Внутрішні води Євразії

Басейни річкового стоку

Річки Атлантичного океану

Найбільші річки басейну Атлантичного океану — Дунай, Рейн, Дніпро, Дністер, Ельба, Вісла, Сена, Луара.

Вони мають мішане живлення: талими сніговими і льодовиковими, дощовими та підземними водами.

ДН – це скіфсько-сарматський корінь, який означає «вода» або «річка».

Річки Північно-Льодовитого океану

Найбільші річки басейну Північно-Льодовитого океану — Об, Єнісей, Лена, Колима, Північна Двина, Печора

Річки вкриваються кригою на тривалий час. Основними джерелами їх живлення є атмосферні опади. Навесні, коли сніги тануть, рівень води піднімається на 10- 15 м, і річки виходять з берегів. Причиною цього є різний час скресання криги.

​

Талі води, що прибувають руслом з півдня, наражаються на крижані затори у гирлі, значно віддаленому на північ. Це й спричиняє надмірне підвищення рівня води.

Річки Північно-Льодовитого океану

Найдовшою річкою цього басейну є Лена (4400 км), найбільшою за площею басейну — Об (2990 тис. км2), а найповноводнішою — Єнісей. На Єнісеї збудовано потужні гідроелектростанції.

Річки Тихого океану

Живляться вони здебільшого мусонними дощами, тому найбільш повноводні влітку, а межень настає взимку. Іноді літні повені перетворюються на справжні катастрофи.

Найбільші річки басейну Тихого океану — Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг.

Річки Індійського океану

Річка Інд бере початок у Тибеті.

У верхів’ї перетинає хребти Гімалаїв і тече в ущелинах, утворюючи пороги та водоспади. У середній і нижній течії Інд — рівнинна річка, яка має велике значення для зрошення і судноплавства.

Найбільші річки басейну Індійсього океану — Тигр, Єфрат, Інд, Ганг, Брахмапутра. Вони живляться як за рахунок мусонних дощів, так і танення снігів і льодовиків у горах.

Річки внутрішнього стоку

У Євразії утворився великий басейн внутрішнього стоку. До нього належить найдовша річка Європи — Волга (3531 км).

Озера Євразії

Озера на материку розташовані нерівномірно. Багато озер утворилося на півночі Європи, де численні улоговини земної кори були поглиблені давнім льодовиком.

Багаторічна мерзлота Євразії

Товща промерзлих порід сягає вглиб на кілька сотень метрів. Причиною цього явищ а є холодні, тривалі ймалосніжні зими, коротке й прохолодне літо. Улітку верхній шар відтає лише на глибину 40-150 см.

Болота Євразії

Баторічна мерзлота, що є водотривкою, надлишкове зволоження та низовинний рельєф призводять до поширення у Північній Азії боліт. Так, у тундрі і лісотундрі вони займають 2/3 площі.

Гірське зледеніння Євразії

За площею гірських льодовиків Євразія посідає перше місце у світі. Вони

покривають високі вершини Альп, Кавказу, Тянь-Шаню, Гімалаїв. Довжина найбільших з них сягає десятків кілометрів. Натомість покривні льодовики є лише на арктичних островах.