1 of 27

Психосоціальна допомога дитині у кризових ситуаціях

Кузьменко Юлія Володимирівна,

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри

психолого-педагогічної освіти та соціальних наук

КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»

Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти»

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

2 of 27

Питання та завдання для самоконтролю:

1. Поняття «криза», «кризова ситуація», «кризовий стан».

2. Основні види криз.

3. Алгоритм розгортання ефективних механізмів психіки у кризових обставинах.

4. Форми реагування близького оточення на кризові ситуації, в які потрапляє дитина.

5. Стратегії психосоціальної допомоги.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

3 of 27

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

Криза – стан, породжений проблемою, що постала перед індивідом, якої він не може уникнути і яку він не може вирішити за короткий час і звичним способом. Це стан, який виник унаслідок накопичення нерозв’язаних життєво важливих проблем, суперечностей або подій, що призвели до втрати сенсу попереднього стилю життя, поведінки й діяльності.

4 of 27

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

Кризова ситуація – це ситуація емоційного та інтелектуального стресу, що вимагає значної зміни уявлень про світ і про себе за короткий проміжок часу. Людина, що потрапила у кризову ситуацію, не може залишатися такою ж, якою була. Їй не вдасться осмислити свій психотравмуючий досвід, оперуючи знайомими, шаблонними категоріями і використовуючи звичні моделі вирішення проблем.

5 of 27

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

Кризовий стан – психічний стан людини, що раптово зіткнулася з суб’єктивно значимою травмою (внаслідок непередбачуваної зміни життєвого устрою, внутрішньо особистої картини світу) або яка знаходиться під загрозою виникнення психотравмуючої ситуації – стан дезорганізації особистості, який може бути зумовлений як внутрішніми чинниками, так і певною ситуацією. Кризовий стан – перехідний етап розвитку особистості, коли протиріччя мають уже глобальний характер і стосуються основ життя людини.

6 of 27

�Психологи виділяють такі основні кризи: �

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

  • кризи розвитку (вікові кризи);
  • деприваційні кризи (кризи втрати і розлуки);
  • травматичні кризи;
  • кризи відносин;
  • кризи сенсу життя;
  • морально-етичні кризи.

7 of 27

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

Кризи розвитку (вікові кризи). Нетривалий проміжок часу в онтогенезі, що характеризується різкими психологічними змінами, пов'язаними із переходом на новий етап розвитку. П'ять вікових криз припадають на дитячий вік. За часом вони чітко локалізовані і чітко визначені: криза новонароджених (до 1 міс.), криза одного року, криза (3 років), криза (6-7 років), підліткова криза (11-12 років) і юнацька криза.

8 of 27

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

Деприваційні кризи (кризи втрати і розлуки). Депривація (від лат. deprivatio - втрата, позбавлення) – психічний стан, який виникає у людей, які тривалий час відчувають недостатнє задоволення своїх потреб. Прикладами деприваційної кризи є розлучення, нещасний випадок, втрата близької людини.

9 of 27

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

Травматичні кризи (психотравма). Наслідок непередбаченої, раптової, приголомшливої події, реакція на ситуацію, в якій є загроза життю людини або її здоров'ю. Психологічні травми порушують нормативну організацію психіки і можуть зумовити межові (тимчасове відчуття дискомфорту) або клінічні стани (зниження імунітету, втрата працездатності, порушення когнітивних процесів).

10 of 27

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

Кризи відносин. Криза, зумовлена проблемами у стосунках, а часто й їх розривом, ініційованим одним із партнерів. Існує п’ять стадій розриву стосунків:

  1. Незадоволеність (у одного або двох партнерів посилюється незадоволеність стосунками);
  2. Розголос (обидва партнери повідомляють один одному про свої переживання);
  3. Переговори (обидва партнери намагаються домовитися про вирішення проблем);
  4. Вирішення і трансформація (обидва партнери втілюють результати переговорів);
  5. Припинення стосунків (прийняте рішення не покращило стосунки та не вирішило проблем).

11 of 27

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

Кризи сенсу життя (екзистенційні кризи). Стан тривоги, відчуття глибокого психологічного дискомфорту при питанні про сенс існування. Екзистенційна криза часто зумовлена значущою подією або зміною в житті людини.

12 of 27

Морально-етичні кризи (кризи духовних цінностей). З духовною кризою тісно пов'язана морально-етична криза, зумовлена руйнуванням системи цінностей особистості, що живе на зламі століть. Попередні цінності нівелюються, і на зміну їм або не з'являються інші, або приходять нові, які в більшості своїй запозичуються із інших культур, чужих людині.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

13 of 27

Алгоритм розгортання ефективних механізмів психіки у кризових обставинах

  1. Фаза зіткнення з кризовою ситуацією:

- людина стикається з кризовою для неї ситуацією;

- людина тимчасово дезорієнтована, втрачає свою цілісність, розгублена, у неї розвивається кризовий стан.

2. Фаза актуалізації переживань:

- активуються переживання, що супроводжують кризовий стан – агресія, тривога, страх, образа, розпач тощо;

- людина активно проживає актуалізовані переживання, не вдаючись до їх перебільшення, пригнічення чи витіснення зі свідомості.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

14 of 27

3. Фаза опанування кризовою обставиною:

- символізація переживання – вербальна чи образна;

  • людина опановує кризову ситуацію – усвідомлює її цілісно, розуміє свою роль у її розвитку та роль інших;
  • вона нікого не звинувачує, а свідомість працює у бік розширення горизонтів бачення, способів адаптації до ситуації та пошуку перспектив розвитку.

4. Фаза інтегрування досвіду – людина усвідомлює кризову ситуацію як таку, що сприяє її розвитку. Вона збагачує уявлення про себе, про інших та про оточуючий світ, власний досвід інтегрується і людина рухається далі.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

15 of 27

Форми реагування близького оточення на кризові ситуації, в які потрапляє дитина

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

16 of 27

ФАЗИ

Несприятливі форми реагування близького оточення

1.

Фаза зіткнення з кризовою ситуацією

  • заперечення факту кризової ситуації, яку переживає дитина;
  • знецінення кризової ситуації;
  • активне відволікання уваги дитини від кризової ситуації, «забалакування»;
  • попередження кризових ситуацій, гіперопіка;
  • гіперболізація значення кризових обставин;
  • бачення кризи там, де її не існує для дитини;
  • звинувачення дитини у тому, що вона потрапила у кризову ситуацію;
  • покарання дитини за те, що вона потрапила у кризову ситуацію.

2.

Фаза актуалізації переживань

  • заборона на прояв переживань – заборона плакати, гніватись, ображатися;
  • поспішне заспокоєння дитини, штучне скорочення переживання нею своїх почуттів;
  • жалісливе ставлення до дитини, гіперопіка;
  • руйнування цілісності дорослого через прояв почуттів дитиною;
  • покарання дитини через виявлення нею почуттів;
  • знецінення переживань дитини, висміювання їх;
  • перебільшення значення переживань дитини, їх посилення.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

17 of 27

3

Фаза опанування

  • вирішення замість дитини тих завдань, які виникають перед нею через кризові обставини;
  • переконання дитини в тому, що вона ще маленька і не зможе сама виправити будь-які наслідки кризової ситуації;
  • загострення почуття провини та безпорадності дитини чи інших учасників ситуації;
  • замовчування тих ефективних дій, які можна застосувати у кризовій ситуації;
  • звуження свідомості дитини на фактах самих обставин, а не на їх значенні чи на способах подолання.

4

Фаза інтегрування досвіду

  • закріплення у свідомості дитини висновків про ворожість світу та оточуючих людей;
  • закріплення у свідомості дитини почуття безпорадності чи провини;
  • закріплення висновків про необхідність надмірного контролю за оточуючою дійсністю;
  • закріплення висновків про надмірну обережність стосовно оточуючого світу;
  • закріплення висновків про небезпечність активного пізнання світу та пріоритетність відмови від ініціатив та дослідів;
  • постійне нагадування дитині про кризову ситуацію, висміювання її.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

18 of 27

ФАЗИ

Сприятливі форми реагування близького оточення

1

Фаза зіткнення з кризовою ситуацією

  • визнання факту кризової обставини, з якою зіткнулася дитина;
  • об’єктивізація кризової обставини та її символізація у мовленні дорослого;
  • внутрішній дозвіл дорослого на отримання дитиною різного досвіду;
  • внутрішній спокій дорослого.

2

Фаза актуалізації переживань

  • дозвіл дорослого на прояви тих переживань, які виникають у дитини у зв’язку з кризовою ситуацією;
  • символізація переживань дитини у мовленні дорослого, запевнення в тому, що вони природні у даних обставинах;
  • пошук сприятливих форм прояву переживань дитини (за умов, якщо їх виявлення може принести шкоду самій дитині чи оточуючим);
  • надійний супровід дитини дорослим під час вияву нею переживань протягом того часу, який буде достатнім для їх вичерпування;
  • тілесний контакт (обійми, тримання за руку тощо), втішання дитини.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

19 of 27

3

Фаза опанування

  • допомога дитині у проектуванні дій, які спрямовані на подолання кризової ситуації;
  • переконання дитини в тому, що вона здатна справитись з обставинами і покращити ситуацію;
  • заохочення активних, самостійних дій, що спрямовані на подолання кризових ситуаціях;
  • переконання дитини у її компетентності та зрілості у кризовій ситуації.

4

Фаза інтегрування досвіду

  • тлумачення дорослими кризового досвіду як важливого для особистого розвитку дитини;
  • схвалення дорослими ефективного подолання дитиною кризових обставин;
  • актуалізація дорослими висновків, що випливають у зв’язку з переживанням кризової ситуації і які будуть важливими у подальшому житті дитини;
  • проектування майбутнього та стратегій подальшого розвитку дитини;
  • закріплення почуття успішності дитини.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

20 of 27

Л.А. Пергаменщик та Л.Б. Шнейдер 

стратегії психосоціальної допомоги розділили на чотири категорії:

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

21 of 27

1. Соціальна підтримка. Для виходу людини з кризового стану має значення соціальне оточення. На кого може людина розраховувати в ситуації психологічного розладу, які нові проблеми у відносинах у сім’ї та на роботі (навчанні) виникли в цьому стані – все це слід враховувати при проведенні кризових заходів. Сюди слід віднести наявність мережі груп самодопомоги, формування підтримки з боку громадських організацій.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

22 of 27

2. Цілісне ставлення до здоров’я. Людина представлена на арені життєвих пристрастей у своїй цілісності, що припускає в складній ситуації необхідність задіяти всі резерви людського організму та особистості: фізичну активність, правильне харчування, духовний розвиток, використовування гумору. Увага до усіх сторін людської особистості дозволяє активізувати такі здатності до відновлення людини, які були приховані навіть від неї самої.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

23 of 27

3. Бібліотерапія, коли людина має власні ресурси до відновлення, але віднаходить їх за допомогою книг і/чи статей. Створення інформаційного поля дозволяє усвідомити, що її переживання та труднощі не унікальні, «нормальні» в ситуації, що склалася, і це дає їй можливість здійснити самопідтримку.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

24 of 27

4. Власне психосоціальна допомога. Психосоціальна допомога включає групи підтримки дорослих і дітей, які переживають горе, зняття фобічних реакцій за допомогою роботи з травматичними образами та індивідуальні методи психологічної допомоги і підтримки. Особливе місце в системі психосоціальної допомоги займають спеціально створені методи кризового втручання (психологічний та психобіографічний дебрифінг тощо).

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

25 of 27

Літературні ресурси:

  1. Булах І.С. Психологія життєвих криз особистості: навч. посібник / Булах І.С. – Вінниця, ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015.–110 с.
  2. Байєр О.О. Життєві кризи особистості: навч. посібник / О. О. Байєр. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2010. – 244 с.
  3. Варбан Є.О Життєва криза: поняття, концепції та прояви / Є.О.Варбан // Проблеми сучасної психології. – Вип. 8. – 2010. – С. 120-133.
  4. Кириленко Т. С. Психологія травмуючих ситуацій [Текст] : навч. посіб. для студентів ВНЗ / Т. С. Кириленко. - К. : Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка,2014. - 135 с.
  5. Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій: Збірник статей / Науковий редактор випуску Т.М.Титаренко. – Київ, 2015. – 150 с.
  6. Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах : методичний посібник / І. Д. Звєрєва та [ін.]. – К. : Держсоцслужба, 2006. – 104 с.

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

26 of 27

Виконайте тестове та практичне завдання за

посиланням:

https://forms.gle/jDe41vsDHMQZimKd7

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку

27 of 27

Дякую за увагу!

Індивідуальна траєкторія безперервного особистісного та професійного розвитку