Психолого-педагогічні аспекти попередження та розв’язання конфліктів � Людина за своєю природою добра, миролюбна і створена для щастя, а не для війни� Ж.Ж. Руссо

План заняття

• 1. Визначення поняття “конфлікт”
• 2. Види конфліктів. Учасники кофліктів
• 3.Причини виникнення конфліктних ситуацій
• 4.Діагностика стилів поведінки в конфліктних ситуаціях
• 5.Алгоритм та шляхи розв’язання конфліктних ситуацій
• 6.Стратегія медіації в освіті
• 7. Аналіз ситуацій

Соціум

• Будь-яка група людей (родина, організація, трудовий колектив або група) постійно перебуває у стані динамічного розвитку, реагує на сприятливі можливості та уникає небезпечних ситуацій. Зовнішнє середовище, в якому організація, група чи родина функціонує, є не стабільною комбінацією факторів впливу на її діяльність, а хаотичним нагромадженням складових, що постійно перебувають у русі, змінюють свої значення і мають, як правило, різновекторну спрямованість. Сукупність ресурсів, які дана група людей використовує у своїй діяльності, теж постійно трансформується, видозмінюється, морально старіє, набуває нових форм та інших кількісних чи якісних параметрів.

Взаємодія

• Три парадигми організації спілкування
• Комунікативна
• Перцептивна (сприйняття)
• Інтерактивна

​

Комунікативна

Інтерактивна

Перцептивна

Зони спілкування

Інтимна зона (15 — 46 см) — спілкування з близькими, батьками, родичами.

Особиста зона (46 — 120 см)— відстань спілкування з друзями і однодумцями.

Зона соціального спілкування (1,2 — 2,0 м) — встань на переговорах з приятелями і колегами по роботі.

Формальна зона (2,0 — 3,6 м) — ділові переговори візити до вищих чиновників.

Загальнодоступна або публічна зона (більше 3,6 м) спілкування з великою групою людей.

Конфлікт

• Конфлікт (від лат. cоnflictus) - зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів опонентів чи суб'єктів взаємодії

​

• Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів чи поглядів; крайнє загострення суперечностей, що призводить до ускладнень чи гострої боротьби.

Практична робота

• Асоціації зі словом
• Конфлікт
• Зайдіть за посиланням
• https://jamboard.google.com/d/1Z_KerNhmjJ0grVi_mWQ8jrItLLMvTJXmtLUKA7Y5_OY/edit?usp=sharing
• та залиште коментар

Які асоціації у Вас зі словом конфлікт?

• ворожнеча (ворог)
• війна
• бійка
• напруга
• нерозуміння
• атака
• неприємності
• злість
• боротьба …..

​

​

• обговорення
• переговори
• дискусія
• діалог
• компроміс
• друзі
• робота
• інтерес
• мирова угода

​

​

​

​

​

• Суть конфлікту полягає в тому, що:
• 1. у конфлікті завжди існує протиріччя, зіткнення несполучних поглядів, інтересів, потреб, цінностей, мотивів
• 2. до конфлікту призводить таке зіткнення інтересів, потреб, поглядів, цілей, мотивів, при якому з'являється протидія сторін
• 3. конфлікт для його учасників завжди супроводжується негативними емоціями

Піраміда А. Маслоу

​

• самовираження, самоствердження

​

• Проблеми досягнення престижу

​

• соціальні
• безпека

​

• фізичні

Ситуації

• Апельсин
• Аналіз позицій
• Потреби
• Вирішення

• Молоко
• Аналіз позицій
• Потреби
• Вирішення

​

Види конфліктів

• за складом і кількістю конфліктуючих сторін або учасників конфліктів (внутрішньоособистісні конфлікти, міжособистісні, особистісно-групові, міжгрупові, міжколективні, міждержавні, міжпартійні, міжнаціональні та ін.);
• - за проблемно-діяльнісною ознакою (управлінські конфлікти, сімейні, педагогічні, політичні, економічні, творчі та ін.);
• - за часом протікання (гострі й хронічні конфлікти; швидкоплинні й довготривалі та ін.);
• - за змістом конфліктів (змістовні або проблемні та "комунальні" або беззмістовні);
• - за тенденцією до перетворень (конструктивні й деструктивні або неконструктивні конфлікти);
• - за ступенем гостроти суперечностей (незадоволеність, розбіжність, протидія, розбрат, ворожнеча, війна та ін.);

Основні причини конфліктів:

• Причини конфлікту – це явища, події, факти, ситуації, що передують конфлікту і, за певних умов діяльності суб'єктів соціальної взаємодії, викликають його
• Соціально-політичні й економічні причини, пов'язані із соціально-політичною й економічною ситуацією в країні.
• Соціально-демографічні причини відбивають розходження в позиціях і мотивах людей, обумовлені їх статтю, віком, належністю до етнічних груп ін.
• Соціально-психологічні причини відбивають соціально-психологічні явища в соціальних групах: взаємини, лідерство, групові мотиви, колективні думки, настрої та ін.
• Індивідуально-психологічні причини відбивають індивідуальні психологічні особливості особистості (здібності, темперамент, характер, мотиви і т.п.).

У. Лінкольн пропонує виділяти причинні фактори конфліктів:

1. Інформаційні - прийнятність або неприйнятність інформації для учасників взаємодії.

• 2. Поведінкові - недоречність, неефективний стиль, егоїстичність, непередбачуваність і інші характеристики поведінки, відторгаються однією зі сторін.
• 3. Фактори відносин - ступінь задоволеності від взаємодії між двома і більше сторонами.
• 4. Ціннісні - принципи, дотримання яких для людей значимо, реалізація яких очікується (професійні, культурні, релігійні, ідеологічні та ін.).

За значенням та способом вирішення, конфлікти розрізняють:

• конструктивні (для яких характерні розбрат, які зачіпають принципові сторони, проблеми життєдіяльності організації та її членів і вирішення яких виводить організацію на новий, більш високий і ефективний рівень розвитку);
• деструктивні (які приводять організацію до негативних, часто руйнівних дій, які переростають в чвари, сварки та інші негативні явища, які призводять до різкого зниження ефективності роботи групи чи організації).

Стадії протікання конфлікту:

• стадію потенційного формування протилежних (антагоністичних) інтересів, цінностей чи норм;
• стадію переходу потенційного конфлікту в реальний чи стадію усвідомлення учасниками конфлікту своїх вірно чи хибно зрозумілих (уяснених) інтересів;
• стадію конфліктних дій;
• стадію зняття чи втихомирення конфлікту.

​

Стадії протікання конфлікту

У структурі конфлікту можна виділити

• учасники конфлікту (окремі індивіди, соціальні групи, організації, держави й т. д);
• умови перебігу конфлікту,
• образи конфліктної ситуації,
• можливі дії учасників конфлікту,
• наслідки конфліктних дій

Структурні елементи конфлікту

Методи діагностики

• Спостереження (як організовує взаємодію, як реагує на успіх – неуспіх)
• Метричні методики (тести, анкети, опитувальники)
• Проективні методики (наприклад, тематичний малюнок “Я в професії”, асоціації тощо)

Технологія виходу із конфлікту Томаса – Кілменна

• 1. Ухилення. Людина, що дотримується цієї стратегії, прагне уникнути конфлікту. Ця стратегія може бути доречною, якщо предмет розбіжностей не представляє для людини великої цінності, якщо ситуація може вирішитись сама собою. Черепаха
• 2. Пристосування (згладжування). Цей стиль грунтується на тезах не "варто розгойдувати човен", "Давайте жити дружно". "Згладжувач" прагне не випустити назовні ознаки конфлікту, конфронтації, закликаючи до солідарності. При цьому часто забувається проблема, що лежить в основі конфлікту. В результаті може тимчасово наступити спокій. Негативні емоції не проявляються, але вони нагромаджуються. Плюшевий ведмедик
• 3. Конкуренція (примус). Той, хто дотримується цієї стратегії, намагається примусити прийняти свою точку зору за будь-яких обставин; його не цікавить думка інших. Даний стиль пов'язаний з агресивною поведінкою, для впливу на інших людей тут використовується влада, заснована на примусі, і традиційна влада. Акула
• 4. Компроміс. Цей стиль характеризується прийняттям точки зору іншої сторони, але певною мірою. Лисиця
• 5. Співпраця (співробітництво). Цей стиль грунтується на переконаності учасників конфлікту в тому, що розбіжність в поглядах – це неминучий результат того, що у розумних людей є свої уявлення про те, що правильно, а що ні. При цій стратегії учасники визнають право один одного на власну думку і готові зрозуміти один одного. Сова

Поміркуємо…

Як подолати перешкоду?

Що потрібно знати?

​

Алгоритм розв’язання конфліктної ситуації

• окреслення основної проблеми (партнерам слід усвідомити спільне і відмінне у поглядах на проблему);
• визначення причини конфлікту;
• пошук можливих шляхів розв’язання конфлікту;
• спільне рішення про вихід із конфлікту;
• реалізація спільно-спланованого способу розв’язання конфлікту

Способи розв’язання

• ультимативний (силовий) (пред’явлення рішучої вимоги з погрозою застосування засобів впливу у випадку відмови, знищення моральне а іноді і фізичне)
• адміністративний (здійснюється за рахунок структурних змін, які підвищують рівень організації через узгодження особистісних інтересів членів колективу тощо);
• педагогічний – переконання сторін у шкоді конфлікту для всього колективу, висвітлення джерел конфлікту (довірча індивідуальна робота з опонентами);
• об’єктивізація конфлікту (його розкладання на частини, аналіз пункт за пунктом, унаслідок чого запал спадає, емоції поступаються місцем розуму);
• звертання до «третейського судді» (опоненти звертаються по допомогу до іншої особи (організації), цілком погоджуються з нею, підкоряються її рішенню);
• організація співпраці (конфліктуючим особам доручають одну справу, причому для досягнення мети вони мають використовувати результати роботи один одного та постійно обмінюватися інформацією).

Не рекомендовано

• Просити пробачення наперед
• Відволікатися від сутності конфлікту
• Принижувати опонентів, погрожувати та проявляти насилля (погрози, образи)
• Пояснювати іншому, що він відчуває
• Сваритися в присутності інших (бажано наодинці)
• Апелювати до особистого життя опонента
• Підвищувати голос у відповідь
• Уявляти другу сторону як “ворога”, бачити свою мету завжди позитивною, а іншу - негативною.

​

Бажано намагатися:

• Чітко сформулювати проблему
• Уважно вислухати опонентів, намагатися зрозуміти їх погляди, наміри, зрозуміти позитивні та негативні відчуття
• Зрозуміти в чому погодження, а в чому розбіжності
• Пропонувати варіанти вирішення (виключаючи емоції)
• Намагатися знайти конструктивне рішення

Типи конфліктів всередині організації (за Кареном Дженом)

• Конфлікт змісту
• Емоційні конфлікти
• Адміністративні конфлікти

Конфлікт змісту

• пояснюється розходженням уявлень службових осіб про завдання, над яким вони працюють. У центрі цього конфлікту - розходження людей у думках щодо суті завдання, а не мети, яку вони ставлять перед собою.

Емоційні конфлікти

• результат усвідомлення міжособової несумісності людей, які разом працюють над завданням. Він викликає негативні емоції та неприязнь до інших людей, причетних до конфлікту.

Адміністративні конфлікти

• виникають як результат усвідомлення протилежними сторонами того, що між ними існують суперечності щодо способів виконання завдання. Розходження в уявленнях про індивідуальну відповідальність та обов'язки - приклад адміністративного конфлікту.

Наслідки конфлікту:

• функціональні
• дисфункціональні

Функціональні наслідки конфлікту:

• Проблема може бути вирішена таким шляхом, який влаштовує всі сторони, і в результаті люди більше відчуватимуть свою причетність до вирішення цієї проблеми.
• Залучення конфліктуючих сторін до вирішення проблеми зводить до мінімуму чи й нанівець ворожість, несправедливість та вимушеність поступати проти власної волі.
• Сторони будуть більше схильні до співпраці, а не до протистояння в майбутніх ситуація, які можуть бути чреваті конфліктами.

• Конфлікт може також зменшити можливості групового мислення та симптому покірності, коли підлеглі не виражають ідей, які вони вважають протилежними до думки керівника. Це приводитиме до покращання якості процесу прийняття рішення через додаткові ідеї та краще розуміння ситуації.
• Симптоми відділяються від причин і розробляються додаткові альтернативи та критерії їх оцінки.
• Розгортання взаємодії та спілкування між конфліктуючими сторонами.
• Через конфлікт члени групи можуть проробляти можливі проблеми ще до того, як рішення почне виконуватися.

Посфункціональні наслідки конфлікту:

• Незадоволеність, падіння духу, зростання плинності кадрів та зниження продуктивності праці.
• Нижча степінь співробітництва в перспективі.
• Значна відданість своїй групі та більша непродуктивна конкуренція з іншими групами організації.
• Уява про другу сторону як про "ворога"; бачення своєї мети завжди позитивної, а чужої - завжди негативної.

• Згортання взаємодії та спілкування між конфліктуючими сторонами.
• Збільшення ворожості між конфліктуючими сторонами пропорційно до зменшення взаємодії та спілкування.
• Зміщення акценту: з вирішення реальної проблеми на власну перемогу.

Обговорення ситуації

• Ви їдете у маршрутному таксі. За вашим сидінням голосно розмовляє компанія підлітків, звучить і нецензурна лексика. Пасажири обертаються, але нічого не говорять. Вам зателефонували і Ви не можете сконцентруватися для розмови.
• Ваші дії…

Обговорення ситуації

• На прохання заступника директора ви здійснюєте заміну хворого вчителя в іншому класі. Ви приходите в клас, вітаєтесь, жодної уваги. Як бути?

Обговорення ситуації

• Ви розподілили учнів по групам і дали спільне завдання. Один із учнів відмовляється працювати з напарником. Ваші дії…

Тест до теми «Конфлікт»

• 1. Слово “конфлікт” перекладається з латинської мови:

а) зіткнення;

б) конфронтація;

в) суперечність;

г) зацікавленість.

• 2. Конфлікт-це:

а) зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

б) акцентуація особистості, для якої характерні постійно піднесений настрій, підвищена психічна активність з прагненням діяльності та тенденцією "розкидатися", не доводячи справу до кінця.

в) випадкові зіткнення інтересів суб’єктів соціальної взаємодії.

г) суперечка, дискусія з гострої проблеми.

• 3. Основним змістом конфлікту є:

а) зіткнення інтересів;

б) особисті стосунки;

в) конфліктна взаємодія;

г) бажання поспілкуватися.

• 4. За масштабом конфлікти поділяються на:

а) внутрішньоособистісні, міжособистісні, особистісно-групові,міжгрупові;

б) міжнаціональні, соціальні, політичні;

в) локальні, регіональні, глобальні;

г) всі відповіді вірні.

• 5. Який із стилів поведінки найефективніший для налагодження оптимальних стосунків:

а) співробітництво.

б) уникнення.

в) компроміс.

г) пристосування.

• 6. Які з нижчеподаних стратегій поведінки в конфлікті було відокремлено К. Томасом:

а) поступка, домінування, пристосування, конфронтація, уникнення.

б) попередження, співіснування, компроміс, взаємодія, суперництво.

в) компроміс; конкуренція, уникнення, пристосування, співробітництво.

г) пристосування, згладжування, уникнення, дружба, спрівпраця.

​

Тест до теми «Конфлікт»

• 7. Різновидом посередницької процедури є:

а) переговори;

б) примирення;

в) тиск

г) залучення третейського суду

• 8. Який тип темпераменту характеризується підвищеною чутливістю й збудженістю:

а) холеричний;

б) сангвінічний;

в) меланхолічний;

г) флегматичний.

• 9. Людина за своєю природою добра, миролюбна та створена для щастя. Так вважав:

а) Г. Гегель;

б) Ж.Ж. Руссо;

в) Т. Гобс;

г) І. Кант.

​

• 10. Завершення конфлікту, досягнуте на основі взаємних поступок називається:

а) консенсус;

б) інцидент;

в) договір;

г) компроміс.

• 11. Конфлікт між суб'єктами, що займаютьу суспільній системі нерівний статусний рівень, називається:

а) культурний конфлікт;

б) соціальний конфлікт;

в) горизонтальний конфлікт;

г) вертикальний конфлікт.

• 12. У конфліктній ситуації не радять:

а) принижувати опонентів;

б) погрожувати та наказувати;

в) апелювати до особистого життя;

г) всі відповіді вірні

​