Чергування голосних та приголосних звуків
Як довго ждали ми... Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг.
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг.
Олександра Олесь
Чергування
Чергування – це постійні закономірності зміни звуків в одній і тій же частині слова.
Наприклад: вечір – вечора, село – сільський, Київ – Києва, осінь – осені, сон – сну, відкрити – одкрити.
Ці чергування можуть відбуватися в корені, суфіксі, префіксі та закінченні.
До найдавніших чергувань належать такі чергування:
[е] – [о] : нести – носити, берегти – бродити, везти – возити;
[і] – [а] : лізти – лазити, сідати – садити, сад;
[е] – [і] : пекти – випікати, гребти – вигрібати, мести – вимітати;
[и] – [і] : сито – сіяти;
[о] – [а] : допомогти – допомагати, ломати – ламати, гонити – ганяти, котити – катати;
[е] – [и] : терти – затирати, дерти – видирати.
Чергування [У] – [В]
Чергування голосних [у] - [в] відбувається у випадках, коли необхідно полегшити вимогу.
Як правило, вимовляти поряд три приголосних важко, тому між ними краще вживати прийменник у
Правила чергування [у] - [в] такі:
У вимовляємо і пишемо:
Правила | Приклади |
| Сад у мене чудовий У діда була велика пасіка. У вас є вільний час? У хвилюючу мить, у тебе, у твоїх, у свято, у фільмі, у Львові. Я знаю: у тебе все гаразд. |
В вимовляємо і пишемо:
Правила | Приклад |
1. Між двома голосними 2. На почату речення перед голосним звуком 3. Перед приголосним звуком після голосного 4. Перед голосним звуком у словосполученнях | Поступила в академію, зазирнула в альбом. В яскравому небі лунала пісня жайворонка. Сміється в небі, пахне в садку. В оточенні, в озері, в очах, в альбомі. |
До одного з найдавніших чергувань належать такі чергування:
1. Чергування [г] – [ж] – [з] – нога – ніжка – нозі;
[к] – [ч] – [ц] – рука – ручка – руці;
[х] – [ш] – [с] – вухо – вушко – у вусі.
Чергування цього типу відбувається при словозміні (другий ряд) та словотворенні (перший ряд).
2. Чергування [г] – [ж] - лягти – ляжу;
[к] – [ч] – плакати – плачу;
[х] – [ш] – колихати колишу;
[д] – [дж] – водити – воджу;
[т] – [ч] – котити – кочу;
[з] – [ж] – возити – вожу;
[с] – [ш] – носити – ношу;
[зд] – [ждж] – їздити – їжджу;
[ст] – [шч] – мостити - мощу
притаманні дієсловам.
Увага !
Часто під впливом розмовної мови південно-українських говорів це правило порушується.
Наприклад: носити – носю, косити – косю, ходити – ходю, летіти – летю. Це є порушенням літературної норми! Таких форм у мовленні слід уникати.
3. Чергування [б] – бл] – любити – люблю;
[в] – [вл] – ловити – ловлю;
[м] – [мл] – ломити – ломлю;
[ф] – [фл] – графити – графлю,
в основному притаманне дієсловам, хоча може зустрічатися зрідка і в іменниках : земний – земля
4. Чергування [п] – [пj] – хлопець – хлоп‘ята;
[б] – [бj] – голуб - голуб‘ята;
[в] – [вj] – дрова - дров‘яний;
[м] – [мj] – імена - ім‘я.
5 . Чергування приголосних при словотворенні.
Приголосні чи групи приголосних | Перед суфіксами | Змінюються на... | Приклад |
[ г], [ ж ], [ з ] | -ськ(ий), -ств(о) | -зьк(ий), -зтв(о) | Воронеж – воронезький, Париж – паризький. |
[ к ], [ ч ], [ ц ] | -ськ(ий), -ств(о) | -цьк(ий), -цтв(о) | Кременчук – кременчуцький, ткач – ткацький –ткацтво. |
[ х ], [ ш ], [ с ]
| -ськ(ий), -ств(о) | -ськ(ий) -ств(о) | Карабах – карабаський, птах – птаство. |
Приголосні чи групи приголосних | Перед суфіксами | Змінюються на ... | Приклад |
-ськ, -цьк , -ск | -ин(а) | [ ч: ] або [ шч ] | Вояк – вояччина, Харківський – Харківщина. |
[ с ], [ з ] | -ш(ий) | [ шч ] [ жч ] | Високий –вище, Низький – нижче. |
[ зк ] | | [ жч ] | Брязкіт – бряжчати –бряжу –бряжчиш. |
-ськ, -шк, -зьк | -енко, -ук | [ шч ] [ жч ] | Терешко – Терещенко – Трещук. |
�Увага !
Треба запам'ятати виключенняя з вищенаведених правил:
Дамаск – дамаскський,
Мекка – меккський,
тюрки – тюркський,
баски –баскський,
казах – казахський,
Галичина –галицький,
легкий – легше.