1 of 10

Читацький практикум. Кіноповість як літературний жанр. «Ключі» до прочитання кіноповісті. Синтез вербального й зображального у творі.

2 of 10

2

11.02.2024

Кіноповість - це специфічний літературний твір, якому притаманні всі якості повісті і в той самий час у ньому наявні драматичні елементи, він створюється, щоб бути втіленим на екрані

В українській літературі творцем жанру кіноповісті був О.П.Довженко. Дві мистецькі стихії поєдналися - література й кіно - поєдналися в його душі, народивши своєрідну художню форму, що несла в собі риси кіносценарію і повісті.

3 of 10

3

11.02.2024

Ознаки кіносценарію

фрагментарність,

монтажна композиція, лаконізм діалогів,

динамізм сюжету.

Ознаки повісті

  • епічний принцип зображення життя,
  • метафоричність,
  • авторські відступи,
  • яскраві пейзажні картини.

На перший погляд може здатися, що не можливо поєднати непоєднуване, наприклад, фрагментарність з епічністю. Проте саме в цьому виявляється специфіка кіноповісті

Жанр повісті близький до драми з її динамічними й змістовими діалогами. О.П.Довженко не тільки майстер живописного кадру, а й чудовий знавець психології, мови свого народу

4 of 10

4

11.02.2024

Осягаючи значні пласти реальної дійсності, автор використовує монтажну композицію, яка нагадує окремі кадри, з'єднані між собою в художню цілісність і творчим задумом письменника, і розвитком художньої ідеї. При цьому важливу роль відіграє оповідач, у вуста якого автор вкладає своє бачення життя, проблем, а також ліричні, філософські чи публіцистичні відступи, що є тим містком, який поєднує окремі епізоди-кадри.

Наприклад, у кіноповісті «Зачарована Десна» сюжет будується на асоціативних зв'язках між спогадами про дитинство, їх ланцюг такий: буяння городу, «географічні» межі якого сягають старої повітки й погребні з одкритою лядою, що на ній любив спати дід. Це перший кадр.

5 of 10

5

11.02.2024

Далі йде спогад про діда, який завершується описом його кашлю-реву (кадр другий), від якого малий Сашко ховається спочатку в тютюн, потім - в огірки, а відтак - у моркву (кадр третій).

Епопея з бабою Марусиною - це четвертий кадр.

Так цей монтаж замикається просторовою точкою - городом, а в часі - це розповідь-сповідь про дитинство, побудована вільно, невимушено, зокрема тому, що оповідь ведеться від першої особи, в якій зливаються голоси автора та оповідача

6 of 10

6

11.02.2024

Рецензія – це письмовий відгук на науковий твір, художній текст чи витвір мистецтва: скульптуру, картину, спектакль, фільм, мюзикл, шоу.Рецензія є одним із базових жанрів літературної критики і містить аналіз та оцінку.

Віссаріон Бєлінський – родоначальник рецензії як літературного жанру.

Рецензія як літературний жанр розквітла у середині ХІХ століття, активно друкувалася в журналах та відігравала істотну роль у долі твору. Якщо у той час після виходу роману на нього написали негативні рецензії кілька критиків, це могло означати для письменника кінець кар'єри. Сучасна рецензія має менший вплив на поведінку потенційних читачів у пострадянському просторі, але це зменшує її значущості.

7 of 10

7

11.02.2024

Рецензії пишуть не лише літературні критики, а й прості читачі, школярі та студенти на уроках та парах з літератури. Тому треба знати, як правильно вони пишуться.

Правила написання рецензїі.

1. Перед початком роботи необхідно ознайомитись з текстом, який рецензується (магістерська робота, наукова стаття чи роман).

2. Треба визначитися з темою, що вивчається у статті чи розкривається у книзі.

3. Далі можна дати коментарі щодо назви наукової роботи чи літературного твору.

4. Потім коротко описати основні віхи досліджень чи сюжетні лінії. Автор повинен добре орієнтуватися у змісті наукового чи літературного твору, але не переказувати його у своїй рецензії.

5. Обов’язково у рецензії потрібно прокоментувати актуальність проблем, які досліджуються чи описуються у тексті.

6. Автор повинен сформулювати свою точку зору з приводу рецензованого тексту і донести її до читача, підкріпляючи своє бачення не тільки суб’єктивним сприйняттям, але й об’єктивними аргументами.

7. Рецензія – це не завжди про позитивний відгук. Але навіть негативна рецензія не має містити особистих образ. Кожне зауваження треба формулювати з повагою до автора.

8 of 10

8

11.02.2024

ПОРАДИ «РЕЦЕНЗІЯ НА ФІЛЬМ»

1. Який фільм рецензується. Далі згадують режисера та коротко описують особливості сюжету. Якщо фільм – це екранізація роману, про це треба сказати.

2. Якщо назва фільму символічна, її варто пояснити звичайному читачеві. Людині, яка читає рецензію, має бути все зрозуміло і водночас цікаво.

3. У рецензії не можна просто написати, що цей фільм сподобався. Думка автора має бути зрозуміла з тексту і підкріплена аргументами.

4. Далі у тексті згадується час та місце дії, епоха. Якщо події відбуваються в наші дні або в майбутньому, то важливо сказати.

5. У рецензії згадують героїв фільму для цілісного уявлення читача про витвір мистецтва. Якщо у фільмі дія розвивається у двох часових пластах (у минулому та сьогоденні), то це має бути зрозуміло з тексту рецензії.

6. Потрібно пам'ятати, що у тексті рецензії не можна дублювати зміст фільму. Якщо рецензія міститиме спойлер, людині не буде цікаво після неї йти до кінотеатру. Тому критик у своєму тексті обмежується загальними фактами про фільм.

9 of 10

9

11.02.2024

Автор рецензії повинен описати внутрішній зміст твору та його втілення. Треба пояснити, що хотів сказати творець (історія становлення великого вченого) і чи це йому вдалося (ні, образ головного героя недостатньо розкритий).

У заключних абзацах йдеться про мету зйомки фільму. Тут автор підбиває підсумок, наскільки митцю вдалося досягти мети. Якщо автор хотів показати читачеві дореволюційну епоху, то чи вдалося йому це зробити і якщо він не зміг, то в чому він помилився.

10 of 10

10

11.02.2024

Домашнє завдання.

Написати рецензію на кіноповість «Зачарована Десна» за переглянутим відео та поданими у презентації порадами.