1 of 23

Course

“Activism in cyberspace as a hybrid threats counter”

Academic year 2023-2024

Jean Monnet Module Erasmus+

“Civil society in conflict resolution process:

the EU experience for Ukraine”

101084973 — EURoCoRP — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH

2 of 23

ACTIVISM IN CYBERSPACE AS A HYBRID THREATS COUNTER

Course Content (1)

Topic: 1: Hybrid threats in social networks: the realities of the XXI century.

Topic 2: Classification of social networks.

Topic 3: Mechanisms of inciting conflicts in social networks.

Topic 4: Types of information influences.

Topic 5: Infodemia and Information Chaos.

Topic 6: Public practice of counteracting misinformation and propaganda.

Topic 7: Media literacy.

Topic 8: Development of Soft skills to counter misinformation and propaganda.

Topic 9: European information policy.

Topic 10: Information policy of Ukraine.

3 of 23

Topic 11: Regulatory regulation of information security.

Topic 12: Anti-disinformation policy: EU practice, implementation in Ukraine.

Topic 13: EU Disinformation Organization.

Topic 14: Information warfare and operations of influence.

Topic 15: Cyberwarfare - threat awareness and counteraction.

Topic 16: Attacking information weapon.

Topic 17: New technologies in mitigating and countering hybrid threats.

Topic 18: Information security and cybersecurity.

Topic 19: Regulatory and Legal Enforcement of Cyber Security in Countries of the European Union: The Experience for Ukraine.

Topic 20: The vulnerability of cyberspace: Ukraine.

ACTIVISM IN CYBERSPACE AS A HYBRID THREATS COUNTER

Course Content (2)

4 of 23

Topic 13: EU Disinformation Organization

Нормативна база ЄС у сфері протидії дезінформації
Програмні документи
Заходи та цілі ЄС у сфері боротьби з дезінформацією
Звіт ЄС щодо протидії дезінформації 2024

5 of 23

Нормативна база ЄС у сфері протидії дезінформації

Хартія основних прав ЄС
Директива щодо електронної комерції
Загальний регламент про захист даних Директива про недобросовісну комерційну практику
Директива про введення в оману та порівняльну рекламу
Закон про цифрові послуги
Заходи саморегуляції

6 of 23

Програмні документи �

1)«Вирішення онлайн дезінформації: європейський підхід» (2018 р.)

Визнано, незмінною умовою для демократичних дебатів є добре функціонуюче, вільне, плюралістичне інформаційне середовище;

2) «Кодекс протидії дезінформації» (2018 р., далі – Кодекс) − визначено поняття «дезінформація». Окреслено цілі, зобов’язання, принципи взаємодії підписантів та інституцій ЄС.

Прописано напрями і сфери імплементації, механізми оцінювання, порядок звітування, заходи реагування на дезінформацію;

7 of 23

Програмні документи�

3) «План дій проти дезінформації» (2018 р.) − погоджено десять напрямів реалізації, сформовано чотири основні засади протидії дезінформації;

4) «Звіт Європейської Комісії щодо імплементації взаємодії» (2018 р.)

– містить результати Форуму стейкхолдерів європейського інформаційного середовища, роботи комітетів за п’ятьма темами (ретельність перевірки розміщення реклами; політична реклама й основи рекламування; інтегрованість послуг; вдосконалення навичок споживачів; вдосконалення наукової спільноти);

8 of 23

Програмні документи

5) «Оцінка Кодексу протидії дезінформації - досягнення та сфери подальшого вдосконалення» (2020 р.)

− підведено попередні підсумки. Наголошено на невирішеній проблемі для демократичних суспільств Європи від існування великих обсягів дезінформації − виявлення громадянами їх волі у залежності від справедливих політичних процесів чи суспільних дебатів;

6) «Рекомендації Європейської Комісії щодо доповнення Кодексу протидії дезінформації» (2021 р.)

– охоплюють шість основних сфер (розширення платформи залучення стейкхолдерів з числа медіа суб’єктів, включно приватних; демонетизація дезінформації; забезпечення інтегрованості послуг; вдосконалення навичок споживачів розуміння дезінформації та сигналізування про неї; розширення доступу науковців і дослідників до перевірки фактів, публічних даних; вдосконалення системи нагляду й контролю на основі системи ключових показників ефективності);

9 of 23

Програмні документи�

7) «Доповнений Кодекс боротьби з дезінформацією» (2022 р.) – структуровано за шістьма сферами, описано механізм контролю й основні положення про центр прозорості і постійний наглядовий орган;

8) «Про єдиний ринок цифрових послуг та доповнення Директиви 2000/31/ЕС (Закон про цифрові послуги)» (2022 р.)

– внесено необхідні доповнення до попередньої Директиви ЄК;

9) «Перелік великих онлайн платформ та онлайн пошукових систем» (2023 р.)

– у відповідності до положень Закону затверджено список ключових суб’єктів інформаційного простору, виокремлено їх обов’язки, сформульовано принципи побудови нової архітектури з нагляду й контролю, визначено умови надання доступу науковцям і дослідникам.

10 of 23

Заходи та цілі ЄС у сфері боротьби з дезінформацією

Заходи:

Кодекс протидії дезінформації
Незалежна європейська мережа факт-чекерів
Безпечна європейська платформа щодо протидії дезінформації
Підвищення медіаграмотності
Підтримка держав-членів у забезпеченні стійкості виборів
Просування систем добровільної ідентифікації в онлайн-просторі
Підтримка надання якісної та різноманітної інформації
Скоординована політика у сфері стратегічних комунікацій

11 of 23

Заходи та цілі ЄС у сфері боротьби з дезінформацією

Цілі:

Забезпечення прозорості щодо спонсорованого вмісту, зокрема політичної реклами, а також обмеження можливостей таргетування політичної реклами та зменшення доходів постачальників дезінформації;
Забезпечення більшої ясності щодо функціонування алгоритмів таможливість проведення перевірок третіми сторонами;
Спрощення для користувачів процедур пошуку та доступу до різних джерел новин, які представляють альтернативні точки зору;
Вжиття заходів щодо виявлення та закриття фейкових акаунтів та вирішення проблеми автоматичних ботів;
Можливість постійного моніторингу онлайн-дезінформації факт-чекерами, дослідниками і органами влади

12 of 23

Звіт ЄС щодо протидії дезінформації 2024

Звіт Європейської служби зовнішніх справ 2024 року

«Маніпулювання іноземною інформацією і загроза втручання»

У коментарі до звіту зазначається, що під час підготовки звіту фахівці проаналізували загалом 750 інцидентів.
Також у звіті цитують думку головного дипломата ЄС Жозепа Борреля. За його словами, хоч ЄС вжив санкції проти ключових пропагандистських медіа, контрольованих Кремлем, але для повноцінного розв'язання проблеми дезінформації, що несе загрозу безпеці країни, потрібні подальші контрзаходи.
За даними звіту, США були мішенню у 58 випадках (з 480 зафіксованих), Польща — 33, Німеччина — 31, Франція — 25, Сербія — 23.
Україна найчастіше стає жертвою дезінформації та фейків: з 480 зафіксованих у період з грудня 2022-го до листопада 2023-го випадків зовнішнього маніпулювання інформацією 160 інцидентів були спрямовані проти Києва.

13 of 23

Звіт ЄС щодо протидії дезінформації 2024

Серед організацій найчастіше об’єктами атак були ЄС (19% випадків, спрямованих на організації, за винятком атак на окремі інституції ЄС), НАТО (15%), Збройні сили України (14%), ООН (3%), а також різні медіаорганізації, такі як Euronews (3%), Reuters (2%), Deutsche Welle (2%) або New York Times (2%).
Для поширення дезінформації найчастіше використовувалися телеграм та X, але стороннє втручання спостерігалося й на всіх інших платформах. Водночас зловмисники за замовчуванням використовували міжплатформну координацію, зазначили у звіті Європейської служби зовнішніх справ.

14 of 23

Звіт ЄС щодо протидії дезінформації 2024

Росія і Китай навмисно маніпулюють публічними дискусіями на багатьох каналах і платформах. Мотиви варіюються від дестабілізації та розколу суспільств до підриву демократичних інститутів або навіть просто заради економічної вигоди.
У грудні ЄС офіційно звинуватив платформу X у порушенні правил блоку щодо протидії незаконному контенту та дезінформації, відкрито офіційні провадження.
У листопаді аналітички VoxCheck повідомили, що на Польщу припадає 85% російських фейків, спрямованих на українських біженців.

15 of 23