� Арабо-ізраїльського конфлікт : історичні витоки та сучасність

Сторони конфлікту

Ізраїль

Арабські країни, араби

Палестини

Причини конфлікту:

1. Історико-територіальна: претензії арабського і єврейського населення на одні й ті ж території й відмінне трактування їхньої історії.

2. Політико-ідеологічні: зіткнення проголошеного сіоністським рухом наприкінці 19 ст. курсу на створення єврейської держави з радикальною позицією низки арабських лідерів.

3. Релігійні (існування спільних або близько розташованих святинь).

​

​

5. Міжнародно-правові: невиконання сторонами рішень ООН та інших міжнародних організацій.

6. Міжнародно-політичні:зацікавленість різних світових центрів у каталізації конфлікту на різних його етапах.

​

4. Економічні: блокада стратегічних торговельних шляхів.

Історичні витоки конфлікту

• Історично головна проблема полягає в тому, що Палестину вважають своєю батьківщиною обидва народи – і євреї, і араби.
• Євреї - на підставі, що вони там жили дуже давно і мали свої царства Єврейське та Іудейське. Вони втратили державність під час вавилонського завоювання ще в VІІ–VІ століттях до нашої ери. Палестину завойовували перси, потім там були елліністичні держави, нащадки Олександра Македонського, потім прийшла Римська імперія…

Ізраїльсько-Юдейське царство

Історичні витоки конфлікту

• У 630-х роках араби завойовують Палестину, починають туди масово переселятися і живуть там ось вже майже 1400 років. Відповідно, араби теж вважають, що це їхня давня історична земля.

У складі Османської імперії

• Наприкінці ХІХ століття ці землі належали Османській імперії. Ситуація була така, що араби періодично повставали проти османського панування.

​

• Починають у Палестину масово повертатися євреї з Російської імперії, тому що там посилюється антисемітизм, починаються єврейські погроми

Виникнення сіоністського руху

• На зламі ХІХ–ХХ століть зароджується сіоністський рух за переселення євреїв і створення своєї держави на території Палестини.
• Це посилило міграцію євреїв до регіону.

Єврейські мігранти розігрують у лотерею

земельні ділянки

на території, де згодом постане Тель-Авів, 1909 рік

У результаті Першої світової війни, Османська імперія розпадається, і Палестина переходить під владу Великої Британії. Але вона перейшла в напівдержавному стані, як підмандатна територія.

З посиленням нацизму у Німеччині, кількість єврейських репатріантів до Палестини збільшилася у десятки разів. Єврейські поселенці активно скуповували у палестинських арабів землю і витісняли з неї арабських селян.

​

Все це вилилося у арабське повстання 1936-1939. Безземельні арабські селяни вимагали від Британії і єврейських колоністів повернути їм землю, єдину можливість прогодувати себе і своїх дітей.

​

Врешті-решт, англійці, не знайшли нічого кращого ніж на око поділити Палестину на нерівні частини, і заборонити селитися в одній з них євреям. “Нарізану” таким чином арабську напівзалежну державу назвали Трансйорданією.

Після Другої світової війни

Після війни переможці, особливо США і Британія, відчували серйозні зобов’язання перед євреями – народом, який дуже сильно постраждавпід час Голокосту.

Тоді склався такий консенсус серед більшості переможців, що варто все-таки дати євреям державу на їхній історичній батьківщині.

План поділу Палестини

29 листопада 1947р. Генеральна асамблея ООН прийняла план про поділ території Палестини: Євреям- 56% території, арабам – 43%. Єрусалим (1% території ставав вільним містом).

​

Щойно ООН ухвалила таке рішення, більшість арабських політичних організацій виступили категорично проти того, аби допустити появу єврейської держави. З іншого боку, деякі єврейські організації, як «Іргун» і «Лехі», теж не влаштовував план ООН. Їм було треба, аби вся історична «свята земля» відійшла Ізраїлю..

​

Саморобна артилерія єврейської воєнізованої організації «Хагана», 1948 рік

15 травня 1948р. Було проголошено Державу Ізраїль

• Але кордони цієї держави, двох держав, були накреслені таким чином, що це такі були невеликі перешийочки між цими двома шматками. Сектора Гази — це були території, які були заселені арабами переважно. І північ Ізраїлю, зараз північ Хайфи — це теж були території заселені арабами. І були переважно арабські території, які перебували між Тель-Авівом і Єрусалимом.

​

• Тоді вже формувались загони оборони, Хагана, там ще був Іргун, теж воєнізована організація, тобто, було декілька різних організацій. Іргун взагалі вважався терористичною організацією, яка здійснила підрив готеля «Кінг-Девід» в Єрусалимі з британцями. Вони поставили перед собою завдання пробити коридор між Єрусалимом і Тель-Авівом.
• Отже, вже з перших місяців існування Ізраїлю розпочалося протистояння

Перша арабо-ізраїльська війна

\

• Ситуація для Ізраїлю ускладнювалася ще й агресією сусідніх арабських держав.
• Ліга арабських держав, яка складалася з Єгипту, Сирії, Іраку, Лівану, Саудівської Аравії, Ємену і Трансйорданії заявила, що мирного поділу Палестини не буде. Арабські держави прагнули отримати всю Палестину.
• Розпочалася перша арабо-ізраїльська війна (Війна за незалежність Ізраїлю), у якій Ізраїль переміг і відстояв свою незалежність.

Бронечастини Арабського легіону перед нападом на Ізраїль. 1948 р.

Розгортання конфлікту

• Усього відбулося 6 арабо-ізраїльських війн:
• 1948-49рр. – війна за незалежність
• 1956р. – Синайська війна
• 1967р. – Шестиденна війна
• 1967-1969рр. – війна на виснаження
• 1973р. – війна Судного дня
• 1978р. – агресія Ізраїлю проти Лівану (операція «Літані»)

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Війна Судного дня

Палестинізація конфлікту

• І от після 1967 року, після поразки коаліції арабських держав, виникає Палестинська хартія, яка, в принципі, проголошує, що тепер палестинці самі будуть брати долю у свої руки. І от утворюються ФАТГ («Рух за національне визволення Палестини»), утворюються інші палестинські організації, наприклад, Організація визволення Палестини та ХАМАС. Тобто відбувається палестинізація конфлікту. І з цього моменту палестинський націоналізм стає домінуючим у політичному русі.

Ясір Арафат – лідер ОВП

Арабські організації стали вдаватися до тероризму щодо ізраїльтян

• Під час Літніх Олімпійських ігор члени радикального палестинського угруповання "Чорний вересень" 5 вересня 1972 року у Мюнхені вбили двох ізраїльських спортсменів і захопили у заручники ще дев'ятьох та двох тренерів. Протистояння з німецькою поліцією закінчилося перестрілкою, у результаті котрої загинуло п'ять терористів, поліцейський і всі дев'ять ізраїльських заручників.

Арабські організації стали вдаватися до тероризму щодо ізраїльтян

• Шиназ Амурі (або Вафа Ідріс) (1980-2002). Палестинська студентка, яка першою перетворила себе на живу бомбу. 29 січня 2002 р. дівчина підірвала себе в Єрусалимі, вбивши одну людину і поранивши близько 150.
• С.Хусейн наказав поставити їй пам`ятник у Багдаді. Її приклад надув широкого поширення серед терористів. «Шахіди», як їх стали називати вже стали звичним явищем.

Спроби врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту на міжнародному рівні

• Перший крок - 1979 р. у Вашингтоні Ізраїль та Єгипет підписали мирний договір. Президенту Єгипту А.Садату та прем’єр-міністру Ізраїлю М.Бегіну було присуджено Нобелівську премію за досягнення миру та припинення ворожнечі між двома державами.
• Влітку 1994 р. подібний договір Ізраїль підписав з Йорданією.

​

​

​

​

​

​

​

Творці Кемп-Девидської угоди Менахем Бегін, Джиммі Картер (президент США) й Анвар Садат

Спроби врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту

У вересні 1993 р. в результаті таємних переговорів у Осло (Норвегія) між Ізраїлем і Організацією визволення Палестини було підписано декларацію про принципи взаємовідносин. Угода передбачала надання палестинцям автономії на Західному березі р. Йордан і у секторі Газа протягом 5 років.

​

• Впровадження принципів декларації у життя почалося у 1994 р. з введенням автономії у місті Ієріхон і в секторі Газа. Палестинцям були передані повноваження у галузі освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту населення, оподаткування і туризму.

​

• Восени 1995 р. була підписана угода про другий етап введення палестинської автономії. В угоді були визначені питання про майбутнє ізраїльських поселень, кордони і структуру палестинської автономії. Столицею автономії було обрано місто Рамалла.

Проблеми мирного врегулювання

• з обох сторін залишається взаємна недовіра щодо планів мирного урегулювання;

​

• екстремістські угруповання "Хамаз", "Хезболлах", "Ісламський джихад" та інші ведуть активну терористичну діяльність проти Ізраїлю, часто це відбувається з території Палестинської автономії (терористи здебільшого вбивають мирних жителів, влаштовують вибухи в транспорті, інших громадських місцях).
• Як наслідок, зрив переговорного процесу, початок справжньої війни між Ізраїлем і Палестинською автономією (особливо напружене становище склалося взимку 2002-2003 рр.);

​

• фактично не відмовились від планів збройного протистояння проти Ізраїлю Сирія, Ірак, Іран, деякі інші арабські держави, які активно підтримують діяльність терористичних угруповань;

​

• не приймають миру й ізраїльські радикали, які вбили прем’єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабина – ініціатора арабо-ізраїльського діалогу.

7 жовтня 2023р. – новий виток ескалації

• Вранці 7 жовтня Хамас оголосив про початок так званої операції «Потоп (повінь) аль-Акса».
• З Гази було випущено 2,5 – 5 тисяч ракет, що вразили населені пункти навколо смуги та на рівнині Шарон, унаслідок чого загинуло щонайменше п'ятеро людей. Водночас близько 2500 – 3000 осіб прорвали у 29 місцях ізраїльський роз'єднувальний бар'єр, а також морем та повітрям проникли в Південний округ, атакували сусідні громади та військові бази, скоївши більше дюжини масових вбивств

7 жовтня 2023р. – новий виток ескалації

• Загинуло понад 1200 осіб, з них щонайменше 800 мирних жителів, понад 3300 отримали поранення, а 242 людини (включаючи понад 120 цивільних) полонили чи взяли в заручники та вивезли до Гази.
• Хамас заявив, що напад був здійснений у відповідь на «осквернення головної мечеті аль-Акса", 16-річну блокаду сектора Гази, привласнення палестинської власності, ізраїльську колонізацію на спірних (окупованих) територіях та насильство

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Напад ХАМАС на молодіжний музичний фестиваль на кордоні з Газою

Довідка: ХАМАС

• Угруповання ХАМАС було засноване у 1987 році, воно діє проти Ізраїлю силовими та насильницькими методами, маючи на меті створення ісламської арабської держави на всій території Ізраїлю, Сектора Гази та Західного берега річки Йордан.
• ХАМАС набув політичної сили в 2006 році, вигравши вибори в Палестинську законодавчу раду. Його визнали терористичною організацією США, Канада, ЄС, Японія та інші країни

​

​

​

​

​

​

Ізраїльські резервісти масово повертаються на батьківщину для участі у війні

• Того ж дня опівдні Ізраїль оголосив у відповідь про триетапну операцію «Залізні мечі» та закликав про мобілізацію резервістів та розпочав масштабні повітряні атаки проти сектору Гази.
• Наступного дня в країні офіційно затверджено стан війни, задіявши статтю 40 основного закону про уряд, що надало повну свободу дій військовим. Упродовж трьох днів було вбито понад 1000 осіб, які проникли з Гази на підконтрольну уряду територію, близько 200 затримано, решту витіснено за лінію демаркації

Початок наземної операції Ізраїлю

• 27 жовтня 2023р. Ізраїль посилив інтенсивність авіаударів та артилерійських обстрілів, а ввечері розпочав широкомасштабне наземне вторгнення на територію Гази за трьома напрямками.

​

• До кінця жовтня в сектор Гази введено щонайменше дві бронетанкові та піхотні дивізії чисельністю понад 20000 військових, які розділили анклав навпіл, заблокувавши дороги та головну магістраль Салах аль-Дін, після чого рушили до міста Газа, де зустріли опір бойовиків Хамасу

Жертви конфлікту

• Загальна кількість зареєстрованих загиблих з обох боків понад 14 тис. осіб, тоді як реальна кількість жертв є вищою, травмованих – більше 36 тис. осіб.
• Дві третини постраждалих діти та жінки. Співвідношення загиблих дітей в Палестині та Ізраїлі складає 138:1.
• За даними ВООЗ щонайменше одна дитина у Газі гине кожні 10 хвилин. ООН назвав Газу «кладовищем для дітей».
• Внутрішньо переміщеними особами вважаються понад 1,6 млн осіб. З 10 листопада, після збою в роботі служб і зв'язку в лікарнях сектору Гази загальні дані про жертви не оновлювалися.

Геополітичний бік конфлікту

Країни переважно західного світу , і США у першу чергу,

висловили солідарність з Ізраїлем й

заявили, що Ізраїль має право

захищатися від збройних нападів

Країни мусульманського світу висловили підтримку палестинцям, звинувачуючи ізраїльську окупацію палестинських територій як першопричину ескалації насильства. Вони засуджували непропорційні атаки Ізраїлю та геноцид палестинців

Решта переважна більшість країн звинуватили як Ізраїль, так і Хамас у воєнних злочинах[en] та закликали до припинення вогню та деескалації насильства

• Світова спільнота закликає сторони до гуманітарної паузи та деескалації, але поки що військові дії тривають.
• Конфлікт між Ізраїлем , який розпочався 76 років тому, на жаль, триває й досі …

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!