ГРАНАТИ

Загальна будова

​

Ручна граната — один з видів вибухових боєприпасів, призначений для ураження живої сили противника осколками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху за допомогою ручного метання. Сучасна ручна граната складається з корпусу, заряду вибухових речовин і детонатора (запала). Ураження завдається осколками корпусу, ударною хвилею або кумулятивним струменем. Виготовляється з легких сплавів, матеріалів високої питомої міцності і пластмаси. Назва сталася від назви плодів граната[1], оскільки ранні види гранат формою і розмірам схожі на плід і за аналогією із зернами, що знаходяться усередині плоду, і осколками гранати, що розлітаються.

Розрізняють декілька типів ручних гранат:

Динамічна (детонація при ударі в ціль)

із затримкою (детонація детонатором із заданою затримкою). Підрив із затримкою здійснюється висмикуванням запобіжної чеки і відпуском скоби — спрацьовує зведений заздалегідь пружинний механізм, і бойок з силою б'є по капсулю з чутливої до ударів речовини (за аналогією з утворенням пострілу з ручної вогнепальної зброї). Вибухаючи капсуль запалює порох у тонкій запальній трубці. Порох горить із швидкістю зразкового 1 см за секунду і не вимагає кисню, тому граната може вибухнути і під водою. Коли вогонь у запальній трубці досягає детонатора, той вибухає і викликає детонацію вибухової речовини, якою заповнена граната. Залежно від конструкції, запал гранати включає запальну трубку з капсулем і детонатором, а також може включати пружинний механізм з бойком, чекою і спусковою скобою.