D

Е

В

А

В

С

D

Е

В

А

Е

D

C

Е

Е

А

К

N

М

В

С

D

1. Делеція – втрата ділянки хромосоми

2. Дуплікація – подвоєння ділянки хромосоми

3. Інверсія – поворот фрагмента хромосоми на 180°

4. Транслокація - обмін ділянок між негомологічними хромосомами

Геномні мутації – � це зміни кількості хромосом

​

​

� Поліплоїдія – збільшення числа хромосомних наборів, кратне гаплоїдному�

� Гаплоїдія –�зменшення кількості наборів хромосом�

​

​

����������Анеуплоїдія (гетерополіплоїдія) – зміна числа хромосом окремих пар��

��

​

За причинами виникнення

�����Мутагенні фактори�����

Тривалий час причини мутацій залишались нез'ясованими.

У 1927 році американський генетик

Герман Джозеф Меллер, опромінюючи

рентгенівськими променями дрозофіл,

викликав у них різноманітні мутації.

​

Значний внесок у вивчення причин мутацій

зробила українська генетична школа,

яку очолював академік

Сергій Михайлович Гершензон.

�����Мутагенні фактори�����

Фактори, які здатні спричиняти мутації, називають мутагенними.

• Фізичні (іонізуюче випромінювання, зокрема рентгенівське, альфа-, бета- , гама-проміння; ультрафіолетові промені, підвищена температура тощо)
• Хімічні (іприт, колхіцин, акридинові барвники, нітрати, формальдегід, деякі лікарські препарати, наркотичні речовини, харчові добавки, пестициди тощо)
• Біологічні (віруси)

Біологічні антимутаційні механізми:

1. Більшість амінокислот

закодована кількома

триплетами.

​

2. Частина генів багато разів повторюється у ланцюзі ДНК.

​

3. У клітині існує система виправлення помилок, які виникають під час подвоєння молекули ДНК і під впливом мутагенних факторів.

Процеси, за допомогою яких

клітина знаходить і виправляє

пошкодження молекул ДНК,

називаються репарацією.

 �

Властивості мутацій

1. Мутації універсальні.

2. Мутації неспрямовані.

3. Ступінь вираження мутацій у фенотипі не залежить від інтенсивності і тривалості дії мутагенного фактора.

4. Частота мутацій зростає коли дія мутагенного фактора довготриваліша і сильніша.

5. Для мутагенних факторів не існує нижнього порогу їхньої дії (навіть найнижчі дози мутагенних факторів здатні спричинити мутацію.

​

​

Чутливість організмів до дії мутагенних факторів

• Дорослі особини членистоногих (скорпіонів, багатоніжок) витримують величезні дози радіації до 100 000 рад.
• Клітини деяких бактерій витримують до 1 000 000 рад.
• Для людини смертельні дози у 700 рад і вище.
• Радіочутливість людей похилого віку вища у 2 рази,

дітей – у 5 разів, вагітних жінок – у 50 разів.

• Для більшості людей безпечною вважають дозу 0,05 рад за рік.
• Доза опромінення у 100 рад викликає променеву хворобу.
• Радіоактивні сполуки, які потрапили всередину організму, приблизно в 10 разів перевищують за характером свого впливу таку саму дозу радіації, отриману ззовні.

Значення мутацій �у природі і житті людини

1. Мутації є джерелом спадкової мінливості.

​

2. Більшість мутацій шкідлива для живих істот:

• знижують пристосованість до умов довкілля;
• призводять до порушень процесів життєдіяльності;
• викликають захворювання.

​

3. Мутації застосовують у селекції рослин та мікроорганізмів:

• збільшують різноманітність вихідного матеріалу;
• підвищують ефективність селекційної роботи.

​

4. Мутації застосовують у генетичних методах боротьби зі шкідниками.

​

​