ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА У XVIII – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ. СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ

ПЛАН УРОКУ

1. ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ТРАДИЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ. УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ
2. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ А ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
3. СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ. ШЛЮБ І РОДИННІ ВІДНОСИНИ

​

1. ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ТРАДИЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ. УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ

• Українське суспільство в першій половині 19 ст. залишалось традиційним.
• більшість населення зайнята у сільському господарстві,
• яке зберігає натуральний характер,
• поділ праці є нескладним.

визначальне значення мають природно-географічні умови проживання людей

• В українських землях вони були переважно сприятливими, рівнинний ландшафт і теплий клімат створили умови для розвитку землеробства і скотарства.
• Родючі ґрунти дозволяли селянам вести одноосібне господарство. Більшість населення становили селяни, які жили в невеличких селах і не прагнули змінювати їх на небезпечні і незрозумілі міста.

​

• Розташування українських земель на Великому кордоні — межі лісу і степу, землеробів і кочовиків, християнського і мусульманського світів — зумовило формування особливостей українського менталітету.

УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ

• Менталітет — спільне світосприйняття, світогляд, самоусвідомлення, спосіб мислення, поведінки і національного характеру, притаманні певній спільноті.

• Життя на кордоні змушувало найактивніших до войовничості задля захисту рідної землі. Саме з них формувалося українське козацтво і козацька традиція.
• До ХІХ ст. ця традиція послабилася .

• Іншим типом українців були ті, хто намагався пристосуватися до складних умов життя — терплячі, звиклі до тривалої наполегливої праці.
• З особливою шаною українці ставилися до землі, що була їхньою годувальницею.
• Поступово це стало ототожнюватися з любов’ю до Батьківщини й українським патріотизмом.

Французький мандрівник �Ш.-Л. Лесюр

• Українці більш великодушні, більш відверті, більш ввічливі, більш гостинні, мають більший торговельний хист, ніж росіяни. Вони являють живий доказ перемоги свободи над людьми, що народилися в неволі.

​

​

• Як ви розумієте останню фразу автора? Як можна схарактеризувати український менталітет

2. Повсякденне життя українців в першій половині ХІХ ст.

• Основними заняттями українців, як і в давні часи, залишалися землеробство і скотарство.
• У землеробстві традиційно застосовувалася трипільна система.
• Головним знаряддям праці був важкий плуг, який називали «малоросійським».

• У селянських господарствах залежно від їхнього достатку тримали корів, коней, кіз, овець, свиней, домашню птицю. Особливе значення мало утримання волів — вони були головною тягловою силою.

Основні заняття �населення

• Велике значення мало городництво і садівництво.
• На городах з’явилися нові культури: соняшник, кукурудза, томати, баклажани, перець.
• Особливе місце на українських городах посіла картопля.

Основні заняття �населення

• Значну роль у господарстві відігравало бджільництво.
• На півночі помітне місце у господарстві зберігало мисливство, на півдні — рибальство.
• Мешканці міст займалися переважно дрібним ремеслом і торгівлею.

Сільські будинки

• Сільські хати зводили в усіх регіонах за майже однаковою структурою (світлиця, сіні, комора), але з різних будівельних матеріалів (дерево чи лоза, обмазана глиною) залежно від наявності матеріалу та заможності родини.
• Пічки робили з димарями, які виводили на дах.
• Домашнє начиння і меблі виробляли самотужки.

світлиці

Міста

• були переважно невеликими і виконували функції адміністративних і торговельних центрі
• У Полтаві налічувалося близько тисячі будинків, здебільшого вони були дерев’яні.
• Але нечисельні великі міста — Харків, Одеса, Київ, Львів — у цей час зазнають змін. Центральні вулиці вимощували бруківкою і освітлювали ліхтарями. З’явилися кількаповерхові цегляні будинки, облаштовані меблями, килимами, дзеркалами, картинами. Водночас більшість міських будинків залишалася одноповерховими і дерев’яними і нагадували селянські хати.

Одяг

• Одяг селян залишався традиційним,

• а містяни та заможні верстви населення намагалися наслідувати зразки європейської моди

3. Становище жінки. Шлюб і родинні відносини

• Українська сільська родина в першій половині ХІХ ст. зберігала традиційний патріархальний характер.
• великі родини (від 12 до 30 і більше осіб), що складалися з різних поколінь, які жили разом і вели спільне господарство.
• Родинні відносини регулювали давні звичаї, якими закріплювалася провідна роль старшого чоловіка і підлеглість жінки.

Розгляньте фото. Як ви вважаєте, воно постановочне чи зроблене випадково? Які висновки про життя українських родин можна зробити за допомогою фото?

Домашнє завдання

Прочитати презентацію.

Прочитати параграф 11-14.