«Всякому місту – звичай і права» (із «Саду Божественних пісень»). «De libertate»
Вірш «Всякому місту – звичай і права» написаний у селі Ковраї десь 1758–1759 року, коли автор перебував у панському маєтку в ролі вчителя-слуги й пильно придивлявся до життя селян-кріпаків, гостро реагував на жорстоке поводження з ними.
пісня №…зі збірки «Сад божественних пісень»;
РІД:
ЖАНР:
ВИД ЛІРИКИ:
ЕПІГРАФ:
ТЕМА:
ІДЕЯ:
«Всякому місту – звичай і права»
пісня №10 зі збірки «Сад божественних пісень»;
РІД: лірика
ЖАНР: ліричний філософсько-сатиричний вірш, що став народною піснею;
ВИД ЛІРИКИ: громадянська, філософська
ЕПІГРАФ: «Блажен чоловік, що в премудрості помре і що в розумі своїм повчається святині» (філософ Сірах);
ТЕМА: сатиричне зображення явищ тогочасної дійсності, дій панства, чиновництва, купецтва, шахраїв та злочинців;
ІДЕЯ: нищівне висміювання та засудження моральних вад тогочасного суспільства;
«Всякому місту – звичай і права»
Ліричний герой
пісні
«Всякому місту –
звичай і права»
турбується, щоб не зійти з обраного шляху, не спокуситися матеріальними вигодами буття
прагне залишитися вірним високим морально-духовним принципам;
думає про те, щоб мати чисту совість.
Дискусійна сітка Алверманна
Вірш «Всякому
місту – звичай
і права» випадково потрапив
до збірки «Сад
Божественних
пісень», тому
що він ніяк не
пов’язаний із
Біблією.
ТАК «+»
НІ «-»
Пісня-вірш «Всякому місту – звичай і права» була популярною в народі. Згодом народні співці, лірники та кобзарі внесли у сковородинівський текст певні зміни, тому він мав понад 50 варіантів. Один із них Іван Котляревський використав у п'єсі «Наталка Полтавка».
Богдан Хмельницький – реформатор і фундатор української державності.
Уперше надав терміну «Україна» політичного звучання.
За його гетьманства Україна отримала всі ознаки державності.
Створив структури, які працювали на українську державу: збройні сили, митна, фінансова, поштова, судова служби, внутрішня та зовнішня торгівля.
За Хмельницького Україна здобула не лише внутрішньополітичне визнання, а й міцно утвердилася на міжнародному рівні.
«De libertate»
(«Про свободу»)
РІД:
ЖАНР:
ВИД ЛІРИКИ:
ТЕМА:
ІДЕЯ:
ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАПИСАННЯ:
«De libertate»
(«Про свободу»)
РІД: лірика;
ЖАНР: ліричний вірш;
ВИД ЛІРИКИ: патріотична;
ТЕМА: вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівування волі як найбільшого багатства людини;
ІДЕЯ: утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності; уславлення Богдана Хмельницького – як народного героя;
ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАПИСАННЯ: запровадження кріпацтва 1783 року; Сковорода переймався долею селян, які були віддані в довічне рабство поміщикам.
ЖАДОБИ ДО ЗНАНЬ
Чого ми, сучасники, можемо повчитися в Сковороди?
СМІЛИВОСТІ
ДУМКИ
ВІРНОСТІ ІНТЕРЕСАМ ПРОСТИХ
ЛЮДЕЙ
ДУШЕВНОЇ
ЩЕДРОСТІ
НЕСХИТНОСТІ
ІДЕАЛІВ