ТЕМА ЗАНЯТТЯ:
Вступ. Суть і народногосподарське значення стандартизації.
1.Короткий історичний огляд розвитку
стандартизації і метрології.
2. Роль стандартизації і взаємозамінності в
підвищенні ефективності роботи
машинобудівних і ремонтних підприємств.
3 . Мета і завдання стандартизації.
4. Основні поняття в галузі стандартизації
5. Види стандартів.
Література
Л 1 ст. 5…14
Стандартизація – діяльність , що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального рівня впорядкування у певній сфері , результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції , процесів та послуг їх функціональному призначенню, усування бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництві
Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин. А також майна та довкілля, створення умов для раціонального використання всіх різновидів національних ресурсів та відповідності об’єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі.
Тутмос I - фараон древнього Єгипту (1538 - 1525 до н.э.), використовувалась цегла розмірів 410×200×130 мм
В 2590-2564 роки до н. е. побудована піраміда Хеопса, яка складається з каменів одного розміру.
В Венеції 15 столітті будували кораблі флоту з однаковими щоглами, вітрилами , веслами .
В стародавньому Римі перший водопровід був побудований в в 312 р. до н. е. Другий водопровід довжиною 70 км був побудований 274 р. до н. е . Довжина третього водопроводу складала 91,33 км. Для побудови цього водопроводу використовувались труби певних розмірів.
В ІІ тисячолітті до н.е. в Месопотамії побудована Вавілонська вежа висотою 90 м. , вона складається з 85 млн. цеглин.
У 1550-1560 роках на будівництві храму Василя Блаженого в Москві будівельники використовували цеглу стандартних розмірів та форми.
В 1694 році цар Петро І побудував азовську флотилію, яка складалась з 22 галер. Ці галери мали однакові розміри, складались з однакових деталей, щогл, вітрил, весл.
Перше писемне свідчення про уніфікацію мір і вагів – Статут князя Володимира (996 р.), за яким хранителями торгових мір і вагів були монастирі та церкви. Церковні старости й виборні від купецтва стежили за правильністю мір та вимірювань. На вагах для надання їм законності позначалися імена князів, або назви міст.
«Поручено святым пискупьям городськыя и торговые мерила и спуды, извесы, ставила блюсти без пакости, ни умалити, ни умножити»
Будівельники на Русі використовували цеглу «стандартної» форми, створюючи при цьому із обмеженої кількості цегляних профілів, безліч різних сполучень.
для вимірювання гарматних ядер.
«хлебным мерам и всяким весам и саженям и аршинам на Москве и в городах быти равным, и учинити вес против фунтов, а хлебные меры учинить в одно кружало с железными обручами и мерить всякий хлеб верхом»
У грудні 1550 р. цар відправив старостам, сотським та целовальникам на Північну Двину мідну осьмину (міра для сипучих речовин), наказавши зробити з неї дерев’яні копії для міських вимірників. З цих копій, у свою чергу, знімалися інші, а зразок, що було надіслано з Москви, залишався як контрольний еталон.
В Указі царя від 15 лютого 1712 р. сказано: «А ружье драгунское, солдатское, также и пистолеты, когда будет повелено, делать одним калибером»
Коли будували солдатські слободи, було наказано розташовувати будинки за однією лінією для того, щоб вулиці пересікали одна одну під прямим кутом.
.
Укази, згідно з якими слід було виробляти різні вироби за точними зразками, можна вважати за прототипи сучасних стандартів.
14 вересня 1918 р. Прийнято декрет «Про введення міжнародної метричної системи мір та важелів»
Залежно від сфери поширення розрізняють такі види стандартизації:
МІЖНАРОДНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ- стандартизація , що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для всіх країн.
РЕГІОНАЛЬНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ- стандартизація , що проводиться на регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного чи економічного простору.
НАЦІОНАЛЬНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ- стандартизація , що проводиться на рівні однієї країни.
ЗАВОДСЬКА СТАНДАРТИЗАЦІЯ- стандартизація , що проводиться на рівні одного заводу.
ОБЄКТИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
1. Продукція підприємств.
2. Технологічні процеси.
3. Послуги.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ В СТАНДАРТИЗАЦІЇ
НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ-документ, який встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів.
1. НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ
2. СТАНДАРТ
3. КОДЕКС УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ
4. ТЕХНІЧНІ УМОВИ
5. ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
СТАНДАРТ- документ , що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики , які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу.
Міжнародні стандарти- ISO
Регіональні стандарти - ГОСТ
Національні стандарти - ДСТУ;
Галузеві стандарти - ГСТУ;
Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок – СТТУ;
Технічні умови –ТУУ;
Стандарти підприємств -СТП
КОДЕКС УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ- документ , що містить практичні правила чи процедури проектування , виготовлення , монтажу, технічного обслуговування , конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.
ТЕХНІЧНІ УМОВИ (ТУУ) – документ , що встановлює технічні вимоги , яким повинні відповідати продукція , процеси чи послуги.
Технічні умови розробляються в таких випадках:
Технічний регламент – нормативно-правовий акт, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарт чи відтворює їхній зміст.
ВИДИ СТАНДАРТІВ
ОСНОВОПОЛОЖНІ-встановлюють організаційно-методичні та загально технічні положення для визначеної галузі стандартизації, а також терміни та визначення , загальнотехнічні вимоги, норми та правила , що забезпечують впорядкованість, сумісність, взаємозвязок та взаємопогодженість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розроблення, виготовлення, транспортування та утилізації продукції, безпечність продукції, охорону навколишнього природного середовища.
СТАНДАРТИ НА ПРОДУКЦІЮ , ПОСЛУГИ - встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню.
СТАНДАРТИ НА ПРОЦЕСИ- встановлюють вимоги до послідовності та методів (режимів, засобів, норм) виконання різних робіт (операцій) у процесах , що використовуються у різновидах діяльності та які забезпечують відповідність процесу його призначенню.
СТАНДАРТИ НА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ, ВИПРОБУВАННЯ, ВИМІРЮВАННЯ, АНАЛІЗУ- встановлюють послідовність робіт (операцій) , способи (правила , режими , норми) і технічні засоби виконаня для різновидів та обєктів контролювання продукції, послуг , процесів.
На сучасному етапі правові основи технічного регулювання в Україні визначають Закони України:
Національна система стандартизації України та система сертифікації УкрСЕПРО практично створювалась з моменту проголошення незалежності
8 квітня 1993 р. Декрет «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення».
26 квітня 1993 р. Декрет «Про забезпечення єдності вимірювань»
10 травня 1993 р. Декрет «Про стандартизацію і сертифікацію»
17 травня 2001 р. Закон України «Про стандартизацію»
1954 р. створено Комітет стандартів, мір та вимірювальних приладів для координації роботи зі стандартизації в галузях народного господарства країни. Розробляються єдині системи нормативно-технічної, проектно-конструкторської і технологічної документації, міжгалузеві системи, Державна система стандартизації тощо.
1965 р. Впроваджується державна атестація якості продукції.
1970 р. Комітет стандартів, мір і вимірювальних приладів перетворено у Державний комітет зі стандартизації (Держстандарт).
БЕ
БЕЗПЕКА – відсутність недопустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди.
СУМІСНІСТЬ – придатність продукції, процесів, послуг до спільного використання, що не викликає небажаних взаємодій, за заданих для виконання встановлених вимог.
ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ – придатність одного виробу, процесу, послуги для використання замість іншого виробу, процесу, послуги з метою виконання одних і тих самих вимог.
Національна система стандартизації України та система сертифікації УкрСЕПРО практично створювалась з моменту проголошення незалежності, але активізувалось з прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.93 № 46-93, у якому:
До прийняття Закону України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 № 2408-111.) існувала система стандартизації, що залишилась у спадщину від колишнього СРСР, а це практично весь фонд державних (понад 20 тис. ГОСТ) та галузевих (понад 43 тис) документів.
У законі України «Про стандартизацію»:
• уточнено функції Держстандарту та запроваджено Раду із стандартизації як консультативно-дорадчий орган при Уряді;
• сформульовано вимоги до стандартів, які, повинні відповідати ринковим потребам і запобігати введенню в оману споживачів;
• були виокремленні законодавчо регульована та нерегульована сфери використання нормативних документів і запроваджено упорядкування першої з них документами нового типу - технічними регламентами (ТР).
ГГ
Галузь стандартизації – сукупність взаємопов'язаних об'єктів стандартизації
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
ЛІ. Базієвський С.Д., Дмитришин В.Ф., Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання. –Київ : видавничий Дім «Слово», 2004.-504 с.
Л2. Сірий І.С., Колісник B.C. , Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання. - К.: Урожай,1995. - 264 с.
ЛЗ. Сірий І.С., Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання.- К.: Аграрна освіта, 2009.- 353 с.
Борхаленко Ю.О. Методичний посібник Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання. Підручник.- К.: Аграрна освіта,2009
Боженко Л.І., Стандартизація, метрологія та кваліметрія у машинобудуванні: Навч. посібник. - Львів: Світло, 2003. - 328 с.
Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікація: Піпручник ,-К.: Видавництво Європ. ун-ту.,2002.- 174 с.
Зенкин А.С., Петков И.В., допуски и посадки в машиностроении: Справочник. - 2 – е изд , перераб. и доп. - К.: Техника, 1984.- 311с.
Белкин И. М., Справочник по допускам и посадкам в машиностроении,- М.: Машиностроение, 1985. - 320 с.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
ГГ
Галузь стандартизації – сукупність взаємопов'язаних об'єктів стандартизації
Міжнародні стандарти- стандарти прийняті міжнародними органами стандартизації.
Регіональні стандарти - стандарти прийняті регіональними органами стандартизації.
Національні стандарти - стандарти прийняті національними органами стандартизації.
Галузеві стандарти – розробляють на продукцію, послуги в разі відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог , які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів. Обов'язкові вимоги галузевих стандартів не повинні суперечити вимогам державних стандартів.
Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок розробляють у разі необхідності поширення та впровадження систематизованих та узагальнених результатів фундаментальних і прикладних досліджень , одержаних у певних галузях знань чи сферах професійної діяльності.
Стандарти підприємств - розробляються на продукцію, процеси, послуги, які виробляються або надаються лише на конкретному підприємстві.
В залежності від сфери застосування стандарти поділяються: