Проект� “Знай наших”
Підготував:
учнівський комітет Буцнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Голова – Трут Надія
Координатор – Козар Л.В.
Успішні люди нашого села
Новосядлий Богдан Теодорович
український журналіст, публіцист, краєзнавець, редактор, член національної спілки журналістів України(НСУЖ)(1982).��
Новосядлий�Богдан Теодорович
народився 12 травня 1956 року в селі Буцневі Тернопільського району.Закінчив факультет журналістики Львівського університету(1982). У 1980-1990 роках – кореспондент Тернопільської районної газети “Подільське слово”, редактор газет “Промінь”, “Студентський вісник”, “Педагогічний вісник”, журналів “Ватра – рекламна і ділова інформація”, “Вісник фонду Олександра Смакули”, літературний редактор газети “Божий сіяч” Тернопільсько – Зборівської єпархії УГКЦ.�Від 1996 року – завідувач відділу газети “Свобода”, у 2008-2016 – заступник редактора цієї газети. Від квітня 2017 року- головний редактор газети “Сільський господар плюс”.�Член наукового товариства імені Тараса Шевченка від 2005 року
Автор, співавтор та упорядник більше десяти книг, у тому числі: "Буцнів - село над Серетом", "Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові", "Ватра". Патетична симфонія світла", „Освячені любов’ю Тернопілля”, „Академік Снітинський. У сузір’ї років і подій” (у співавторстві з колишнім легендарним вчителем Буцнівської середньої школи Богданом Петровичем Головиним), „Роман Яремчук. Уроки менеджменту”, „Каталог художніх творів мистецької династії Павлусиків”, „Катедра”, „Храм науки і знання”, „Економічна мудрість в афористиці”, а також майже трьох тисяч різнопланових газетних, журнальних та енциклопедичних публікацій у періодиці. �У 1999 році був акредитований для висвітлення Шостої зустрічі Президентів країн Центральної Європи у Львові, а у 2001-му - на висвітлення візиту в Україну Папи Римського Івана Павла ІІ. У рамках міжнародного проекту "Інтерньюз-Україна" двічі стажувався на курсах, організованих британською телерадіокомпанією "Бі-Бі-Сі".�Член Національної спілки журналістів України, почесний член Всеукраїнського товариства „Просвіта” імені �Тараса Шевченка, член Наукового товариства� імені Тараса Шевченка. Лауреат всеукраїнської �премії "Економіка очима журналіста" з врученням� срібної медалі "Нестор Літописець". Переможець �обласного конкурсу в галузі культури, у номінації� „Краєзнавство. Премія імені П. Медведика”� за книгу „Катедра” у співавторстві з о. О. Глубішем і Н. Шподарунок.�
Автор, співавтор книг
Нагороди і відзнаки� �Переможець всеукраїнських конкурсів журналістської майстерності «Соціальний захист-99» (1999) та Міжнародної фінансової корпорації (2000).�Срібна медаль «Нестор-літописець» (2000).�У 2014 році Указом Президента України Богданові Новосядлому надано звання «Заслужений журналіст України». �«Людина року–2014» на Тернопільщині.� Голова Тернопільської облдержадміністрації Олег Сиротюк вручає Б.Новосядлому посвідчення до звання «Заслужений журналіст України»
��������������������Пам’ятне фото з нагоди 25-ліття тернопільської обласної газети «Свобода». (Богдан Новосядлий – п’ятий зліва у першому ряду). 2016 р.�
Богдан Новосядлий (у центрі) з відомим українським поетом і перекладачем, народним депутатом першого скликання Верховної Ради незалежної України, Надзвичайним і Повноважним послом України в Чехії і Словаччині, лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка Романом Лубківським на святі «В Борщівському краї цвітуть вишиванки». 2012 р.
������������������Творчий колектив газети Тернопільсько-Зборівської� архієпархії УГКЦ «Божий сіяч» під час урочин з нагоди� 20-річчя часопису. У центрі – головний редактор� видання отець Орест Глубіш, ліворуч – заслужений діяч мистецтв України Олег Герман, третій зліва - Богдан Новосядлий. 2015 р.�
Кондратишин� Ігор Миронович
український мовознавець,перекладач, педагог, кандидат філологічних наук(1993), доцент(1995)
Народився 25 червня 1959 року. В 1976 році закінчив Буцнівську десятирічку. В 1977 році вступив на факультет іноземних мов Дрогобицького педінституту імені І.Франка.Саме тоді Ігор Миронович був переможцем і дипломантом наукових конкурсів, що проходили як у Дрогобицькому педагогічному інституті, так і за його межами.А в 1981 році виборов блискучу перемогу і виборов на той час фантастичне право стажування у Великій Британії. У групі щасливих переможців Ігор був єдиним представником із західних областей України.Після закінчення навчання на Туманному Альбіоні один з професорів Оксфорда сказав про нього :
»Ігор – з найінтелегентніших студентів,
яких я коли –небудь учив. «�
Працював у Дрогобицькому педагогічному університеті: викладач (від 1983), доцент, заступник декана факультету іноземних мов (від 1993), завідувач кафедри англійської мови (від 1995), завідувач відділення германських та романських мов (від 2000). Учасник міжнароднародного конгресу українців у м.Львів (1996).�З вересня 2016 року – доцент кафедри англійської філології Львівського національного університету імені І.Франка �Праці: Автор наукових праць, перекладів творів англійських та американських поетів.�
Мозоль Богдан Дмитрович
Народився 22.09 1957 року у с.Буцнів Тернопільського району, середню школу закінчив в 1975 році і вступив у Камянець- Подільське вище військове інженерно-командне училище. У грудні 1979 р у складі обмеженого контингенту радянських військ перейшов кордон.� У 1981 році – командир роти в Афганістані. Достроково отримав звання старшого лейтенанта. У кінці 1981 року отримав призначення у Прибалтійський військовий округ, а в 1985 році призначений на посаду командира роти у Німецькій Демократичній Республіці.�У 1987 році – заступник командира піротехнічної частини у званні капітана. У 1988 році п.Богдан вступив у Московську інженерно- військову академію, яку успішно закінчив у 1991 році у званні підполковника. При розподіленні призначений командиром механізованого батальойону у м.Дрогобич Прикарпатського військового корпусу.
Нагороджений орденами “Червоної Зірки” за бойові заслуги в Афганістані , Президента України “За Мужність” ІІ ступеня, “Святого Дмитрія Солунського” ІV ступеня з присвоєнням титулу “Воїн Ордену”, медалями “Від благодатного афганського народу” “Захиснику Вітчизни”, “50 років Перемоги у великій Вічизняній війні, Почесною відзнакою МНС “За мужність” ІІ ступеня , відзнакою “За мужність” , пам'ятним нагрудним знаком “60 років визволення м.Києва від фашистських загарбників”, відзнакою “За заслуги у Львівській області”, Грамотами Президента України, МНС,Львівської обласноїради, Дрогобицької міської ради, медаллю Прикарпатбуд” 40 років , за службу у Збройних Силах ювілейними медалями “10років”, “15 років”,”20 років служби” дипломом Міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості “Золота фортуна”.� За виявлений професіналізм і віддану працю під час навчань полковник Богдан Мозоль отримав Подяку “Раф енд Реді – 2004” Національної Гвардії(Каліфонія) від бригадного генерала Денніса Джона Лукаса
Микола Спільник �народився 13 травня 1961 року в с.Буцнів Тернопільського району . Блискуче вчився у місцевій школі, яку закінчив без жодної четвірки і тільки через дрібні інтриги не одержав золотої медалі. Оскільки знання мав справді виключні, то без особливих проблем вступив на факультет прикладної математики і механіки Львівського держуніверситету, де уже в студентські роки проявив себе талановитим фахівцем. Працював у тернопільському фінансово-економічному інституті(нині – академія народного господарства. ) Після п'ятирічної праці у ранзі старшого наукового керівника переведений на посаду начальника бюро системи автоматизованогопроектування на Тернопільський комбайновий завод.
З 1991 року перейшов у банківську систему. Спочатку працював в обласному відділенні Укрсоцбанку. У грудні 1994 року поступив у регіональне управління Національного банку України, де очолює центр інформатизації. Під його особистим контролем підтримання життєдіяльності національної платіжної системи та автоматизація банківської діяльності в області.�Микола Спільник продовжує й науково-педагогічну діяльність. За сумісництвом – старший викладач кафедри інформації ТАНГу. Має біля 10 наукових статей, друкованих у фахових збірниках на теми інформаційних технологій, банківської справи, економічного аналізу.�Займається спортивним туризмом, гірськими лижами. Був учасником і керівником походів різних категорій складності у Карпатах, на Кавказі, Алтаї, Забайкаллі. В 2010 році здійснив сходження на г. Казбек, в 2014 – на г. Монблан.�