1 of 32

РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ

Всесвітня історія 9 клас

2 of 32

3 of 32

Причини проведення реформ 60-70-х рр. ХІХ ст.

  1. Криза кріпосницької системи
  2. Поразка в Кримській війні
  3. Гальмування розвитку економіки
  4. Відсутність ринку вільної найманої праці
  5. Посилення селянського руху
  6. Падіння міжнародного авторитету

4 of 32

Маніфестом 19 лютого 1861 року було скасовано кріпосне право

5 of 32

Земська реформа

1864 р.

Запровадження земств у повітах та губерніях: виборних всестанових органів самоврядування, які обиралися місцевими жителями та відповідали за місцеві справи

Земства поділялися на розподільчі – збори гласних та виконавчі – земські управи

Проте земства не мали політичних функцій, вони перебували під постійним контролем влади, а губернатор мав право призупиняти виконання будь-яких їхніх рішень. Провідну роль відігравали дворяни

6 of 32

Міська реформа

1870 р.

Створення виборних міських дум. У яких провідне місце посідали представники крупної буржуазії

Діяльність міських дум перебувала під контролем губернаторів

7 of 32

Судова реформа

1864 р.

Створення всестанового, незалежного від чиновників суду. Запроваджено безстанове судочинство; публічний змагальний судовий процес; запроваджено суд присяжних, адвокатів

Для селян був створений окремий волосний суд, який міг засуджувати до тілесних покарань

Влада зберігала право заарештовувати і відправляти в заслання «політичних злочинців» без суду

Карикатура 1850-х рр., що зображує дореформену судову систему Російської імперії

8 of 32

Фінансова реформа

1864 р.

Створено Державний банк. Скасовувалося система викупної податкової системи та встановлювалися акцизні збори

Розпорядником усіх державних доходів і витрат стало Міністерство фінансів. Більше самостійності стало в роботі Державного контролю, що мало велике значення в корумпованій бюрократичній системі царської Росії

9 of 32

Освітня реформа

1864 р.

Єдина система безкоштовної початкової освіти в народних училищах. Середню освіту здобували в семирічних гімназіях або реальних училищах

Хлопці й дівчата навчалися окремо, середня та вища освіта були платними. Вища освіта також була платною

Створювали різні типи шкіл: церковно-приходські, недільні, земські, державні. Жінки отримали можливість здобути вищу освіту.

10 of 32

Військова реформа

1862-1874 рр.

Запроваджена загальна військова повинність. Обмежено термін служби в армії – 6 років, на флоті – 7 років. Проведено якісне переозброєння армії. Скорочена чисельність армії та підвищена її боєздатність

Муштра і фізичні покарання, безправність солдатів

11 of 32

Значення реформ 60-70-х рр. ХІХ ст.:

  1. Визначили подальших хід розвитку Росії
  2. Зміцнення міжнародного авторитету
  3. Незадоволення населення проведенням реформ
  4. Половинчастість реформ
  5. Розвиток капіталістичних відносин
  6. Формування системи соціальних цінностей

12 of 32

Риси економічного розвитку Росії:

  • Завершення промислового перевороту
  • Збіг у часі процесів індустріалізації та монополізації
  • Утворення монополій переважно у формі синдикатів
  • Висока концентрація виробництва
  • Значна роль держави в економічному житті
  • Інтенсивне залізничне будівництво
  • Освоєння значних природних багатств
  • Нерівномірність розвитку регіонів
  • Формування промислових центрів (Петербург, Москва, Донбас, Урал, Польща, Прибалтика)
  • Значна роль іноземного капіталу в економічному житті
  • Затяжний характер економічних криз 1900-1903 рр.
  • Запізніле економічне піднесення (почалося лише в 1908 р.)

13 of 32

Народництво – ідеологія та громадсько-політичний рух, що охопив вихідців із дворян та різночинної інтелігенції Російської імперії в 60-80-х рр. ХІХ ст.

Передумови виникнення народництва

  • Формування нових верств суспільства
  • Зневіра інтелігенції в самодержавстві
  • Розвиток радикального напрямку громадянського руху
  • Непослідовність у реформах 60-70-х рр. ХІХ ст.
  • Нігілізм
  • Розвиток вищої освіти – її доступність

Теоретичні засади народництва

  • Теорія «селянського соціалізму»
  • Економічний романтизм
  • Ідеологія – О. Герцен, М. Чернишевський, М. Бакунін, П. Лавров, П. Ткачов, М. Михайловський

Розвиток народництва

60-ті рр. ХІХ ст.

Виникнення та дії гуртків народників. Пропагандистська робота. Розчарування, початок радикалізації.

1866 р. – Д. Каракозов стріляв в Олександра ІІ

1869 р. – таємне товариство С. Нечаєва «Сокира, або Народна розправа»

1871 р. – «чайковці»

1874-1875 рр.

«Ходіння в народ» – охоплено 37 губерній європейської Росії, у т.ч. майже всі українські губернії. Заклики селянства до бунту проти уряду не принесли бажаних для народників результатів. На кінець 1874 р. заарештовано понад тисячу пропагандистів народників.

1876-1879 рр.

Революційна організація «Земля і Воля». Головне завдання – підготовка селянського повстання. Невдовзі розкололась на:

  • «Чорний переділ»: мирне вростання народників у народну масу, перенесення роботи в середовище пролетаріату. Організація припинила своє існування
  • «Народна воля»: зміна шляхом терору. 1 березня 1881 р. – убивство царя Олександра ІІ

80-ті рр. ХІХ ст.

Припинення реформ у Росії, початок реакції самодержавства

14 of 32

15 of 32

16 of 32

Робітничий рух і формування соціал-демократії

Соціал-революційна партія – есери

«Визволення праці»

«Легальні марксисти»

Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП)

(Б. Савинков, І. Каляєв): терористична діяльність; основна опора - селянство

(Г. Плеханов, Л. Дейч): соціальна база революційної боротьби - пролетаріат

(П. Струве, М. Туган-Барановський): поєднання соціальних і ліберальних ідей

1898 р. – утворення партії. (В. Ульянов Ленін).

Національні соціал-демократичні партії

1893 р. – Соціал-демократія Королівства Польського

1887 р. – соціал-демократична партія Гичакян (Вірменія)

1897 р. – єврейська соціалістична організація БУНД

17 of 32

Колоніальна політика Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Кавказ

Середня Азія

Америка та Далекий Схід

Від 1817 р.. – Кавказька війна1864 р. – придушення останніх осередків опору

60-ті рр. ХІХ ст. – приєднання казахських земель

1868 р. – Кокандська царство та Бухарський емірат визнали залежність від Росії

1874 р. – приєднання Тувінського ханства

70-ті рр. ХІХ ст. – приєднання Туркменії

1867 р. – продаж Аляски (Руської Америки) США

Кінець ХІХ ст. – продовження заселення Сахаліну, Камчатки, Далекого Сходу

18 of 32

19 of 32

Колоніальна політика Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Кавказ

Середня Азія

Америка та Далекий Схід

Від 1817 р. – Кавказька війна1864 р. – придушення останніх осередків опору

60-ті рр. ХІХ ст. – приєднання казахських земель

1868 р. – Кокандська царство та Бухарський емірат визнали залежність від Росії

1874 р. – приєднання Тувінського ханства

70-ті рр. ХІХ ст. – приєднання Туркменії

1867 р. – продаж Аляски (Руської Америки) США

Кінець ХІХ ст. – продовження заселення Сахаліну, Камчатки, Далекого Сходу

20 of 32

21 of 32

Причини революції 1905-1907 рр.

  1. Погіршення соціально-економічного становища внаслідок економічної кризи 1900-1903 рр.
  2. Невирішені аграрне, робітниче, національне питання
  3. Необхідність запровадження виборчого права і створення парламенту
  4. Поразка Росії у війні з Японією 1904-1905 рр.
  5. Поширення ідей марксизму, діяльність революційних організацій

22 of 32

Початок революції: 9 січня 1905 р. – «кривава неділя»

23 of 32

24 of 32

ЧЕРВЕНЬ 1905 – ПОВСТАННЯ НА ПАНЦЕРНИКУ «КНЯЗЬ ПОТЬОМКІН-ТАВРІЙСЬКИЙ»

25 of 32

МАНІФЕСТ 17 ЖОВТНЯ 1905

  • - проголошення громадянські права і свободи, особиста недоторканість
  • - Дозволено створювати політичні партії
  • - запровадження вибори до Державної думи як всестанового законодавчого органу імперії
  • - усунено обмеження щодо використання української мови

26 of 32

27 of 32

28 of 32

29 of 32

АГРАРНА РЕФОРМА П. СТОЛИПІНА (1906-1911 РР.)

Причини:

  • Гальмування капіталістичних відносин у сільському господарстві внаслідок:
  • Панування селянської общини
  • Кругової поруки у сплаті податків
  • Малоземелля селян

Мета реформи - Створити заможне селянство як опору існуючої влади

30 of 32

ЗМІСТ РЕФОРМИ

  • Ліквідовано обов’язкову селянську общину
  • Селянство надано права на відруб – приватну землю одним масивом у межах селян – та хутір – землю за межами села
  • Дозволено вільну купівлю-продаж землі за кредитної допомоги Селянського земельного банку
  • Угіддя – ліс, сіножаті – залишалися у спільному користуванні
  • Бажаючих малоземельних селян пересиляли у східні райони Росії – на Далекій Схід, до Сибіру, Середньої Азії

31 of 32

32 of 32

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • §22 підручника
  • Створити карту знань “Російська імперія в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.”