1 of 26

Тема уроку:Економічне становище українських земель на початку ХХ століття

2 of 26

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Розвиток промисловості.

2. Розвиток сільського господарства.

3. Кооперативний рух.

4. Зміни в становищі населення.

5. Українські промисловці-меценати.

3 of 26

«Україна на початку ХХ ст.».

4 of 26

Порубіжжя ХІХ–ХХ ст. характеризувалося в Україні завершенням промислового перевороту і переходом до індустріальної модернізації, суть якої полягала у розбудові великої машинної індустрії, якісній зміні структури господарства, появі нових галузей промисловості

5 of 26

Індустріалізація - історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг. 

6 of 26

ОСНОНІ ОЗНАКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

У духовній сфері відбувається утвердження нової світської системи цінностей, освіта набуває масового характеру

У соціальній сфері на першому плані перебуває формування нового типу людини — підприємливої, активної

У політичній сфері модернізація пов’язана із виникненням централізованих держав, централізацією та уніфікацією всіх галузей суспільного життя, бюрократизацією управління

У сфері економіки впровадження нових технік, технологій, технічний розподіл праці, обмін діяльності, розвиток ринку товарів, грошей та праці

7 of 26

Який товар чи послуги пропонують реклами підприємців?

До якої категорії населення належать потенційні споживачі? Поясніть свої міркування.

Які явища у повсякденному житті українського суспільства відображала реклама підприємців?

8 of 26

  • Особливості модернізації в Україні
  • українська промисловість формувалася як частина загальноімперського економічного комплексу;
  • вигідне географічне розташування;
  • природні багатства;
  • дешева, але кваліфікована робоча сила .

9 of 26

  • Економічна криза 1900–1903 рр.

Це була світова економічна криза, яка охопила країни Європи наприкінці ХІХ ст., але в Україні вона найбільш гостро виявилась у 1900–1903 роках. Загостривши конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, вона змусила буржуазію максимально сконцентрувати та об’єднати зусилля.

10 of 26

11 of 26

  • П’ять найбільших південних металургійних заводів (Юзівський, Дніпровський, Олександрійський, Петровський, Донецько-Юр’євський) виробляли майже 25 % загальноросійського чавуну.

12 of 26

  • Заводи Бродського, Терещенка, Харитоненка, Ярошинського та Бобринського виробляли 60 % загального обсягу цукру-рафінаду Російської імперії.

13 of 26

  • Монополістичні об’єднання України були тісно пов’язані не тільки з російською буржуазією, а й з іноземним капіталом. Могутній синдикат «Продуголь» фактично цілком контролювався французькими інвесторами. Місцевий виробник витіснявся з ринку, а більша частина прибутків, одержаних за рахунок монопольних цін та державних військових замовлень, вивозилася за кордон.

14 of 26

  • Структура промислового виробництва в Україні (1912 р.)

п/п

Галузі виробництва

Валова продукція (в %)

1

Гірнича, гірничозаводська, металургійна, добування й обробка мінералів

45,9

2

Харчова промисловість

36,2

3

Обробка металів і виробництво машин

10,4

4

Обробка дерева

2,1

5

Хімічна промисловість

1,8

6

Текстильна промисловість

1,5

7

Інші галузі виробництва

2,1

15 of 26

  • Роль іноземного капіталу
  • Звернімося до джерел
  • Із публікації Д. Висогіна «Бельгійські кандали» (Харків, 1908 р.)
  • «Трамвай і конка — найвигідніше і найприбутковіше комерційне підприємство. Ось чому іноземні капіталісти, як хижі ворони, зграями налітають на кожне місто, де тільки постає питання про прокладання конки чи трамвая... і начебто схоже на те, що прийшли чужоземці в Харків, завоювали його, обклали обивателів даниною і щороку вивозять її за свій кордон. Бельгійці радісно підраховуватимуть прибуток... а місто буде без бруківок, без світла, без благоустрою. Міська дума змушена буде збільшувати податки в той час, коли місто має такі золоті розсипи, як трамвайна справа... Проте на цих золотих розсипах господарюватиме не місто, а чужоземне бельгійське суспільство».
  • Як оцінює автор діяльність іноземних капіталістів? Чим обумовлена його позиція? Яка мета цієї публікації? Чи є в тексті фрази, які свідчать про упередження автора проти іноземних капіталістів?

16 of 26

Важливою особливістю промислового розвитку українських земель був нерівномірний розвиток регіонів. Поступово на українських землях склалася певна спеціалізація промислових районів. Наддніпрянщина стала основним виробником багатьох видів продукції в Російській імперії.

Завдання. Розгляньте діаграму

Частка України в промисловому виробництві Російської імперії

17 of 26

  • нерівномірний розвиток регіонів (Південь України бурхливо розвивав промислове виробництво, південно-західний регіон, в якому домінував дрібнобуржуазний уклад, що орієнтувався переважно на аграрний сектор. Лівобережжя, де зберігалися залишки кріпацтва, помітно відставало від інших регіонів ;
  • спеціалізація промислових районів (Донбас став центром вугільної промисловості, Нікопольський басейн — марганцевої, Кривий Ріг — залізорудної, правобережжя і певною мірою Лівобережжя — цукрової промисловості).

18 of 26

Спеціалізація промислових регіонів

19 of 26

20 of 26

  • Українські землі наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. стали одним з провідних промислових районів Російської імперії. Саме тут 1913 р. вироблялося
  • 69 % загальноросійської продукції чавуну,
  • 57 % сталі та 58 % прокату.
  • на Україну у цей час припадало 20 % усієї продукції машинобудування та металообробної промисловості Росії.

21 of 26

  • Робота зі схемою.�Розвиток сільського господарства

22 of 26

  • Спеціалізація с/г регіонів

Зернове виробництво

Бурякове виробництво

Буряки + тютюн

23 of 26

В аграрному секторі України на початку ХХ ст. налічувалося понад 32 тис. поміщицьких господарств. Частина з них, переважно великі земельні латифундії, перейшла на капіталістичні рейки, створивши ефективні, багатогалузеві господарства.�

24 of 26

  • Селяни продовжували сплачувати викупні платежі, численні податки та виконувати натуральні повинності. Тому соціальне становище українського селянства залишалося складним.

25 of 26

Економічний розвиток Наддніпрянської України на початку ХХ ст.

Промисловість

• концентрація виробництва

• утворення монополій

• спеціалізація районів

• значний вплив іноземного капіталу,

• нерівномірний розвиток українських регіонів

• вищі від загальноімперських темпи розвитку

• перетворення України на один з головних промислових районів Російської імперії

Сільське господарство

• збереження великих поміщицьких латифундій

• перетворення землі на товар

• посилення майнової диференціації селянства

• посилення експлуатації народних мас

• загострення проблеми аграрного перенаселення

26 of 26

Наддніпрянська Україна

Промисловість

 

Сільське господарство

 

Становище населення

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. . Робота над випереджальним завданням.

«Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст.».

2. Проблемне питання. Визначте, які проблеми були найважливішими для соціально-економічного розвитку українських земель на початку ХХ століття. Якими шляхами їх було можливо розв’язати?

3. Робота з термінами.

Концентрація виробництва - зростання кількості великих підприємстві зосередження на них значної частки засобів виробництва, робочої сили та продукції

Синдикат – форма монополістичного об’єднання у промисловості

Кооператив – добровільне об'єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.