�Українська держава �П. Скоропадського�
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»
Проблемне завдання
Яка оцінка Гетьманату П. Скоропадського, на вашу думку, найбільше відповідає дійсності: 1) "Гетьманат П. Скоропадського – це витвір найконструктивніших верств українського суспільства, справжнє творення української державності";
2) "Гетьманат П. Скоропадського – переворот, здійснений німцями, "реставрована монархія", диктатура русофільського забарвлення". Свою відповідь обґрунтуйте.
Поступово складалися передумови для усунення Центральної Ради з політичної арени. Відбулося зближення німецької воєнної адміністрації та колишнього царського генерала П. Скоропадського. Невдовзі саме на нього німецька сторона зробила ставку.
Опора Української Держави. Павло Скоропадський серед делегатів Всеукраїнського хліборобського конгресу
29 квітня на Всеукраїнському хліборобському конгресі було вирішено встановити монархічну форму державного правління і проголосити гетьманат. Гетьманом України було обрано одного з найбільш відомих організаторів військових частин генерала Павла Скоропадського, нащадка славетного гетьманського роду.�
Молебень на Софіївському майдані після оголошення П.Скоропадського гетьманом
Маріїнський палац-резиденція
гетьмана П. Скоропадського
29 квітня 1918 р. стався державний переворот. Прихильники гетьмана захопили майже всі державні установи. Переворот відбувся майже безкровно, мирно. Внаслідок перевороту Центральна Рада була розпущена і в українських землях виникло новее державне утворення — гетьманат «Українська держава».��
У день перевороту 29 квітня гетьман звернувся до українського народу з «Грамотою до всього українського народу», а також видав Закон «Про тимчасовий державний устрій України». Ці два документи стали правовою базою для створення Української держави.�
Символом гетьманської влади став старовинний козацький герб «козак з мушкетом». 17 травня гетьман затвердив тризуб атрибутом військового одягу. Державна печатка була виконана Г. Нарбутом і поєднувала «козака з мушкетом» і тризуб
Було затверджено також і новий опис прапора Української держави. Ним стало полотнище з синьої та жовтої горизонтальних смуг. Проте було змінено порядок розташування смуг (до Скоропадського синя смуга містилася знизу, жовта — угорі).�
Система влади при П.Скоропадському (конституційна монархія?)
Сойм
Формування органів влади
Гетьман сформував новий уряд - Раду міністрів - з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів. Головою Кабінету міністрів став
Ф. Лизогуб; міністром закордонних справ –
Д. Дорошенко (член партії соціалістів-федералістів - єдиний соціаліст в уряді); міністром освіти - відомий український політик М. Василенко. Інші міністри були членами російських партій, в основному-партії кадетів.
Ф. Лизогуб
Д. Дорошенко
М. Василенко
Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (почали діяти старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція тощо). Однак зміцнення цього апарату русифікованими представниками старого чиновництва являли погрозу Українській державі.
Гетьман П.Скоропадський зі своїм оточенням
На прийомі в гетьмана Скоропадського
У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів
На металургійному заводі. Донбас, 1918 р.
Внутрішня політика
В Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української
грошової системи, наповнена державна скарбниця.
Відповідно до головного пріоритету у внутрішній політиці - земельного питання - у липні 1918 р. був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників. У цілому ж можна констатувати відновлення в
державі поміщицького землеволодіння та приватної власності на фабрики та заводи (ОРІЄНТАЦІЯ НА ЗАМОЖНІ ВЕРСТВИ НАСЕЛЕННЯ).
При гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків, представників інших лівих партій і також анархістів. Під жорстку цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів, маніфестацій.
П. Скоропадський і німецькі промисловці
«Я був переконаний, що тільки міцна організація великих, середніх і дрібних власницьких елементів зможе поставити нашу Державу на правильний шлях розвитку, а всякий уряд у нас, опертий на соціалістичні партії, неминуче в короткий час докотиться до більшовизму»
З перших кроків своєї діяльності гетьманський уряд поставив завдання здійснити масштабну земельну реформу, яка мала на меті створення економічно сильного класу середнього й заможного селянства. Ця селянська верства повинна була отримати землю з допомогою держави шляхом парцеляції великої земельної власності за викуп. Із цією самою метою планувалося заснувати Державний земельний банк, який мав забезпечити селян дешевим та вигідним кредитом і допомогти їм у придбанні землі.
Підготовлений на початок листопада 1918 року проект земельної реформи передбачав примусовий викуп державою всіх великих земельних маєтків, які мали бути парцельовані між селянами з допомогою Державного земельного банку, у розмірі не більше ніж 25 десятин на одне господарство. Від відчуження землі звільнялися ті господарства, які мали агрокультурне значення й лише до 200 десятин кожне.
20 травня 1918 р. був призначений військовий міністр генерал Рогоза. Уже в червні розпочалося впровадження в життя плану формування регулярної української армії. Вона мала складатися з 8 армійських корпусів, загальною чисельністю 300 тис. чол. Гетьман затвердив структуру та командування військових корпусів. Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні.
Гетьман оглядає українських вояків.
1918 р
Військовий парад в гетьманському Києві
Вояки Синьожупанної
Дивізії (колишні
німецькі
військовополонені)
Командири синьожупанної дивізії
Лубенський полк ім. Максима Залізняка. Київ, 1918 р.
Збройні сили України доби Гетьманату�
15. Генерал піхоти. Серпень 1918 р. �16. Козак 2-го полку Сердюцької дивізії. Серпень 1918 р. �17. Старшина 3-го полку Сердюцької дивізії, зимова уніформа. Серпень 1918 р. �18. Кіннотчик 1-ї Козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії. Червень 1918 р. �19. Козак піхоти. Серпень 1918 р. �20. Старшина, приділений по кінноті. Серпень 1918 р. �21. Старшина флоту. Липень 1918 р.
15
16
17
18
19
20
21
Національно-культурна політика П. Скоропадського
Новою владою були здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти:
- поряд із російськими гімназіями утворювалися українські, яких восени 1918 р. нараховувалося 150;
- був прийнятий закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України;
- відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам'янець-Подільському;
- у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права.
24 листопада 1918 р. була відкрита Українська Академія наук, першими академіками якої стали відомі вчені Д. Багалій, А. Кримський, В. Вернадський, В. Косинський та ін. Президентом УАН був обраний В. Вернадський. В Українській державі були організовані Національна бібліотека, Національний архів, Національна галерея мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр під керівництвом П. Саксаганського, «Молодий театр» Л. Курбаса, Державний симфонічний оркестр, Українська державна капела тощо.
Споруда Кам’янець-Подільського університету. Фото. 1918 р
Університет Святого Володимира. Київ. 1918 р.
Зовнішня політика
Одним із головних завдань гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:
- союз із Німеччиною, з якою були встановлені дипломатичні відносини;
Прийом у гетьманському палаці
П. Скоропадський разом з П. Гіденбургом та
Е. Людендорфом
2 червня 1918 р. Німеччина офіційно визнала Українську державу. Її визнали також Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина. Україну визнали 30 країн, a 10 із них мали свої представництва в Києві; Україна мала своїх представників у 23 країнах;�
Гетьман Павло Скоропадський та кайзер Вільгельм II під час візиту до Берліна у вересні 1918 року
Зовнішня політика
Але Антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимої» Росії, не визнала Гетьманську державу.
Селянська боротьба в Україні набрала широкого розмаху влітку 1918 р. Перші збройні напади під керівництвом�Н. Махна на представників гетьманської влади, військові загони і місцевих поміщиків відбулися у вересні 1918 р. А в ніч на 16 жовтня повстанці захопили Гуляйполе. Це був перший успіх махновців, який підвищив їхній авторитет серед селянства. �
У листопаді 1918 р. махновці стали помітною військовою силою, на яку гетьманські власті й німецьке командування змушені були серйозно зважати.
У ніч з 13 на 14 листопада на засіданні УНС для керівництва збройною боротьбою з гетьманом була утворена Директорія УНР , до складу якої ввійшли В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, О. Андріївський. А. Макаренко.
14 грудня Скоропадський зрікся влади. У телеграмі на ім’я міського голови говорилось: «Я гетман всея Украины, в течение 7,5 месяцев все свои силы клал для того, чтобы вывести страну из того тяжелого положения, в котором она находится. Бог не дал мне сил справиться с этой задачей. Ныне в силу сложившихся условий, руководствуясь исключительно благами Украины,�от власти отказываюсь».
Історичне значення Української держави
• Українська держава була найтривалішою і найміцнішою формою існування самостійної України періоду визвольних змагань 1917–1921 рр.
• Україна впевнено вийшла на міжнародну арену, встановивши дипломатичні відносини з 25 країнами.
• Активізувалося економічне життя, стабільними стали українські гроші.
• Великі зрушення сталися в національно-культурній сфері.
• Почалося створення української армії, запроваджено прокурорський нагляд за діями німецьких та австро-угорських військових судів на українських землях
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Заповнити 3-тю колонку таблиці до уроку узагальнення.
3. Відповісти на проблемне завдання.
1)Консервативна революція гетьмана Павла Скоропадського// ст. в журналі «Тиждень»
2)Операція «Федерація з Росією» гетьмана Скоропадського// ст. в журналі «Тиждень»
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»� © ТОВ «Видавнича група ˝Основа˝», 2012�Джерела:�1. Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас. Стандартний та академічний рівні. �2. Історія України. 10 клас. Готові дидактичні набори�3. Сайты� • www.academicpress.com � • www.britannica.com � • www.internetri.net/vv � • www.sociology.org � • www.sil.org/ethnologue �