Техніки формувального оцінювання �у педагогічній діяльності �вчителя хімії�
Струць Оксана Володимирівна,
учитель хімії,
Мелітопольської гімназії №23
Мелітопольської міської ради
Запорізької області,
спеціаліст вищої категорії
“учитель – методист”
Актуальність і перспективність досвіду
Згідно з Концепцією «Нова українська школа» важливим є запровадження об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів, що розглядається як невід'ємний аспект освітнього процесу.
Державні стандарти освіти вимагають нових підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів. Таким є формувальне оцінювання, яке має:
Отже, актуальність обраної теми досвіду обумовлена його універсальністю та практичною значущістю, а перспективність полягає в тому, що він може бути застосований у різних закладах й на різних рівнях освіти.
Теоретичні основи досвіду
На сьогодення існує два види оцінювання - підсумкове й формувальне.
У підсумковому оцінюванні суб’єктом оцінювання виступає вчитель. Саме він розробляє і використовує інструменти оцінювання (види робіт, критерії, шкали) для встановлення якості результатів навчання.
У формувальному оцінюванні вчитель втрачає свою монополію на оцінювання, учні також стають суб’єктами оцінювання (взаємооцінювання та самооцінювання ). Це означає, що у формувальному оцінюванні інструменти оцінювання розробляються учнями у співпраці з педагогом і застосовуються щодо робіт одне одного або власної роботи.
Теоретичні основи досвіду
Формувальне оцінювання перебувало в колі уваги зарубіжних (Б. Белл, П. Блек, Б. Коуві, Ф. Перрену) та українських дослідників. Щодо його змісту, то О.Локшина розуміє його як «інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання» [5, с. 223].
Серед українських вчених, які зробили значний внесок у розроблення питання формувального оцінювання - А. Гривко і Л. Ващенко, які зазначали, що одним із шляхів модернізації системи оцінювання в базовій та старшій профільній школі є поєднання можливостей традиційного поточного та формувального оцінювання. Ці види оцінювання не взаємозамінюють, а взаємодоповнюють одне одного [2, с. 72], володіння якими є своєрідним проявом оцінювальної компетентності.
Теоретичні основи досвіду
Техніки формувального оцінювання - це методи та прийоми, які використовують для моніторингу та поліпшення освітнього процесу в реальному часі. Йдеться про візуальні, письмові / графічні, усні, креативні, рухові, електронні, робота в групах за технологією кооперативного навчання [4].
Візуальні - унаочнюють процес оцінювання за допомогою символів, кольорів, знаків, карток тощо. Вони легкі у застосуванні, мають потенціал для самооцінювання, створюють безпечну атмосферу і дозволяють учням бути максимально чесними щодо власних відповідей. Натомість учитель швидко визначає й оцінює рівень індивідуального та групового поступу в навчанні, діагностує зони росту та проблемні сфери за допомогою технік «Так / Ні-картки», «Індекс картки», «Кольорові картки»; «Аналіз портфоліо»; сигнали рукою; техніки із застосування піктограм / смайлів; шкалування тощо.
Теоретичні основи досвіду
Письмові / графічні техніки - оцінюють розуміння та вміння учнів формулювати ідеї, логічний зв’язок між поняттями, ситуаціями в письмовій формі або структурно-логічній схемі «Вікторина», «Інтелект-карта», діаграма Вена, «ЗаХіД» («Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався»), «Вхідні – вихідні квитки».
Усні техніки – список «Топ10», «Кубування», «Шпаргалка», «ППЗПП» («Пригадай, Підсумуй, Запитай, Прокоментуй, Пов’яжи»), «Підказка за аналогією» тощо.
Теоретичні основи досвіду
Креативні техніки - передбачають створення певного продукту навчання – «Реклама», «Інфографіка», «Мотиватор / Демотиватор», «Хмара понять».
Рухові - дозволяють поєднати оцінювальні техніки із фізичними рухами та активностями і сприяють ліпшому самопочуттю дітей та підвищенню мотивації до навчання (мозковий штурм «Карусель», «Вибувайлик», «Обернись і обговори», «Голосування ногами», «Спінер ідей», «Хімічні торги» тощо)
Електронні - Google From, Padlet. Kahoot - використовують для мотивації учнів та формування позитивної самооцінки; визначення рівня індивідуального та групового поступу в навчанні; діагностуванні зон росту; ідентифікації слабких місць; вимірювання емоційної атмосфери класу.
Робота в групах за технологією кооперативного навчання [4]
Новизна досвіду
полягає в апробації й удосконаленні технік формувального оцінювання, а саме візуальних, усних, письмових, рухових, креативних тощо, що забезпечують успішність і розвиток здобувачів освіти.
Провідна педагогічна ідея
полягає у переході від традиційної моделі оцінювання, яка фокусується на вимірюванні результатів навчання, до моделі, яка зосереджується на підтримці та розвитку освітнього процесу
Тривалість роботи над темою досвіду
І етап – (2019 – 2020 рр.) – теоретичний – аналізування науково-методичної літератури з проблеми дослідження, відбір технологій, теоретичне моделювання досвіду.
ІІ етап – (2020 – 2022 рр.) – практичний – створення системи роботи, розроблення уроків та позакласних заходів на основі формувального оцінювання, експериментальна перевірка та впровадження досвіду в освітній процес.
ІІІ етап – (2022 – 2024 рр.) – узагальнювальний – аналізування та узагальнення результатів роботи, поширення досвіду в педагогічну практику.
Технологія реалізації досвіду
аналізування науково-методичної літератури з проблеми
теоретичне моделювання досвіду, створення системи роботи
розроблення уроків та позакласних заходів на основі формувального оцінювання
Технологія реалізації досвіду
На етапі уроку - постановки мети та завдань, мотивації визначення навчальних потреб учнів і цілей діяльності на уроках реалізується завдяки стимулюванню й мотивації, організації й здійснення навчальних дій та технік / прийомів: «мозковий штурм», «асоціативний кущ», «фішбоун», «дерево передбачень», «знаємо-хочемо дізнатися», «діаграма Венна», «карта знань».
Під час дистанційного навчання виокремлення цілей відбувається за допомогою вебінструментів, як-от: тестових (Kahoot, Classtime, Google-форми), спільних дошок (Padlet, Jamboard), онлайн сервісів документів (Drive-google, Canva), карт знань (Bubll.us, Coogle. it, MindMeister, Mindomo тощо).
Чітко сформульовані та об'єктивні цілі навчання легко перетворюються на критерії самооцінювання, що є невід'ємною частиною формувального оцінювання. Для цього учні залучаються до визначення критеріїв різних видів навчальної діяльності, а саме: школярі пропонують один-два критерії; вчитель записує їх на дошці; учні спільно аналізують та ранжують критерії за важливістю; визначається шкала для вимірювання (кількість балів за кожний критерій).
Технологія реалізації досвіду
На етапі уроку – вивчення нових знань формувальне оцінювання полягає у виборі та застосуванні найефективніших технік навчання для забезпечення зворотного зв'язку.
Етап оцінювання, а саме самооцінювання і взаємооцінювання стає спонукальним щодо до аналізу власної діяльності учнів чи однокласників, адже школярі бачать та усвідомлюють помилки і навчаються відповідальному ставленню до навчання.
Самооцінювання містить аналіз змісту навчання, якість визначеної діяльності, а також емоційно-психологічний стан.
Технологія реалізації досвіду
На етапі рефлексії, що є невід'ємною частиною формувального оцінювання, фіксуються зміни, які відбулися в результаті цілеспрямованої роботи, формулюються рекомендації для подальшого навчання за допомогою технік «Вхідні-вихідні квитки», «Топ10», «Інфографіка», «Картки рефлексії», а також під час обговоренням результатів роботи в групах.
Означене допомагає учням ліпше зрозуміти сильні та слабкі сторони, порівняти поставлені цілі з отриманими результатами, визначити ступінь їхньої відповідності, а також виокремити напрями для подальшого розвитку.
Результативність досвіду
підтверджується позитивною динамікою рівня предметних компетентностей здобувачів освіти;
підвищенням інтересу до предмету та навчальних досягнень здобувачів освіти з хімії.
Запровадження технік формувального оцінювання допомагає вчителю:
Досвід презентовано
та впроваджується на рівні гімназії, національному і міжнародному рівні (URL: https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:EWC+DS101+2020_T3/about)
Рекомендації щодо впровадження досвіду до масової педагогічної практики
Досвід має практичне значення та може бути рекомендований учителям хімії, які прагнуть застосовувати техніки формувального оцінювання під час організації освітнього процесу.
Для ефективного упровадження досвіду рекомендується:
Список використаних джерел:
1. Бабкова О. О.Формувальне оцінювання навчальних досягнень здобувачів шкільної біологічної освіти. Електронний збірник наукових праць ЗОІППО – №5(47) – 2021. URL: https://drive.google.com/file/d/1E2j40bpFS5EfXQQLKlF_G3LKundEdjTj/view
2. Гривко А., Ващенко Л. Поточне і формувальне оцінювання в базовій та старшій профільній школі. Український педагогічний журнал. 2021. № 2 URL: https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/288
3. Дехтяренко С. Г., Струць О. В. Техніки формувального оцінювання як ефективний інструмент педагогічної діяльності вчителя. Електронний збірник наукових праць ЗОІППО – № 1(53) – 2023. URL: https://drive.google.com/file/d/1lUJLEEgm3BhOO8fIB80Du6nSWajdV0kq/view (дата звернення: 20.02.2024).
4. Зеленська Л. Д., Михайленко М. О. Педагогічний інструментарій організації формувального оцінювання в закладах загальної середньої освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (203), С. 11-18. URL: https://pednauk.cuspu.edu.ua/index.php/pednauk/issue/view/24/32 (дата звернення: 12.02.2024).
5. Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу : теорія і практика (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) : монографія / О. І. Локшина. К. : Богданова А.М. , 2009. 404 с.
6. Покрова С.В. Розвиток оцінювальної компетентності вчителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти: автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня к-а пед. наук: 13.00.04. Запоріжжя, 2021. 23 с. URL:https://drive.google.com/file/d/1V-R4w57CEVlqMMH42UFYd9rvyOoxtix4/view (дата звернення:10.06.2024).
Дякую за увагу!