ГРИБИ
Поміркуйте!
Перед вами чудернацький гриб гіднелум Пека (Hydnellum peckii), або «кровоточивий зуб», що трапляється у хвойних лісах Європи й Північної Америки. Його тіло виділяє рідину червоного кольору для приваблювання комах, яких організм використовує для живлення. Чому це гриб, а не рослина чи тварина?
Особливості організації та функціонування грибів
Особливості будови клітин грибів:
1) структурним компонентом каркаса клітинних оболонок є полісахарид глюкан, а поперечні містки між його молекулами утворює хітин (переважно у справжніх грибів) або целюлоза (переважно у несправжніх грибів);
Особливості організації та функціонування грибів
2) органелами руху грибів можуть бути джгутики (справжні гриби) або псевдоподії (слизовики);
3) клітини багатьох грибів містять невеликі вакуолі, які є вмістищем запасних поживних речовин і шкідливих продуктів метаболізму;
Особливості організації та функціонування грибів
4) у грибів розвинуті секреторні міхурці (везикули), що відповідають за транспортування та виділення за межі цитоплазми різних сполук;
5) запасають гриби глікоген (справжні гриби) або міколамінарин (несправжні гриби), кінцевим продуктом обміну білків є сечовина.
Особливості організації та функціонування грибів
Усі гриби, незалежно від походження, об’єднує осмогетеротрофний спосіб живлення, тобто живлення органічними речовинами, що поглинаються всією поверхнею грибниці разом з необхідними мінеральними сполуками. У субстраті органічні речовини містяться досить часто у вигляді складних сполук, тому гриби секретують назовні ферменти-гідролази, які розщеплюють ці речовини та здійснюють зовнішнє травлення.
Особливості організації та функціонування грибів
При осмогетеротрофному живленні надходження поживних речовин до клітини залежить від площі її поверхні.
Вегетативне тіло переважної більшості грибів являє розгалужену систему ниток (гіфів), яка називається грибницею (міцелієм). Гіфи грибів дуже швидко й необмежено ростуть. Окремий гриб може за 24 год утворити грибницю довжиною 1 км. Такий швидкий ріст компенсує відсутність активного переміщення на рівні організмів.
Особливості організації та функціонування грибів
За такої структури гриби почали розмножуватись й розселятись за участі різноманітних спор. Живлячись усією своєю поверхнею, переважна більшість грибів розвивається всередині ґрунту, відмерлої органіки або живого організму.
Оскільки тіло грибів перебуває в субстраті, спороносні органи утворюються над субстратом і досить часто з утворенням плодових тіл.
Особливості організації та функціонування грибів
Отже, у широкому розумінні ГРИБИ (Fungi sensu lato) –безхлорофільні еукаріотичні гетеротрофні організми, які мають зазвичай грибницю, здатні до осмогетеротрофного живлення, необмеженого росту та розмноження за допомогою спор.
Різноманітність і поширення грибів
Гриби – це одна із найдавніших, найбільших та найрізноманітніших груп еукаріотичних організмів. Найдавніші палеонтологічні знахідки грибів виявлено у вулканічних породах віком 2,4 млрд років. Відкриття було здійснено під час буріння 900-метрової товщі давніх базальтів на території ПАР.
Із часом гриби стали невід’ємним складником усіх водних і наземних екосистем. Гриби трапляються на всіх континентах земної кулі й навіть в Антарктиді.
Різноманітність і поширення грибів
Більшість грибів живуть у ґрунтовому та наземному середовищах, паразитують у живих організмах. Поширені гриби й у найдавнішому водному середовищах життя. Водні гриби (псатирела, сапролегнія, фіалоцефала) розкладають органічні рештки, паразитують на рослинах і тваринах, вступають у симбіотичні відносини з іншими організмами.
Псатирела водяна –
водний шапинковий гриб
Різноманітність і поширення грибів
Гриби з дуже багатим арсеналом травних ферментів можуть руйнувати будь-які матеріали, що містять органічні речовини, особливо в умовах тепла й вологи.
Металеві велетні техніки, витончені механізми з пластику, фотоплівка, ізоляція кабелів, реактивне паливо, штучні тканини, фарби, оптичне скло приладів – ці реальні втілення інтелекту людини виявляються безсилими перед мешканцями грибного царства.
Різноманітність і поширення грибів
За способом живлення гриби поділяють на сапротрофні, паразитичні, мутуалістичні та хижі.
Сапротрофні гриби є найважливішими редуцентами органічної речовини та ґрунтоутворювачами на планеті.
АСПЕРГІЛ
Створює темно-сіру плісняву
РИЗОПУС
Створює чорну плісняву
Різноманітність і поширення грибів
Паразитичні гриби взаємодіють майже з усіма еукаріотами; зокрема, фітопатогенні гриби паразитують на рослинах, зоопатогенні – на тваринах, включно з людиною, а мікофільні – на інших видах грибів.
Різноманітність і поширення грибів
Мутуалістичні гриби утворюють взаємовигідні стосунки з іншими організмами: мікоризоутворювачі – з корінням судинних рослин, амброзієві гриби – з мурашками й термітами.
Різноманітність і поширення грибів
Існують хижі гриби, які ловлять нематод, сплітаючи хитромудрі пастки, з яких ті не в змозі вибратися (наприклад, артроботріс, зоопагус).
Різноманітність і поширення грибів
Різноманітність способів розмноження:
Мітоспори – це спори, що утворюються в результаті відособлення фрагментів, генетично ідентичних з вегетативним тілом.
Мейоспори – це спори, що утворюються в результаті відособлення фрагментів тіла, утворених унаслідок генетичної рекомбінації.
Різноманітність і поширення грибів
Вегетативне розмноження грибів здійснюється частинами міцелію, брунькуванням.
Статеве розмноження – дуже складне й має тенденцію до зникнення.
Домашнє завдання
повторити пар.12-15