Тема: Взаємодія вірусів з клітиною-хазяїном та їхній вплив на її функціонування.

Життєвий цикл вірусів складається з кількох етапів �

• Етап 1. Розпізнавання клітини-хазяїна і проникнення в неї.
• Потрібні клітини віріон розпізнає за допомогою специфічних рецепторів, які розміщені на його поверхні. Саме тому віруси уражають зазвичай не весь організм, а конкретні тканини й органи. Наприклад, вірус гепатиту А уражає клітини печінки, а вірус сказу — клітини мозку.

​

• Після розпізнавання клітини вірус контактує з її мембраною.
• Він може проколоти її і ввести свою нуклеїнову кислоту в клітину (так роблять бактеріофаги), а може замаскуватися під харчову частинку і проникнути в клітину під час ендоцитозу

• Важче вірусам проникати у клітини рослин і грибів, які мають товсту і міцну клітинну стінку.
• У таких випадках вони проникають у клітину через пошкоджені ділянки (наприклад, за допомогою кровосисних комах) або поширюються через плазмодесми (канали, які з’єднують клітини між собою).

​

• Етап 2. Уведення нуклеїнової кислоти у цитоплазму клітини-хазяїна.
• На цьому етапі циклу вірус позбувається своєї білкової оболонки і вивільняє нуклеїнову кислоту в цитоплазму клітини, якщо він не позбувся її на першому етапі під час проникнення в клітину, як, наприклад, роблять бактеріофаги.

​

• Етап 3. Взаємодія вірусу з генетичним апаратом клітини.
• Вірус може блокувати роботу генетичного апарата клітини, а може самостійно виробляти нуклеїнові кислоти та білки. У деяких випадках він убудовується в ДНК клітини.

​

• На цьому етапі утворюється провірус (для бактеріофагів використовують термін профаз).
• Провірус може тривалий час існувати в клітині без зовнішніх проявів. Під час поділу клітин він розмножується разом
• з геномом клітини за рахунок роботи її ферментів. Але під впливом певних факторів (наприклад, послаблення імунітету організму) провірус активізується і перетворюється на активний вірус.

​

• Етап 4. Синтез білків і нуклеїнових кислот вірусу.
• Цей етап відбувається в клітині-хазяїні. Синтезовані компоненти самозбираються у нові віріони.

​

• Етап 5. Вихід вірусів із клітини.
• Часто цей етап пов’язаний з лізисом (повним руйнуванням клітини). Але так звані помірні фаги після вбудовування в ДНК клітини-хазяїна не викликають відразу лізис клітини. Їхня ДНК може залишатися в ДНК бактерії тривалий час.

• І лише у деяких випадках, під впливом факторів зовнішнього середовища (наприклад, УФ-випромінення), вірус активується і викликає лізис клітини.
• Існують також віруси, які не вбивають клітину. Вони в ній розмножуються, а окремі віріони поступово виходять назовні крізь клітинну мембрану.

​

Біологічні методи боротьби зі шкідливими видами�

• Віруси є внутрішньоклітинними паразитами.
• Однією з їхніх характерних рис є висока видоспецифічність, тобто здатність заражати тільки певні види організмів. Це пов’язано з тим, що рецептори на поверхні віріонів дуже точно розпізнають рецептори клітин, до яких вони приєднуються

• Тому віруси можна використовувати як зручний засіб боротьби з організмами, які завдають шкоди людині. Це і збудники захворювань (наприклад, кишкових), і шкідники, які завдають шкоди культурним рослинам або свійським тваринам.

​

• Віруси уражають тільки певні види організмів, що вигідно відрізняє їх від інших засобів боротьби.
• Так, антибіотики зазвичай мають широкий вплив і знищують не тільки хвороботворні бактерії, але й корисну мікробіоту кишечника. А бактеріофаги вбивають тільки збудника захворювання.

• Така фагова терапія дозволяє лікувати захворювання, які викликають стрептококи, стафілококи, збудники бактеріальної дизентерії та інші мікроорганізми

​