1 of 22

Банківський дерискінг: феномен, причини виникнення, вплив на фінансову стабільність України.

Шукаємо спільні рішення

11 квітня 2024,

Київ

круглий стіл

2 of 22

Феномен банківського дерискінгу

Дерискінг – це ситуація розриву або обмеження ділових відносин фінансової установи з певним клієнтом або категорією клієнтів, аби уникнути ризиків, а не управляти ними застосовуючи ризик-орієнтований підхід FATF. Поширений в багатьох країнах світу. Випадки дерискінгу стосовно благодійних та громадських організацій є непоодинокими і в Україні, тому громадський сектор приділяє цьому особливу увагу.

Ситуація в Україні:

Банки в своїй діяльності та при обслуговуванні клієнтів керуються низкою зобов’язань, встановлених як на рівні закону, так і на рівні регуляцій Національного банку України. Недотримання цих вимог банками має потенційні ризики застосування до них санкцій - від штрафів до втрати ліцензії.

На банківське обслуговування українських ОГС, які отримують іноземне фінансування, впливають одразу два рівні фінансового моніторингу - національний і міжнародний. Міжнародний підключається через роботу так званих банків-кореспондентів. Ситуація ускладнюється тим, що Україна є країною, що воює.

3 of 22

Громадські об’єднання та благодійні організації - клієнти банківських установ

Кількість зареєстрований громадських об’єднань та благодійних організацій в Україні (станом на 01 жовтня 2023 року):

  • Благодійна організація: 29 246
  • Громадська організація: 102 087
  • Громадська спілка: 2 308

Загалом: 133 641 неприбуткових організацій в Україні*

З початком повномасштабної війни лише на рахунки НБУ та у 3 найбільші благодійні фонди (“United24”, БФ “Повернись живим” та БО “Благодійний фонд Сергія Притули”) українці та іноземці перерахували близько 1 млрд доларів.

*Інформація надана без урахування тимчасово окупованих територій.

Джерело: Державна служба статистики України

4 of 22

НАЦІОНАЛЬНА ОЦІНКА РИЗИКІВ (НОР) 2022

*Національна оцінка ризиків проводиться щотрироки, координується Державною службою фінансового моніторингу України. Наступна оцінка проводитиметься в 2025 році. Цей слайд є частиною НОР-2022, наданою НБУ за результатами опитування банків.

ВИД НПО

ОЦІНКА РИЗИКУ

ВК

ФТ

ФРЗМЗ

ГО

СЕРЕДНІЙ

СЕРЕДНІЙ

СЕРЕДНІЙ

БО

СЕРЕДНІЙ

ВИСОКИЙ

СЕРЕДНІЙ

5 of 22

Трохи статистики

  • від 68 % до 75% опитаних ОГС мали чи мають проблеми з банківським обслуговуванням в поточному або попередньому фінансовому році

  • 92% опитаних ОГС потребують консультаційної допомоги у розв'язанні проблем з банківським обслуговуванням

  • 88% опитаних ОГС не мають письмового підтвердження запиту банку/листування з банком, які підтверджують проблеми з обслуговуванням
  • 61.6% новостворених ГО/БО повідомляють про труднощі з доступом до фінансових послуг

*дослідження запущено ЦЕДЕМ в середині 2023 року

6 of 22

Національний контекст

  • відсутність міжгалузевого діалогу
  • вплив законодавства в сфері ВК/ФТ (яке є порівняно новим для України, адже почало діяти в 2021 році, і підзаконні нормативно-правові акти все ще розробляються)
  • відсутність окремих банківських продуктів для ОГС
  • середній та високий рівень ризику українських ОГС для банків (НОР-2022)

7 of 22

Типові кейси ОГС

ОГС мають наступні проблеми в ході реалізації свого права на банківське обслуговування

  • Блокування фінансових транзакцій
  • Блокування рахунків організації
  • Вимога подання додаткових відомостей та/або документів, що стосуються транзакцій
  • Блокування коштів іноземних партнерів банками-кореспондентами та відмова в переведенні в Україну
  • Відмова у відкритті рахунків
  • Вимога подання додаткових фінансових або реєстраційних документів від організації
  • Вимога подання додаткових відомостей про засновників та/або членів керівних органів організації крім паспортних даних, місця реєстрації та РНОКП
  • Вимога подання звітних документів організації частіше ніж раз на рік

*Дані отримані як через опитування ОГС, так і в процесі надання правової допомоги ОГС на їх запит

8 of 22

Основні проблеми для ОГС у доступі до банківських послуг

  • Неоднозначність вимог Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.2020 №65, що часто призводить до нерелевантності та обсягу заходів фінмоніторингу щодо ОГС, зокрема вимога встановлювати і актуалізувати відомості про засновників ГО. Такий підхід не враховує загальновизнаний факт, що повноваження засновника припиняються із моменту державної реєстрації ГО.
  • Автоматичне віднесення ГО та БО до середньо- та високоризикових згідно із НОР 2022 за відсутності належного обґрунтування.
  • Нерозуміння менеджерами по роботі з клієнтами специфіки діяльності ОГС та спеціального законодавства, яке регулює їх діяльність.
  • Мала кількість банків, які готові виокремлювати ОГС (НПО) як окрему категорію клієнтів із впровадженням інших, ніж базові (поточні рахунки), продуктів/рішень для них.
  • Відмова деяких банків в обслуговуванні благодійних організацій.
  • Практики усної вимоги з боку банку щодо надання додаткових документів по телефону
  • Проблеми при отриманні міжнародних переказів із-за кордону, спричинені обмежувальними заходами ЄС щодо фінансування частково/повністю (де)окупованих територій України.
  • Відсутність дієвого інструменту (інформаційної системи), яким могли би користуватися українські та іноземні банки для цілей реалізації заходів фінансового моніторингу.
  • Складність визначення КБВ (його відсутності) для ОГС
  • Інші

9 of 22

Запит українських ОГС до банків

:

  1. Розуміння банками своєї комерційної зацікавленості в обслуговуванні НПО.
  2. Розуміння банками та врахування особливостей законодавства, яке регулює діяльність ГО та БО,
  3. З огляду на дедалі більшу зацікавленість банків у обслуговуванні НПО, є відчутна потреба в рекомендаціях Національного банку щодо можливості розширення переліку банківських послуг, які можуть надаватись НПО з урахуванням існуючих критеріїв ризиковості та вимог щодо застосування ризик-орієнтованого підходу.
  4. Створення можливості для НПО залучати кредитне фінансування.
  5. Забезпечити послуги інкасації коштів для благодійних організацій
  6. Спростити отримання міжнародних переказів із країн ЄС, зважаючи на обмежувальні заходи.

10 of 22

Рекомендації з міжгалузевої співпраці банків на НПО, напрацьовані спільно з ECNL та нідерландським банком ABN AMRO

  1. Створення робочої групи: Співпраця між органами державної влади, регулятором, банками та громадським сектором для системного діалогу. Важливими аспектами є регулярність таких зустрічей та бажання отримати знання про фактичні ризики, присутні в секторі.
  2. Спільне визначення критеріїв ризиковості. Регулятор, банки та громадський сектор мають колективно визначити конкретні фактори зниження/підвищення ризиків взаємодії.
  3. Адаптація та публікація порталу для НПО. Створення онлайн-порталу для неприбуткових організацій, який би інформував про нормативно-правові акти у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Завдяки порталу доступною б стала інформація про те, як банки проводять оцінку ризиків у сфері ПВК/ФТ. Вона допомогла б НПО розглянути заходи для зниження (потенційних) ризиків.

11 of 22

Що важливо розуміти неприбутковим організаціям? Банки теж мають свої виклики*:

  • Тлумачення та застосування положень Постанови НБУ № 65 (через що бачать загрозу високих штрафів від регулятора та/або шкоди для репутації за наслідками потенційних помилок
  • Механізм визначення рівня ризику клієнта у кожного банку свій. Оцінка ризику клієнта визначається за результатами здійснення заходів належної перевірки клієнта (НПК). Банк повинен здійснити необхідні дії з належної перевірки клієнта, перелік яких вимагається регулятором.
  • Висока вартість процедур фінансового моніторингу стосовно неприбуткових організацій
  • Додаткове адміністративне навантаження на відділення банків
  • Потреба створювати нові продукти для неприбуткових організацій
  • Потреба періодично оновлювати програмне забезпечення, яке використовується в обслуговуванні клієнтів
  • Складність визначення КБВ
  • Законодавство, яке регулює ГО, БО та РО є суттєво відмінним від законодавства, яке регулює бізнес, відповідно, персонал банків потребує додаткового навчання
  • Необхідність запроваджувати окремі гарячі лінії для клієнтів з числа неприбуткових організацій

*знеособлена інформація, отримана ЦЕДЕМ в процесі експертних дискусій та досліджень

12 of 22

Які банки уже розглядають неприбуткові організація як окрему категорію клієнтів?

  1. Банк “Південний” пропонує спеціалізований тарифний пакет для обслуговування НПО “Громадський”, який діє для громадських об’єднань та інших неприбуткових організацій.
  2. Ощадбанк зауважує на вигідних тарифах, пакетах послуг під потреби клієнта, дистанційному обслуговуванні, високій якості і швидкості обслуговування. Доступні пакети послуг для НПО можна знайти за посиланням.
  3. Приватбанк має рішення для благодійних організацій, яке дозволяє цілодобово здійснювати операції за рахунком за спеціальними тарифами і приймати благодійні внески за допомогою QR-коду. Банк стверджує, що завдяки “Відкритій виписці” можна заощадити час на опрацюванні запитів та друці звітів про рух коштів.
  4. Укргазбанк пропонує тарифний план “Неприбутковий” на банківське дистанційне обслуговування для благодійних, громадських та інших неприбуткових організацій.
  5. Укрексімбанк вказує на такі переваги користування тарифним пакетом “Неприбутковий” для НПО: вартість відкриття рахунку, підключення та розрахункове обслуговування за допомогою iFOBS (нова система дистанційного банківського обслуговування, побудована на сучасних технологіях), мінімальна вартість обслуговування. На думку банку, це оптимальний пакет банківських послуг, розроблений з урахуванням потреб організацій, які ведуть неприбуткову діяльність.

*Станом на початок жовтня 2023 року, досліджено 63 банки України

13 of 22

Ви банк, і у вас є спеціальна пропозиція для неприбуткових організацій?

Поділіться з нами цією інформацією!

info@cedem.org.ua

14 of 22

Міжнародний контекст

  • Міжнародні стандарти FATF
  • Європейська інтеграція України
  • Війна в Україні

15 of 22

Що про дерискінг говорить FATF?�(ПОСІБНИК З КОРЕСПОНДЕНТСЬКИХ �БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ)

[...] Так звана практика "де-рискінгу" негативно вплинула на кореспондентські відносини.

Де-рискінг не відповідає Рекомендаціям FATF і викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти, включаючи FATF та регіональні органи, створені за типом FATF.

Вважається, що дерискінг може призвести до фінансової ізоляції, зниження прозорості та більшої схильності до ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму.

16 of 22

Що про дерискінг говорить FATF?�(ПОСІБНИК З КОРЕСПОНДЕНТСЬКИХ �БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ)

Кореспондентські банківські відносини підпадають під дію заходів з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Рекомендації FATF вимагають від фінансових установ виявляти та управляти ризиками, пов'язаними з цими діловими відносинами, а також застосовувати спеціальні заходи належної обачності, коли вони здійснюються на транскордонній основі.

17 of 22

ОБМЕЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ ЄС

  1. Забороняється імпорт до Союзу товарів, що походять з непідконтрольних уряду України територій Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей.
  2. Забороняється надавати, прямо чи опосередковано, фінансування або фінансову допомогу, а також страхування та перестрахування, пов'язані з імпортом товарів, що походять з неконтрольованих урядом України територій, зазначених у пункті 1.

*Рішення Ради Європейського Союзу від 06.10.2022 (CFSP) 2022/1908

18 of 22

Як іноземні банки можуть перевірити, чи зареєстровані ОГС, яким мають бути перераховані кошти, на тимчасово окупованих територіях?

19 of 22

Підхід Європейського органу банківського нагляду

Доступ до базових фінансових продуктів і послуг – необхідна умова для участі громадськості в економічному та соціальному житті. Для найвразливіших осіб, включно з біженцями і бездомними, це може бути питанням виживання.

Якщо мова про ГО та БО, без такого доступу гуманітарна допомога може не дійти до тих, хто її найбільше потребує. Відмова в наданні доступу до таких послуг не може грунтуватися на законодавстві ВК/ФТ без достатніх на те причин.

20 of 22

Джерела:

Інформаційні та аналітичні матеріали

Публічні заходи

  • Тренінг ЦЕДЕМ та НАБУОсобливості фінансового моніторингу в банківському обслуговуванні громадських та благодійних організацій”, 2023
  • Тренінг ЦЕДЕМ і Ради Європи “Особливості діяльності громадських і благодійних організацій та фактори пом'якшення ступеня їх ризиковості”, 2023
  • Експертна дискусія ЦЕДЕМ “Міжнародне фінансування ОГС: виклики банківського обслуговування, спричинені війною”, 2023
  • Воркшоп «Доступні банківські послуги для ОГС в умовах війни» в рамках другого дня Форуму правових реформ для ОГС: Стати сильнішим під час війни
  • Експертна зустріч ЦЕДЕМ і ECNL “Банківські послуги для НПО: як збільшити синергію”, 2023

21 of 22

Key analytic and information materials by CEDEM in the area of AML/FT legislation

https://cedem.org.ua/finansovyi-monitoryng-banky/

22 of 22

Контакти

Центр демократії та верховенства права

info@cedem.org.ua

Анна Ісічко, заступниця директорки Центру демократії та верховенства права,

координаторка проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України"

a.isichko@cedem.org.ua

Форма зворотного зв’язку