Чи означає назва «другорядний» менш важливий ?

Давайте перевіримо!

Піди.

Послухай.

Візьми.

Збери.

Подаруй.

​

Чогось не вистачає……?

Спробуймо за іншою конструкцією!

Піди до парку.

Послухай, як шурхотять осінні листочки.

Візьми один, другий.

Збери букет.

Подаруй букет мамі.

Висновок простий!

Другорядні члени речення роблять мовлення не тільки образним та емоційним, а й точним, конкретним, зрозумілим.

​

​

​

​

Присудок

Підмет

Хто?

Що?

Сонечко світить.

Що робить?

Що зробить?

Птахи співають.

Речення , у яких, крім головних членів, є інші члени, називають поширеними.

Речення, які складаються тільки з головних членів, називають непоширеними.

Непоширені

Вечір.

Сіло сонечко.

Летить табун.

Поширені

Весняний вечір.

Сіло за гору сонечко.

Високо в небі летить табун журавлів.

Другорядні члени речення

Щоб правильно визначити другорядні члени речення,

питання до них потрібно ставити від головних членів,

а потім – від другорядних!

Весна впевнено крокує нашим містом.

(Що?)Весна (що робить?) крокує.

Крокує (як?) впевнено.

Крокує (чим?) містом.

Містом (чиїм?) нашим.

Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (тобто всіх відмінків, крім називного).

Додатки підкреслюють пунктиром: _ _ _ _ _

Наприклад:

Додатки найчастіше виражаються іменниками або займенниками.

Мене пригостили яблуками.

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

КОГО?

ЧИМ?

Означення – це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання : який? котрий? чий?

​

Означення підкреслюють хвилястою лінією:

Найчастіше означення виражаються:

Прикметниками- Густий туман спадає.

​

Займенниками - Прийшов наш день.

​

Рідше - іменниками

​

На Уляні була спідниця (яка?) в горошок.

Обставина – це другорядний член речення, який називає різні ознаки дії - місце, час, причину, спосіб або ступінь дії і відповідає на питання:

як? де? куди? звідки? коли? чому? з якою метою?

​

Обставину підкреслюємо крапкою й рискою: _._._._.

Найчастіше обставина виражається прислівником або іменником у непрямому відмінку з прийменником.

​

Знову наснилось дитинство.

​

Перед вікном шумлять тополі.

_._._._._._._._._._._

_._._._._._._._._._._._._._._._._._._._._._._._._

1.Блакить мою душу обвіяла.

​

Підкреслити головні й

другорядні члени речення.

2.На тепле поле дивився дощик.

​

3.Над весняним полем буйний вітер віє.

• Від першого грому земля здригнулася і затріпотіла.

• Осінь одягалася поволі, наче весною квітка прикрашалась в полі.

• Любіть Україну, любіть.

​

• Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла.

​

• Осінь одягалася поволі, прикрашалась в полі.

​

​

• Від першого грому земля здригнулася і затріпотіла, мов

піймана пташка.

​

​

• Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, немов батьківська хата.

​

​

• Любіть Україну, як сонце, любіть.

​

​

• Сполучники

• Як, мов, немов, мовби, наче, неначе, начебто, неначебто, ніби, як ніби, нібито, буцімто

Порівняльний зворот на письмі виділяється комами

Не виділяється комами �

• Він був наче з заліза.

• Він поводився не як боягуз.

• Коли перед порівняльним зворотом наявні прислівники майже, зовсім.

• Якщо зворот, уведений у речення за допомогою сполучника як, має значення «у ролі кого, чого» і є прикладкою.

• Якщо порівняльний сполучник входить до складу фразеологічного звороту і його можна замінити синонімом.

• І. Франко як справжній учений мав широке коло всебічного знання (Г.Величко).

• Білий як сніг; знає як своїх п’ять пальців.

• Дівчинка говорила зовсім як доросла. Через рік син почав працювати майже як фахівець.

• Якщо порівняльний зворот є іменною частиною складеного присудка.

​

• Якщо перед порівняльним зворотом стоїть частка не.