Презентація�навчальної програми з позашкільної освіти «Музеєзнавство»�(методичний аспект)

Лариса Гайда

Педагогічний музей України

• Слід відзначити, що навчальна програма має суттєве практичне значення, оскільки надає можливість для оплати праці керівника музею закладу освіти у формі діяльності гуртка «Музеєзнавство» від позашкільного закладу, який підпорядкований місцевій громаді.
• Програма має відповідний гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі» (рішення експертної комісії з позашкільної освіти від 21.06.2023 (протокол № 2), а також зареєстрована у каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за №8.0059-2023.
• Мета програми: набуття учнями компетентностей у процесі засвоєння базових знань з музеєзнавства та екскурсійної діяльності, залучення до процесів дослідження, вивчення і збереження історико-культурної спадщини України та рідного краю, сприяння вихованню у них національної свідомості.

​

окм

Обласний семінар педагогів–краєзнавців Черкащини

• • Програма «Музеєзнавство» орієнтована на гурток, який може діяти на базі музею у школах, закладах професійної та професійно-технічної освіти, позашкільних закладах, клубах за місцем проживання, тощо.
• • Стане вона в нагоді для діяльності краєзнавчих дослідницьких груп, осередків культурологічних громадських організацій, Малої академії наук.
• • Елементи змісту програми можна буде використати при формуванні виховного середовища закладу освіти, залучаючи дітей до конкретних справ з вивчення й охорони культурної спадщини краю.
• • Є підґрунтям для педагогів та колективів закладів освіти, які мають наміри створити музей у якості удосконалення музеєзнавчих та пам'яткоохоронних компетенцій вчителів.
• • Зміст навчальної програми слугуватиме і студентам педагогічних спеціальностей, які не мають можливості вивчати спецкурси з українського музейництва та культурної спадщини України.

​

Форми практичних робіт:

• Складання картосхем місцевих пам'яток.
• Віртуальні виставка або віртуальний музей.
• Опис окремої пам'ятки, створення відеоролику.
• Краєзнавче повідомлення у соціальних мережах та на сайті школи.
• Складання біографічних нарисів відомих земляків.
• Запис спогадів очевидців подій.
• Пошуково-дослідницький краєзнавчий міні проєкт.
• Зустрічі з колекціонерами.
• Складання плану мандрівки для класу.
• Фото фіксація та опис краєзнавчих об'єктів.
• Презентація краєзнавчих доробків на конкурсах, акціях тощо.

​

Краєзнавчий контент

має значний ресурс для використання у освітньо-виховній системі України. Особливого значення він набуває в умовах російсько-української війни, коли саме школа збирає матеріали про події сьогодення, створює музеї новітніх героїв, куточки пам'яті випускників, встановлює меморіальні дошки, проводить дослідницьку, краєзнавчу і просвітницьку роботу.

Серед провідних напрямів науково-методичної діяльності Педагогічного музею України ми виділяємо:

• Формування і популяризація краєзнавчо-музеєзнавчої колекції та електронного ресурсу «Музейна педагогіка».
• Підготовка методичних матеріалів для керівників гуртків, дослідницьких груп та місцевих музеїв.
• Поширення кращого досвіду педагогів-краєзнавців.

​