Українські художники - імпресіоністи

Визначення стилю “імпресіонізм”

• (від фр. impression — враження) — мистецька течія у живописі, а також в літературі та музиці, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку XX ст. у Франції.
• Засновники імпресіонізму — як і символізму та експресіонізму — діяли на противагу реалізму 

(особливо неокласицизму,

а також і натуралізму).

Недоліки імпресіонізму

зосереджується на поверхневості, плинності миті, настрою, освітленні або куту зору.

​

Як і мистецтво ренесансу імпресіонізм будується на особливостях і навичках сприйняття перспективи

Їх картини представляли лише позитивні сторони життя, не порушували суспільних проблем, оминали й такі проблеми як голод, хвороби, смерть.

​

Переваги імпресіонізму

Демократизм (мистецтво і в XIX столітті вважалося монополією аристократів, вищих верств населення. )

Були відкинуті біблійні, літературні, міфологічні, історичні сюжети, притаманні офіційному академізму

Художники часто малювали людей у русі, під час забави чи відпочинку мотивом їх робіт була також природа. Бралися сюжети танців, перебувань в кафе і театрі, прогулянок на човнах та на пляжах

​

Визначальні риси �імпресіонізму

зображується не сам предмет, а враження від нього - імпресіоністи орієнтуються на почуття, а не на розум;

�

відмова від ідеалізації: імпресіоністи найчастіше заперечували поняття ідеалізації й ідеалу, адже ідеал відсутній в конкретній реальності;

часопростір ущільнюється і подрібнюється, предметом мистецької зацікавленості стають уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа;

герой імпресіоністичного твору цікавий здатністю сприймати, реагувати на зовнішні збудники, бути носієм, навіть колекціонером вражень;

Український імпресіонізм на тлі західноєвропейського мав яскравіше лірико-романтичне забарвлення, що зближувало його з неоромантизмом та символізмом.

Українські художники - імпресіоністи

Іван Труш (1869-1941.�Львів)

Його чуттєву душу глибоко хвилювала краса розлогих околиць і хвилястих рівнин, позолочених літом ланами спілого збіжжя, озеленених квітучими левадами, замаєних зеленню лісів.

Ці просторі рівнини з самотніми соснами, з групами дерев на обрію, ці ліси і зруби залишили незабутній слід в пам’яті майбут­нього митця і стали згодом хвилюючою темою багатьох його глибокозмістовних поетичних пейзажів.

Картини І. Труша

Мазок картин Труша соковитий, колорит спершу живий, у пізніших картинах стонований. Труш дав також чимало жанрових картин («Гагілки», «Гуцулка з дитиною», «Трембітарі», «Прачки», «Гуцулки біля церкви», «Араби в дорозі», «Арабські жінки»), які відзначаються лаконізмом мистецької мови і простотою композиції.

Картини І. Труша

• Його картини дійсно сповнені сонця. Чого вартує 

«Захід сонця у лісі».

Велике темне полотно, на якому ледве видніються гілки ялинок та стовбури дерев, але як блискуче виконаний захід: ті промені сонця, що пробиваються крізь гущу лісу. Картина змушує затамувати подих і відчути на собі тепло вечора, що вже йде до свого завершення і насичує глядача неповторними враженнями.

«Захід сонця у лісі»

1904р.

​

Микола Бурачек�(1871-1942.Харків)

• Прагнув передати у творах витончене відтворення особистісних вражень та спостережень.
• Він був яскравим представником серед малярів та відомий за картинами Дніпра та Києва.

Картини М.Бурачека

• Митець присвятив себе створенню образів природи.
• Його пейзажі передають колірне багатство природи, її мінливість.
• Картини художника відзначаються теплим ліричним настроєм, соковитістю барв, багатством кольору. Світлий живопис, прозорість, сонячне світло і загальна життєрадісність сприйняття, активне творче ставлення до життя, природи

«Березень» 1917 р.

“Реве та стогне Дніпр широкий” 1941 р.

Зінаїда Серебрякова�(1884-1967.Харків)

• Багато творів якої присвячено українському селу та темам Сходу
• Краса простих речей, чарівність природи, гармонія селянської праці все це слугувало натхненням художниці.

Картина З. Серебрякової

• На картині зображена маленька дівчинка з великими чіткими і бездонними очима.
• Це Катерина Серебрякова

- дочка Зінаїди.

• Права рука матері і

берегиня її спадщини. Прекрасний графік, живописець і майстер інтер'єрів.

«Катерина у блакитному костюмі біля різдвяної ялинки» 1922 р.

Архип Куїнджі�1842-1910.Під Маріуполем.с.Керасівка)

• Він родом з України, виріс у її приморських степах, пишався, що Україна - його земля, писав здебільшого про Україну, що й принесло йому визнання і славу, і всі його всесвітньо відомі полотна, присвячені природі України, зокрема, "Українська ніч" і "Місячна ніч на Дніпрі" - дух України, її краса та чари.

​

Картини А.Куїнджі

• На картині зображено берег Дніпра. Лінія горизонту сильно опущена вниз, за рахунок чого більшу площу картини займає небо. Світіння місяця відбивається в річці.
• Ще до публічного показу картину було продано Великому князю Костянтину Костянтиновичу.

​

“Місячна ніч на Дніпрі” 1880 р.

Картини А.Куїнджі

​

Картина була створена

А. Куїнджі і зберігається у Харківському художньому

музеї.

На ній можна побачити пробудження природи після довгого зимового сну.

Луснув лід на річці, і крижини пливуть за течією, створюючи враження того, що річка

зітхнула і скинула з себе зимові кайдани.

Сніг тане і весняні струмочки, дзюркочучи, збігаються

до річки, через що вона переповнюється і виходить зі своїх берегів.

​

“Рання весна” 1895 р.

Олександр Мурашко�(1875-1919.Київ)

• Від традиції він переходить до новаторства.
• В його живописі органічно з'єднались імпресіоністична пленерність і етюдність з чіткою організацією форм,

їх декоративним узагальненням і монументалізацією.

• Все це сповнене силою емоцій художника — темпераментного, динамічного, із почуттям краси світу в душі.

Картина О.Мурашка

“Дівчина в червоному капелюшку”

1902–1903 рр.

На картині ми можемо бачити гарну дівчину в яскравому вбранні. Цей капелюх приваблює увагу і до обличчя дівчини, яке світиться глибоким спокоєм та зосередженням.

Вона дуже схожа на макову квітку на фоні темного українського поля.

Енергія червоного кольору вигідно підкреслює молодість та красу дівчини.

Її обличчя серйозне і трішки розгублене, а чорні очі приваблюють погляд глядачів.

Василь Кричевський�(1872-1952.На Лебединщині в с.Ворожба)

• Побіч малярства, у якому Василь Кричевський був типовим представником ліричного «українського імпресіонізму», графіки, де він пов'язував сучасність

із здобутками книжкових прикрас

XVII-XVIII століть.

Його вважають творцем нового українського стилю в архітектурі.

Картини В.Кричевського

“Михайлівський собор у Києві” 1952 р.

“Вид Полтавської області”

1921 р.

Проект В.Кричевського

Малий державний

герб УНР

В. Кричевського 1918 р.

У лютому 1918 р. тризуб був розміщений на військово-морському прапорі УНР, а в березні того ж року — затверджений як державний герб УНР. Підкреслювалося, що Українська держава спирається на традиції Київської Русі.

Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілками — символ прагнення нової держави до миру із сусідами.

Дякую за увагу !