Українська література доби Ренесансу і Бароко

Спільна презентація учнів 9-Б класу

РОЗВИТОК КНИГОДРУКУВАННЯ

Робоче місце друкарів

​

Садовенко Денис

Організацію виробничого процесу в перших друкарнях можна в певній мірі відтворити на основі даних про наявність у них друкарського обладнання. Так, такса (інвентарний список) Львівської друкарні Івана Федорова, яка була складена після смерті першодрукаря, називає таке устаткування:

1. Друкарський дерев’яний прес.

2. Латунний гвинт з надгвинтником.

3. Рама для складання набору.

4. Дві латунні таблиці, одна вживалася як основа для наборної форми, другою притискували папір до набору.

5. Наборна каса.

6. Матриці для відливання літер.

7. Шрифт.

8. Метал для відливання літер та інші речі.

Історико-мемуарна проза

Лоєвський Владислав

Українські діячі часів Ренесансу та Барокко

Павло Русин, Іван Величковський, Станіслав Оріховський, Іван Величковський, Іван Федоров – видатні діячі української культури

​

Козацький літопис староукраїнською мовою, одне з фундаментальних джерел з історії Східної Європи 17 століття, зокрема періоду Хмельниччини і Руїни в Україні, самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Написана очевидцем подій, вихідцем із старшини Війська Запорізького.

Літопис Самовидця

Підготував Голованов Максим

Автор літопису Самовидця

Автором літопису вважають генерального підскарбія Романа Ракушку- Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни. Твір написаний літературною староукраїнською мовою, близькою до народної (ймовірно, 1702 р.)

Підготувала Голованова Катерина

Особливості літопису Самовидця

На думку дослідників, характерною особливістю літопису є відносно правдиве відображення заг. панорами істор. подій, що відбувалися в Україні в 2-й пол. 17 ст. Саме таким чином у ньому описано, зокрема, хід національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648- 1676) та утворення Укр. козац. д-ви. Автор на конкретних подіях виклав осн. причини польсько-укр. конфлікту. Його ставлення до козац. верхів, різних сусп. Станів найяскравіше засвідчує оповідання про сплановану Москвою Чорну раду 1663. З багатьох висловлювань автора випливає, що він був прихильником сильної гетьман. влади, виразником інтересів заможного козацтва. Засуджував боротьбу різних політ. партій та соціальні заворушення, що тривали з 1658 до початку гетьманства І. Мазепи. Дав стриману характеристику Б.Хмельницькому (ймовірно, на тональності його тексту позначилися песимістичні погляди і настрої, що склалися в нього під впливом подій в Україні 1670-х рр. доби Руїни).

Підготував Голованов Максим

Склад літопису Самовидця

Літопис Самовидця складається зі вступу, який оповідає про стан України перед Хмельниччиною, та двох головних частин: перша присвячена часам Хмельниччини й Руїни (до 1676 включно) й написана, правдоподібно, значно пізніше описуваних подій; Друга - доведена до 1702 включно, становить Літопис у стислому розумінні цього слова, написаний на Лівобережжі, найповніше (з уваги на локальні новини) у Стародубі.

Підготувала Голованова Катерина

Історико-мемуарна проза

• ​