Примусова праця у Третьому Рейху. Трагедія ув’язнених у

німецьких концтаборах та їх доля

Примусова праця у Третьому Рейху — масовий вивіз робочої сили до Третього рейху

18 січня 1942 року з харківського вокзалу в німецький Кельн відправився ешелон з українцями - перша партія висококваліфіковани робітників.

Які на заводах Третього рейху повинні були викувати йому перемогу над Радянським Союзом.

До кінця війни 1117 українців перетворяться в 2,5 мільйона, 100 тисяч яких назавжди залишаться лежати в чужій землі.

У червні 1941 року, коли радянська армія терпіла поразки та відступала, питання остарбайтерів взагалі не стояло на порядку денному.

Але осінь 1941 року внесла свої корективи в плани нацистів. Бліцкриг було зірвано.

Німецька промисловість почала давати перші збої - не вистачало робочих рук.

Спочатку проблему намагалися вирішити за рахунок військовополонених.

Однак тільки за грудень у трудових таборах померло понад півтора мільйона в'язнів.

Тоді нацисти вирішили залучити до роботи населення окупованих територій.

Взимку 1941-1942 років у великих промислових центрах України - Києві, Харкові, Дніпропетровську німці масово зганяли людей в кінотеатри.

На екранах на повну крутили агітаційні фільми.

Тільки пропагандистських фільмів з прицілом на ту чи іншу спеціальність було створено понад двадцять.

Нацистам вірили, тому що пропагандистська машина Геббельса працювала щосили.

Перший ешелон, який 18 січня 1942 року рушив з Харкова в Кельн, був заповнений виключно добровольцями.

У березні 1942-го нацисти зрозуміли, що потік добровольців остарбайтерів з десятків тисяч скоротився до декількох сотень чоловік.

Тому вирішили вивозити населення окупованих територій на роботу до Німеччини примусово.

З робітниками тепер не церемонилися. При небажанні їхати в Німеччину розстрілювали на місці. А в Рейху відразу ж кидали на найжахливіші роботи.

Дякую за увагу!